Ухвала

від 13.11.2020 по справі 924/1247/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 924/1247/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.07.2020 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020

за позовом: фізичної особи-підприємця Ритікова Максима Сергійовича;

товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД"

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним пункту 1 рішення Адміністративної колегії від 27.09.2019 № 24-р/к у справі № 02-06/06-19 Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - рішення АМК № 24-р/к) про визнання дій позивачів антиконкурентними узгодженими, вчиненими з метою спотворення результатів торгів;

визнання недійсними пунктів 2.1, 2.2 рішення № 24-р/к про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД" у сумі 32 765,00 грн. та фізичну особу-підприємця Ритікова Максима Сергійовича у сумі 32 765,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 (згідно з відміткою на конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД" (далі - ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 21.07.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 (дата складення повного тексту постанови - 29.09.2020) зі справи № 924/1247/19; справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду після його перегляду судом апеляційної інстанції. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування окремих норм Законів України: "Про телекомунікації", "Про захист економічної конкуренції", "Про публічні закупівлі" та ГПК України. ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" не наводиться обґрунтування порушення яких саме норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій, щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (відсутні обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів), та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази судом не досліджені та які могли б дати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

До того ж ненадання судом попередньої інстанції оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позов у справі № 924/1247/19 подано про: визнання недійсним пункту 1 рішення АМК № 24-р/к про визнання дій позивачів антиконкурентними узгодженими, вчиненими з метою спотворення результатів торгів; визнання недійсними пунктів 2.1, 2.2 рішення № 24-р/к про накладення штрафу на ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" у сумі 32 765,00 грн. та фізичну особу-підприємця Ритікова Максима Сергійовича у сумі 32 765,00 грн. Отже, предметом розгляду цієї справи на момент звернення з позовом було дві вимоги: одна немайнова та одна майнова. Позов у цій справі подано у 2019 році.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2019 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2019 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 921 грн.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий та майновий характер спору, при поданні касаційної скарги, мав бути сплачений судовий збір за: одну немайнову вимогу, що складає 3 842 грн. [1 921 грн. (за 1 немайнову вимогу) х 200%] та одну майнову вимогу що складає 3 842 грн. [1 921 грн. (за 1 майнову вимогу) х 200%], а всього 7 684 грн.

Однак всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: на суму 7 684 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Крім того, відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/1247/19 прийнята 29.09.2020 (в тому числі повний її текст), тому строк на її оскарження закінчився 19.10.2020.

Касаційна скарга ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" подана 02.11.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження , якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося, що відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд також звертає увагу ТОВ "Автокомп Сервіс ЛТД" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.07.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 зі справи № 924/1247/19 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс ЛТД", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк