Постанова

від 16.11.2020 по справі 920/615/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 920/615/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми",

на рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року (повний текст складено 05.08.2020 р.)

у справі № 920/615/20 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми"

про стягнення 80 271 грн 04 коп, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Сумська міська рада звернулась з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Трейд-Суми" безпідставно збережені кошти в розмірі 80271,04 грн. за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 (а.с. 1-3).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Роменській, 114 у м. Суми, зберіг за рахунок позивача кошти в розмірі 80271,04 грн., які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2020 р. у справі №920/615/20 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 43-46).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. ТОВ "Трейд-Суми" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1 У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що об`єкт нерухомого майна, який, як вважає Позивач, знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:22:040:0003, переданий в управління ПОГ "КОНТРОЛЬ. ОХОРОНА. УПРАВЛІННЯ" за договором управління майном від 19.01.2019, проте вказану особу не було залучено до розгляду справи, а матеріали, що підтверджують факт його володіння майном не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

4.2 Відповідач зазначає, що нежитлова будівля згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна знаходиться за адресою вул. Роменській, 114 у м. Суми, натомість земельна ділянка кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Роменська (кінцева зупинка тролейбуса №5), вказаний факт підтверджується Витягом з державного земельного кадастру від 21.12.2019 р.

4.3 Позивач посилається на викладені у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 04.12.2019 зі справи № 917/1739/17 та, при цьому зазначає, що судом не встановлено, якою частиною земельної ділянки користується особа, до якої подано позов та, враховуючи, що матеріали справи не містять акту обстеження земельної ділянки, зазначає про відсутність підстав стверджувати, що саме відповідач, користується земельною ділянкою кадастровий номер 5910136600:22:040:0003.

4.4 У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розрахунку безпідставно збережених коштів в розмірі 80271,04 грн.

4.5 Позовна вимога стосується додаткового стягнення плати за землю у вигляді орендної плати, що є виключною компетенцією податкового органу.

4.6 Також відповідач зазначає, що отримувачем коштів зазначено іншу юридичну особу (Сумську об`єднану громаду), з іншим кодом ЄДРПОУ, яка не є стороною у справі.

4.7 При цьому, до апеляційної скарги відповідачем додано Договір управління майном від 18.01.2019 р. за яким відповідач передав ПОГ (РОП) "Контроль. Охорона. Управління" в управління на 1 рік нежитлову будівлю, загальною площею 215,55 кв.м., що розташована за адресо: м. Суми, вул. Ромненська, 114, метою управління майном є отримання максимального прибутку від його використання, управитель є довірчим власником, з правом користування та розпорядження переданим в управління майном, управитель управляє в т.ч. земельною ділянкою, на якій розташоване майно. Відповідно до п. 17 Договору управління, обов`язок передати нерухоме майно вважається виконаним у момент підписання акту приймання-передачі з установником управління (його уповноваженим представником).

Також відповідачем надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, у якому зазначено про реєстрацію 29.01.2019 права довірчого управляння майно. Разом з тим акт приймання-передачі у довірче управління до матеріалів справи не надано.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1 Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на передане в управління майно.

5.2 Позивач вважає, що ним доведено те, що місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:22:040:0003 є м.Суми, вул.Роменська,114.

5.3 Позиція Позивача та висновок Суду щодо характеру спірних правовідносин та визначення розміру безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою без оформленого права на неї узгоджуються позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 07.06.2019 у справі №924/638/18, від 07.09.2020 у справі №922/3671/19 та від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

5.4 До відзиву на апеляційну скаргу позивачем надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у якому зазначено, що земельна ділянки 5910136600:22:040:0003 площею 0,1559 га розташована за адресою м. Суми, вул. Роменська, 114 та те, що вказана земельна ділянка до 17.12.2018 перебувала в оренді ФОП Гриценко О.І., право оренди передано вказаною особо 10.07.2017 за Актом приймання-передачі об`єкта оренди.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року, матеріали судової справи № 920/615/20 разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у справі №920/615/20 та повідомлено сторін про те, що розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

6.3. Головуючий суддя Чорногуз М.Г. з 02.11.2020 р. по 11.11.2020 р. перебував на лікарняному, а 13.11.2020 р., - у відпустці. у зв`язку з цим датою прийняття даної постанови є 16.11.2020 р.

7. Інші процесуальні дії у справі: не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. ТОВ "Трейд-Суми" (далі - відповідач) 11.12.2018 набув право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого по вул. Роменській, 114 у м. Суми (а.с.7-10).

8.2. Зазначене майно відповідача розташоване на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1559 га, кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.16).

8.3. 20.05.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про усунення порушень земельного законодавства (а.с.23-24).

8.4. 16.01.2020 позивач звертався до відповідача з пропозицією з`явитися на засідання Комісії з визначення збитків, заподіяних об`єднаній територіальній громаді м. Суми (а.с.25-26).

8.5. 28.01.2020 комісією з визначення збитків, заподіяних об`єднаній територіальній громаді м. Суми складено акт, відповідно до якого розмір збитків, тобто неодержаного доходу за користування земельною ділянкою відповідачем, склала 80271,04 грн. (період з 01.01.2019 по 31.12.2019 ) (а.с.14).

