Рішення

від 13.11.2020 по справі 910/13384/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2020Справа № 910/13384/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний"

до Приватного підприємства "Нічний Експрес"

про стягнення 39 422,47 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний" (далі - позивач, ТОВ "АТЦ "Лівобережний") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Нічний Експрес" (далі - відповідач, ПП "Нічний Експрес") про стягнення 39 422,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Договору № СТО-18-18 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2018 виконав ремонті роботи на загальну суму 39 422,47 грн згідно Актів виконаних робіт № ГА3002255 від 30.07.2018, № ГА30003774 від 13.08.2018, проте відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 39 422,47 грн основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 позовну заяву ТОВ "АТЦ "Лівобережний" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13384/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

12.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

22.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь позивача на відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 31.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний" (далі - позивач, виконавець) та Приватним підприємством "Нічний Експрес" (далі - відповідач, замовник) укладено Договір № СТО-18-18 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (далі - Договір).

Відповідно пункту 1.1 Договору, виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику послуги з технічного ремонту транспортних засобів, чи їх складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин), як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем (надалі іменуються - Послуги та/або Роботи ), а замовник бере на себе зобов`язання приймати та оплачувати ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № СТО-18-18 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2018 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач звертаючись з відповідним позовом до суду, вказав про таке.

10.04.2018 відповідач звернувся до позивача щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ).

30.07.2018 позивач виконав зобов`язання щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) та склав Акт виконаних робіт № ГА30002255 до наряд-замовлення № ГА30002255, відповідно до якого виконав роботи з поточного ремонту транспортного засобу автомобіля FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ), код послуги згідно ДКПП - 45.20.1, на загальну суму 34 644,08 грн в т.ч. ПДВ 5774,01 грн.

10.08.2018 відповідач вдруге звернувся до позивача щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ).

13.08.2018 позивачем було завершено технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) та складено Акт виконаних робіт № ГА30003774 до наряд-замовлення № ГА30003774, відповідно до якого виконавець виконав роботи з поточного ремонту транспортного засобу автомобіля FIAT Scudo (державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ), код послуги згідно ДКПП - 45.20.1, на загальну суму 4 778,34 грн в т.ч. ПДВ 796,39 грн.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення пунктів 1.1., 4.2.1., 6.3.2. Договору в установлений строк зазначені в рахунках суми не сплатив, Акти виконаних робіт не підписав, вмотивованої відмови від підписання актів не надав, автомобіль не забрав.

Позивач 05.11.2019 звернувся до відповідача листом з вимогою погасити заборгованість, що сформувалась та підписати акти виконаних робіт і забрати транспортний засіб, однак відповідач таку вимогу проігнорував.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, позивачем не надано в якості доказу погодженої між замовником та виконавцем робочої заявки, а також акту приймання-передачі транспортного засобу FIAT Scudo, днз НОМЕР_1 , підписаного замовником та виконавцем, що свідчить про те, що відповідач не передавав та не замовляв будь-яких робіт з вказаним транспортним засобом.

Відповідач посилаючись на умови Договору вказав, що позивач разом з відповідачем мали би оформити робочу заявку, та відповідач мав би передати позивачу згідно акту приймання- передачі транспортний засіб зазначений в позові для проведення відповідних робіт.

Позивач не мав права взятися до ремонтних робіт без внесення відповідачем попередньої оплати.

Відповідач зазначив, що жодних актів виконаних робіт та претензій з боку позивача на адресу відповідача не надходило.

У відповіді на відзив позивач повністю заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ознайомившись з доводами та запереченнями позивача та відповідача, викладеними у позові відзиві та відповіді на відзив, суд зазначає про таке.

Згідно вимог пункту 1.2. Договору, конкретний перелік послуг з технічного обслуговування та/або ремонту, перелік запасних частин та матеріалів, що використовуються, а також перелік деталей та матеріалів, наданих замовником для виконання робіт визначається при кожному прийманні транспортного засобу та оформляється в Робочій заявці . Перелік виконаних робіт та їх вартість, перелік та вартість використаних запасних частин та допоміжних матеріалів, що використовує виконавець, зазначаються в Актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, надання послуг здійснюється за зверненням замовника чи за його попередньою заявкою. При цьому, звернення замовника може відбуватись в телефонному режимі, а заявки можуть бути надані поштовим/електронним/фасковим відправленням та зберігаються до оформлення сторонами робочої заявки.

Послуги надаються на підставі Договору та/або Робочої заявки Замовника, а також з урахуванням дійсного обсягу необхідних послуг (пункт 2.5. Договору).

Аналіз наведених норм, свідчить про те, що звернення замовника для отримання відповідних послуг може відбуватись в усній формі (за телефонам), а також в письмовій шляхом оформлення робочої заявки, однак з огляду на положення п. 2.1. Договору оформлення сторонами робочої заявки є обов`язковим.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, матеріали справи такої заявки не містять та сторонами договору така заявка не оформлювалась.

Відповідно до п. 3.1. Договору прийняття транспортного засобу його складових для надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту здійснюється у присутності замовника або його уповноваженого представника, шляхом складання Акту приймання - передачі транспортного засобу, його складових для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Матеріали справи не містять Акту приймання - передачі транспортного засобу.

Позивач у відповіді на відзив посилаючись на положення п. 3.5. Договору зазначає, що у випадку, якщо послуги надаються в присутності замовника, складання Акту приймання - передачі транспортного засобу не є обов`язковим.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач вказує, що відповідач звернувся до позивача щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу 10.04.2018, послуги за цим зверненням згідно Акту виконаних робіт № ГА30002255 були надані 30.07.2018, 10.08.2018, як зазначає позивач, відповідач вдруге звернувся до позивача щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу та послуги за цим зверненням були надані 13.08.2018 згідно Акту виконаних робіт № ГА30003774.

Наведе спростовує можливість надання послуг, щодо яких існує спір у цій справі в присутності замовника.

Наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт № ГА30002255 від 30.07.2018 на суму 34 644,08 грн та № ГА30003774 від 13.08.2018 на суму 4 778,34 грн, відповідачем не підписані.

Відповідно до пункту 3.8 Договору, уповноважений на отримання транспортного засобу (його складових частин) та деталей, передбачених пунктом 3.7 договору, представник замовника зобов`язаний також прийняти виконані виконавцем роботи з ремонту та технічного обслуговування та підписати відповідний акт виконаних робіт.

В разі відсутності в уповноваженого замовником представника при отриманні транспортного засобу /його складових печатки замовника, він розписується в акті виконаних робіт без завіряння акту печаткою замовника, а Акт виконаних робіт, завірений печаткою замовника, зобов`язується надати на протязі 3-х робочих днів (пункт 3.9 Договору).

Пунктом 3.10 Договору визначено, що до моменту надання замовником акту виконаних робіт, завіреного печаткою замовника, Акт виконаних робіт, підписаний уповноважений замовником представником, вважається чинним.

Згідно з п. 3.11 Договору пропуск замовником строку, передбаченого пунктом 3.9 договору, тягне за собою ті ж правові наслідки, що й підписання замовником або уповноваженим ним представником відповідного Акту з завіренням печаткою. В такому випадку Акт виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків замовником відповідно до пункту 4.2 даного договору.

Відповідно до положень пункту 4.2. Договору розрахунки здійснюються замовником в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця в національній валюті України (гривня) на підставі Акту виконаних робіт, або відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до п. 6.1.5 Договору передбачено, що виконавець зобов`язаний надавати замовнику на підпис Акт виконаних робіт, які фактично були виконані, згідно порядку виконання робіт, зазначеному в розділі 2 цього Договору.

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи, підписати Акт виконаних робіт. Або надати вмотивовану письмову відмову від підписання такого акту протягом доби, з дня отримання від виконавця повідомлення про виконання робіт. В разі ненадання вмотивованої письмової відмови від підписання актів виконаних робіт в визначений строк, такий акт вважається прийнятим, підписаним замовником (п. 6.3.2 Договору).

Відповідно до п. 2.13 Договору визначено, що послуги, передбачені розділом 1 цього договору, вважаються наданими з моменту підписання Акту виконаних робіт, який складається у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передання і прийняття робіт (послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт (надання послуг) за договором.

Сама лише наявність договірних відносин та складення виконавцем актів про виконання робіт (надання послуг) у односторонньому порядку, за умови заперечення замовником та не доведення виконавцем належними та допустимими доказами фактичного виконання робіт (надання послуг) не є достатніми правовими підставами для задоволення позовних вимог.

Позивач зазначає, що 05.11.2019 звернувся до відповідача листом з вимогою погасити заборгованість, підписати акти виконаних робіт та забрати транспортний засіб.

Судом встановлено, що зазначений лист не містить ні номеру його складання ні дати, а також не містить доказів його направлення відповідачу.

В той же час, зі змісту цього листа судом встановлено, що позивач зазначає про передачу йому відповідачем автомобіля FIAT Scudo д.н.з. НОМЕР_1 11.04.2019.

Наведене спростовує твердження позивача, викладені у відповіді на відзив щодо перебування транспортного засобу з 13.08.2018 на території сервісного центру.

Позивачем також долучено Претензію за вих. № 23/07-01 від 23.07.2020.

На підтвердження направлення зазначеної Претензії відповідачу, позивачем долучено опис вкладення.

Суд зазначає, що сам по собі опис вкладення не є достатнім доказом направлення на адресу відповідача претензії без наявності документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Крім того, в зазначеній Претензії позивач стверджує про наявність боргу відповідача станом на час її складання.

За таких обставин, суд не може розглядати зазначену Претензію як доказ надання відповідачу копії рахунків, актів та нарядів-замовлення з метою їх підписання та оплати відповідачем в порядку п.2.13 та п.4.2.1 Договору № СТО-18-18 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 31.01.2018.

Судом також встановлено, що пунктом 4.3. Договору, на який позивач посилається у позовній заяві, зокрема, визначено, що у випадку несплати замовником заборгованості, виконавець може прийняти рішення про продовження строків надання послуг, або притримання майна замовника (відповідно до ст. 594 ЦКУ) до повного виконання ним своїх зобов`язань.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 595 ЦК України, визначено, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Відповідно до п. 6.3.7. Договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи не пізніше 2 (двох) днів з дня отримання повідомлення від виконавця про закінчення робіт та забрати транспортний засіб.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що якщо після підписання Акту виконаних робіт, або протягом 2 (двох) діб з моменту отримання від виконавця відповідного повідомлення про закінчення ремонтних робіт, замовник не забере належний йому транспортний засіб з території виконавця (станції технічного обслуговування), замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від вартості робіт/послуг, зазначених у відповідному акті виконаних робіт (або рахунку-фактурі, якщо Акт виконаних робіт сторонками не підписаний) за кожну добу за весь період перебування транспортного засобу на території виконавця, що починається з дати складання Акту виконаних робіт (якщо він був підписаний сторонами) або з 4-ої аби після отримання замовником повідомлення про закінчення ремонтних робіт.

Однак, як встановлено судом, жодних повідомлень про закінчення ремонтних робіт або про притримання майна відповідачем, направлених позивачем та отриманих відповідачем, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (статті 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, вищевказані акти виконаних робіт відповідачем не підписані, доказів направлення відповідачу даних актів матеріали справи не містять, як і не містять доказів про повідомлення відповідача про виконані роботи у відповідності до умов, передбачених п. 6.3.2 Договору, у зв`язку з чим останні не можуть бути належними доказами надання позивачем послуг за договором. Будь-яких доказів реального надання послуг матеріали справи також не містять.

Частиною 1 статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених обставин, вважає заявлені позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач у позовній заяві у якості попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зазначив про понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2102,00 грн та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про понесені ним витрати на послуги з надання правничої допомоги адвоката у сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судовий збір у сумі 2012,00 грн покладається на позивача.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судові витрати, понесені позивачем, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Щодо підстав для покладення на позивача понесених відповідачем витрат на послуги з надання правничої допомоги адвоката у сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених відповідачем таких витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/13384/20, відповідач долучив до матеріалів справи Договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг № б/н від 05.10.2020 (далі - Договір), Акт розрахунку та погодження вартості правової допомоги до Договору № б/н про надання послуг адвоката та консультаційних послуг № б/н від 05.10.2020 на загальну суму 15 000,00 грн, платіжне доручення № 4773 від 08.10.2020 на загальну суму 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що Договір № б/н про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 05.10.2020 укладено між адвокатом Кавальовим Дмитром Олексійовичем (далі - адвокат) та Приватним підприємством Нічний Експрес (далі - замовник).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати замовникові правову допомогу, яка включає в себе надання послуг адвоката з приводу захисту прав та інтересів ПП Нічний Експрес в Господарському суді міста Києва у справі № 910/13384/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний" до Приватного підприємства "Нічний Експрес" про стягнення 39 422,47 грн.

Пунктом 3 Договору сторонами погоджено вартість послу та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони досягли згоди, що вартість послуг адвоката становить п`ятнадцять тисяч (15 000,00) гривень, та сплачується за попередньою оплатою замовником.

Згідно платіжного доручення № 4773 від 08.10.2020 ПП Нічний Експрес сплачено на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн за послуги адвоката по Договору № б/н від 05.10.2020.

Разом з тим дослідивши Акт розрахунку та погодження вартості правової допомоги до Договору № б/н про надання послуг адвоката та консультаційних послуг № б/н від 05.10.2020 на загальну суму 15 000,00 грн (далі - Акт), судом встановлено, що зазначений Акт включає послуги та розрахунок за ними, доказів вчинення яких матеріали справи не містять, а саме п. 5 Аналіз відповіді на відзив та складання заперечення на відзив на суму 3000,00 грн, а також послуги які не могли бути надані на даній стадії розгляду справи - п. 6. Аналіз прийнятого рішення, та консультації з приводу можливого оскарження рішення, або порядку виконання прийнятого рішення у справі на суму 1000,00 грн.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як встановлено судом, витрати у загальній сумі 4000,00 грн не пов`язані з розглядом даної справи, а тому суд відмовляє відповідачу у їх відшкодуванні.

За таких обставин, витрати відповідача на послуги з надання правничої допомоги адвоката у сумі 11 000,00 грн покладаються на позивача, а в іншій сумі 4000,00 грн на відповідача.

Керуючись ст. 6, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний" (Україна, 02217, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 10, квартира 37; ідентифікаційний код юридичної особи 37053849) на користь Приватного підприємства "Нічний Експрес" (Україна, 03087, місто Київ, вулиця Уманська, будинок 6 "Ф"; ідентифікаційний код юридичної особи 31511336) витрат на послуги з надання правничої допомоги адвоката у сумі 11 000,00 грн (одинадцять тисяч гривень 00 коп).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 13.11.2020.

Суддя Гумега О.В.