Ухвала

від 12.11.2020 по справі 910/17497/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

12.11.2020Справа № 910/17497/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали заяви б/н від 06.11.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТЕМП-3000 про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТЕМП-3000 (03680, м. Київ, пр. Червонозоряний (В. Лобановського), буд. 51)

до Служби судової охорони (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5)

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути приміщення

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТЕМП-3000 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 06.11.2020 року до Служби судової охорони (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Служби судової охорони, що оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій UA-2020-09- 07-008196-Ь в частині відхилення тендерної пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕМП-3000 в закупівлі UA-2020-09-07-008196-b.

визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Служби судової охорони, що оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій UA-2020-09- 07-008196-Ь в частині допущення Приватного виробничо-торгівельного підприємства АКРОПОЛІС до аукціону в закупівлі UA-2020-09-07-008196-b.

визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Служби судової охорони, що оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій UA-2020-09- 07-008196-Ь в частині допущення Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ до аукціону в закупівлі UA-2020-09-07-008196-b.

визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Служби судової охорони, що оформлене Протоколом засідання тендерного комітету Служби судової охорони № 290 від 30.10.2020 р. в частині визначення ПВТП Акрополіс переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (Бронежилет другого класу захисту).

визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Служби судової охорони, що оформлене Протоколом засідання тендерного комітету Служби судової охорони № 290 від 30.10.2020 р. в частині укладення договору про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (Бронежилет другого класу захисту) ПВТП Акрополіс .

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення шляхом заборони Службі судової охорони (код ЄДРПОУ 42902258) та Приватному виробничому-торгівельному підприємству АКРОПОЛІС (код ЄДРПОУ 23965846) вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення та виконання договору за результатами процедури закупівлі UA-2020-09-07-008196-b із закупівлі 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (Бронежилет другого класу захисту).

Вказана заява обґрунтована тим, що на думку позивача рішення тендерного комітету Служби судової охорони, оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій від 23.10.2020 р., є протиправним в частині допущення ПВТП Акрополіс до аукціону в закупівлі UA-2020-09-07-008196-b, відповідно й протиправним є рішення Служби судової охорони, що оформлене Протоколом засідання тендерного комітету Служби судової охорони № 290 від 30.10.2020р., а саме в частині: 1) визначення ПВТП Акрополіс переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (Бронежилет другого класу захисту); та 2) укладення договору про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (Бронежилет другого класу захисту) ПВТП Акрополіс .

Подання позовної заяви, прийняття її судом до розгляду, призначення дати судового засідання, розгляд та винесення судового рішення, набрання цим судовим рішення законної сили займає певний час, в період якого, на думку позивача, відповідачем буде укладено та приступлено до виконання договору із закупівлі 35810000-5 індивідуального обмундирування (Бронежилет другого класу захисту) на значний розмір грошових коштів, а саме 35 313 120 грн. 00 коп., що в подальшому взагалі унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду. Оскільки у разі фактичного виконання сторонами зобов`язань за оскаржуваним у справі тендером, ухвалене в подальшому рішення суду не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у Відповідача вже не буде необхідності в закупівлі індивідуального обмундирування Позивача.

Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Положеннями абз. 1 ч. 6,ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Також позивач зазначив, що готовий прибути до суду для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, проте суд зазначає, що ст. 140 ГПК України визначає право, а не обов`язок суду призначати розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні. В даному випадку суд не вбачає необхідності призначення розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Згідно з Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.

Так, як вбачається з поданої заяви позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реалізацію його прав та обов`язків щодо укладення та виконання договору за результатами процедури закупівлі UA-2020-09-07-008196-b із закупівлі 35810000-5 індивідуального обмундирування.

На переконання суду, відповідні заходи направлені на обмеження реалізації відповідачем його прав наданих положеннями чинного законодавства. Застосування відповідного заходу забезпечення позову призведе до втручання у звичайну господарську діяльність останнього чи до порушення ним умов чинного законодавства, оскільки результат проведеного тендеру не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як припущення про існування можливості настання негативних наслідків за умови виконання договору, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, оскільки, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н від 06.11.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТЕМП-3000 про забезпечення позову відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Дана ухвала може бути оскаржена відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 12.11.2020 р.

Суддя М.В. Данилова