Рішення

від 11.11.2020 по справі 911/1053/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 911/1053/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" (03035, м. Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42967053)

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Пісковий Я.В.

Від відповідача: Гнатуш Н.В., Перевертун А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" прийнятих 12.03.2020 за протоколом № 2.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 справу № 911/1053/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 01.07.2020.

Через відділ діловодства суду 30.06.2020 від відповідача надійшло повідомлення у справі та клопотання про відкладення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні з метою надання можливості скористатися своїми процесуальними правами та виконати обов`язки, а також вимоги ухвали про відкриття провадження у справі № 911/1053/20 в частині документів та пояснень. Разом з тим, відповідач просив суд, зобов`язати позивача надати примірник CD диску із відеозаписом загальних зборів ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В", які відбулися 12 березня 2020 року відповідачеві, який заявлено в додатках до позовної заяви.

У судовому засіданні 01.07.2020 представник позивача надав суду оригінали документів для огляду та подав клопотання про залучення письмових доказів, також підтримав клопотання про витребування доказів у відповідача, просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення даного клопотання, разом з тим, підтримав клопотання про витребування диску та про відкладення розгляду справи.

Суд на місці ухвалив, задовольнити дане клопотання представника відповідача, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні передав представнику відповідача примірник CD диску.

Суд на місці ухвалив, задовольнити клопотання представника позивача щодо витребування доказів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкладено підготовче засідання на 15.07.2020, витребувано у відповідача ряд документів за клопотанням позивача.

Через відділ діловодства суду 10.07.2020 від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали.

14.07.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що надання доповіді правління співвласникам багатоквартирного будинку та ревізійної комісії співвласникам багатоквартирного будинку прямо не передбачено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Також відповідач погоджується з вказаною позивачем технічною опискою у протоколі загальних зборів № 2 від 12.03.2020 та зазначає, що вірним періодом звіту був саме по 31 грудня 2019 року. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що по питанню 2 і 3 порядку денного голосували виключно присутні співвласники та їх представники, оскільки доповідь про роботу ревізійної комісії та доповідь про роботу правління в період з 01 червня 2019 по 31 грудня 2019 було здійснено у формі доповіді, що передбачає усність викладення даних і затверджувалося до відома присутніми.

Також, від позивача 14.07.2020 надійшли клопотання про залучення письмових доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів у Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, зокрема оригіналів листків письмового опитування співвласників, які є невід`ємною складовою протоколу загальних зборів ОСББ "КВАРТЕТ,16-В", за № 2 від 12.03.2020 (дата складання протоколу 27.03.2020).

У судовому засіданні 15.07.2020 представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів.

Суд на місці ухвалив, задовольнити клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Разом з тим, представник позивача подав клопотання про витребування доказів у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" оригіналів списку власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, сповіщених про проведення 12.03.2020 о 20:00 загальних зборів ОСББ "КВАРТЕТ,16-В", а саме про ініціаторів його проведення, а також оригінал списку власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 присутніх 12.03.2020 о 20:00 на загальних зборах ОСББ "КВАРТЕТ,16-В".

Представник відповідача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Суд на місці ухвалив, задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів в частині, надати для огляду, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 відкладено підготовче засідання на 05.08.2020, витребувано у відповідача та Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації ряд документів за клопотанням позивача.

Через відділ діловодства суду 27.08.2020 від відповідача надійшла відповідь на відзив.

03.08.2020 від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли витребувані документи.

Також, 04.08.2020 від позивача надійшов перелік заяв та клопотань, зокрема, про залучення письмових доказів, про витребування доказів у відповідача, про застосування штрафу до керівника ОСББ "Квартет, 16-В" - ОСОБА_2 , у зв`язку із невиконанням постановленої ухвали суду від 01.07.2020 та постановлення ухвали про стягнення з останньої в дохід державного бюджету штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім того, надійшла заява про зміну підстав позову.

Разом з тим, 04.08.2020 від відповідача надійшли заперечення на відзив, клопотання про залучення доказів та клопотання про визнання явки у судове засідання позивача - ОСОБА_1 обов`язковою для дачі особистих пояснень щодо предмету позову та обставин, якими саме позивач обґрунтовує свої вимоги, у зв`язку з необхідністю встановлення обставин по справі, для повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, оскільки представник позивача, адвокат Пісковий Я.В. не є обізнаною особою у повному обсязі стосовно позиції позивача ОСОБА_1 по справі, з урахуванням особливостей даної справи.

У судовому засіданні 05.08.2020 представник позивача підтримав клопотання щодо витребування доказів у відповідача, зокрема, засвідчені копії довіреностей власників квартир АДРЕСА_3 ( ОСОБА_3 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_5 ), НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ), НОМЕР_5 (ОСОБА_21.), НОМЕР_6 ( ОСОБА_7 ), НОМЕР_7 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_8 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_9 ( ОСОБА_10 ) по АДРЕСА_2 , на підставі яких представники власників вказаних квартир брали участь у письмовому опитуванні, що відбулося за результатами загальних зборів ОСББ "Квартет, 16-В" у період з 12.03.2020 до 27.03.2020, також підтримав клопотання про долучення доказів та про застосування штрафу до керівника ОСББ "Квартет, 16-В" - ОСОБА_2 , а також заяву про зміну підстав позову.

Представник відповідача заперечень проти задоволення клопотання про витребування доказів не навів, категорично заперечив проти задоволення клопотання про застосування штрафу.

Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів, відповідно до ст. 81 ГПК України та прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову відповідно до ч. 7 ст. 80 ГПК України відомості про дані процесуальні дії занесено до протоколу судового засідання.

Разом з тим, судом зауважено, що заяву про застосування штрафу до керівника ОСББ "Квартет, 16-В" - ОСОБА_2 буде розглянуто в ході судового процесу.

Представник відповідача підтримав клопотання про долучення доказів та клопотання про визнання явки у судове засідання позивача - ОСОБА_1 обов`язковою.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання, пояснив, що дана заява направлена виключно на затягування судового процесу та зловживання своїми правами, а він є повністю уповноваженим представником інтересів ОСОБА_1 згідно позовних вимог.

Суд на місці ухвалив відхилити клопотання представника відповідача про визнання явки у судове засідання позивача - ОСОБА_1 обов`язковою, у зв`язку з необґрунтованістю та відсутністю підстав, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 витребувано у строк до 12.08.2020 у відповідача ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В": - засвідчені копії довіреностей власників квартир АДРЕСА_3 ( ОСОБА_3 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_5 ), НОМЕР_4 (ОСОБА_20.), НОМЕР_5 (ОСОБА_21.), НОМЕР_6 ( ОСОБА_7 ), НОМЕР_7 (ОСОБА_22.), НОМЕР_8 (ОСОБА_23.), НОМЕР_9 (ОСОБА_24.) по АДРЕСА_2 , на підставі яких представники власників вказаних квартир брали участь у письмовому опитуванні, що відбулося за результатами загальних зборів ОСББ "Квартет, 16-В" у період з 12.03.2020 до 27.03.2020; відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.

Через відділ діловодства суду 10.08.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, заява в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України та заява про збільшення розміру позовних вимог.

Разом з тим, 12.08.2020 від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

У судовому засіданні 12.08.2020 представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення даної заяви та надав для огляду оригінали документів, зокрема, список власників квартир, повідомлення про збори.

Суд на місці ухвалив відмовити у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимога щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є предметом спору, що виключає можливість розгляду поданої представником позивача заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Також представник позивача просив відкласти підготовче засідання з метою ознайомлення з документами, які подано відповідачем 12.08.2020.

Разом з тим, представники сторін подали клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання та оголосив перерву у судовому засіданні на 09.09.2020.

Судове засідання 09.09.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Враховуючи вищевказане, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 призначено підготовче засідання у даній справі на 30.09.2020.

Через відділ діловодства суду 08.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про залучення письмових доказів, від позивача надійшли письмові доводи позивача щодо наданих довіреностей на підставі яких голосували окремі співвласники будинку 16-В на загальних зборах 12.03.2020 року, заява про відшкодування витрат на професійну допомогу, та клопотання щодо неможливості участі ОСОБА_11 , в якості представника відповідача, разом з тим 29.09.2020 від позивача надійшли додаткові доводи щодо наданої відповідачем довіреності на підставі якої голосував представник співвласників квартири АДРЕСА_4 на загальних зборах 12.03.2020 року, також надійшла заява про розмір судових витрат, які поніс позивач, у зв`язку із розглядом справи.

У судовому засіданні 30.09.2020 представник відповідача підтримав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, заперечив проти залучення до матеріалів справи клопотання про розмір судових витрат, які поніс позивач, у зв`язку з розглядом справи, оскільки останнє не підтверджено жодними доказами.

Суд на місці ухвалив залучити дані клопотання до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача підтримав клопотання про не допуск адвоката Гнатуш Н.В. до участі у даній справі, також повідомив, що прийнято аналогічне рішення між тими ж сторонами, але з іншим предметом спору.

Розглянувши клопотання позивача щодо неможливості участі ОСОБА_11 , в якості представника відповідача у даній справі, суд його відхилив.

У підготовчому судовому засіданні 30.09.2020 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2020.

21.10.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву щодо неможливості подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.

У судовому засіданні 21.10.2020 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 11.11.2020.

У судовому засіданні 11.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2020 проти позовних вимог заперечив та зазначив, що заперечує проти задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат, оскільки оплата наданих послуг не підтверджується належним чином та відсутня реєстрація розрахункової операції при наданні професійних послуг.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 11.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_5 . Отже, позивач є членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КВАРЕТ, 16-В , яке створене та дає у зазначеному будинку.

12.03.2020 в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , відбулись загальні збори членів ОСББ.

Згідно із протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" №2 від 12.03.2020 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В": 116 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В": 9058,1 кв.м.; у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 50 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" загальною площею 4542,4,9 кв.м., з них 10 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" загальною площею 1 522,2 кв.м. не повернули листи для голосування на загальних зборах ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Відповідно до протоколу №2 від 12.03.2020 збори відбулися з порядком денним:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів ОСББ.

2. Звіт правління об`єднання за 2019 рік.

3. Звіт ревізійної комісії Об`єднання за 2019 рік.

4. Затвердження фінансової звітності за 2019 рік.

5. Про затвердження статуту в новій редакції.

6. Про зміни в складі членів правління ОСББ.

7. Про зміни в складі членів ревізійної комісії ОСББ.

8. Затвердження правил проживання, користування та утримання житлового будинку і прибудинкової території.

9. Обрання однієї з моделей організації вивезення побутових відходів.

10. Затвердження переліку та розміру внесків.

11. Затвердження разового внеску на виконання припису Солом`янського ГУ ДСНС України.

12. Затвердження змін до фонду на охоронні заходи.

13. Затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території.

14. Погодити передачу в оренду приміщення спільного майна.

15. Затвердити схеми руху автомобілів прибудинковою територією.

16. Заснування асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного

17. Надання доручень у зв`язку з заснуванням асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку Квартет .

18. Затвердити порядок обмеження користування спільним майном співвласників об`єднання.

19. Надання повноважень щодо підписання протоколу та інших регламентних документів загальних зборів об`єднання, статуту об`єднання та державної реєстрації змін.

По другому питанню порядку денного співвласниками прийнято рішення про прийняття звіту Правління ОСББ КВАРТЕТ, 16-В за 2019 до відома.

"За" проголосували 37 (тридцять сім) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2768,5 кв.м. (що становить 30,5638 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 3 (три) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 251,70 кв.м. (що становить 2,7787 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

По питанню третьому порядку денного співвласниками прийнято рішення про прийняття звіту Ревізійної комісії ОСББ КВАРТЕТ, 16-В за 2019 до відома.

"За" проголосували 34 (тридцять чотири) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2553,9 кв.м. (що становить 28,1947 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 4 (чотири) співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 342,5 кв.м. (що становить 3,7811 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що рішення, оформлені протоколом № 2 (пункти 2, 3) загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 12.03.2020, були прийняті із порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності багатоквартирного будинку". Крім того, стверджує, що прийняті друге та третє рішення порядку денного за протоколом № 2 від 12.03.2020 року прямо порушують його права та законні інтереси, оскільки співвласник має беззаперечне право одержувати інформацію про діяльність об`єднання, а також одержувати інформацію про витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отриманні від його використання.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач, грубо порушуючи норми закону, знівелював гарантовані права позивача щодо одержання інформації про діяльність об`єднання за 2019 рік (звіт правління та звіт ревізійної комісії ОСББ КВАРЕТТ, 16-В ), враховуючи те, що ОСОБА_12 не доповідала співвласникам будинку про роботу, яка проводилась правлінням в період 2019 року, рівно як і ОСОБА_13 , не доповідала співвласникам будинку про роботу ревізійної комісії ОСББ КВАРТЕТ, 16-В за вказаний період.

