Постанова

від 12.11.2020 по справі 908/2846/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 року м. Дніпро Справа № 908/2846/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової I.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020 р.

( колегія суддів у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г.,

судді Горохов І.С. Мірошниченко М.В.,

м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 06.07.2020 р.)

у справі

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна",

(72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 40)

до відповідача Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 44)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приазовська районна державна адміністрація Запорізької області

( державний реєстратор Новіков Артем Валерійович),

(72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31)

про визнання протиправним і скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, про визнання протиправним і скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування своїх доводів та заперечень, Скаржник посилається на те, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку відбулась з порушенням, оскільки на момент її проведення був відсутній технічний звіт, в якому були б встановлені межі земельної ділянки, а тому державний реєстратор, не отримавши такі документи, не мав правових підстав для проведення реєстраційних дій щодо майна, яке не мало технічної документації.

При цьому Скаржник зазначає, що технічна документація встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки виготовлена у жовтні 2016 року ( 10.10.2016 року) і ця обставина підтверджується наданим технічним звітом Школовим О.М., доказів протилежного суду не надано.

Скаржник наголошує на тому, що 05.08.2016 р. у заявника - Воскресенської сільської ради ані фізично, ані теоретично не могло бути технічної документації ( виготовлена у жовтні 2016 ), якою визначено площі земельної ділянки, а також їх-місце розташування у контурі, і такі документи апріорі не могли бути надані державному реєстратору разом з заявою щодо проведення реєстраційних дій і відповідно державний реєстратор не отримавши такі документи не мав правових підстав для проведення реєстраційних дій щодо майна, яке не мало технічної документації.

Скаржник вважає, що поза увагою суду залишився надані Позивачем лист № 29-8-0.301-4835/2-19, згідно якого ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомляє, що документація із землеустрою, яка стала підставою для формування земельної ділянки та за якою присвоєно кадастровий номер: 2324582200:01:002:0043 відсутня ( тобто не була надана ).

Від Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сільська рада не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, сільська рада посилається на те, що бажання Позивача довести своє неіснуюче право оренди земель комунальної власності на підставі договору оренди невитребуваних земельних часток ( паїв), після передачі спірних земельних ділянок у комунальну власність є намаганням отримати у користування вказані земельні ділянки на позаконкурсній основі, без проведення процедури земельних торгів, що є незаконним.

Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова I.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суд від 29.09.2020 р. апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020 р. у справі № 908/2846/19 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів оплати судвого збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 12.11.2020 р.

Сторони у справі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності вказаних представників.

У судовому засіданні 12.11.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.04.2009 р. між Приазовською районною державною адміністрацією ( Орендодавець за договором ) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна" ( Орендар, Позивач) укладений Договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого (предмет договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї загальною площею 138,0400 га, у т.ч. 138,0400 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 21 - 14,1800 га, № 3 - 12,5600 га, № 18 - 6,0900 га, № 68 - 6,6100 га, № 5 - 44,800 га, № 25 - 11,7600 га, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.

Згідно п. 2.1 договору, невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами п. 2.3 договору, договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.

Договір зареєстрований 27.04.2009 р. у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 111.

Сторонами вносилися зміни до вказаного договору оренди землі.

Так, додатковою угодою від 08.07.2009 р. сторони визначили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї загальною площею 96,0000 га, у т.ч. 96,0000 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 21 - 14,1800 га, № 3 - 12,5600 га, № 18 - 6,0900 га, № 68 - 6,6100 га, № 5 - 44,800 га, № 25 - 11,7600 га, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області. Додаткова угода до договору оренди землі від 27.04.2009 р. № 111 зареєстрована 08.07.2009 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 113.

Додатковою угодою від 24.10.2012 р. сторони вирішили внести зміни у договір зазначивши загальну площу невитребуваних паїв 138.0400 га, у т.ч. 138.0400 га - рілля замінити на загальну площу 89.7201 га, у т.ч. 89.7201 га - рілля. Додаткова угода зареєстрована 12.11.2012 р. у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 17.

Додатковою угодою, що зареєстрована 17.02.2014 р. у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 20, сторони замінили загальну площу невитребуваних земельних часток (паїв) 89.7201га на 64.4300 га, у тому числі 64.4300 га - рілля, виділені в натурі в контурі № 3 - 6.2800 га, № 5 - 25.6000 га, № 25 - 11.7600 га, № 21 - 14.1800 га, № 68 - 6.6100 га, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.

Додатковою угодою, що зареєстрована 05.05.2016 р. у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Воскресенської сільської ради за № 22, сторони виклали розділ "Предмет договору" в іншій редакції, визначивши, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 43,9700 га, у тому числі ріллі - 43,9700 га, із земель колишнього КСП "Україна" Приазовського району Запорізької області.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 і складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87776, 00 грн., належної йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995. Вирішено передати у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87776, 00 грн., яке належало ОСОБА_1 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995.

Рішенням позачергової сесії 7 скликання Воскресенської сільської ради від 28.07.2016 № 1 вирішено на виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 у справі № 2-0-20/2011 прийняти у власність територіальної громади Воскресенської сільської ради земельну ділянку загальною площею 7,79 умовно-кадастрових га вартістю 87776 грн., яка розташована на території Воскресенської сільської ради та визнана судом відумерлою спадщиною; надано згоду на підготовку матеріалів для передачі земельної ділянки розміром 7,79 умовно-кадастрових га та вартістю 87 776 грн. до земель комунальної власності територіальної громади.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( номер інформаційної довідки 65185890, дата формування: 05.08.2016 р. ) державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим Артемом Валерійовичем 02.08.2016 зроблений запис про проведення державної реєстрації права комунальної власності (номер запису про право власності: 15759050) за Воскресенською сільською радою Приазовського району Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0044 площею 6,4 га. Підставою виникнення права власності зазначено рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30800589 від 05.08.2016 р., Новіков Артем Валерійович, Приазовська районна державна адміністрація.

Звертаючись до Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області з позовом про визнання протиправним і скасування запису № 15759050, зробленого державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим Артемом Валерійовичем, про державну реєстрацію права комунальної власності за Воскресенською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0044 площею 6,4 га, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" посилався на те, що на час державної реєстрації цього права (серпень 2016 року ) у Відповідача були відсутні технічні документи на земельну ділянку ( технічний звіт встановлення меж земельної ділянки був виготовлений лише у жовтні 2016 року ), а також була відсутня документація із землеустрою, яка стала підставою для формування земельної ділянки, тому, на думку Позивача, державна реєстрація права власності Відповідача була здійснена з порушенням вимог законодавства.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає про наявність у нього права оренди за договором оренди на спірну земельну ділянку, право власності на яку зареєстровано за відповідачем. Відтак, спір стосується права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідач у письмовому відзиві просив суд першої інстанції застосувати строки позовної давності.

На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.12.2019 р. Відділом у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області подано інформацію ( лист від 30.01.2020 вих. № 9-8-0.32-65/111-20 ), відповідно до якого згідно відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 6,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2324582200:01:002:0044, яка розташована на території Воскресенської сільської ради, була зареєстрована на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 21.05.2013. До матеріалів справи подано копію заяви Воскресенської сільської ради до Відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області про державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,4 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, д. Воскресенська сільська рада.

На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.12.2019 р. до суду від відділу державної реєстрації та надання адміністративних послуг Приазовської районної державної адміністрації надійшли копії документів, що зберігаються в реєстраційній справі, а саме: Заява (реєстраційний номер заяви 17925750 ) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:01:002:0044, Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011; Рішення позачергової сесії 7 скликання Воскресенської сільської ради від 28.07.2016 р. № 1; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302277222016 від 19.07.2016 р. стосовно земельної ділянки площею 6,4000 га, кадастровий номер 2324582200:01:002:0044.

Також на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.12.2019 р. до суду від Приазовської районної державної адміністрації з супровідним листом від 10.01.2020 р. вих. № 02294/01-34 надійшли витяги з реєстраційної справи земельної ділянки площею 6,4 га, кадастровий номер 2324582200:01:002:0044, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Так, у даних витягах з реєстраційної справі міститься: Заява ( реєстраційний номер заяви 17925750 ) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:01:002:0044, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області; Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011; Рішення позачергової сесії 7 скликання Воскресенської сільської ради від 28.07.2016 р. № 1; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302277222016 від 19.07.2016 р. стосовно земельної ділянки площею 6,4000 га, кадастровий номер 2324582200:01:002:0044, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області ( у Витязі зазначено дату державної реєстрації земельної ділянки - 21.05.2013 р., підстава здійснення державної реєстрації земельної ділянки - технічна документація з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 14.03.2012 р. ); Кадастровий план земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:01:002:0044; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 65185890, дата формування: 05.08.2016 р.).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції встановив, що державному реєстратору подані документи, визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема поданий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0044, в якому зазначено площу земельної ділянки - 6,4000 га.

Також місцевий господарський суд зауважив, що рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011 ухвалено передати у власність територіальної громади Воскресенської сільської ради право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах. Остаточний розмір спірної земельної ділянки визначений на підставі технічної документації з землеустрою, що зазначено у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

В основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволені позовних вимог покладено висновок місцевого господарського суду про не доведеність Позивачем належними та допустимими доказами наявність порушення його прав Відповідачем та враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування приписів ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України ( позовна давність ).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державній реєстрації прав підлягає право власності.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки (ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно ч.ч. 1, 2, 9 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюється ст. 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, згідно ч. 1 ст. 26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як зазначалося раніше, рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 і складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87776, 00 грн., належної йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995. Вирішено передати у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87776, 00 грн., яке належало ОСОБА_1 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995.

Рішенням позачергової сесії 7 скликання Воскресенської сільської ради від 28.07.2016 № 1 вирішено на виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 у справі № 2-0-20/2011 прийняти у власність територіальної громади Воскресенської сільської ради земельну ділянку загальною площею 7,79 умовно-кадастрових га вартістю 87776 грн., яка розташована на території Воскресенської сільської ради та визнана судом відумерлою спадщиною; надано згоду на підготовку матеріалів для передачі земельної ділянки розміром 7,79 умовно-кадастрових га та вартістю 87776 грн. до земель комунальної власності територіальної громади.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 65185890, дата формування: 05.08.2016) державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим Артемом Валерійовичем 02.08.2016 зроблений запис про проведення державної реєстрації права комунальної власності (номер запису про право власності: 15759050 ) за Воскресенською сільською радою Приазовського району Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0044 площею 6,4 га. Підставою виникнення права власності зазначено рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30800589 від 05.08.2016, Новіков Артем Валерійович, Приазовська районна державна адміністрація.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 затверджений Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 1).

Згідно п. 6 вказаного Порядку у редакції, чинній на момент здійснення державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 Порядку).

Відповідно до п. 10 Порядку, з поданих оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник виготовляє електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Згідно п. 12 Порядку, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації ( п.18 Порядку).

Відповідно до п. 19 Порядку, Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав. Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав. За відсутності відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратор використовує наявні відомості, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства (п. 20 Порядку).

У пункті 55 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на земельну ділянку у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, також подається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку. За бажанням заявника у разі зміни відомостей про земельну ділянку, що не пов`язані з поділом, виділом частки із земельної ділянки або об`єднанням кількох земельних ділянок, для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку може бути подано витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, що містить актуальні відомості про неї, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, а також у разі отримання державним реєстратором відомостей з Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього, що містять зміни щодо відомостей про земельну ділянку, що не пов`язані з поділом, виділом частки із земельної ділянки або об`єднанням кількох земельних ділянок, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про земельну ділянку відповідно до витягу/відомостей з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

При цьому, доводи апелянта про те, що технічний звіт щодо встановлення меж земельної ділянки був виготовлений лише у жовтні 2016 року, не спростовують законність дій державного реєстратора, оскільки закон не передбачає у якості необхідної умови для здійснення реєстраційних дій надання такого звіту.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку реєстрація права власності Відповідача на земельну ділянку здійснена на визначеній законом підставі - рішення суду, яким визнано право власності на земельну ділянку за Відповідачем. Позивач не обґрунтував наявність визначених у ч. 1 ст. 27 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав відповідача на момент їх вчинення.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. ст. 11, 328 право власності виникає з юридичних фактів, а державна реєстрація цього права є його підтвердженням. Відповідач набув права власності на земельну ділянку у відповідності до ст.1277 ЦК України за рішенням суду.

З цих підстав колегія суддів вважає, що проведення державної реєстрації ніяким чином не порушує права або охоронювані законом інтереси Позивача, оскільки скасування державної реєстрації не призводить до зміни власника даної земельної ділянки.

Щодо аргументів викладених в апеляційній скарзі пов`язаних із підставами подання цього позову з посиланням на порушення права Позивача здійсненим державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Новіковим А.В. запису про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2324582200:01:002:0044 площею 6,4 га, оскільки СВК Агрофірма Україна є Орендарем за Договором № 111 не витребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 43,9700 га, у тому числі рілля - 43,9700 га, виділеної в натурі в контурі № 5 - 25.6000 га, № 25 -7600 га, № 68 - 6.6100 га, згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Україна Приазовського району Запорізької області, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди земельної частки (паю) від 27.04.2009 р. об`єктом оренди за цим договором є саме невитребувані земельні частки паї.

Законом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) є Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" ( тут і далі у редакції чинній до 01.01.2019 р. ).

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" було передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Застосовуючи вказане положення Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 р. у справі № 922/613/19 зазначив ( пункти 6.5. - 6.6. ), що у статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачена можливість користування на правах оренди нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками, проте виключно до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності.

Зазначена норма є імперативною, а тому її застосування залежить виключно від факту набуття права власності власниками земельних часток (паїв) і не залежить від домовленостей сторін договору.

Статтею 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що документами, які посвідчують право на земельну частку (пай), також, зокрема, є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 2-0-20/2011 визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 і складається з права на земельну частку ( пай ) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87 776,00 грн., належної йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995. Вирішено передати у власність територіальній громаді Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області право на земельну частку (пай) розміром 7,79 в умовних кадастрових гектарах вартістю 87 776, 00 грн., яке належало ОСОБА_1 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 201995.

За твердженням Позивача вказана земельна ділянка входить до складу орендованої СВК Агрофірма Україна за вказаним Договором земельної ділянки.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішеннями районного суду у наведеній справі та державної реєстрації права комунальної власності, у розумінні Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" власником спірної частки стала територіальна громада Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області і право на користування нею ( за умови, що вона входить до складу орендованої СВК Агрофірма Україна за вказаним Договором земельної ділянки ) на умовах оренди за Договором оренди земельної частки (паю) від 27.04.2009 р. у СВК Агрофірма Україна припинилося. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 р. у справі № 925/1166/18.

У вказані постанові Верховний Суд зауважив, що саме таке розуміння наведених положень є виправданим, адже поняття "невитребувані/нерозподілені" земельні паї слід розмежовувати із земельними ділянками, власники яких померли і право на земельну частку (пай) яких визнано відумерлою спадщиною. Так, невитребувані (нерозподілені) земельні паї перебували лише у розпорядженні райдержадміністрації з можливістю передання їх в оренду, а відумерла спадщина, яка перейшла у власність Відповідача, є комунальною власністю, а законодавством України, зокрема ЗК України, передбачено окремий порядок для передачі в оренду земель комунальної власності.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020 р. у справі № 908/2846/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16.11.2020 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя I. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус