Рішення

від 10.11.2020 по справі 927/726/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/726/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» ,

вул. Хмельницьке шосе, буд. 2, оф. 706, м. Вінниця, 21036

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства «УРОЖАЙ» ,

вул. Галини Костюк, буд. 22, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська обл., 15300

про стягнення 186846,06грн

за участю представників:

позивача: Сніцаренко А.А. - адвокат, довіреність № 18-05/20 від 18.05.2020,

відповідача: Помаз А.А. - адвокат (ордер АА №076622 від 28.08.2020)

У судовому засіданні 10.11.2020 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства «УРОЖАЙ» 39781,84грн пені, 28095,10грн штрафу, 34425,58грн - 30% річних та 6878,08грн інфляційного збільшення, нарахованих за Договором № 18/12-2 від 18.12.2017 та стягнення 16742,38грн пені, 42806,40грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних, нарахованих за Договором № 22/11-2.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами купівлі-продажу № 18/12-2 від 18.12.2017 та № 22/11-2 від 22.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк не пізніше 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали відповідно до ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують викладені у відзиві обставини, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу; докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

31.08.2020, у встановлений судом строк, від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 28.08.2020, який долучено судом до матеріалів справи. Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 28.08.2020. Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 28.08.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020 клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2020.

21.09.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшли заперечення щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, які долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.09.2020 були присутні повноважні представники сторін та особисто директор С(Ф)Г "Урожай" Петренко В.В. Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.10.2020 та протокольно зобов`язав відповідача надати суду письмові пояснення щодо підписання договору №22/11-2 від 22.11.2018, наявні копії договорів надати суду.

У підготовчому засіданні 06.10.2020 були присутні повноважні представники сторін. Суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали від 06.10.2020 про відмову Селянському (Фермерському) господарству «УРОЖАЙ» у задоволенні клопотання від 28.08.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі №927/726/20.

Суд оглянув надані представником позивача оригінали документів, а саме: договір № 18/12-2 від 18.12.2017 та додаток до договору №1, видаткову накладну № 227 від 02.07.2018, договір № 22/11-2 від 22.11.2018 та видаткову накладну № 105 від 26.11.2018.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.10.2020.

Ухвалою суду від 09.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" про проведення судового засідання, яке відбудеться 20.10.2020 о 11:30, в режимі відеоконференції.

19.10.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 20.10.2020 суд проголосив вступну та резолютивну частину ухвали про залишення без задоволення заяви Селянського (Фермерського) господарства «УРОЖАЙ» про відвід судді Моцьора В.В. у справі №927/726/20.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.11.2020, про що відповідач був повідомлений під розписку, на адресу позивача направлено ухвалу від 20.10.2020.

Ухвалою суду від 22.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" про проведення судового засідання, яке відбудеться 10.11.2020 об 11:00, в режимі відеоконференції.

10.11.2020 відповідачем подано суду заяву про застосування строку позовної давності (письмові пояснення). В заяві зазначено, що головою С(Ф)Г "Урожай" не погоджувались умови збільшення строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, що договір від 18.12.2017 не укладався головою господарства, у договорі не вказано місце його укладання; печатка, яка проставлена на договорах не належить господарству. Також відповідач не погоджується з сумою штрафних санкцій та зазначає, що умовами договору не встановлений розмір пені. Відповідач вважає, що договори є неукладеними, оскільки сторони не узгодили істотні умови договору (ціну, предмет, строк поставки, строк дії договору). Відповідач просить суд відмовити у позовних вимогах повністю.

Із наданої відповідачем заяви вбачається, що вона не містить прохання заявника про застосування строку позовної давності. В заяві, зокрема, наведені посилання на норми статей ГК України та ЦК України щодо застосування спеціальної позовної давності, поняття та порядку застосування штрафних санкцій, зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) із посиланнями на практику Верховного Суду.

За таких обставин, суд розцінює вказану заяву як пояснення по справі, приймає та долучає їх до матеріалів справи.

У судове засідання 10.11.2020 прибули повноважні представники сторін, відбулись судові дебати.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» (далі - Продавець) та Селянським (Фермерським) господарством «УРОЖАЙ» (покупець) укладено договір №18/12-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі за текстом - Договір №18/12-2).

Згідно з п. 1.1 та 1.2 Договору № 18/12-2 цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом Договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору № 18/12-2 асортимент Товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних). Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний Договір.

Загальна сума даного Договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного Договору (п. 2.3 Договору № 18/12-2).

Ціна Товару, що є предметом даного Договору, вказується у додатках до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість Товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США. У разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (долару США) Продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте неоплаченого Покупцем товару (п. 2.4, 2.5 Договору № 18/12-2).

Відповідно до п. 2.7. Договору № 18/12-2 підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного Товару.

Товар може передаватися Покупцю партіями. Товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних ( п. 3.1, 3.2 Договору № 18/12-2).

За умовами п. 5.1, 5.3 Договору № 18/12-2 Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного Договору. Вартість Товару оплачується на поточний рахунок Продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до Договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного Договору.

Оплата товару проводиться наступним чином: 35118,88грн оплачується покупцем в строк до 27.12.2017, 140475,50грн оплачується покупцем в строк до 01.10.2018 (п.5.5 Договору № 18/12-2).

Відповідно до п. 8.2, 8.3, 8.4, 8.6 Договору № 18/12-2 за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Сторони відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить 5 років з моменту підписання даного договору. Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється протягом 5 років з моменту підписання договору.

Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

У разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь продавця 30% річних від простроченої суми основної заборгованості.

Додатком №1 до Договору № 18/12-2 сторони погодили поставку товару: гібрид соняшника НС Х 6341 (пегас), кількістю 32 од., загальною вартістю 86446,46грн; насіння соняшника Римі, кількістю 33 од., загальною вартістю 89147,92грн. Всього поставка товару на 175594,38грн, термін поставки - за узгодженням сторін.

На виконання умов Договору № 18/12-2 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №234 від 18.12.2017 на суму 175594,38грн.

Згідно з видатковою накладною №227 від 02.07.2018 позивач передав покупцю Селянському (фермерському) господарству "Урожай" на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №18/12 від 18.12.2017 товар - гібрид соняшника НС Таурус, кількістю 32 шт. на суму 72038,72грн та насіння соняшника Рими, кількістю 33 шт. на суму 74289,93грн. Всього поставлено товар на суму 175594,38грн.

27.12.2017 та 02.07.2018 позивач склав податкові накладні на суму 35118,88грн та 140475,49грн відповідно.

Відповідно до виписок по рахунку відповідачем перераховано позивачу:

27.12.2017 - 35118,88грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника зг.рах.№234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 5853,15грн";

16.11.2018 - 50000,00грн з призначенням платежу: "за насіння соняшника згідно накл.227 від 02.07.2018, у т.ч. ПДВ20% - 8333,33грн";

18.11.2019 - 30000,00грн з призначенням платежу: "за насіння соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 20% 5000,00грн";

27.12.2019 - 60475,50грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 20% 10079,25грн".

Відповідачем оплачено товар на загальну суму поставки 175594,38грн.

22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» (далі - Продавець) та Селянським (Фермерським) господарством «УРОЖАЙ» (покупець) укладено договір №22/11-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі за текстом - Договір №22/11-2).

Згідно з п. 1.1 та 1.2 Договору Договір №22/11-2 цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом Договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Умови Договору №22/11-2 є аналогічними умовам Договору №18/12-2, окрім п. 5.5, яким передбачено те, що оплата оплата товару проводиться наступним чином: 91728,42грн оплачується покупцем в строк до 30.11.2018, 214032,00грн оплачується покупцем в строк до 01.11.2019 (п.5.5 Договору №22/11-2.

Додатком №1 до Договору №22/11-2 сторони погодили поставку товару: гібрид соняшника НС Сумо 2018, кількістю 105 од., загальною вартістю 305760,42грн; термін поставки - за узгодженням сторін.

На виконання умов Договору №22/11-2 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №148 від 22.11.2018 на суму 305756,64грн.

Згідно з видатковою накладною №105 від 26.11.2018 позивач передав покупцю: Селянському (фермерському) господарству "Урожай" на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №22/11 від 22.11.2018 товар - насіння соняшника Сумо-2018, кількістю 105 міш. на суму 305756,64грн.

26.11.2018 позивач склав податкову накладну на суму 305756,64грн.

Відповідно до виписок по рахунку відповідачем перераховано позивачу:

27.11.2018 - 91728,42грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 15288,07грн";

27.12.2019 - 29524,00грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 4920,67грн";

04.02.2020 - 84504,22грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 14084,04грн";

06.03.2020 - 100000,00грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, в т.ч. ПДВ 20% 16666,67грн".

Відповідачем оплачено товар на загальну суму поставки 305756,64грн.

Позивач зазначає, що відповідачем повністю оплачено товар по договору №18/12-2 у сумі 175594,38грн та по договору №22/11-2 у сумі 305756,64грн, проте з порушенням строків, передбачених договором, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує щодо отримання продукції його повноважним представником. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідно до копій видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, голова С(Ф)Г "Урожай" Петренко В.В. стверджує, що на видаткових накладних відсутні його підпис та належна печатка господарства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що договір №18/12-2 від 18.12.2017 та договір №22/11-2 від 22.11.2018, додатки №1 до них підписані сторонами, скріплені їх печатками, що свідчить про набрання ними чинності.

Крім того, у підготовчому засіданні суд оглянув надані представником позивача оригінали договору № 18/12-2 від 18.12.2017, додатку до договору №1, договору № 22/11-2 від 22.11.2018, які відповідають копіям, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач на вимогу суду оригінали вказаних договорів не надав, зазначивши у своїх поясненнях від 06.10.2020, що вказані договори відсутні у бухгалтерії господарства.

Відповідач вважає, що договори є неукладеними, оскільки сторони не узгодили істотні умови договору (ціну, предмет, строк поставки, строк дії договору), що Селянське (Фермерське) господарство «УРОЖАЙ» не скріплювало договори своєю печаткою.

Зважаючи на характер встановлених між сторонами правовідносин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України тощо.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено: що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України : суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі змістом статті 530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу дії частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України , продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу дії частини 1 статті 265 Господарського кодексу України , за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, суд зазначає, що факт належного виконання Позивачем свого зобов`язання щодо передачі Товару для Відповідача підтверджується первинними документами, котрі відповідають вимогам "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та статті 9 Закону України "Про бухгалтерським облік та фінансову звітність ".

Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа також визначено і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Видаткова накладні №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 містять такі обов`язкові реквізити як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств).

Відсутність у вказаних видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цих накладних, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежним доказом у справі. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені відповідних правовідносин. Відповідачем не доведено фактів протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 є свідченням участі С(Ф)Г «Урожай» , як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який викладено у постановах від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 23.07.2019 у справі №918/780/18.

Відповідно до п.3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до виписок по рахунку, які містяться в матеріалах справи відповідачем у призначенні платежу було вказано: "за гібрид соняшника зг.рах.№234 від 18.12.2017", "за насіння соняшника згідно накл.227 від 02.07.2018", "за насіння соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017", "за гібрид соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017", "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018".

Заперечуючи факт отримання товару, відповідач зазначає, що накладні №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 голова С(Ф)Г "Урожай" Петренко В.В. не підписував, що на накладних проставлено відбиток печатки, який схожий на печатку С(Ф)Г «Урожай» .

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження відмови від виконання Договору № 18/12-2 від 18.12.2017 на загальну суму 175594,38грн та Договору № 22/11-2 від 22.11.2018 на загальну суму 305756,64грн на підставі ч.3 ст.538 ЦК України.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження існування інших правовідносин між сторонами, на виконання зобов`язання за якими відповідачем було сплачено кошти на загальну суму 175594,38грн та на загальну суму 305756,64грн.

При цьому, присутній у судовому засіданні 22.09.2020 директор С(Ф)Г «Урожай» Петренко В.В. на запитання суду підтвердив отримання товару за вищевказаними накладними.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачем повністю було сплачено вартість товару за видатковими накладними №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018, чим підтверджено його отримання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач товар оплатив у повному обсязі, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених у п. 5.5 Договору № 18/12-2 та Договору № 22/11-2.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого ним товару, позивач нарахував та заявив до стягнення:

- 39781,84грн пені (за період з 02.10.2018 по 26.12.2019), 28095,10грн штрафу, 34425,58грн - 30% річних (за період з 02.10.2018 по 26.12.2019) та 6878,08грн інфляційного збільшення (за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року), нарахованих за Договором № 18/12-2 від 18.12.2017;

- 16742,38грн пені (за період з 02.11.2019 по 05.03.2020), 42806,40грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних (за період з 02.11.2019 по 05.03.2020), нарахованих за Договором № 22/11-2 від 22.11.2018.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п. 8.2 Договору, яким передбачили, що за прострочення виконання зобов`язань покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Пунктом 8.4 Договору сторонами узгоджено сплату покупцем на користь продавця штрафу в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару у випадку порушення умов оплати.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6 Договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до п.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь продавця 30% річних від простроченої суми основної заборгованості.

Суд, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, періоди існування заборгованості визначено відповідно до фактичних обставин, нарахування позивачем пені, штрафу, 30% річних та інфляційних збитків є правомірним.

Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч.3 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «УРОЖАЙ» (код ЄДРПОУ 32230925, вул. Галини Костюк, буд. 22, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська обл., 15300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроу Сідс» (код ЄДРПОУ 40884934, вул. Хмельницьке шосе, 2, оф. 706, м. Вінниця, 21036) 39781,84грн пені, 28095,10грн штрафу, 34425,58грн - 30% річних та 6878,08грн інфляційного збільшення, нарахованих за Договором № 18/12-2 від 18.12.2017; 16742,38грн пені, 42806,40грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних, нарахованих за Договором № 22/11-2 від 22.11.2018 та 2802,70грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 13.11.2020.

Суддя В.В. Моцьор