ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2021 р. Справа№ 927/726/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - не з`явився;
від відповідача - Петренко В.В. - голова;
розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Урожай"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2020
у справі № 927/726/20 (суддя Моцьора В.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс"
до Селянського (фермерського) господарства "Урожай"
про стягнення 186 846, 06грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2020 у справі №927/726/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "Урожай" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" 39781,84грн пені, 28095,10грн штрафу, 34425,58грн- 30% річних та 6878,08 грн інфляційного збільшення, нарахованих за договором №18/12-2 від 18.12.2017; 16742,38грн пені, 42806,40 грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних, нарахованих за договором № 22/11-2 від 22.11.2018 та 2802,70грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- відтиск печатки на видаткових накладних №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 є свдченням участі С(Ф)Г Урожай , як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними;
- відповідачем не надано доказів на підтвердження існування інших правовідносин між сторонами, на виконання зобов`язання за якими відповідачем сплачено кошти на загальну суму 175594,38грн. та на загальну суму 305756,64грн.;
- відповідач товар оплатив у повному обсязі, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених у п.5.5 договору №18/12-2 та договору №22/11-2.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не прийнято ухвалу про обєднання позовних вимог;
- С(Ф)Г Урожай не скріплювало своєю печаткою договір від 18.12.2017 та додаток до нього тому він є не укладеним; суду надано зразки печатки господарства, які різняться від печатки, яка стоїть на договорі, наданому позивачем;
- сторони не узгодили істотні умови дговору (не досягли згоди), такий договір не може ваажтись укладеним; ціна в господарському договорі є істотною умовою при укладенні договору;
- для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має право застосовувати право на її зменшення; також право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Разом з апеляційною скаргою відповідач звернувся з клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
В матеріалах справи наявні заперечення проти призначення судової почеркознавчої експертизи, в яких позивач зазначає про те, що встановити обставини виконання сторонами умов спірних договорів купівлі-продажу, у тому числі й щодо поставки та оплати товару можливо за наявними матеріалами без призначення судової експертизи, отже відсутня передбачена процесуальним законом умова для призначення судової експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Урожай , справу №927/726/20 призначено до розгляду на 14.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою вдповідальністю "Гроу Сідс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні, призначеному на 14.01.2021 о 12-10, в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 оголошено перерву до 25.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю " Гроу Сідс " про його участь у судовому засіданні, призначеному на 25.01.2021 о 11-20, в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 25.01.2021 оголошено перерву до 28.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у задоволенні клопотання Селянського (фермерського) господарства "Урожай" про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №927/726/20 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою вдповідальністю "Гроу Сідс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні, призначеному на 28.01.2021 о 12-00, в режимі відеоконференції.
В матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу (який надійшов до суду 06.01.2021), в якому позивач просить апеляційу скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:
- відповідач не лише уклав спірні договори та отримав товар за ними, але здійснив оплату за договорами у повному обсязі (з посиланням у призначеннях платежу на конкретні рахунки та видаткову накладну, які містять реквізити спірних договорів), але з порушенням погоджених сторонами строків, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
В судове засідання апеляційного господарського суду 28.01.2021 не з`явився позивач.
Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 25.01.2021, згідно з яким представник позивача адвокат Сніцаренко В.А. був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні клопотання представника позивача (яке надійшло до суду 25.01.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено у зв`язку з відсутністю технічної можливості, враховуючи, що представники сторін висловили свої позиції по суті справи в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судовою колегією встановлено.
18.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс", як продавцем, та Селянським (Фермерським) господарством "Урожай", як покупцем, укладено договір №18/12-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
Згідно з п.1.1 та п.1.2 договору № 18/12-2 цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору № 18/12-2 асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних). Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний договір.
Загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору (п. 2.3 договору № 18/12-2).
Ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у додатках до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США. У разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (долару США) продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте неоплаченого покупцем товару (п.п. 2.4, 2.5 договору № 18/12-2).
Відповідно до п.2.7. договору № 18/12-2 підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару.
Товар може передаватися покупцю партіями. Товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних ( п.п. 3.1, 3.2 договору № 18/12-2).
За умовами п.п. 5.1, 5.3 договору № 18/12-2 покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного договору. Вартість товару оплачується на поточний рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного договору.
Оплата товару проводиться наступним чином: 35118,88грн оплачується покупцем в строк до 27.12.2017; 140475,50грн. оплачується покупцем в строк до 01.10.2018 (п.5.5 договору № 18/12-2).
Відповідно до п.п. 8.2, 8.3, 8.4, 8.6 договору № 18/12-2 за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.
Сторони відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить 5 років з моменту підписання даного договору. Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється протягом 5 років з моменту підписання договору.
Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
У разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь продавця 30% річних від простроченої суми основної заборгованості.
Додатком №1 до договору №18/12-2 сторони погодили поставку товару: гібрид соняшника НС Х 6341 (пегас), кількістю 32 од., загальною вартістю 86446,46грн; насіння соняшника Римі, кількістю 33 од., загальною вартістю 89147,92грн. Всього поставка товару на 175594,38грн, термін поставки - за узгодженням сторін.
На виконання умов договору № 18/12-2 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №234 від 18.12.2017 на суму 175594,38грн.
Згідно з видатковою накладною №227 від 02.07.2018 позивач передав покупцю Селянському (фермерському) господарству "Урожай" на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №18/12 від 18.12.2017 товар - гібрид соняшника НС Таурус, кількістю 32 шт. на суму 72038,72грн та насіння соняшника Рими, кількістю 33 шт. на суму 74289,93грн. Всього поставлено товар на суму 175594,38грн.
27.12.2017 та 02.07.2018 позивач склав податкові накладні на суму 35118,88грн та 140475,49 грн відповідно.
Відповідно до виписок по рахунку відповідачем перераховано позивачу:
27.12.2017 - 35118,88грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника зг.рах.№234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 5853,15грн";
16.11.2018 - 50000,00грн з призначенням платежу: "за насіння соняшника згідно накл.227 від 02.07.2018, у т.ч. ПДВ20% - 8333,33грн";
18.11.2019 - 30000,00грн з призначенням платежу: "за насіння соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 20% 5000,00грн";
27.12.2019 - 60475,50грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017, в т.ч. ПДВ 20% 10079,25грн".
Відповідачем оплачено товар на загальну суму поставки 175594,38грн.
22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс", як продавцем, та Селянським (Фермерським) господарством "Урожай", як покупцем, укладено договір №22/11-2 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
Згідно з п.п. 1.1 та 1.2 договору р №22/11-2 цей договір визначає умови купівлі-продажу товару (насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.
Умови договору №22/11-2 є аналогічними умовам договору №18/12-2, окрім п. 5.5, яким передбачено те, що оплата товару проводиться наступним чином: 91728,42грн оплачується покупцем в строк до 30.11.2018; 214032,00грн оплачується покупцем в строк до 01.11.2019.
Додатком №1 до договору №22/11-2 сторони погодили поставку товару: гібрид соняшника НС Сумо 2018, кількістю 105 од., загальною вартістю 305760,42грн; термін поставки - за узгодженням сторін.
На виконання умов договору №22/11-2 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №148 від 22.11.2018 на суму 305756,64грн.
Згідно з видатковою накладною №105 від 26.11.2018 позивач передав покупцю: Селянському (фермерському) господарству "Урожай" на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №22/11-2 від 22.11.2018 товар - насіння соняшника Сумо-2018, кількістю 105 міш. на суму 305756,64грн.
26.11.2018 позивач склав податкову накладну на суму 305756,64грн.
Відповідно до виписок по рахунку відповідачем перераховано позивачу:
27.11.2018 - 91728,42грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 15288,07грн";
27.12.2019 - 29524,00грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 4920,67грн";
04.02.2020 - 84504,22грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ 20% - 14084,04грн";
06.03.2020 - 100000,00грн з призначенням платежу: "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018, в т.ч. ПДВ 20% 16666,67грн".
Відповідачем оплачено товар на загальну суму поставки 305756,64грн.
Позивач зазначає, що відповідачем повністю оплачено товар по договору №18/12-2 у сумі 175594,38грн та по договору №22/11-2 у сумі 305756,64грн, проте з порушенням строків, передбачених договором, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що С(Ф)Г Урожай не скріплювало своєю печаткою договір від 18.12.2017 та додаток до нього тому він є не укладеним; суду надано зразки печатки господарства, які різняться від печатки, яка стоїть на договорі, наданому позивачем, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на те, що договір №18/12-2 від 18.12.2017 та договір №22/11-2 від 22.11.2018, додатки №1 до них підписані сторонами, скріплені їх печатками, що свідчить про набрання ними чинності.
Крім того, як вбачається з рішення, у підготовчому засіданні суд першої інстанції оглянув надані представником позивача оригінали договору № 18/12-2 від 18.12.2017, додатку до договору №1, договору № 22/11-2 від 22.11.2018, які відповідають копіям, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач на вимогу суду оригінали вказаних договорів не надав, зазначивши у своїх поясненнях від 06.10.2020, що вказані договори відсутні у бухгалтерії господарства.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Водночас, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу дії частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З положень статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу дії частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт належного виконання позивачем свого зобов`язання щодо передачі товару для відповідача підтверджується первинними документами, котрі відповідають вимогам "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та статті 9 Закону України "Про бухгалтерським облік та фінансову звітність".
Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа також визначено і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Видаткова накладні №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 містять такі обов`язкові реквізити як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств).
Відсутність у вказаних видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цих накладних, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежним доказом у справі. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені відповідних правовідносин. Відповідачем не доведено фактів протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки.
Враховуючи вказане, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначає про те, що відтиск печатки на видаткових накладних №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 є свідченням участі С(Ф)Г "Урожай", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Відповідно до п.3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ №22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Відповідно до виписок по рахунку, які містяться в матеріалах справи відповідачем у призначенні платежу було вказано: "за гібрид соняшника зг.рах.№234 від 18.12.2017", "за насіння соняшника згідно накл.227 від 02.07.2018", "за насіння соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017", "за гібрид соняшника згідно рах.234 від 18.12.2017", "за гібрид соняшника згідно рах.148 від 22.11.2018".
Заперечуючи факт отримання товару, відповідач зазначає, що накладні №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018 голова С(Ф)Г "Урожай" Петренко В.В. не підписував, що на накладних проставлено відбиток печатки, який схожий на печатку С(Ф)Г "Урожай".
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження відмови від виконання Договору № 18/12-2 від 18.12.2017 на загальну суму 175594,38грн та Договору № 22/11-2 від 22.11.2018 на загальну суму 305756,64грн на підставі ч.3 ст.538 ЦК України.
Також відповідачем не надано доказів на підтвердження існування інших правовідносин між сторонами, на виконання зобов`язання за якими відповідачем було сплачено кошти на загальну суму 175594,38грн та на загальну суму 305756,64грн.
Отже, відповідачем повністю сплачено вартість товару за видатковими накладними №227 від 02.07.2018 та №105 від 26.11.2018, чим підтверджено його отримання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач товар оплатив у повному обсязі, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених у п. 5.5 договору № 18/12-2 та договору № 22/11-2.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого ним товару, позивач нарахував та заявив до стягнення:
- 39781,84грн пені (за період з 02.10.2018 по 26.12.2019), 28095,10грн штрафу, 34425,58грн - 30% річних (за період з 02.10.2018 по 26.12.2019) та 6878,08грн інфляційного збільшення (за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року), нарахованих за договором № 18/12-2 від 18.12.2017;
- 16742,38грн пені (за період з 02.11.2019 по 05.03.2020), 42806,40грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних (за період з 02.11.2019 по 05.03.2020), нарахованих за договором № 22/11-2 від 22.11.2018.
Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на нарахування пені сторони узгодили в п.8.2 договору, яким передбачили, що за прострочення виконання зобов`язань покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.
Пунктом 8.4 договору сторонами узгоджено сплату покупцем на користь продавця штрафу в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару у випадку порушення умов оплати.
Перевіряючи обгрунтованість та відповідність розміру пені та штрафу умовам договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновоком місцевого господарського суду та визнає його арифметично правильним (за договором №18/12-2 від 18.12.2017 - 39 781,84 грн. пені та 28095,10 штрафу, нарахованих на суму заборгованості 175594,38 грн.; за договором №22/11-2 від 22.11.2018- 16742,38 грн. пені та 42806,40 грн. штрафу, нарахованих на суму заборгованості 305756,64 грн.).
Однак, судова колегія з власної ініціативи вважає за необхідне зменшити розмір штрафної санкції (штрафу) та пені, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, та нарахована на підставі п.п. 8.2 та 8.4 договорів купівлі продажу №18/12-2 від 18.12.2017 та №22/11-2 від 22.11.2018, враховуючи наступне.
Згідно ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Водночас, колегія суддів зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. №7-рп/2013 .
При цьому колегією суддів враховується, що сума нарахованого штрафу є значною, а також те, що відповідачем часткового погашалась заборгованість по оплаті товару до порушення провадження у справі та те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач зазнав збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання.
Судова колегія вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковою обставиною, яка є підставою для зменшення розміру неустойки, а тому вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір штрафу до 10%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3978,18 грн. пені та 2809,51 грн. штрафу за договором №18/12-2 від 18.12.2017 та 1674,23 грн. пені та 4280,64 грн. штрафу за договором №22/11-2 від 22.11.2018.
З урахуванням наведено, рішення в цій частині підлягає зміні.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6 договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь продавця 30% річних від простроченої суми основної заборгованості.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, колегія суддів погоджується з висновоком місцевовго господарського суду про те, що вони є арифметично вірними, періоди існування заборгованості визначено відповідно до фактичних обставин, нарахування позивачем 30% річних та інфляційних збитків є правомірним.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2020 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Урожай" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2020 у справі №927/726/20 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Урожай" (код ЄДРПОУ 32230925, вул. Галини Костюк, буд. 22, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська обл., 15300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" (код ЄДРПОУ 40884934, вул. Хмельницьке шосе, 2, оф. 706, м. Вінниця, 21036) 3978,18 грн пені, 2809,51 грн. штрафу, 34425,58грн - 30% річних та 6878,08грн інфляційного збільшення, нарахованих за договором № 18/12-2 від 18.12.2017; 1674,23 грн пені, 4280,64 грн штрафу, 18116,68грн - 30% річних, нарахованих за договором № 22/11-2 від 22.11.2018 та 1065,03 грн. судового збору .
В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроу Сідс" (код ЄДРПОУ 40884934, вул. Хмельницьке шосе, 2, оф. 706, м. Вінниця, 21036) на користь Селянського (Фермерського) господарства "Урожай" (код ЄДРПОУ 32230925, вул. Галини Костюк, буд. 22, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська обл., 15300) 1445,71 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.
5. Матеріали справи №927/726/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2021
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді С.І. Буравльов
В.В.Андрієнко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2021 |
Оприлюднено | 10.02.2021 |
Номер документу | 94726448 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Пашкіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні