Постанова

від 16.11.2020 по справі 927/387/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 927/387/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.08.2020 (повне судове рішення складено 18.08.2020)

у справі № 927/387/20 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ"

про стягнення 97189,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Вей Логістика" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ" про стягнення 97189,60 грн, з яких : 45904,80 грн пені за період з 25.05.2019 по 14.11.2019, 47195,00 грн штрафу та 4089,80 грн 3 % річних за період з 25.05.2019 по 14.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 64 від 18.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №927/387/20 позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей Логістика" стягнуто 45904,80 грн пені, 47195,00 грн штрафу, 4089,80 грн 3 % річних, 2102,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що періоди прострочення відповідача підтверджуються матеріалами справи. При цьому суд не знайшов підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.08.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що будь-яких санкцій, окрім пені укладеним сторонами договором поставки не передбачено. До того ж, на думку скаржника, судом не надано належної оцінки доводам відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 справу № 927/387/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ" на рішення Чернігівської області від 17.08.2020 у справі №927/387/20. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро-Північ" на апеляційне оскарження рішення Чернігівської області від 17.08.2020 у справі №927/387/20 відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України здійснюється у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 18.10.2018 № 64, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-АГРО-ПІВНІЧ (Покупець) в особі директора Узнача Олександра Васильовича та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІН ВЕЙ ЛОГІСТИКА (Постачальник) в особі директора Василенко Наталії Федорівни, останнє взяло на себе зобов`язання поставити в власність відповідача товар - мінеральні добрива, найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії якого визначаються в додатках до договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно з розділу 2 договору продавець бере на себе зобов`язання після підписання договору передати покупцю товар в строк не пізніше вказаного в додатках, на умовах та за ціною, які передбачені договором та додатками до нього, які є його невід`ємною частиною. Покупець бере на себе зобов`язання прийняти належним чином та в строк поставлений товар від продавця та здійснити оплату в строк та порядку, вказаному в договорі та додатках до нього.

Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника, на умовах згідно додатків до договору (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи її упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках до договору.

За приписами п. 5.3 договору загальна вартість договору складається на підставі цін, погоджених сторонами в додатках до договору, і визначається як сума всіх партій товару, поставлених протягом строку дії договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що поставка товару в межах договору здійснюється згідно умов, обумовлених в додатках до договору (у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року).

Датою відвантаження товару вважається дата, вказана в залізничній або товарно-транспортній накладній в пункті відвантаження (пункті передачі товару перевізнику) (п.6.4 договору).

Право власності на товар, що поставляється за договором, переходить від постачальника до покупця в дату виписування видаткової накладної (п. 7.2 договору).

За положеннями п. 11.3 договору він набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині виконання господарських обов`язків - до повного їх виконання.

Згідно з додатком № 3 до договору, постачальник передає в повну власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар в кількості, номенклатурі, ціні, строках та умовах поставки, вказаних нижче:

мінеральні добрива: КАРБАМІД МАРКИ Б В БІГ БЕГАХ;

кількість, тон +/- 10 %: 23,00;

ціна за 1 тонну, грн без ПДВ: 10250,00;

загальна сума, грн без ПДВ: 235750,00;

ПДВ: 47150,00;

загальна сума, грн з ПДВ: 282900,00.

Загальна вартість товару, який поставляється згідно даного Додатку, складає двісті вісімдесят дві тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок з ПДВ.

Строк відвантаження товару до 27.04.2019

Умови поставки: DAP Чернігівська область, смт. Ріпки.

Товар передається покупцю на завантаженому автомобільному транспорті постачальника за умови підписання сторонами видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на товар.

Умови оплати - оплата протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку постачальником.

При здійсненні несвоєчасної оплати за товар покупець зобов`язаний виплатити постачальнику штраф в розмірі 20% від неоплаченої суми.

На виконання умов зазначеного вище договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 285975,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 25.04.2019 № 86 та товарно-транспортною накладною від 25.04.2019№ 171, на яких міститься скріплений печаткою підпис директора товариства Узнача О.В.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання щодо оплати поставленого товару своєчасно не виконав, що стало підставою для звернення ТОВ ГРІН ВЕЙ ЛОГІСТИКА з позовом до господарського суду Чернігівської області, який рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 у справі №927/525/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-АГРО-ПІВНІЧ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ВЕЙ ЛОГІСТИКА 285975,00 грн заборгованості та 4289,63 грн судового збору.

Отже, рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/525/19 від 22.08.2019 набрало законної сили 19.11.2019.

Наведеним вище рішенням господарського суду Чернігівської області у справі №927/525/19 встановлено, що строк оплати за отриманий відповідачем товар по договору поставки № 64 від 18.10.2018 настав 24.05.2019.

16.12.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі №927/525/19 господарським судом Чернігівської області видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА-АГРО-ПІВНІЧ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ВЕЙ ЛОГІСТИКА 285975,00 грн заборгованості та 4289,63 грн судового збору.

На виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 у справі №927/525/19 відповідачем перераховано на рахунок позивача 285975,00 грн згідно з платіжним дорученням № 517 від 15.11.2019 з призначенням платежу: в рахунок сплати боргу за поставку тов. зг.дог.пос№64 від 18.10.2018р., рах. на опл. №79 від 25.04.2019р. вик. ріш. госп. суду Черн. обл. №927/525/19 від 22.08.19р.

Таким чином, рішення господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 у справі №927/525/19 виконано відповідачем повністю 15.11.2019

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою від 24.01.2020 про сплату пені згідно договору поставки № 64 від 18.10.2018 та 3% річних, у якій повідомляв відповідача про порушення ним строків оплати товару по договору поставки №64 від 18.10.2018 та нарахування у зв`язку з цим пені згідно з п.8.1. договору поставки №64 від 18.10.2018 за час прострочення виконання обов`язку щодо проведення розрахунку за поставлений товар з 25.05.2019 по 14.11.2019 та на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за час прострочення виконання обов`язку щодо проведення розрахунку за поставлений товар з 25.05.2019 по 14.11.2019, яку було залишено без задоволення.

Також, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 123 від 29.05.2019 про сплату штрафу згідно договору поставки № 64 від 18.10.2018, в якій повідомляв відповідача про порушення ним строків оплати товару по договору поставки №64 від 18.10.2018 та нарахування у зв`язку з цим штрафу в розмірі 20% від неоплаченої суми поставленого товару (п.4 додатку №3 до договору) в сумі 57195,00 грн.

Зазначена претензія-вимога № 123 від 29.05.2019 була направлена на адресу відповідача 29.05.2019 рекомендованою кореспонденцією та отримана відповідачем 31.05.2020, що підтверджується копіями накладної ПАТ Укрпошти № 1400044356351 від 29.05.2019 фіскального чека від 29.05.2019.

Відповідачем, на виконання претензії-вимоги від 29.05.2019, в рахунок оплати штрафу було сплачено позивачу 10000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 667 від 18.02.2020 на суму 10000,00 грн з призначенням платежу: часткова сплата штрафної санкції зг. вимоги про сплату штрафу від 29.05.2019 року 123 без ПДВ.

Посилаючись на наведені вище обставини позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення пені за період з 25.05.2019 по 14.11.2019, штрафу та 3% річних за період з 25.05.2019 по 14.11.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за укладеним між сторонами договором поставки відповідачем сплачено на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 у справі №927/525/19 - 15.11.2019.

У наведеному вище рішенні суду встановлено, що враховуючи умови договору поставки від 18.10.2018 №64 щодо оплати поставленого товару, останнім днем оплати є 24.05.2019.

З врахуванням зазначеного вище, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача передбаченої п. 8.1 договору пені в сумі 45904,80 грн та 4089,80 грн 3% річних за період з 25.05.2019 по 14.11.2019.

В частині стягнення з відповідача передбаченого у додатку № 3 від 23.04.2019 (пункт 4) до договору поставки № 64 від 18.10.2018 штрафу у розмірі 20 % від несплаченої суми суд апеляційної інстанції зважає на наступне.

Зазначений додаток є частиною договору, його підписано відповідачем без зауважень і передбачення у ньому сплату штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару не суперечить наведеним вище приписам закону.

При цьому, як вірно враховано місцевим господарським судом, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідач посилався на те, що 18.02.2020 він перерахував позивачу 10000,00 грн в рахунок сплати саме пені за договором поставки № 64 від 18.10.2018, що підтверджується наданою відповідачем копією платіжного доручення № 667 від 18.02.2020, до якого 19.02.2020 було внесено відповідні виправлення, а саме: часткова оплата пені замість - часткової оплати штрафу.

Згідно з п. 3.7. вказаної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

В той же час, за приписами п. 30.1.,30.2 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до п. 23.1.,23.2 ст. 23 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі.

Отже, з огляду на те, що внесення змін до призначення платежу платіжного доручення чинним законодавством не передбачена, а відповідач не відкликав платіжне доручення в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку документа на відкликання, тому сплату ним 10000,00 грн згідно платіжного доручення№ 667 від 18.02.2020 з призначенням платежу: часткова сплата штрафної санкції зг. вимоги про сплату штрафу від 29.05.2019 року 123 без ПДВ, правомірно зараховано позивачем в рахунок часткової оплати суми штрафу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 47195,00 грн. обґрунтовано задоволено судом.

Стосовно посилання скаржника на те, що господарським судом першої інстанції не застосовано положення ст.ст. 233 ГК України та 551 ЦК України апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Апеляційний господарський суд зважає на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами винятковість обставин, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення про зменшення штрафних санкцій.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терра-Агро-Північ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 17.08.2020 у справі №927/387/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Терра-Агро-Північ .

Матеріали справи №927/387/20 повернути господарському суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 16.11.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова