Рішення

від 05.11.2020 по справі 905/1339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2020 Справа № 905/1339/20 Позивач: Акціонерне товариство Українська залізниця (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код : 40075815) в особі філії Енергозбут (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97; ідентифікаційний код : 40150221); адреса для направлення кореспонденції: ВП Донецьке регіональне відділення Енергозбут філії Енергозбут АТ Українська залізниця (місцезнаходження: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Залізнична, буд. 139)

до відповідача: Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Стронгком (місцезнаходження: 84402, Донецька область, м. Лиман, вул. Оборони, будинок 232,; ідентифікаційний код 01235202)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізична особа ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання договору про спільне використання технологічних

електричних мереж укладеним.

Суддя Матюхін В.І.

Помічник (за дорученням судді за відсутності секретаря судового засідання) Агапов Р.О.

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

3-ї особи: не з`явився.

Акціонерне товариство Українська залізниця (позивач, залізниця) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Стронгком (відповідач, командитне товариство) про:

- визнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж укладеним на умовах проекту, наданого АТ Українська залізниця в особі філії Енергозбут та

- зобов`язання Командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю Стронгком оформити та надати додатки до договору про спільне використання технологічних електричних мереж АТ Українська залізниця в особі філії Енергозбут .

Ухвалою від 20.07.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи призначено на 17.08.2020.

Відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі запропоновано надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановлено:

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді.

Явка у засідання представників сторін (позивача, відповідача) визнана обов`язковою.

Ухвалою від 12.08.2020 задоволено клопотання відповідача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 10.09.2020 року о 12:20 год.

Ухвалою від 17.08.2020, з огляду на те, що за твердженням позивача "відповідач є власником мереж, до яких на підставі технічних умов від 14.01.2014 року №14-01 (додаток 8) приєднано електроустановки фізичної особи ОСОБА_1 ", з якою ДП "Донецька залізниця" був укладений договір про постачання електричної енергії від 03.11.2015 № 4241 (додаток 9) та заява-приєднання №4241 (додаток 11) і, як наслідок, вирішення спірного питання по даній справі може вплинути на права та обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 щодо позивача, залучено фізичну особу ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 10.09.2020 відкладено розгляд справи на 28.09.2020 об 11:00год.

Ухвалою суду від 28.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 11.11.2020 включно. Відкладено підготовче засідання на 12.10.2020 року о 12:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.10.2008 між Державним підприємством Донецька залізниця , у подальшому реорганізованим в акціонерне товариство Українська залізниця та Закритим акціонерним товариством Краснолиманське кар`єроуправління , організаційно-правова форма та назва якого у подальшому були змінені на Командитне товариство "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" було укладено Договір про постачання електричної енергії від 08.10.2008 №075, предметом якого був продаж електричної енергії відповідачу.

У подальшому, постановою НКРЕКП від 08.11.2018 №1395 - ПАТ Українська залізниця анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

На умовах договору про постачання електричної енергії від 08.10.2008 №0751 позивача з 01.01.2019 було приєднано до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до договору відповідач є власником мереж, до яких на підставі технічних умов від 14.01.2014 року №14-01 приєднано електроустановки Фізичної особи ОСОБА_1 - Договір про постачання електричної енергії від 03.11.2015 № 4241 та заява-приєднання №4241 .

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача (повідомлення від 03.01.2017 №5 , лист від 17.01.2018 №ЕЕЦ-17/332 , від 19.06.2019 №ЕЕЦ-17/1404 , від 11.12.2019 №ЕЕЦ-17/3139 , від 31.03.2020 №ЕЕЦ-17/1346 , претензія від 28.01.2020 №ЕЕЦ-17/373) щодо укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Вказані листи за твердженням залізниці були залишені без відповіді та задоволення.

Правовою підставою вимог згідно позову є:

- ч.3 ст.49 Закону України Про ринок електричної енергії , згідно якої основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором;

- ст.ст.179, 181, 184, 187 Господарського кодексу України.

Відповідач відзивом позов не визнав з посиланням на таке.

1. Позовна заява не містить жодного зазначення, на захист якого саме порушеного права чи охоронюваного законом інтересу вона подана та які саме права чи інтереси позивача порушено відповідачем. Також відповідач зазначив, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 23.03.2012 продала трансформаторну підстанцію та на даний час її новим власником є ФОП Шимоняк А.І.

Також, відповідач вказує, що третя особа об`єднала у цілісний майновий комплекс рухоме та нерухоме майно (включно електроустановки), розташоване у м. Лиман Донецької області. Наразі вказане майно відчужене (передано у власність) Приватному підприємству Тарсіс . Тобто на момент позову третя особа не є та не може бути субабонентом відповідача.

2. З 2015 по грудень 2019 жодного разу ВСП Донецьке регіональне відділення філії Енергозбут АТ УЗ не зверталось до відповідача з пропозицією укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Також, відповідач зазначає, що у позові викладена неправдива інформація про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами та претензією.

3. Зі змісту п.2.5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії від 14.03.2018 №312 вбачається, що ініціатором укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж має бути залізниця. Натомість, на момент звернення залізниці до суду її права відмовою товариства від укладення відповідного договору порушені не були.

4. Зупиняючи строки розгляду проекту договору відповідач здійснив самозахист своїх прав у спосіб, що не заборонений законом.

5. Відповідачем не визнається обставина - факт вчинення дій з відключення від власних мереж електроустановок ФОП ОСОБА_1.

17.08.2020 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій залізниця зазначила наступне.

1. Перехід права власності до іншої особи не впливає на визнання договору укладеним. Позивач вказує, що договором передбачена доставка електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності електричними мережами основного споживача в точку приєднання електроустановок користувача або інших суб`єктів господарювання, тобто зміна права власності на об`єкт не впливає на визнання договору укладеним.

2. Лист від 19.06.2019 був направлений рекомендованим листом з повідомленням та його отримання відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення, яка була додана до позову.

3. Позивач зазначає, що саме звернення відповідача до позивача з листом від 26.09.2018 №68 були внесені зміни до договору та включені в договір субспоживачі, а також на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди від 21.10.2018 №10 були викладені у новій редакції додатки №№1, 3, 6, 8, 11, 12 з зазначенням субспоживачів, серед яких об`єкт, який належав третій особі.

4. З огляду на відсутність в нормах законодавства поняття зупинення строку розгляду проекту договору обраний спосіб самозахисту відповідача є неправомірним, оскільки не встановлений актами цивільного законодавства та не відповідає змісту права.

5. Відповідач підтвердив факт відключення ОСОБА_1 у відзиві на позов.

31.08.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача, в яких товариство зазначило наступне.

1. Позивачем пропущено встановлений судом строк на подання відповіді на відзив.

2. На момент звернення до суду між позивачем і ПП Тарсіс не укладено додаткові угоди про зміну сторони у зобов`язанні до договорів постачання електричної енергії, договору приєднання тощо.

Таким чином, станом на час розгляду справи майново-господарські зобов`язання не виникли у ПП Тарсіс та припинились у ФО ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю у її власності електроустановок для постачання еклектичної енергії і приєднання до електричних мереж.

3. Між сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору та відповідачем не вчинялись фактичні дії щодо його виконання, у зв`язку з чим спірний договір не можна вважати укладеним.

4. Припинення розподілу (відключення) ОСОБА_1 , не має жодного значення відносно предмету позову - визнання договору про спільне використання технологічних електромереж укладеним.

5. Відповідач обрав спосіб самозахисту від порушеного права (зупинення строку розгляду проекту договору) із чітким додержанням ст.19 Цивільного кодексу України.

6. У листах позивача не було пропозиції укласти договір.

Ухвалою від 12.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.11.2020 року о 12:00 год.

У жодне судове засідання сторони своїх представників не направили. Ними неодноразово подавались клопотання про розгляд справи без їх участі, які як правило не задовольнялись і явка представників сторін в засідання суду визнавалась обов`язковою. У судове засідання 05.11.2020 явка представників сторін визнавалась не обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

08.10.2008 між Державним підприємством Донецька залізниця (за договором - постачальник) та Закритим акціонерним товариством Краснолиманське кар`єроуправління (за договором - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №075 .

Згідно розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача з приєднаною потужністю 700,0квт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 № 200 - підприємства, установи, організації, залізничного транспорту загального, користування, реорганізовано шляхом злиття та створення публічного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого закріплюється у державній власності на базі Укрзалізниці.

Відповідно до пункту 2 Статуту публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 № 735, товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється за державною власністю на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ, організацій, залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 № 200.

Згідно зазначеного додатку №1 до складу ПАТ Укрзалізниця увійшло і ДП Донецька залізниця , яке реорганізовано у філію.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938 змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство Українська залізниця .

Також, між сторонами укладено додаткову угоду від 22.10.2012 №4 до договору від 08.10.2008 №075, якою змінено назву споживача, у зв`язку з реорганізацією ЗАТ Краснолиманське кар`єроуправління шляхом перетворення його в Командитне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ .

30.12.2013 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору, якою змінено номер договору з №075 на №0751 .

20.01.2016 між ПАТ Укрзалізниця і Командитним товариством Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ укладено додаткову угоду №231/8, якою замінено сторону у зобов`язані за договором №0751 від 10.06.2005 - з Державного підприємства Донецька залізниця на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця".

Таким чином, усі права та обов`язки сторін за договором набули Акціонерне товариство Українська залізниця та Командитне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ .

Відповідно до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1395 - ПАТ Українська залізниця анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видані відповідно до постанови НКРЕКП від 19 лютого 2016 року № 213, та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019.

Відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 1.2.15 гл.1.2 р. 1 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно п.2.1.4 гл.2.1 р.ІІ ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

На умовах Договору про постачання електричної енергії від 08.10.2008 №0751 позивача з 01.01.2019 було приєднано до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом отримання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами). Відповідно до підписаної зави-приєднання №0751, об`єкт електрозабезпечення - нежитлова будівля, трансформаторна підстанція, розташована за адресою: Донецька обл., м. Лиман, пров. Лісний, 301.

Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, до оформлення паспорту точки розподілу та інших документів, додатків до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, сторони керуються додатками до договору про постачання електричної енергії або іншими документами, складеними та підписаними сторонами під час його дії (індивідуальні характеристики об`єкту, потужність, категорія надійності, особливості обліку, акт розмежування та інше) та іншою інформацією в базі даних оператора системи розподілу для врегулювання всіх питань, які залежать від інформації, яка міститься у відповідних додатках бази даних.

Відповідач є власником мереж, до яких на підставі технічних умов від 14.01.2014 року №14-01 було приєднано електроустановки фізичної особи ОСОБА_1 - договір про постачання електричної енергії від 03.11.2015 № 4241 та заява-приєднання №4241. Листом від 26.09.2018 №68, зареєстрованим у позивача 27.09.2018 за №1696, відповідач просив начальника ВСП Донецьке регіональне відділення Енергозбут філії Енергозбут АТ Українська залізниця внести зміни в Договір про постачання електричної енергії від 08.10.2008 №0751 і включити в Договір субабонентів - ТОВ Акваторія і ФОП ОСОБА_1, на підставі чого, між сторонами укладено додаткову угоду від 21.10.2018 №10 , якою Додатки №1, №3, №6, №8, №11, №12 були викладені у новій редакції з зазначенням субспоживачів, серед яких ФО ОСОБА_1 .

Також позивач неодноразово звертався до відповідача (повідомлення від 03.01.2017 №5 , лист від 17.01.2018 №ЕЕЦ-17/332 , від 19.06.2019 №ЕЕЦ-17/1404 , від 11.12.2019 №ЕЕЦ-17/3139 , від 31.03.2020 №ЕЕЦ-17/1346 , претензія від 28.01.2020 №ЕЕЦ-17/373) щодо укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Вказані листи за твердженням залізниці були залишені без відповіді та задоволення.

У подальшому, як зазначає позивач, керуючись правом досудового врегулювання спору щодо укладення договору про спільне використання мереж з оператором системи розподілу та врегулювання ситуації, що склалася між відповідачем та субспоживачем, залізницею було ініційовано проведення наради по вирішенню зазначеного питання.

За результатами наради, яка відбулась 19.02.2020 та оформлена протоколом наради по обговоренню та вирішенню питання щодо забезпечення розподілу електричної енергії споживачам електричними мережами що не належать оператору системи розподілу АТ Укрзалізниця від 19.02.2020 №1 було вирішено укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж в термін до 01.03.2020.

Відповідачем були надані зауваження до протоколу, в яких відповідач заперечує проти укладення договору про спільне використання технологічних мереж з посиланням на утримання від укладення даного договору до моменту сплати основному споживачу плати за спільне використання технологічних електричних мереж з 2015 по грудень 2019.

З огляду на не укладення вищевказаного договору, позивач повторно направив засобами поштового зв`язку (листом від 01.06.2020) проект договору в двох примірниках.

Лист залізниці від 01.06.2020 товариство залишило без відповіді і задоволення, тобто на нього ніяк не відреагувало.

Причиною виникнення спору є відсутність згоди відповідача на укладення спірного договору на умовах позивача.

Позиція суду.

Приписами ч.3 ст.179 Господарського кодексу України передбачено: Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо:

- він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом , або

- існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування .

Відповідно до ч.3 ст.49 Закону України Про ринок електричної енергії основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу , на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором .

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договору укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до приписів ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1). Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.2). При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3).

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст.181 Господарського кодексу України, згідно якого:

1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

5. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

6. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону , або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, необхідною умовою для визнання договору укладеним відповідно до ст.181 Господарського кодексу України є:

- або оформлення стороною, яка одержала проект договору , у разі згоди з його умовами, договору відповідно до вимог частини першої цієї статті і повернення одного примірника договору другій стороні;

- або надсилання відповіді-згоди на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору;

- або підписання обома сторонами узгодження протоколу розбіжностей у разі досягнення згоди щодо всіх умов, зазначених у протоколі

- або не передачі стороною, яка одержала протокол розбіжностей, у двадцятиденний строк (з дня отримання протоколу) до суду розбіжностей, що залишилися неврегульованими, щодо умов договору:

ь заснованого на державному замовленні;

ь укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону;

ь стороною-виконавцем якого є особа, яка в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг) .

Жоден із зазначених у ст.181 Господарського кодексу України випадків, коли можна визнати договір укладеним, не підпадає під ситуацію, яка склалась по даній справі, а саме: відсутня згода сторін на укладення договору: сторонами узгодження протоколу розбіжностей не тільки не підписувалось, а відповідачем протокол розбіжностей на отриманий проєкт договору про спільне використання технологічних електричних мереж у передбачений 20-ти денний строк не складався і залізниці не направлявся .

За приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позивачем під час розгляду справи не надано, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження:

ь повернення відповідачем оформленого відповідно до вимог ч.1 ст.181 ГК України одного примірника договору другій стороні;

ь надсилання відповіді-згоди на укладення договору

ь чи підписання його (договору) з протоколом розбіжностей та повернення залізниці у двадцятиденний строк і пропуск останньою визначеного ч.7 ст.181 Господарського кодексу України строку для передачі до суду розбіжностей, що залишилися неврегульованими,

у зв`язку з чим договір про спільне використання технологічних електричних мереж не може вважатись укладеним, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення судом врахована і та обставина, що направлення зацікавленою стороною проєкту договору, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону і відсутність реакції іншої сторони на це, зокрема, не оформлення договору відповідно до вимог частини першої статті 181 Господарського кодексу України чи не складення протоколу розбіжностей, як це обумовлено ч.4 ст.181 Господарського кодексу України, згідно чинного законодавства не є підставою визнання такого проєкту договору укладеним.

На думку суду, залізницею обрано невірний спосіб захисту.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. ст.179, 180, 181 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 210 , 233 , 238 , 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ), господарський суд, -

ВИ Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" до Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" про визнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж укладеним.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 16.11.2020.

Суддя В.І. Матюхін