Постанова

від 16.11.2020 по справі 927/242/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 927/242/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Попікової О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року (повний текст складено 24.07.2020 року)

у справі № 927/242/20 (суддя: Демидова М.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про стягнення 193 950,00 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська Електронна компанія" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа) про стягнення з відповідача на користь позивача 193950,00 грн дивідендів.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем права позивача на отримання дивідендів.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська Електронна Компанія" відмовлено у повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору за позовом покладено на позивача. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська Електронна Компанія" витрати на послуги адвоката у сумі 10000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у даній справі та винести нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права та, матеріального зокрема Закон України Про господарські товариства .

Також, скаржник вказав, що рішення про виплату дивідендів приймалося одноособово ОСОБА_2 , який не володів на момент прийняття рішення більшістю голосів, оскільки позивач був позбавлений можливості приймати участь у прийнятті рішення про розподіл чистого прибутку, адже не був повідомлений про проведення зборів 26.02.2020 року. Взагалі не відомо чи проводилося рішення про розподіл чистого прибутку та (або) прийняття рішення про виплату дивідендів позивачу.

Крім того, скаржник зазначив, що навіть якщо і проводилися збори засновників без участі позивача то вони є неправомочними тому що згідно ч. 8 ст. 30 Закону України Про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 року справу № 927/242/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді:Коротун О.М., Майданевич А.Г

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 у справі № 927/242/20 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору, відповідно до чинного законодавства.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., Майданевич А.Г., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 927/242/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Ходаківську І.П., Попікову О.В.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Ходаківську І.П., Попікову О.В. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у справі № 927/242/20. Призначив до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. своєю ухвалою від 15.10.2020 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , є учасником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50%, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій, а також статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" (наявні в матеріалах справи).

ОСОБА_2 (третя особа) є учасником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50%, а з 27.03.2017 року є керівником товариства.

Статутний капітал товариства складає 9375,00 грн, з яких сума вкладу у розмірі 4687,50 грн належить позивачу, та 4687,50 грн - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 7 статуту Товариства, управління товариством і контроль за його діяльністю здійснюють: загальні збори учасників; директор товариства; ревізійна комісія товариства.

Згідно п. 8.1 статуту Товариства загальні збори учасників є вищим органом управління товариства, який діє у межах компетенції, визначеної Статутом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані Загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Загальні збори учасників скликаються за необхідністю, але не рідше одного разу на рік за місцезнаходженням Товариства (п. 8.4 статуту Товариства).

Відповідно п. 8.5 статуту Товариства позачергові збори учасників можуть бути скликані у будь-який час і з будь-якого приводу за ініціативою директора товариства, а також учасників, які володіють у сукупності більше 10% голосів. Якщо протягом 25 днів директор товариства не виконав вказаної вимоги, ініціатори вправі самостійно скликати Збори учасників. При цьому товариство сплачує чи компенсує ініціаторам скликання всі їх витрати, пов`язані з організацією Зборів учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2018 року позивач звернувся на адресу відповідача з листом від 30.10.2018 року, у якому позивач просив ОСОБА_2 організувати та провести Загальні збори для вирішення питань,одним з яких було визначення порядку розподілу чистого прибутку (покриття збитків) товариства за підсумками роботи у 2017 році; прийняття рішення про виплату дивідендів; затвердження розміру дивідендів та строки їх виплати.

Листом №188 від 29.11.2018 року відповідач повідомив позивача про те, що з листа позивача не можливо встановити, які збори учасників позивач ініціює провести, та повідомлено про те, що загальні збори призначено на 14.05.2019 року; на зборах будуть вирішуватись у тому числі і запропоновані питання позивача.

21.01.2019 року позивач направив відповідачу вимогу про проведення позачергових загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" від 21.01.2019 року, у якій вимагав розглянути у порядку денному питання, зокрема, про розподіл прибутку товариства (порядок покриття збитків), затвердження розміру річних дивідендів учасникам товариства, строк та порядок виплати дивідендів за підсумками за 2017-2018 року.

Крім того, 13.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення від 13.05.2019 року, у якому позивач повідомляв про неможливість бути присутнім на Загальних зборах, які відбудуться 14.05.2019 року, через відсутність у місті Чернігові у зв`язку з чим просив повідомити його про проведення наступних загальних зборів (наявне в матеріалах справи).

Позивачем була направлена відповідачу вимога про скликання загальних зборів від 20.11.2019 року (а.с. 27), у якій позивачем пропонувалася дата проведення загальних зборів - 20.12.2019 року об 11:00.

03,12.2019 року відповідачем в свою чергу була надана відповідь відповідально до якої позивачем було порушено строк щодо повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів "не менше ніж за 30 днів" та питання, запропоновані позивачем, включені до порядку денного загальних зборів учасників товариства, які відбудуться 26.02.2020 року (а.с. 29).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.02.2020 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія", результати яких оформлені Протоколом №6 від 26.02.2020 року (а.с. 17-18) за порядком денним:

1) Про обрання Голови загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК";

2) Звіт директора про результати діяльності товариства за період 2017-2019 роки;

3) Про розподіл частого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розміру;

4) Про визначення основних напрямів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК" на 2020 рік;

5) Про приведення статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК" у відповідність до постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №927/807/18 та вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" шляхом затвердження нової редакції статуту товариства;

6) Інші питання діяльності товариства.

Так, у загальних зборах брали участь засновники учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія" ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі товариства 50%), ОСОБА_1 в особі представника Бабинця Сергія Петровича , який діяв на підставі довіреності від 25.02.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Крайчинською Т.В., зареєстрованою у реєстрі №170 (частка у статутному капіталі товариства 50%).

Таким чином, твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що навіть якщо і проводилися збори засновників без участі позивача то вони є неправомочними тому що згідно ч. 8 ст. 30 Закону України Про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів є безпідставним та таким, що спростовується висновками суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу Загальних зборів №6 від 26.02.2020 року з питання №2, а саме: Звіт директора про результати діяльності товариства за період 2017-2019 роки, слухали ОСОБА_2 , який ознайомив зі звітами товариства про результати фанансово-господарської діяльності за 2017-2019 року та запропонував прийняти їх до відома. Щодо вказаного питання голосували: За - 2 (два), Проти - 0 (нуль), Утрималися - 0 (нуль). Ухвалили: прийняти до відома звіти про результати фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК" за 2017-2019 року;

Протокол підписано головою Загальних зборів ОСОБА_2 та представником позивача Бабинець С.П. за довіреністю від 25.02.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Крайчинською Т.В., зареєстрованою у реєстрі №170, без зауважень та заперечень.

Відповідно до протоколу Загальних зборів №6 від 26.02.2020 року з питання №2, а саме: Звіт директора про результати діяльності товариства за період 2017-2019 роки, слухали ОСОБА_2 , який ознайомив зі звітами товариства про результати фанансово-господарської діяльності за 2017-2019 року та запропонував прийняти їх до відома.

Щодо питання №2 порядку денного голосували: За - 2 (два), Проти - 0 (нуль), Утрималися - 0 (нуль). Ухвалили: прийняти до відома звіти про результати фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЧЕК" за 2017-2019 року;

З питання №3, а саме: про розподіл частого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розміру, слухали: ОСОБА_2 , який зазначив, що 2017 рік був збитковим, а за результатами 2018-2019 років прибуток, отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕК", був витрачений на збільшення балансової вартості приміщення, яке належить Товариству та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на здійснення ремонту системи опалення, мереж електропостачання/утеплення даху, підготовки стін до фарбування та безпосередньо їх фарбування. Поліпшення стану приміщення призведу в подальшому до збільшення розміру Орендної плати та збільшення прибутку товариства. Як зазначив ОСОБА_2 на зборах, у зв`язку з відсутністю коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК" не буде здійснювати виплату дивідендів учасникам товариства. Рішення прийняті одноголосно "За", інших пропозицій під час розгляду вказаних питань з боку ОСОБА_1 в особі представника Бабинця С.П. не було.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що взагалі не відомо чи проводилося рішення про розподіл чистого прибутку та (або) прийняття рішення про виплату дивідендів позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо питання №3 голосували: За - 2 (два), Проти - 0 (нуль), Утрималися - 0 (нуль). Ухвалили: прийняти вищевказану інформацію до відома та погодити використання чистого прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕК" на збільшення балансової вартості приміщення, яке належить товариству та розташоване за адресою; АДРЕСА_1 , а саме: на здійснення ремонту системи опалення, мереж електропостачання, утеплення даху, підготовки стін до фарбування та безпосередньо їх фарбування.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права:1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. 2. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Згідно ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Вказана норма кореспондується із п. 8.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія".

Відповідно до п.п. 8.6, 8.7 статуту Товариства підготовку та скликання Зборів учасників організовує директор товариства у відповідності з вимогами чинного законодавства України та Статуту. Не пізніш як за 30 днів до дати скликання Зборів учасників, учасники сповіщаються про проведення Загальних зборів учасників персонально листом або кур?єром.

Згідно п. 8.8. статуту Товариства будь-який із учасників вправі вимагати розгляду питання на Зборах учасників за умови умові, що воно було ним піднято не пізніше як за 20 днів до дати проведення Зборів

Учасники мають право брати участь у Зборах учасників особисто або через своїх повноважних представників (п. 8.10 статуту Товариства).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач брав участь у загальних зборах, які відбулись 26.02.2020 року через свого представника Бабинця Сергія Петровича , який діяв на підставі довіреності від 25.02.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Крайчинською Т.В., зареєстрованої у реєстрі №170, про що зазначено у доданому позивачем до матеріалів справи протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою від повільністю "Чернігівська електронна компанія" від 26.02.2020 року (а.с. 17-18).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Чернігівська електронна компанія" від 26.02.2020 року учасниками товариства ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в особі представника Бабинця С.П. ) розглянуті питання порядку денного та прийняті рішення. Будь-яких зауважень, заперечень чи пропозицій у представника позивача не було та з усіх питань, зокрема, з питання щодо розподілу прибутку, він голосував "за". У підтвердження викладеного у протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмженою відповідальністю "ЧЕК" від 26.02.2020 року міститься підпис представника позивача - Бабинця С.П .

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що позивач був позбавлений можливості приймати участь у прийнятті рішення про розподіл чистого прибутку, адже не був повідомлений про проведення зборів 26.02.2020 року.

Відповідно дол. п. 2 ч. 1ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно ч. 1,4 ст. 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

Як було встановлено вище, щодо розподілу чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розміру, загальним зборами, на яких був присутній представник позивача було вирішено не здійснювати виплату дивідендів у зв`язку із спрямуванням коштів на розвиток бізнесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є одним із видів господарських товариств. Заради одержання прибутку воно може займатися будь-якою діяльністю, не забороненою законом. Претендентами на частину такого прибутку є учасники ТОВ (ст. 80, 88 Господарського кодексу України).

Порядок прийняття рішень учасниками має бути закріплений у статуті Товариства (ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України; п. 2 ч. 5 ст. 11 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ). Розмір виплат залежить від частки учасників у статутному капіталі.

Згідно ст. 26 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Таким чином, базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів й інших обов`язкових платежів (за даними бухгалтерського обліку).

Відповідно до пп. 14.1.49 Податкового кодексу України під дивідендами розуміють платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Оскільки питання щодо розподілу чистого прибутку товариства та прийняття рішення про виплату дивідендів у ТОВ належать до компетенції загальних зборів учасників, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що якщо загальні збори учасників приймають рішення не виплачувати дивіденди, а спрямувати прибуток на інші цілі, дивіденди не виплачуються.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління підприємством.

Рішення про виплату дивідендів не може бути прийнято у судовому порядку.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для виплати дивідендів є прийняття такого рішення Загальними зборами учасників товариства, і лише у такому випадку у товариства виникає обов`язок сплатити учаснику відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність факту прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівсько електронна компанія" про виплату дивідендів учасникам Товариства у визначеному розмірі та у визначені строки , колегія суддів погоджується х висновком суду першої інстанції, що у позивача не виникло права на звернення до суду з даним позовом, оскільки питання виплати дивідендів є виключною компетентністю загальних зборів учасників товариства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо покладення на позивача 10000,00 грн витрати на послуги адвоката, колегія суддів відзначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві на позовну заяву має міститися попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Колегія суддів зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач зробив заяву про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді, становить 10000,00 грн.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем до суду було надано договір про надання правової допомоги від 21.04.2020 року, укладеного між адвокатом Тука С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська електронна компанія", додаток №1 до договору від 21.04.2020 року, яким встановлено розмір гонорару у сумі 10000,00 грн, ордер на надання правової допомоги №107309 від 04.05.2020 року, акт здачі-приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.04.2020 року, квитанція від 04.05.2020 року про оплату 10000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 21.04.2020 року, копію рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000274 від 16.02.2018 року.

Так відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги, правова допомога, що надавалася включає в себе: наданняч консультації з вивченням документів-1000,00 грн; складання відзиву на позовну заяву - 4000,00 грн; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області -5000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

За приписами ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року №910/906/18.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів неспівмірності витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.

З огляду на доведення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо покладення на позивача витрат на послуги адвоката в сумі 10000,00 грн.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у справі № 927/242/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2020 року у справі №927/242/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №927/242/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді І.П. Ходаківська

О.В. Попікова