Постанова

від 10.11.2020 по справі 914/189/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Справа №914/189/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Мирутенко О.Л.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" б/н від 20.07.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/2072/20 від 24.07.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 (суддя Галамай О.З., повний текст складено 01.07.2020)

у справі №914/189/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (надалі ТзОВ "СПЕКТР-АГРО"), м. Обухів, Київська область

до відповідача: Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" (надалі ПП "ПАФ "Винниківська"), с. Чишки, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 156 041, 94 грн

за участю учасників справи:

від позивача (в режимі відеоконференції) : Бохан С.О. - адвокат ( договір про надання правової допомоги № 6 від 21.01.2019)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "СПЕКТР-АГРО" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "ПАФ "Винниківська" про стягнення 156 041, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявність рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 про задоволення вимог кредитора (ТОВ "СПЕКТР-АГРО") у справі № 914/148/19 не припинило відносин сторін за договором поставки № 142/18-ЛВ від 29.05.2018, відтак, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання за цим договором і не позбавляє кредитора права на отримання пені та сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України до моменту його повного виконання, а саме до 26.12.2019.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "ПАФ "Винниківська" на користь ТзОВ "СПЕКТР-АГРО" 152 465,41 грн, у тому числі 69 397,27 грн пені, 73 601,87 грн 36% річних, 9 466,27 грн інфляційних втрат та 2 286,98 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що ПП "ПАФ "Винниківська" не виконало своїх зобов`язань за договором поставки № 142/18-ЛВ від 29.05.2018, дана обставина підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі № 914/148/19. Вищезазначене рішення було виконане повністю лише 26.12.2019, у зв`язку з чим грошове зобов`язання відповідача за договором №142/18-ЛВ не припинялося до моменту повного його виконання. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення пені, інфляційних втрат і 36 % річних. Частково задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що останній помилково включив день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, відсотків та пені. Також суд врахував, що при нарахуванні інфляційних втрат, позивачем, в порушення ст. 625 ЦК України, вибірково обрано період нарахування - лише ті місяці, в яких була інфляція, водночас, ті місяці, в яких була дефляція - червень, липень, серпень 2019 року, позивачем не враховано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПП "ПАФ "Винниківська" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник зазначає, що судом двічі стягнуто штрафні санкції з відповідача. Постановляючи оскаржуване рішення, суд не врахував відсутність факту вини ПП "ПАФ "Винниківська" та того, що з 11.06.2020 кошти в сумі 34 329,60 грн та 388 443,02 грн на рахунках ПП "ПАФ "Винниківська" були, їх було більше як достатньо для виконання зобов`язань, проте, Пустомитівським РВ ДВС ГУЮ у Львівській області вони були арештовані і знаходилися у їхньому віданні. Тому, зазначає апелянт, саме бездіяльність ДВС призвела до затягування виконання рішення суду від 16.04.2019 у справі № 914/148/19, про що 17.12.2019 Господарським судом Львівської області було винесено ухвалу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 справу № 914/189/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "ПАФ "Винниківська" на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 у справі №914/189/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.09.2020.

Ухвалою суду від 22.09.2020 розгляд апеляційної скарги ПП "ПАФ "Винниківська" відкладено на 13.10.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Плотніцького Б.Д. у відпустці в період з 12.10.2020 по 16.10.2020 справу №914/189/20 розподілено до розгляду судді Мирутенку О.Л., у зв`язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 13.10.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги ПП "ПАФ "Винниківська" на 10.11.2020.

В судовому засіданні представник ТзОВ "СПЕКТР-АГРО" проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4986/20 від 03.09.2020), просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ПП "ПАФ "Винниківська" участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечило, хоча належним чином було повідомлене про час, дату і місце розгляду справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження 17.08.2020 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана останнім 27.08.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення.

Враховуючи приписи статті 120 Господарського процесуального кодексу, ухвали суду від 22.09.2020, 13.10.2020 про відкладення розгляду справи були надіслані ПП "ПАФ "Винниківська" на електронну адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі: paf-vinniki@meta.ua.

Повідомлень про не отримання відповідачем копій ухвал, надісланих йому судом засобами електронного зв`язку, на електронну пошту Західного апеляційного господарського суду не надходило.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції вчинено усі можливі дії для належного повідомлення відповідача про час, дату і місце судового засідання, і відповідач, належним чином користуючись своїми правами, не був позбавлений права і можливості, за наявності бажання, взяти участь в судовому засіданні.

При цьому, судова колегія враховує, що у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

А сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2018 року між ТзОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та Приватною агроторговою фірмою "Винниківська" (покупець) було укладено договір поставки №142/18-ЛВ (а.с. 6-7 т.І).

У зв`язку з тим, що Приватну агроторгову фірму "Винниківська" було перейменовано в Приватне підприємство "Приватна агроторгова фірма "Винниківська", 13 червня 2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору поставки № 142/18-ЛВ від 29.05.2018, згідно з якою змінено найменування покупця на Приватне підприємство "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" (а.с. 11 т.І).

Згідно з умовами договору постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.10 договору поставки № 142/18-ЛВ від 29.05.2018 у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому договору, постачальник має право провести нарахування коштів в наступному порядку:

1) в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбаченим п. 2.6 договору;

2) в рахунок оплати відсотків за неправомірне користування коштами та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) договору;

3) в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) договору;

4) в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) договору;

5) в рахунок оплати вартості (ціни) товару, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого товару;

6) в рахунок оплати різниці товару, передбаченої п. 2.2.3 договору.

Пунктом 7.2 сторони узгодили, що у випадках порушення договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. За порушення даних умов договору покупець:

А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

В) сплачує на користь постачальника 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всіх зобов`язаннях (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього договору до 3 років. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 914/148/19 з ПП "ПАФ "Винниківська" стягнуто на користь ТзОВ "Спектр - Агро" 388 443, 02 грн заборгованості та судовий збір в сумі 5 826, 64 грн. (а.с. 17-20 т.І, а.с. 95-98 т.І).

29.05.2019 Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення у справі № 914/148/19.

Відповідач платіжними дорученнями № 837 від 22.07.2019 на суму 50 000,00 грн, № 853 від 23.07.2019 на суму 50 000,00 грн та № 4884 від 26.12.2019 на суму 294 269, 66 грн здійснив оплату заборгованості на загальну суму 388 443,02 грн та 5 826, 64 грн судового збору (а.с. 23 т.І), проте, повністю заборгованість була оплачена лише 26.12.2019.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТзОВ "Спектр-Агро" з позовом до суду про стягнення з ПП "ПАФ "Винниківська" 69 561,56 грн - пені, 73 820,93 грн - 36 % річних нарахованих за період 24.01.2019 -26.12.2019 та 12 659,45 грн інфляційних втрат, нарахованих за період січень-травень 2019, вересень-листопад 2019.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всіх зобов`язаннях (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього договору до 3 років. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) (п.7.3 договору поставки №142/18-ЛВ).

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави визначено положеннями статей 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов`язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язань, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість рішень суду.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Таким чином, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.10.2018 по справі № 910/19094/17.

Згідно з ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем 22.07.2019 та 23.07.2019 сплачено 100 000,00 грн, які позивач, керуючись приписами ст. 534 ЦК України та п. 2.10 договору зарахував в рахунок погашення судового збору, відсотків за користування товарним кредитом, 36% річних, інфляційних втрат, пені та частини штрафу (2 245,06 грн). Кошти, сплачені 26.12.2020 в сумі 294 269, 66 грн погасили решту штрафу (72 174,06 грн) та основну заборгованість (вартість товару на суму 222 095, 60 грн).

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі № 914/148/19 відповідачем виконано лише 26.12.2019, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, 36% річних та інфляційних втрат.

Водночас суд першої інстанції вірно зазначив про правомірність початку нарахувань позивачем пені та 36% річних за період з 24.01.2019 по 26.12.2019, оскільки у справі № 914/148/19 нарахування здійснювались до 23.01.2019. Поряд з цим, позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, відсотків та пені.

Здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені та 36% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення підлягає 69 397, 27 грн пені та 73 601, 87 грн 36% річних, нарахованих за період 24.01.2019-25.12.2019.

Нарахування індексу інфляції згідно з статті 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення. І, якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю (дефляція), то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов`язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при нарахуванні 12 659, 45 грн інфляційних втрат, позивачем в порушення вказаних норм вибірково обрано період нарахування - лише ті місяці, в яких була інфляція, водночас, ті місяці, в яких була дефляція - червень, липень, серпень 2019 року, позивачем не враховано.

Здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення підлягає 9 466,27 грн.

Стосовно доводів відповідача про те, що постановляючи оскаржуване рішення суд не врахував відсутність факту вини ПП "ПАФ "Винниківська" та того, що саме бездіяльність ДВС призвела до затягування виконання рішення суду від 16.04.2019 у справі № 914/148/19, про що 17.12.2019 Господарським судом Львівської області було винесено ухвалу суд апеляційної інстанції зазначає таке .

Не погоджуючись з рішенням суду16.04.2019 у справі № 914/148/19 ПП "ПАФ "Винниківська" подало апеляційну скаргу б/н від 05.06.2019, в якій просило рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 скасувати в частині стягнення 74 419,12 грн. штрафу та 37 966,53 грн. - 36% річних.

З наведеного вбачається, що ПП "ПАФ "Винниківська" погодилося з рішенням суду в частині стягнення 222 095,60 грн. основної суми заборгованості, 37 763,18 грн. пені, 16 121,54 грн. інфляційних втрат.

11.06.2019 кошти в сумі 34 329,60 грн та 388 443,02 грн на рахунках ПП "ПАФ "Винниківська" були арештовані Пустомитівським РВ ДВС ГУЮ у Львівській області.

З огляду на вищенаведене, ПП "ПАФ "Винниківська" мало можливість здійснити добровільне виконання рішень суду в тій частині з якою погодилося. Однак, з моменту прийняття рішення суду і до моменту накладення арешту на його рахунки ПП "ПАФ "Винниківська" не вчиняло жодних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4986/20 від 03.09.2020) ТзОВ "Спектр -Агро" просить суд стягнути з відповідача 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 цього Кодексу).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно до положення ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції було подано договір про надання правової (правничої) допомоги № 6 від 21.01.2019 (а.с. 237 т.І).

Згідно з умовами вказаного договору адвокат Бохан Сергій Олександрович взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а ТзОВ "СПЕКТР-АГРО" зобов`язалося оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п.1.2 договору № 6 адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень представляє інтереси замовника в судах, з усіма правами, які надано законом учаснику судового процесу.

За правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до договору (п.3.1 договору).

Умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги, визначається сторонами в додатках до цього договору. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу (п 4 договору).

28.08.2020 між адвокатом Бохан С.О. та ТзОВ "СПЕКТР-АГРО" укладено Додаток № 52 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 6 від 21.01.2019.

Вказаний додаток визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у справі № 914/189/20.

До суду апеляційної інстанції адвокатом Бохан С.О. додано акт здачі-прийняття виконаних правових послуг № 25 від 01.09.2020, в якому зазначено, що останній брав участь у судовому розгляді справи, а також складав заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, таким чином розмір гонорару складає 13 000,00 грн (а.с.31 т.І).

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 13 000,00 грн.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ПП "ПАФ "Винниківська" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2020 у справі № 914/189/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" (місцезнаходження: 81144, Львівська обл., Пустомитівський район, село Чишки, Бічна Шептицьких, будинок 16, ідент. код: 25239392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (місцезнаходження: 08702, Київська обл., місто Обухів, вул. Промислова, будинок 20, ідент код: 36348550) 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

О.Л. Мирутенко