8.6. 17.03.2020 виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 136 про затвердження вищезазначеного акта комісії (а.с.17).

8.7. Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок коштів, з якого вбачається, що з 16.10.2018 по 18.01.2020 нормативно грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась і складала 200677,95 грн., а розмір відсотку від нормативно грошової оцінки був застосований у розмірі 4%, відповідно до рішення Сумської міської ради №4562-МР від 08.07.2015 (а.с.18-20).

8.8. Позивач 13.04.2020 звертався до відповідача з повідомленням про усунення порушень (а.с.21-22).

8.9. Доказів усунення відповідачем порушення та сплати коштів до матеріалів справи не додано.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач з 11.12.2018 став власником 100% розташованої на відповідній земельній ділянці будівлі (а.с. 9).

Отже, з моменту набуття у власність відповідного нерухомого майна, у відповідача виник обов`язок зі здійснення оплат за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться його власність.

9.2. Наявний у матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 5910136600:22:040:0003 свідчить про те, що вказана земельна ділянки площею 0,1559 га є сформованою та зареєстрована 13.07.2009 (а.с. 10-12).

9.3. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Також відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

9.4. Таким чином, згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна, збереженого відповідачем - коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, фактично є Сумська міської ради.

9.5. Відповідач у період з 01.01.2019 по 31.01.2019 (за який позивачем розраховано збитки за користування земельною ділянкою) не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, в розумінні Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

9.6. У пункті 65 постанови від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними . Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Тож, зобов`язання щодо внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою за своїм змістом є кондикційними. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2017 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Таким, чином відсутність укладеного у спірний період договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем у володіння і користування земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 802271,04 грн.

9.7. У проведеному Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради розрахунку збитків (неодержаної орендної плати) за користування ТОВ "Трейд-Суми" земельною ділянкою за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 114 кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 площею 0,1559 га за період 01.01.2019 р. до 31.12.2019, нормативною грошовою оцінкою 2006775,98 грн. за відсотком нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4 % зазначено, що за вказаний період підлягає сплаті 80271,04 грн. (а.с. 13).

9.8. Комісією про визначення збитків, заподіяних ТОВ "Трейд-Суми" Сумській міській об`єднаній територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки по вул. Роменська, 114 з порушенням законодавства складено Акт від 28.01.2020, яким встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 без зареєстрованого права оренди на неї. Право користування вказаною земельною ділянкою виникло з моменту реєстрації за відповідачем права власності на розташоване на такій земельній ділянці нерухоме майно, проте відповідачем не оформлено. Комісією визначено, що розмір збитків, тобто неодержаного доходу за користування земельною ділянкою ТОВ "Трейд-Суми" за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 становить 80271,04 грн. (а.с. 14). Вказаний акт затверджено рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.03.2020 №136 (а.с. 17).

9.9. Вказана у розрахунках площа та нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідає визначеній у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площі та оцінці, у якому також зазначено про те, що адресою земельної ділянки площею 1559 кв.м. кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 є м. Суми, вул. Роменська, 114 (а.с. 16зворот).

9.10. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, колегією суддів встановлено, що такий розрахунок є вірним, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 80271,04 грн. є правомірною.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1 Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Роменській, 114 у м. Суми (як фактичний власник розташованого на ній нерухомого майна), зберіг за рахунок позивача у себе кошти в розмірі 80271,04 грн., які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів зазначає про те, що твердження скаржника про те, що об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:22:040:0003, переданий в управління ПОГ "КОНТРОЛЬ. ОХОРОНА. УПРАВЛІННЯ" за договором управління майном від 19.01.2019, проте вказану особу не було залучено до розгляду справи, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ч. 5 ст. 1033 ЦК України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Таким чином, Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на передане в управління майно.

При цьому, за договором управління, особа може передати в управління лише те майно, власником якого вона є, а особа, якій передасться в управління це майно, не набуває права власності на нього.

Власником нерухомого майна загальною площею 215,55 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми. вул. Роменська, 114 залишився відповідач, тому, враховуючи приписи ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України, відповідно до яких право користування земельною ділянкою переходить лише в разі переходу права власності на нерухоме майно, що знаходиться на ній, саме відповідачу як власнику нерухомого майна, належить право користування спірною земельною ділянкою, а відтак й обов`язок зі сплати плати за землю. Позивач, за умовами ч. 1 ст. 1032 ЦК України, має право передати в управління майно, яке належить йому саме на праві власності, а не праві користування, тому, враховуючи, що власником земельної ділянки, на якій знаходиться передане в управління нерухоме майно відповідача, є позивач, управитель не набув право управління спірною земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до п. 17 Договору управління, обов`язок передати нерухоме майно вважається виконаним у момент підписання акту приймання-передачі з установником управління (його уповноваженим представником). Натомість відповідачем передбаченого п. 17 Договору управління Акту до матеріалів справи не додано.

Враховуючи викладене, позивачем також не доведено того яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов`язки визначеної у якості управителя особи.

11.2. Також колегія суддів зазначає про помилковість тверджень відповідача про те, що позивачем не доведено того, належне йому на праві власності нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:22:040:0003, з огляду на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення, загальною площею 215.55 кв.м. власником якого є Відповідач, розташоване за адресою: м. Семи. вул. Роменська, 114, яка є аналогічною до зазначеної у наявних у матеріалах справи витягах від 16.10.2018 та від 08.01.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.1559 га з кадастровим номером 5910136600:22:040:0003, вказаний кадастровий номер є ідентичним до зазначеного у Витязі з державного земельного кадастру. Крім того, додана позивачем до відзиву копія Інформаціії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також свідчить про те, що вказана земельна ділянка знаходиться за адресою м. Суми, вул. Роменська, земельна ділянка 114.

11.3. Є безпідставними і посилання відповідача на те, що отримувачем коштів зазначено іншу юридичну особу - Сумську об`єднану громаду, з іншим кодом ЄДРПОУ, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути кошти на користь Сумської міської ради, на користь вказаної особи (із кодом ЄДРПОУ 23823253) кошти стягнуто і оскаржуваним рішенням.

9.11. Твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження розрахунку безпідставно збережених коштів в розмірі 80271,04 грн., спростовуються наявним у матеріалах справи розрахунку збитків (неодержаної орендної плати) за користування ТОВ "Трейд-Суми" земельною ділянкою за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 114 кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 площею 0,1559 га за період 01.01.2019 р. до 31.12.2019, що складений Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (а.с. 13) та який відповідає сумі, встановленій у Акті від 28.01.2020 Комісії про визначення збитків, заподіяних ТОВ "Трейд-Суми" Сумській міській об`єднаній територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки по вул. Роменська, 114 з порушенням законодавства, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.03.2020 №136 (а.с. 17), яке не скасовано та є чинним.

11.4. Також є помилковими і твердження відповідача про те, що позовна вимога стосується додаткового стягнення плати за землю у вигляді орендної плати, що є виключною компетенцією податкового органу, з огляду на те, що відповідно до викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 правової позиції у аналогічних правовідносинах, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними . Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

11.5. При цьому колегія суддів зазначає про відсутність підстав для врахування викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 04.12.2019 зі справи № 917/1739/17 правових позицій з огляду на відмінність правовідносин, яка полягає у тому, що у зазначених постановах Верховного Суду дійшов висновку про те, що "визначаючи розмір заборгованості відповідача, судам необхідно встановити розмір земельної ділянки, яка використовується останнім" в контексті того, що "В акті комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства від 06 квітня 2017 року зазначена площа земельної ділянки, яка використовувалася та на яку нараховували збитки, - 1486,00 кв. м. Проте за матеріалами справи спірну земельну ділянку поділено на чотири земельні ділянки, з яких земельна ділянка площею 1366 кв. м зайнята відповідачем.", натомість матеріали даної справи (№920/615/20) свідчать про те, що належне позивачеві на праві власності майно розташоване за аналогічною адресою до адреси земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 площею 0,1559 га, доказів перебування вказаної земельної ділянки у користуванні особи, відмінної від відповідача (як власника розташованого на ній нерухомого майна), - до матеріалів справи не надано, а відповідно наявність вини у невиконанні зобов`язання не спростовано.

За вказаних обставин, не підлягають застосуванню і висновки, викладені у постанові Верховного суду у справі № 917/266/19, оскільки їх зроблено щодо правовідносин у яких: "Положення про організацію роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, затвердженого рішенням виконавчого комітету позивача від 07.12.2007 № 1229, з урахуванням змін, внесених рішенням від 19.02.2018, комісії для визначення збитків надається акт обстеження земельної ділянки (з доданими до нього фото матеріалами) або інша інформація про площу земельної ділянки, що використовується ", натомість у справі, що розглядається відповідачем не доведено необхідність визначення міськрадою збитків саме на підставі "акту обстеження земельної ділянки (з доданими до нього фото матеріалами)", при цьому наявний у матеріалах справи Акт комісії складено на підставі в т.ч. витягу з Державного земельного кадастру та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які містять інформацію про земельну ділянку, на якій розмішене належне позивачу на праві власності майно.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріали справи свідчать про порушення прав позивача на отримання доходів у вигляді орендної плати внаслідок фактичного користування відповідачем у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 земельною ділянкою без укладеного договору оренди.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в т.ч. в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

13.5. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.6. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.7. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.8. Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

13.9. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).

13.10. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13.11. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

13.12. Для визначення розміру вказаних збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Пунктами 2, 3 цього Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

13.13. Таким чином, право власників землі та землекористувачів підлягає захисту шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

13.14. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

13.15. За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

13.16. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

13.17. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

13.18. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

13.19. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

13.20. З аналізу наведених приписів вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

13.21. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

13.22. Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

13.23. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

13.24. За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

13.25. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у справі №920/615/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у справі №920/615/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у справі №920/615/20залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у справі №920/615/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Суми".

4. Справу №920/615/20 повернути до Господарського суду Сумської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко