Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/5146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/5146/20

За позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави до 1. Київської міської ради 2. Приватного підприємства "Білдкомпані Інвест" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варт" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представників учасників:

від позивача (прокурор):Винник О.О. від відповідача 1:Нежурбіда М.Г., Головін А.С. від відповідача 2:Максимова Ю.І. від третіх осіб:Не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради та Приватного підприємства "Білдкомпані Інвест", в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 20.09.2018 №1436/5500 "Про передачу приватному підприємству "Білдкомпані Інвест" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,5264 га на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:134:0103), укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством "Білдкомпані Інвест", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 27.11.2018 за №1318.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача Київською міською радою спірної земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Білдкомпані Інвест" на виконання оскаржуваного рішення суперечить приписам ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України, адже була здійснена поза процедурою проведення земельних торгів, у зв`язку з чим існують правові підстави для скасування такого рішення та визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/5146/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Варт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Вказаною ухвалою суду з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19" вирішено призначити підготовче засідання у справі №910/5146/20 окремо - шляхом постановлення ухвали після одержання відзивів Київської міської ради та Приватного підприємства "Білдкомпані Інвест" або після закінчення строку дії карантину.

12.05.2020 через відділ діловодства суду представником Київської міської ради подано відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що прокурором не обґрунтовано, яким чином оскаржуване рішення порушує інтереси держави, в той час як із змісту позову вбачається, що він направлений саме на захист можливих порушених прав та інтересів саме територіальної громади міста Києва; оскаржуване рішення було прийнято в межах компетенції, на підставі повноважень, встановлених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, а тому немає підстав для визнання його незаконним та скасування, адже в спірному випадку мало місце саме виділення землі відповідачу 2 як власнику розташованих на ній будівель, що унормовано положеннями ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, а не в порядку, визначеному ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України як вказує прокурор, у зв`язку з чим також відсутні підстави для визнання недійсним укладеного на його виконання договору оренди земельної ділянки; жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні документації з землеустрою мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться, в той час як відведення спірної земельної ділянки відповідачу 2 супроводжувалося врахуванням визначених обмежень.

21.05.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував на те, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 20.09.2018 №1436/5500 є законним, а оскільки відсутні підстави для визнання незаконним вказаного рішення, то відсутні підстави і для визнання незаконним спірного договору оренди земельної ділянки. Крім того, вказував на те, що прокурором не обґрунтовано, які конкретні інтереси держави порушені в спірному випадку, а тому відсутнє обґрунтування підстав для подання ним даної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 проведення підготовчого засідання по справі №910/5146/20 призначено на 09.06.2020.

02.06.2020 через відділ діловодства суду від прокурора надійшла відповідь на відзив ПП "Білдкомпані Інвест", в якій прокурор вказує, що спірна земельна ділянка була сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав лише 15.06.2018, тобто, після набуття права власності на нерухоме майно (23.01.2015) та надавалася за рахунок земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, тобто не перебувала у користуванні попереднього власника, а тому прийняття Київською міською радою рішення на підставі ст. 120 Земельного кодексу України є незаконним, оскільки дані приписи не можуть застосовуватись до спірних правовідносин. Крім того, прокурор звертав увагу суду, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:134:0103 у власності чи користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варт" ніколи не перебувала та на вказаній ділянці відсутній селекційно-технологічний центр кінного спорту.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення щодо відзиву Київської міської ради, в яких прокурор зазначає, що порушення прав територіальної громади свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 відкладено підготовче засідання на 25.06.2020.

22.06.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача 2 подано заперечення на відповідь прокурора на відзив, в яких вказує, що рішення Київської міської ради є шаблонними документами та в них шаблонно вказуються одні і ті ж статті Земельного кодексу України, а тому зазначення в спірному рішення ст. 120 цього Кодексу саме по собі не свідчить про те, що передання земельної ділянки ПП "Білдкомпані Інвест" здійснювалося в порядку такої норми, а не на підставі ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України. Крім того, вказує, що спірну земельну ділянку було передано в оренду ПП "Білдкомпані Інвест" у зв`язку з наявністю на ній збудованого нерухомого майна - селекційно-технологічний центру кінного спорту, належного на праві власності відповідачу 2, без зміни цільового призначення спірної земельної ділянки чи віднесення до тієї чи іншої категорії земель.

Протокольними ухвалами суду від 25.06.2020 долучено подані Київською міською радою докази до матеріалів справи; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.07.2020.

07.07.2020 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Білдкомпані Інвест" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати за набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на спірній земельній ділянці.

Також, 07.07.2020 відповідачем-2 було подано письмові пояснення щодо наданих Київською міською радою матеріалів кадастрових справ Д-1552 та Д-1543, в яких Приватне підприємство "Білдкомпані Інвест" просить суд не брати до уваги відповідні докази, оскільки такі кадастрові справи стосуються надання земельних ділянок в користування ТОВ "Дніпровська Рів`єра" та є документами для виключно службового користування Київською міською радою, а відтак є неналежними доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 залучено в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра"; витребувано від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): довідку №057041-446 від 15.01.2015; всі матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства (акт перевірки, фото фіксація, план-схеми) та всі наявні акти обстежень земельної ділянки щодо земельних ділянок за адресою вул. Павла Дибенка (після перейменування - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 9 в Оболонському районі міста Києва (кадастрові номери 8 000 000 000:78:134:0023 та 8000000000:78:134:0103); витребувано від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації": належним чином засвідчені копії установчих документів та наявних у справі технічних паспортів щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою м. Київ, вул. Павла Дибенка (після перейменування - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 11 за Акціонерним товариством "Київський станкобудівельний концерн "Веркон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Варт"; відомості щодо нерухомого майна, право власності на яке було зареєстроване в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації" по адресі: місто Київ, вул. Павла Дибенка, 9; витребувано у Київської міської ради належним засвідчені копії: всіх матеріалів щодо поділу та об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:134:0023; всіх матеріалів, на підставі яких Київською міською радою ухвалено рішення №1436/5500 від 20.09.2018; зобов`язано осіб, від яких витребувані докази, надати їх суду до 27.07.2020; відкладено підготовче засідання на 28.07.2020.

27.07.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача 2 подано письмові пояснення, у відповідності до яких вказував на те, що нерухоме майном, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, належить на праві власності ПП "Білдкомпані Інвест" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2015, укладеного з ТОВ "Фірма Варт", та окрім такого нерухомого майна ПП "Білдкомпані Інвест" було придбано у ПП "Перспектива Авто Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2017, яке в свою чергу попередньо придбало у ТОВ "Дніпровська Рив`єра" згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2013, будівельні матеріали, паркан, конструкції, споруду, зовнішні мережі, що знаходилися на спірній земельній ділянці до її відведення в оренду ПП "Білдкомпані Інвест", на підтвердження чого було додано відповідні договори.

27.07.2020 через відділ діловодства суду представником ТОВ "Дніпровська Рив`єра" було подано письмові пояснення, у відповідності до яких повідомляв, що рішенням Київської міської ради від 12.07.2007 №1149/1810 було затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Дніпровська Рив`єра" земельних ділянок для будівництва та експлуатації головного сервісного селекційного-технологічного центру по конярству та кінному спорту на вул. Павла Дибенка, 9 та вул. Богатирській (біля озера Редькіне) в Оболонському районі м. Києва та передано ТОВ "Дніпровська Рив`єра" в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 20,54 га, з них: ділянку №1 площею 4,44 га; ділянку №2 площею 3,44 га та ділянку №3 площею 12,66 га, що було оформлено відповідним договором оренди земельних ділянок. При цьому, на таких земельних ділянках були розташовані будівлі та споруди третіх осіб, а тому згідно рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1149/1810 на ТОВ "Дніпровська Рив`єра" було покладено обов`язок з вирішення майнових питань з їх власниками, однак фінансова криза унеможливила реалізацію ТОВ "Дніпровська Рив`єра" проекту з метою якого було отримано відповідні земельні ділянки в оренду (в т.ч. щодо вирішення майнових питань з власниками розміщених на них будівель та споруд), у зв`язку з чим відповідний договір оренди землі було розірвано, а завезені та встановлені будівельні матеріали, паркан, конструкції, зовнішні мережі відчужені іншому підприємству.

Також, 27.07.2020 через відділ діловодства суду надійшли витребувані від Київської міської ради, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи.

Протокольними ухвалами суду від 28.07.2020 долучено подані відповідачем 2, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київською міською радою та Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації" документи до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 03.09.2020 для надання учасникам справи можливості ознайомитись з долученими до матеріалів справи доказами; зобов`язано Київську міську раду та Приватне підприємство "Білдкомпані Інвест" надати всі матеріали поділу та об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:134:0023.

03.09.2020 через відділ діловодства суду прокурором подано пояснення, за змістом якого вказував на те, що: оскаржуваним рішенням Київської міської ради спірну земельну ділянку було передано ПП "Білдкомпані Інвест" саме у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно на підставі ст. 120 Земельного кодексу України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, однак право власності чи право користування на спірну земельну ділянку площею 2,5264 га не було оформлено попереднім власником нерухомого майно, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права на підставі ст. 120 Земельного кодексу України до ПП "Білдкомпані Інвест"; надання земельної ділянки саме площею 2,5264 га (що у 106 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній знаходиться та для експлуатації якого її надано) без відповідного обґрунтування такої різниці свідчить про порушення ст.ст. 122, 124, 134 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачами; оскаржуваним рішенням спірну земельну ділянку надано не лише для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою, а й для експлуатації та обслуговування сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, однак останній на вказаній земельній ділянці відсутній, що підтверджується поясненням ТОВ "Дніпровська Рив`єра", у зв`язку з чим спірну земельну ділянку було фактично надано в т.ч. для будівництва, що суперечить приписам ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134, ч.ч. 1, 2 ст. 135 Земельного кодексу України, адже земельні ділянки комунальної власності або права на них від будівництво підлягають продажу виключно на земельних торгах.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 визначено, що усне клопотання представника відповідача 2 про призначення проведення судової експертизи у даній справі є передчасним, у зв`язку з чим відкладено вирішення вказаного клопотання на пізнішу стадії судового розгляду; запропоновано учасникам справи надати висновки експертів; встановлено учасникам справи строк до наступного підготовчого засідання для надання можливості самостійно обґрунтувати питання щодо розбіжностей площі спірної земельної ділянки та правомірності її використання або звернутись до експерта для вирішення таких питань; відкладено підготовче засідання на 24.09.2020.

В судовому засіданні 24.09.2020 представником відповідача 2 було подано клопотання про долучення доказів, згідно якого просив долучити до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи з залученням фахівця в галузі землевпорядних робіт №2309 від 23.09.2020, складений на замовлення ПП "Білдкомпані Інвест", відповідно до якого за наслідками проведення експертного дослідження було встановлено, що площа спірної земельної ділянки відповідає мінімальній щільності забудови, з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, та відповідає площі, необхідній для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд, що належать ПП "Білдкомпані Інвест".

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020 долучено до матеріалів справи подані відповідачем 2 докази (висновок експерта); звернуто увагу учасників справи, що вони можуть подати власні докази на спростування поданих відповідачем 2 доказів (висновку експерта); відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

13.10.2020 через відділ діловодства суду прокурором подано пояснення, у відповідності до якого, ознайомившись з наданим ПП "Білдкомпані Інвест" висновком експерта, вказував на те, що роблячи відповідні висновки експертом було враховано наявність на спірній земельній ділянці комплексу будівель та споруд, до яких крім нежитлових будівель загальною площею 237,3 кв.м. віднесено також дві відкриті автостоянки (щебенева та асфальтована), в той же час, оскаржуваним рішенням було передану спірну земельну ділянку відповідачу 2 виключно у зв`язку із набуття останнім у власність нежитлових будівель, тобто відповідні стоянки не входили до складу нерухомого майна, яке стало підставою для надання спірної земельної ділянки ПП "Білдкомпані Інвест". Також, прокурором було звернуто увагу на те, що надаючи висновок про відповідність спірної земельної ділянки площі, необхідній для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд, які належать ПП "Білдкомпані Інвест", експертом не спростовано доводів прокурора про неспівмірність наданої ПП "Білдкомпані Інвест" земельної ділянки та належного йому нерухомого майна, оскільки вказується лише про відповідність без визначення чіткого розміру необхідної площі для обслуговування такого майна. Крім того, вказує, що в будь-якому випадку при вирішенні питання передачі спірної земельної ділянки відповідачу 2 було обов`язковим визначення чіткої площі, необхідної для обслуговування ним належного йому нерухомого майна, розміщеного на такій землі, що обов`язково має передувати відповідному рішенню, однак, в даному випадку доказів вчинення таких дій не надано.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2020.

В судове засідання 27.10.2020 з`явилися прокурор та представники відповідачів, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що прокурор позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити повністю, а відповідачі проти позовних вимог заперечують та просять відмовити у задоволенні позову.

Треті особи, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, свої повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки не повідомили.

В судовому засіданні 27.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Фірма "Варт", як продавцем, та ПП "Білдкомпані Інвест", як покупцем, посвідченого 23.01.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №450, ПП "Білдкомпані Інвест" було придбано нежитлові будівлі загальною площею 237,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дибенка Павла, 11, складаються з: нежитлової будівлі (літ. А), площею 43,6 кв.м.; нежитлової будівлі (літ. Б), площею 43,8 кв.м.; нежитлової будівлі (літ. В), площею 43,9 кв.м.; нежитлової будівлі (літ. Г), площею 43,9 кв.м.; нежитлової будівлі (літ. Д), площею 62,1 кв.м., та розташовані на земельній ділянці площею 4 4400,00 кв.м., кадастровий номер 8000000000:78:134:0023, про що між такими особами було складено акт приймання-передачі нежитлових будівель від 23.01.2015.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2016 №704/1708 вулицю Дибенка Павла перейменовано на вулицю Сім`ї Шовкоплясів.

Рішенням Київської міської ради VI сесії VIII скликання від 20.09.2018 №1436/5500 "Про передачу Приватному підприємству "Білдкомпані Інвест" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва" (надалі - "Рішення"), відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи те, що земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.05.2018 №НВ-8000757392018), право комунальної власності територіальної громади міста Києва на яку зареєстровано в установленому порядку (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2018 №127921935) та розглянувши заяви ПП "Білдкомпані Інвест" від 21.06.2018 №50113-002999392-031-03, від 21.06.2018 №01/06-18, вирішено:

1) передати ПП "Білдкомпані Інвест", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 2,5264 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0103, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000744142018) для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям власності на нерухоме майно (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2015 №8477168) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.15, справа А-25330, заява ДЦ №50113-002999392-031-03 від 21.06.2018);

2) ПП "Білдкомпані Інвест":

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України;

- у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки;

- питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 №384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (із змінами і доповненнями);

- дотримуватись обмежень у використанні земельної ділянки, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру;

3) попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України;

4) контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

27.11.2018 між Київською міською радою (орендодавець) та ПП "Білдкомпані Інвест" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1318, (надалі - "Договір"), у відповідності до якого орендодавець, на підставі Рішення, передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Договору об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, Рішення та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:78:134:0103; місце розташування - вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва; цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; для використання - для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту; розмір (площа) - 2,5264 га. Відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 11.10.2018 за №5757/86-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 17 322 264,22 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що договір укладено на 15 років.

Спір у справі стосується законності Рішення та Договору.

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин.

Пунктом 34 частини першої статті 26 зазначеного Закону визначено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на викладені норми та враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до земель територіальної громади міста Києва, вбачається, що надання її у користування відноситься до виключної компетенції Київської міської ради та може бути реалізовано не інакше як за наслідками прийняття відповідного рішення Київською міською радою, що мало місце в даному випадку шляхом прийняття Рішення.

При цьому, у відповідності до положень стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

За змістом вказаних норм вбачається, що діяльність органів місцевого самоврядування (в т.ч. Київської міської ради) має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції принципу законності його дій.

Однак, звертаючись з відповідним позовом до суду прокурором вказується на порушення Київською міською радою принципу законності при передачі в користування ПП "Білдкомпані Інвест" спірної земельної ділянки, обґрунтовуючи свої доводи, зокрема, тим, що:

- Рішенням спірну земельну ділянку було передано ПП "Білдкомпані Інвест" саме у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно на підставі ст. 120 Земельного кодексу України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, однак право власності чи право користування на спірну земельну ділянку площею 2,5264 га не було оформлено попереднім власником нерухомого майно, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права на підставі ст. 120 Земельного кодексу України до ПП "Білдкомпані Інвест";

- оскаржуваним рішенням спірну земельну ділянку надано не лише для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою, а й для експлуатації та обслуговування сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, однак останній на вказаній земельній ділянці відсутній, що підтверджується поясненням ТОВ "Дніпровська Рив`єра", у зв`язку з чим спірну земельну ділянку було фактично надано в т.ч. для будівництва, що суперечить приписам ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134, ч.ч. 1, 2 ст. 135 Земельного кодексу України, адже земельні ділянки комунальної власності або права на них під будівництво підлягають продажу виключно на земельних торгах;

- надання земельної ділянки саме площею 2,5264 га (що у 106 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній знаходиться та для експлуатації якого її надано) без відповідного обґрунтування такої різниці свідчить про порушення ст.ст. 122, 124, 134 Земельного кодексу України.

Досліджуючи наведені доводи прокурора в розрізі спірних правовідносин та зібраних в матеріалах справи доказів суд виходить з наступного.

За змістом ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Із зібраних в матеріалах справи документів вбачається та не заперечується сторонами, що розташоване на спірній земельній ділянці майно ПП "Білдкомпані Інвест", а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 237,3 кв.м., будівельні матеріали, паркан, конструкції, зовнішні мережі, дві відкриті автостоянки (щебенева та асфальтована), було придбано у ТОВ "Фірма "Варт", згідно укладеного з ним договору купівлі-продажу, посвідченого 23.01.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №450, та у ПП "Перспектива Авто Плюс", згідно укладеного з ним договору купівлі-продажу від 16.11.2017, яке в свою чергу попередньо придбало відповідне майно (будівельні матеріали, паркан, конструкції, зовнішні мережі) у ТОВ "Дніпровська Рив`єра" згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2013.

При цьому, на момент набуття у власність зазначеного майна воно було розташовано на земельній ділянці площею 4,44 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0023.

Така земельна ділянка попередньо була передана ТОВ "Дніпровська Рив`єра" в довгострокову оренду на 15 років згідно договору оренди земельної ділянки від 11.04.2008 відповідно до рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1149/1810 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" для будівництва та експлуатації головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту на вул. Павла Дибенка, 9 та вул. Богатирській (біля озера Редькіне) в Оболонському районі м. Києва".

Однак, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 у справі №910/12828/13 було розірвано укладений між ТОВ "Дніпровська Рив`єра" та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки від 11.04.2008.

Отже, доказів існування будь-яких, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України, прав на земельну ділянку площею 4,44 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0023, як у ТОВ "Фірма "Варт", так і у ПП "Перспектива Авто Плюс" на момент набуття ПП "Білдкомпані Інвест" прав власності на розташоване на ній майно матеріали справи не містять.

В подальшому, за наслідками проведення поділу земельної ділянки площею 4,44 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0023, було сформовано чотири земельні ділянки, що зареєстровано в Державному земельному кадастрі, а саме: площею 2,5264 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0103) - спірна земельна ділянка; площею 0,4193 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0100); площею 1,1022 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0101); площею 0,3921 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0102), та відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.05.2018 №НВ-8000757392018 і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2018 №127921935 було зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 2,5264 га кадастровий номер 8000000000:78:134:0103.

Наведені обставини підтверджуються зібраними в матеріалах справи доказами та не заперечуються учасниками справи.

Відповідно до ст. 79 1 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, спірна земельна ділянка площею 2,5264 га (кадастровий номер 8000000000:78:134:0103) набула статуту об`єкта цільних прав лише з 18.06.2018 та до прийняття Рішення нікому у користування не передавалася.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для висновку про можливість переходу права користування такою земельною ділянкою до ПП "Білдкомпані Інвест" в порядку, визначеному ст. 120 Земельного кодексу України, за наслідками набуття ним права власності на розташоване на такій землі майно (нежитлові будівлі, загальною площею 237,3 кв.м., будівельні матеріали, паркан, конструкції, зовнішні мережі, дві відкриті автостоянки (щебенева та асфальтована)), адже на дати набуття такого майна у його продавців були відсутні будь-які права як на земельну ділянку площею 4,44 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0023, так і на земельну ділянку площею 2,5264 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103.

Згідно із ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Отже, в силу наведених норм та встановлених обставин виникнення спірної земельної ділянки вбачається, що передачі її в оренду ПП "Білдкомпані Інвест" на підставі Рішення була здійснена саме у відповідності до положень ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) як власнику розташованої на ній нерухомості, що і знайшло своє відображення в матеріалах кадастрової справи А-25330 від 18.06.2018.

Відтак, посилання прокурора на те, що в даному випадку мало місце безпідставної передачі спірної земельної ділянки в оренду ПП "Білдкомпані Інвест" в порядку, визначеному ст. 120 Земельного кодексу України, не відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин.

При цьому, саме по собі посилання в тексті Рішення в т.ч. на ст. 120 Земельного кодексу України поряд з іншими нормами, якими врегульовано порядок передачі земель комунальної власності у користування юридичним особам, не спростовує дійсного нормативно-правового обґрунтування передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2, який підтверджується матеріалами кадастрової справи А-25330 від 18.06.2018.

В будь-якому випадку є аксіомою те, що у нового власника при переході права власності на будівлю чи споруду завжди виникають права на земельну ділянку, на якій вони розташовані і на земельну ділянку, яка необхідна для їх обслуговування, а тому не в залежності від визначення в тексті відповідного рішення норми, на підставі якої здійснюється передача такої землі у користування, такі дії уповноваженого органу спрямовані на дотримання загальних засад земельних правовідносин і не можуть визнаватися незаконними виключно з підстав невірності обраної норми при наявності в особи права на отримання відповідної земельної ділянки.

Однак, при цьому залишається відкритим питання необхідної такому власнику (гарантованої Законом) площі для обслуговування відповідних будівель та споруд у випадку коли її не було визначено для попереднього власника, що і має місце у спірному випадку.

З цього приводу ще в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" було висловлено правову позицію відносно того, що у таких випадках розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо (п. 18 1 відповідної постанови).

Така правова позиція застосовується судами і по сьогоднішній день (тобто, у визначеному процесуальним законодавством порядку не знайшла відступу від неї), зокрема, в постанові від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, досліджуючи подібне питання та застосувавши її, вказав на те, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 20 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 1, 15 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" в державі Україна, зокрема, діють: з 17.04.1992 Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за №44; з 24.07.1996 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173; з 01.01.2006 Державні будівельні норми "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, на підставі чого спростував висновки судів апеляційної та касаційної інстанції, що норми чинного законодавства не встановлюють порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд.

Отже, питання визначення необхідної площі земельної ділянки для обслуговування розміщених на них будівель та споруд при переданні її у користування власнику такої нерухомості може бути вирішено шляхом проведення відповідної експертизи з урахуванням в т.ч. нормативів, встановлених наведеними положеннями.

Разом з тим, можливість проведення такої експертизи не є безумовною.

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про землеустрій" заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об`єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів; землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил; проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Землеустрій, зокрема, забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів (пункт "в" статті 2 цього Закону).

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.

Статтею 186 Земельного кодексу України встановлено, що документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Положеннями ст. 6 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" суб`єктами державної експертизи є замовники та виконавці. Замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.

За змістом ст.ст. 8-11 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться в обов`язковій, вибірковій та добровільній формах. Обов`язковій державній експертизі підлягають: схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Вибіркова державна експертиза проводиться за ініціативою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи щодо об`єктів, які не підлягають обов`язковій експертизі. Добровільна державна експертиза проводиться за ініціативою замовника або розробника об`єкта експертизи щодо об`єктів, які не підлягають обов`язковій державній експертизі.

Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

За змістом статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

З огляду на викладені норми вбачається, що визначення площі земельної ділянки для обслуговування розміщених на них будівель та споруд при переданні її у користування власнику такої нерухомості не належить до компетенції Київської міської ради та може бути здійснено виключно за наслідками проведення державної експертизи землевпорядної документації уповноваженими на це органами у визначених Законом випадках.

При цьому, необхідною умовою проведення такої експертизи є наявність розробленої землевпорядної документації (проекту землеустрою чи технічної документації), яка і являє собою об`єкт відповідної експертизи.

В той же час, передача спірної ділянки за оскаржуваним Рішенням в користування відповідачу 2 як власнику розташованих на ній будівель та споруд здійснювалася на підставі ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України без складення документації із землеустрою, адже така земельна ділянка була вже сформована, можливість чого унормовано в положеннях ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України.

Тому, не в залежності від наявності відповідної волі, як Київська міська рада, так і ПП "Білдкомпані Інвест" були позбавлені можливості заявити про необхідність проведення державної експертизи землевпорядної документації у відповідності до приписів ст. 62 Закону України "Про землеустрій", ст. 186 Земельного кодексу України, ст.ст. 7-11 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Наведене дає підстави для висновку про те, що у випадку надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення, що здійснюється без складення документації із землеустрою, наділений повноваженнями з розпорядження такою землею орган діє на власний розсуд в межах визначених принципів провадження своєї діяльності в сфері земельних правовідносин, якими є в т.ч.: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю, адже жодних чітких, легких до застосування без необхідності наявності спеціальних знань, норм розрахунку площі необхідної в такому випадку землі чинне законодавство України не містить.

Наведене і знайшло своє відображення в листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.06.2018 №05703-13271, наданому у відповідь на лист ПП "Білдкомпані Інвест" №05/06/18 від 04.06.2018 про надання підтвердження наявності чи відсутності відомостей про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади міста Києва на спірну земельну ділянку з метою можливості її одержання в користування без розроблення документації із землеустрою на тих самих умовах без зміни цільового призначення земельної ділянки, в якому було підтверджено реєстрацію відповідних прав на спірну земельну ділянку (тобто, сформованість її як об`єкту цивільних прав), однак, повідомлено про те, що її передача ПП "Білдкомпані Інвест" без складення документації із землеустрою можлива виключно за умови належності йому всього розташованого на земельній ділянці майна.

Як вбачається із матеріалів кадастрової справи А-25330 для підтвердження наявності у ПП "Білдкомпані Інвест" прав на все майно, що розташовано на спірній земельній ділянці останнім було подано договір купівлі-продажу від 16.11.2017 та договір купівлі-продажу, посвідчений 23.01.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №450, в рамках виконання яких ним було набуто у власність нежитлові будівлі, будівельні матеріали, паркан, конструкції, зовнішні мережі, дві відкриті автостоянки (щебенева та асфальтована), що розташовані на спірній земельній ділянці.

Доказів існування станом на момент підготовки та прийняття Рішення на земельній ділянці площею 2,5264 га, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103, будь-якого іншого майна матеріали справи не містять.

Отже, реалізуючи право на отримання спірної земельної ділянки в користування в порядку, визначеному ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), ПП "Білдкомпані Інвест" було належним чином підтверджено про належність йому всього розташованого на такій земельній ділянці майна.

При цьому, суд враховує, що відповідно до наявних в матеріалах справи фото та картографічних зображень розташованого на спірній земельній ділянці майна ПП "Білдкомпані Інвест" вбачається його розміщення по всій площині в її межах.

За таких обставин, відсутні правові підстав для висновку про те, що Рішення було прийнято Київською міською радою з порушення такого принципу провадження своєї діяльності в сфері земельних правовідносин як забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Однак, враховуючи специфіку процедури передачі земельної ділянки без складення документації із землеустрою, не виключається можливість в подальшому виникнення спору щодо доцільності та раціональності (законності) таких дій, зумовленого сумнівами зацікавлених осіб в співмірності площі переданої земельної ділянки із займаною розміщеним на ній майном площею, що породжує певний симбіоз доказування в межах такого спору, який полягає в обов`язку довести особою, якою ініційовано такий спір, наявність відповідної неспівмірності, що протиставляється праву опонента підтвердити законність його дій (тобто, наявність такої співмірності).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.

За змістом ст.ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, саме через визначену наведеними нормами призму процесуальної змагальності учасників справи за допомогою встановлених в положеннях Глави 5 Господарського процесуального кодексу України засобів та процедур в даному випадку підлягає вирішенню питання співмірності площі переданої земельної ділянки із займаною розміщеним на ній майном площею.

При цьому, слід враховувати, що сам по собі факт перевищення площі переданої у користування земельної ділянки над займаною майном та необхідною для його обслуговування площею не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною, адже в будь-якому випадку відповідному власнику майна чинним законодавством України гарантовано право на землю на якому воно розміщено у визначених Законом межах, тому, вирішуючи таке питання слід встановлювати саме необхідний розмір з послідуючим його співставленням з виділеним.

Тобто, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з наведених підстав саме на ініціатора відповідного позову в першу чергу покладається обов`язок з доведення розміру, який є дійсно необхідним для користування та обслуговування розміщеним на землі майном задля послідуючого висновку про співмірність його чи ні з площею переданої земельної ділянки.

В той же час, прокурором за допомогою визначених процесуальних засобів доказування не було визначено який же на його думку розмір земельної ділянки підлягає передачі відповідачу 2 задля реалізації його права на отримання землі для користування та обслуговування належного йому майна, що вказувало б на обґрунтованість його доводів відносно фактичного перевищення площі спірної земельної ділянки над таким розміром.

Поряд з цим, під час розгляду справи в межах підготовчого провадження, у судовому засіданні 03.09.2020 представником відповідача 2 було заявлено усне клопотання про призначення проведення судової експертизи з метою вирішення питання чи відповідає площа забудови спірної земельної ділянки площі, необхідній для експлуатації та обслуговування належних ПП "Білдкомпані Інвест" будівель та споруд, які розташовані на ній, проти задоволення якого прокурор заперечував, вказуючи на те, що такі обставини вбачаються із фактичних площ спірної земельної ділянки та розташованого на ній майна.

Тому, суд вважав передчасним вирішення питання щодо призначення у справі проведення судової експертизи, у зв`язку з чим відклав його та запропонував, встановив відповідний строк, учасникам справи самостійно обґрунтувати питання розбіжностей площі спірної земельної ділянки та правомірності її використання або звернутись до експерта для його вирішення.

Реалізуючи відповідне право, на спростування доводів прокурора щодо перевищення площі спірної земельної ділянки над необхідною для користування ПП "Білдкомпані Інвест" розташованим на ній майном площею, останнім було додано до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи із залученням фахівця в галузі землевпорядних робіт №2309 від 23.09.2020, складений судовим експертом Вецем В.В. (свідоцтво №990 від 07.10.2016) та фахівцем (інженером-землевпорядником Максімовим В.В. (надалі - "Висновок").

У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно із ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Із змісту Висновку вбачається, що його було складено на замовлення ПП "Білдкомпані Інвест" для подання його до господарського суду з наданням для дослідження документів, аналогічних зібраним в матеріалах справ (в т.ч. позовної заяви, відзивів та пояснень учасників даної справи).

Так, на вирішення експерту було поставлено наступні питання: Чи відповідає площа забудови земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103 по вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва, переданої ПП "Білдкомпані" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1318, забудованої комплексом будівель та споруд по вул. Дибенка Павла (наразі - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 11 у м. Києві, що належить на праві приватної власності ПП "Білдкомпані Інвест", мінімальній щільності забудови, з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва?; Чи відповідає площа забудови земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103 по вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва, переданої ПП "Білдкомпані" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1318, площі необхідній для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд по вул. Дибенка Павла (наразі - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 11 у м. Києві, що належить на праві приватної власності ПП "Білдкомпані Інвест", з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва?.

За наслідками проведення відповідного експертного дослідження у відповідь на вказані питання було встановлено, що:

- площа забудови земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103, по вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва, переданої ПП "Білдкомпані" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1318, забудованої комплексом будівель та споруд по вул. Дибенка Павла (наразі - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 11 у м. Києві, що належить на праві приватної власності ПП "Білдкомпані Інвест", відповідає мінімальній щільності забудови, з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва;

- площа забудови земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:134:0103 по вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва, переданої ПП "Білдкомпані" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1318, відповідає площі необхідній для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд по вул. Дибенка Павла (наразі - вул. Сім`ї Шовкоплясів), 11 у м. Києві, що належить на праві приватної власності ПП "Білдкомпані Інвест", з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва.

При цьому, із змісту Висновку вбачається, що проводячи відповідне експертне дослідження експертом було застосовано визначені в т.ч. Державними будівельними нормами "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за №44; Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173; Державними будівельними нормами "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затвердженими наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, нормативи визначення необхідної площі.

У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Із матеріалів Висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведених досліджень, чіткі висновки з поставлених перед експертом питань, містить підпис судового експерта та фахівця про їх обізнаність щодо відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку.

Тобто, реалізуючи своє процесуальне право в межах породженого за ініціативою прокурора спору відповідачем 2 було надано експертний висновок на підтвердження законності Рішення та Договору в частині визначення співмірності площі спірної земельної ділянки із необхідною для обслуговування належного йому на такій земельній ділянці майна площею.

В той же час, прокурором як не було виконано процесуального обов`язку щодо підтвердження своїх доводів відносно невідповідності площі спірної земельної ділянки необхідній для обслуговування майна ПП "Білдкомпані Інвест" площі, адже матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження цього, так і не було реалізовано права на спростування обґрунтованості наданих у Висновку відповідей експерта на поставлені перед ним питання, обмежившись виключно посиланнями на те, що: дві відкриті автостоянки (щебенева та асфальтована) не входили до складу нерухомого майна, яке стало підставою для надання спірної земельної ділянки; визначення дійсної площі, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна, з метою чого відводиться земельна ділянка, повинно відбуватися на стадії погодження проекту землеустрою та передувати прийняттю рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Однак, по-перше, матеріалами кадастрової справи А-25330 підтверджується, що звертаючись з заявою про надання спірної земельної ділянки у користування для обслуговування розташованого на ній майна ПП "Білдкомпані Інвест" було подано в т.ч. докази придбання ним двох відкритих автостоянок (щебеневої та асфальтованої), що спростовує протилежні доводи прокурора; по-друге, судом було встановлено, що в даному випадку передача спірної земельної ділянки відбувалась в порядку, визначеному ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, що унеможливлював проведення відповідного експертного дослідження до прийняття Рішення, а тому, такі доводи прокурора не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та не відповідають обставинам спірних правовідносин.

Отже, будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи учасниками справи не наведено, а судом не встановлено.

Відтак, доданий до матеріалів справи Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.

З огляду на викладене вбачається, що в рамках обставин спірних правовідносин, сформованих специфікою порядку передачі вже сформованої земельної ділянки власнику розташованих на ній будівель і споруд, відповідачами було підтверджено законність дій щодо передачі спірної земельної ділянки у користування ПП "Білдкомпані Інвест" згідно Рішення та Договору, в той час, як прокурором жодними належними доказами наведеного не спростовано.

Посилання прокурора на те, що оскаржуваним рішенням спірну земельну ділянку надано не лише для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою, а й для експлуатації та обслуговування сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту, однак останній на вказаній земельній ділянці відсутній, що підтверджується поясненням ТОВ "Дніпровська Рив`єра", у зв`язку з чим спірну земельну ділянку було фактично надано в т.ч. для будівництва, не підтверджуються жодними доказами та обґрунтуваннями, тобто, є домислом.

В той же час, із матеріалів кадастрової справи А-25330 вбачається, що ініціюючи питання отримання у користування спірної земельної ділянки ПП "Білдкомпані Інвест" заявлялося про намір її отримання виключно для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва, що і знайшло в подальшому своє відображення як в пояснювальній записці №ПЗ-315537 від 21.06.2018, так і в п. 1 Рішення, відповідно до яких таку земельну ділянку було надано ПП "Білдкомпані Інвест" саме для зазначеного виду використання.

Більш того, саме Київській міській раді в силу приписів ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 9, 122, 123 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 26, 59, 60, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" належать правомочності щодо встановлення умов використання земель власності територіальної громади міста Києва, які визначаються у відповідному рішенні чи в укладеному договорі оренди землі, у зв`язку з чим встановлення в п. 1 Рішення виду використання спірної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель з гостьовою автостоянкою та сервісного селекційно-технологічного центру кінного спорту на вул. Сім`ї Шовкоплясів, 11 в Оболонському районі м. Києва унеможливлює висновок про те, що її було надано для будівництва.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин прокурором не доведено існування правових підстав для визнання недійсним Рішення, адже матеріалами справи підтверджується, що його прийняття було здійснено Київською міською радою в межах наданих законодавством повноважень з дотриманням визначених у спірному випадку положеннями ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) порядку та підстав вчинення таких дій, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість доводів відносно недійсності Договору, мотивованих незаконністю Рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на прокурора.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікація код 22883141) та Приватного підприємства "Білдкомпані Інвест" (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 7, офіс 5-А; ідентифікаційний код 39584862) відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи покласти на Прокуратуру міста Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 12.11.2020.

Суддя Р.В. Бойко