З урахуванням заяви про зміну підстав позову, ОСОБА_1 також посилається на:

- невідповідність змісту протоколу загальних зборів учасників ОСББ КВАРТЕТ 16-В № 2 від 12.03.2020 фактичним обставинам проведення зборів;

- листки письмового опитування не приєднані до протоколу загальних зборів учасників ОСББ КВАРТЕТ 16-В № 2 від 12.03.2020;

- представники власників квартир, що голосували на загальних зборах, не мали повноважень голосувати на загальних зборах ОСББ КВАРТЕТ 16-В .

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

01.07.2015 року набрав чинності Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII, який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

За змістом статей 1, 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина 6 статті 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. За частиною 4 статті 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частини 12, 14 статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , серед іншого, внесено зміни до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Так, за змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Враховуючи те, що позивач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі № 501/1471/16-ц.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Як встановлено судом, 12.03.2020 було проведено загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" та письмові опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлені протоколом №2 від 12.03.2020 (дата складання протоколу 27.03.2020).

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 50 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку КВАРТЕТ, 16-В загальною площею 4542,4 кв.м., з них 10 (десять) осіб яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку КВАРТЕТ, 16-В загальною площею 1522,2 кв.м. не повернули листи для голосування на загальних зборах ОСББ КВАРТЕТ, 16-В .

Згідно із протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" на загальних зборах були прийняті, зокрема, рішення про прийняття звіту правління ОСББ КВАРТЕТ, 16-В (пункт 2) та прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ КВАРТЕТ, 16-В (пункт 3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_12 , будучи на загальних зборах ОСББ 12.03.2020 взагалі не виступала перед співвласниками будинку та не доповідала, ні усно, ні письмово, про роботу, що проводилась правлінням ОСББ КВАРТЕТ, 16-В у період з 1 червня 2019 по 31 грудня 2020.

Також позивач зазначає, що член ревізійної комісії ОСББ КВАРЕТ, 16-В ОСОБА_13., яка була присутня на загальних зборахё взагалі не виступала перед співвласниками будинку та не доповідала, ні усно, ні письмово, про роботу ревізійної комісії, що проводилась у період з 1 червня 2019 по 31 грудня 2020 року.

Згідно із ч.12 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Частиною 11 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

З протоколу загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КВАРТЕТ, 16-В № 2 від 12.03.2020 вбачається, що у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 43 (сорок три) особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку КВАРТЕТ, 16-В загальною площею 2671,7 кв.м.

Відповідно до ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №109 затверджено Порядок зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами (надалі - Порядок).

Пунктами 4, 6 Порядку передбачено, що після складення протоколу уповноважений зборами співвласник або управитель надсилає до виконавчого комітету за місцем розташування відповідного багатоквартирного будинку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання, заяву за формою згідно з додатком 1 разом з протоколом.

Після надходження до виконавчого комітету заяви та протоколу відповідальний за зберігання протоколу перевіряє:

1) відповідність заяви формі, наведеній у додатку 1;

2) наявність в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

3) відповідність форми протоколу формі, затвердженій Мінрегіоном.

У разі невідповідності заяви формі, наведеній у додатку 1, відсутності в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та/або невідповідності форми протоколу формі, затвердженій Мінрегіоном, відповідальний за зберігання протоколу у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до виконавчого комітету, повертає їх заявнику із зазначенням конкретних підстав для повернення.

Судом встановлено, що по другому питанню порядку денного співвласниками прийнято рішення про прийняття звіту правління ОСББ КВАРТЕТ, 16-В за 2019 рік до відома.

"За" проголосували 37 (тридцять сім) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2768,5 кв.м. (що становить 30,5638 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 3 (три) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 251,70 кв.м. (що становить 2,7787 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

Також, судом встановлено, що по питанню третьому порядку денного співвласниками прийнято рішення про прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ КВАРТЕТ, 16-В за 2019 до відома.

"За" проголосували 34 (тридцять чотири) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2553,9 кв.м. (що становить 28,1947 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання); "проти" 4 (чотири) співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 342,5 кв.м. (що становить 3,7811 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об`єднання).

Відповідно до ч.8 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

У пункті 8.10. Статуту ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (ч.9 ст.6 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За таких обставин, для прийняття рішення з другого та третього питань, зазначених у протоколі № 2 від 12.03.2020, була відсутня необхідна кількість голосів, а тому рішення з цих питань не могли бути прийнятими.

Відповідач зазначає, що надання звіту Правління та надання звіту Ревізійної комісії співвласникам багатоквартирного будинку у письмовій формі не передбачено нормами ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Проте суд зазначає, що відсутність таких вимог не виключає вимог щодо наявності кількості голосів для прийняття рішення по зборам ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Крім того, судом встановлено, що по третьому питанню порядку денного слухали Голову ревізійної комісії ОСОБА_13 , яка доповіла про роботу ревізійної комісії, що проводилась у період з 1 червня 2019 року по 31 грудня 2019 ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" та запропонувала прийняти акт-звіт ревізійної комісії до відома.

Проте, відповідачем до суду не надано запропонований на загальних зборах 12.03.2020 акт-звіт ревізійної комісії.

Водночас відповідач у судовому засіданні 11.11.2020 зазначив, що про акт - звіт Ревізійної комісії, який зазначений у протоколі № 2, йому нічого не відомо.

Щодо твердження позивача про неприєднання лисків письмового опитування до протоколів загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" № 2 від 12.03.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з листом Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вих.№108-9019 від 30.07.2020, суду надані оригінали листків письмового опитування співвласників на 212 арк, які є невід`ємною складовою протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", за № 2 від 12.03.2020, у яких зазначені відомості згідно із приписів ч.8 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, інформація про співвласників; документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення; номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення; перелік питань; відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника; а також зазначено осіб, які проводили опитування, їх підписи.

З урахуванням наведеного, дослідивши оригінали листків письмового опитування, суд вважає недоведеними обставини неприєднання лисків письмового опитування до протоколів загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" № 2 від 12.03.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач заперечує наявність повноважень у представників власників квартир № 21 (ОСОБА_3.), НОМЕР_2 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_3 (ОСОБА_5.), НОМЕР_4 (ОСОБА_20.), НОМЕР_5 (ОСОБА_21.), НОМЕР_7 (ОСОБА_22.), НОМЕР_8 ( ОСОБА_23.), НОМЕР_9 (ОСОБА_24.) брати участь у письмовому опитуванні, оскільки до листів письмового опитування не додано копій довіреностей представників власників квартир.

Під час розгляду справи відповідачем надано у матеріали справи копії довіреностей, виданих власниками квартир № 21 ( ОСОБА_3 ), НОМЕР_2 (ОСОБА_4.), НОМЕР_3 (ОСОБА_5.), НОМЕР_4 (ОСОБА_20.), НОМЕР_5 (ОСОБА_21.), НОМЕР_7 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_8 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_9 (ОСОБА_24.).

Дослідивши зміст довіреностей, судом встановлено, що ними надано повноваження представникам довірителів в усіх установах, у т.ч. в ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В".

Крім цього, відповідачем до матеріалів справи надано копію заяви від 23.07.2020 свідка ОСОБА_13 , заяви від 23.07.2020 свідка ОСОБА_14 , заяви від 22.07.2020 ОСОБА_15 , заяви від 22.07.2020 ОСОБА_16 , заяви від 22.07.2020 ОСОБА_12 , заяви від 22.07.2020 ОСОБА_2 , заяви від 22.07.2020 ОСОБА_17 , у яких останні зазначили, що особисто приймали участь у голосуванні на загальних зборах, що відбулися 12.03.2020 та зазначили, що проведенню загальних зборів намагалися завадити деякі власники квартир та нежитлових приміщень та їх представники, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - адвокат Васильєв та представник ОСОБА_1 - адвокат Пісковий Я.В.

Частиною 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч.2 ст.87 ГПК України).

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Заяви свідків відповідають наведеним вище вимогам процесуального закону, проте не містять відомостей щодо обставин, які мають значення для справи.

Щодо наданої позивачем у матеріали справи заяви свідка від 22.07.2020 ОСОБА_15 , в якій останнім зазначено, що він був присутній на вказаних загальних зборах як представник сусіднього будинку, а відтак, не міг брати участі в загальних зборах, то суд не приймає вказану заяву як належний доказ по справі, оскільки остання не відповідає вимогам ст.87, 88 ГПК України.

У зв`язку з тим, що відповідачем порушено вимоги ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В" щодо наявності необхідної кількості голосів для прийняття рішення на загальних зборах співвласниками ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В", суд доходить висновку про визнання другого та третього питань, прийнятих на загальних зборах членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлених протоколом №2 від 12.03.2020 (дата складання протоколу 27.03.2020), зокрема, прийняття до відома звіту правління та прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ "КВАРТЕТ, 16-В", недійсними.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Здійснивши оцінку доводів сторін з огляду на більшу вірогідність доказів, які подані сторонами, суд дійшов висновку про порушення вимог закону під час проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а саме відсутності достатньої кількості голосів для прийняття рішення з питання №2 порядку денного про прийняття звіту правління ОСББ КВАРТЕТ, 16-В та питання № 3 про прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ КВАРТЕТ, 16-В .

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом порушення вимог закону під час проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1 у місті Києві, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсними рішення з другого та третього питань, прийнятих на загальних зборах членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартет,16-В (03035, м. Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42967053), оформлених протоколом № 2 від 12.03.2020, а саме прийняття до відома звіту правління та прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ Квартет, 16-В .

Водночас суд не вбачає підстав для скасування рішень №2 та №3 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В", оформлених протоколом №2 від 12.03.2020, оскільки у відповідності до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, а не про скасування таких рішень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 27 700,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із матеріалами справи, 20 червня 2020 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Ярослава Пісково" (адвокатське бюро) був укладений договір про надання правничої допомоги № 26/06/20, за умовами якого адвокатське приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

09.09.2020 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Ярослава Піскового" (адвокатське бюро) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 26/06/20 від 26.06.2020. Дана додаткова угода визначає перелік отриманих та оплачених клієнтом юридичних послуг наданих Адвокатським бюро за надання правової (правничої) допомоги в рамках договору № 26/06/20 від 26.06.2020.

Згідно з п. 2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №26/06/20 від 26.06.2020 загальні витрати клієнта станом на дату підписання даної додаткової угоди складають 27 700,00 грн (10 000,00 грн гонорар та 17 700,00 грн - інші судові витрати пов`язані з підготовкою справи № 911/1053/20 до розгляду).

Згідно із актом про прийому-передачі наданих послуг від 09.09.2020 сума послуг з надання правничої допомоги становить 17 700, 00 грн.

Також позивачем до матеріалів справи долучено квитанції до прибуткового касового ордера, зокрема, № 26/06-О від 26.07.2020 на суму 10 000,00 грн, № 01/07-О від 01.07.2020 на суму 2 700,00 грн, № 14/07-ОС від 14.07.2020 на суму 1 000,00 грн, № 15/07-О від 15.07.2020 на суму 2 000,00 грн, № 04/08-О від 04.08.2020 на суму 1 000,00 грн, № 05/08-О від 05.08.2020 на суму 3 500,00 грн, № 12/08-О від 12.08.2020 на суму 2 500,00 грн, № 09/09-О від 09.09.2020 на суму 3 500,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2020 проти задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27700,00 грн заперечив та зазначив, що оплата наданих послуг не підтверджена належним чином та відсутня реєстрація розрахункової операції при наданні професійних послуг.

Проте суд зауважує, що отримання гонорару готівкою може підтверджуватись будь-яким документом (квитанція, акт, розписка тощо).

Така позиція висловлена у постанові КАС Верховного Суду № 727/4519/19 від 16.04.2020.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №911/1053/20 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, предмет позову, є співмірною.

У відповідності до ч.5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи надані адвокатом послуги, предмет позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки відповідачем не підтверджено належними доказами свої заперечення щодо співмірності витрат позивача на правничу допомогу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 27 700, 00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними рішення з другого та третього питань, прийнятих на загальних зборах членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартет,16-В (03035, м. Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42967053), оформлених протоколом № 2 від 12.03.2020, зокрема, прийняття до відома звіту правління та прийняття звіту ревізійної комісії ОСББ Квартет, 16-В .

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КВАРТЕТ, 16-В" (03035, м. Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42967053) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27 700 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.11.2020

Суддя І.О. Андреїшина