Рішення

від 04.11.2020 по справі 904/2186/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2186/20

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 45 501,39 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: Конарева С.К. посв. № 313 вид. 15.01.18 представник

від відповідача: Хейлик В.В. посв. № 1870 від 25.10.10 адвокат

ПРОЦЕДУРА

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД" і просить суд стягнути збитки у розмірі 45 501,39 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 17.08.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 підготовче засідання відкладено на 08.09.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 підготовче засідання відкладено на 22.09.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

15.10.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Суд не прийняв відзив до розгляду, з огляду на таке.

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву, а саме: протягом 15 днів з дня вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 була вручена відповідачу 06.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930012389290 (арк.с.45).

Відтак, відзив відповідач мав подати до 21.08.2020 включно.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач із заявою про поновлення процесуального строку на подачу відзиву до суду не звертався.

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, відповідач подав відзив на позовну заяву 15.10.2020 (під час розгляду справи по суті), натомість право відповідача на подачу відзиву можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Згідно частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

15.10.2020 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

15.10.2020 здійснено розгляд справи по суті, заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази.

У судовому засіданні 15.10.2020 оголошено перерву на 04.11.2020 для проведення судових дебатів.

04.11.2020 під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 04.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на недотримання відповідачем положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". На думку позивача у відповідача виник обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов`язку, який прямо передбачено законодавством. Зазначений об`єкт було введено в експлуатацію, але пайовий внесок у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не був сплачений відповідачем, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів.

Відтак, збитки завдані територіальній громаді міста Дніпра внаслідок ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра становлять 45 501,39 грн

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Рішенням Дніпровської міської ради №6/11 від 21.03.2007 було затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпровської міської ради № 5/14 від 29.07.2011 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (арк.с.20)

19.10.2010 рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

у справі № 2-4077/10 за позовом ТОВ РВС-ЛТД до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності визнано за ТОВ РВС-ЛТД право власності на нерухоме майно, а саме будівлі літ. А-1, нежитлові приміщення багатофункціонального призначення № 1,2 загальною площею 294,8 кв.м, в тому числі: прибудова літ.А-1; козирок літ. А, ґанки, мостіння І, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 91 Б, без акту введення в експлуатацію (арк.с.26).

Листом від 11.10.2018 вх. № 15/325 ТОВ РВС-ЛТД звернулося до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з проханням підготувати договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: Нежитлові приміщення багатофункціонального призначення по вул. Набережна Заводська, 91 Б, об`єкт загальною площею 294,8 кв.м.(площа прибудови - 77,9 кв.м.), який належить ТОВ РВС-ЛТД на підставі вищезазначеного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Листом від 11.10.2018 ТОВ РВС-ЛТД повідомило департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про фактичні витрати по об`єкту Нежитлові приміщення багатофункціонального призначення по вул. Набережна Заводська, 91 Б.

Після погодження наданих забудовником показників по об`єкту постійною комісією міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування департаментом економіки, фінансів та міського бюджету міської ради (Висновок д 31.10.2018 № БК-1499) було підготовлено проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту.

Листом від 13.11.2019 № 10/15-592 було направлено до ТОВ РВС-ЛТД 2 примірники проекту договору для ознайомлення та підписання, які підлягали поверненню до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради у двадцяти денний строк після отримання.

Відповідач договір не підписав, пайовий внесок не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо збитків

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема будівництво об`єктів, реконструкцію існуючої забудови та території.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Порядок укладення договорів пайової участі, умови таких договорів тощо до 17.10.2019 року було врегульовано статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Замовник , який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 40)

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами… У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частина 5 статті 40)

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (частина 8 статті 40)

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відтак, обов`язок укласти договір пайової участі та сплатити відповідний внесок у розвиток інфраструктури виникає у замовника будівництва. Базою для визначення розміру пайового внеску є кошторисна вартість будівництва об`єкту.

З матеріалів справи вбачається, що право власності відповідача на об`єкт нерухомого майна було визнано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Натомість у матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідач був замовником будівництва об`єкту нерухомого майна будівлі літ. А-1, нежитлових приміщень багатофункціонального призначення № 1, 2 загальною площею 294,8 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 91 Б.

Відповідно у відповідача був відсутній обов`язок щодо укладення договору пайової участі та сплати пайового внеску до місцевого бюджету, оскільки такий обов`язок покладено на замовника будівництва.

Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо строку позовної давності

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити що за змістом частини першої статті 261 позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи те, що позовна заява необґрунтована, права особи, яка звернулась із позовом не порушені відповідачем, тому до спірних відносин позовна давність застосування не підлягає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 102 грн слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 91Б; ідентифікаційний код 20236928) про стягнення збитків у розмірі 45 501,39 грн - відмовити.

Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 16.11.2020

Суддя Я.С. Золотарьова