Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/8319/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/8319/20

За позовом Приватного підприємства "Фірма Абсолют-Холдінг"

До 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

2. Фонду державного майна України

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Міністерство культури та інформаційної політики України

2. Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка"

Про зобов`язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: Гармашов Б.С.

Від відповідача-2: Ізвєков К.В.

Від третьої особи-1: Олексієнко В.М.

Від третьої особи-2: Шевель І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фірма Абсолют-Холдінг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Фонду державного майна України про:

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - нежитловий будинок корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, у формі наказу не пізніше 30 днів з дня його включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні;

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - частину нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було отримано неправомірну відмову у включенні спірних об`єктів до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та приватизації через аукціон.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.20. відкрито провадження у справі № 910/8319/20, залучено третіх осіб та призначено підготовче засідання на 21.07.20.

06.07.20. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

14.07.20. Фондом державного майна України подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

17.07.20. позивачем подано відповідь на відзив відповідача-1.

21.07.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.08.20.

22.07.20. позивачем подано відповідь на відзив відповідача-2.

23.07.20. Міністерством культури та інформаційної політики України подано пояснення щодо позову.

03.08.20. Державним підприємством "Національний центр Олександра Довженка" подано пояснення щодо позову.

04.08.20. позивачем подано відповідь на відзив третьої особи-1.

04.08.20. відповідачем-2 подано заперечення.

10.08.20. позивачем подано відповідь на відзив третьої особи-2.

11.08.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З підстав перебування 29.09.20. судді Ващенко Т.М. у відпустці, суд вбачає за необхідне завчасно визначити іншу дату судового засідання по розгляду справи по суті на 15.09.20.

08.09.20. відповідачем-1 подано заперечення на відповідь на відзив позивача.

15.09.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.09.20.

З підстав перебування 29.09.20. судді Ващенко Т.М. у відпустці, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.20. призначено судове засідання по розгляду прави по суті на 08.10.20.

08.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача та оголошення перерви в судовому засіданні до 27.10.20.

Позивач в судове засідання 27.10.20. по розгляду справи по суті явку свого повноважного представника не забезпечив, подавши 22.10.20. клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав участі адвоката позивача в іншому судовому засіданні в Господарському суді міста Києва.

Суд відмовив в задоволенні означеного клопотання позивача з наступних підстав.

Приписами частин 1, 2, 3ст. 202 ГПК України унормовано наступне. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

По-перше, позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0105475034445.

По-друге, явка сторін не визнавалась обов`язковою.

По-третє, не визначено за яким критерієм пріоритетності позивачем надано перевагу, зокрема, справі № 910/6539/20, в тому числі, але не виключно, доказів того, що у вказаному судовому процесі його явку було визнано обов`язковою;

По-четверте, за клопотанням позивача в судовому засіданні по розгляду справи по суті 08.10.20. було оголошено перерву до 27.10.20.

Отже, за висновками суду неявка позивача не перешкоджає розгляду справи № 910/8319/20 по суті в судовому засіданні 27.10.20.

В судовому засіданні 27.10.20. відповідачі та треті особи проти позову заперечували.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.10.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України з урахуванням перебування судді на навчанні з 02.11.20-06.11.20.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.1996. між Київською кінокопіювальною фабрикою (орендодавець) та позивачем (орендар) було підписано договір оренди № 2908-96, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування частину корпусу 2-6 кінокопіювальної фабрики, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 загальною площею 3137 кв.м для використання згідно статутних цілей орендаря.

Строк дії договору оренди № 2908-96 від 30 серпня 1996 року встановлено пунктом 10.1 з 30 серпня 1996 року по 30 серпня 2021 року строком на 25 років.

На підставі наказів Міністерства культури та мистецтв України № 161 від 25.03.1999. Про реорганізацію Київської кінокопіювальної фабрики та Національного центру Олександра Довженка та № 713 від 06.12.1999. Про завершення реорганізації Київської кінокопіювальної фабрики , Національний центр Олександра Довженка набув прав орендодавця за договором оренди № 2908-96 від 30.08.1996., про що між третьою особою-2 та орендарем було підписано протокол № 4\к від 17 січня 2000 року.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно об`єкт оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як частина нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

04.07.1994. між позивачем (орендар) та Київською кінокопіювальною фабрикою (орендодавець) було підписано договір оренди № 41, за умовами якого орендодавець передав орендарю в користування приміщення корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

08.08.1994. між орендодавцем та орендарем підписаний акт прийому-передачі виробничого корпусу № 2 в оренду.

В подальшому сторони виклали Договір оренди № 41 від 04.07.1994. у новій редакції шляхом підписання 01.03.1999. угоди про затвердження нової редакції договору оренди № 41 від 04.07.1994., яку і було підписано за погодженням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Між Державним підприємством Національний центр Олександра Довженка , Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та позивачем було укладено додатковий договір № 3835 від 21.05.07. до Договору № 41 від 04.07.1994., відповідно до якого орендодавцем виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, балансоутримувачем - Державне підприємство Національний центр Олександра Довженка .

Строк дії вказаного Договору № 41 від 04.07.1994. визначено з 04.07.1994 по 04.07.14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.17. у справі № 910/22462/16, яке набрало законної сили, визнано Договір № 41 від 04.07.1994. продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно об`єкт оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як нежитловий будинок корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

За викладеного, станом на день звернення з даним позовом до суду, розгляду даної справи та постановлення рішення, позивач, відповідно до Договору № 2908-96 від 30.08.1996. та Договору № 41 від 04.07.1994. є орендарем:

- частини нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1;

- нежитлового будинку корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

Вказане учасниками справи не заперечувалось.

12.03.20. позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з листом № 12/03-20-2 та заявою про включення об`єкта права державної власності - нежитлового будинку корпусу № 2 загальною площею 5927 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до перед об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації , оскільки позивачем здійснено невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі 33,5 % від ринкової вартості майна.

12.03.20. позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву із супровідним листом № 12/03-20-1 та заявою про включення об`єкта права державної власності - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6, загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, Васильківська, 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації .

Листом № 03/2652 від 27.03.20. відповідач-1 повідомив позивача, що вказані вище заяви залишені без розгляду у зв`язку з тим, що органом управління - Міністерство культури, молоді та спорту України (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.20. № 238 Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади Міністерство культури, молоді та спорту перейменовано на Міністерство культури та інформаційної політики) заперечує щодо включення орендованого майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Оскільки позивач вважає, що:

- належним чином виконало всі умови передбачені договорами оренди державного майна та Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідні для приватизації орендованого майна - корпусу № 2 шляхом викупу та вважає, що порушене його право на приватизацію шляхом викупу вказаного майна за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки.

- є неправомірним рішення відповідача-1 щодо залишення без розгляду заяви позивача про включення об`єкта права державної власності - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6, загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, Васильківська, 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації ,

то означене зумовило звернення Приватного підприємства "Фірма Абсолют-Холдінг" до суду з розглядуваним позовом про:

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - нежитловий будинок корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, у формі наказу не пізніше 30 днів з дня його включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні;

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - частину нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна встановлено наступне.

До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об`єктами права власності Українського народу;

системи створення та збереження золотовалютних резервів;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

об`єкти, що забезпечують зв`язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри;

майно Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) та акції, що належать державі у статутному капіталі НСТУ;

засоби урядового, фельд`єгерського та спеціального зв`язку;

державні реєстри, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

майно державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ);

Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об`єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об`єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення;

пам`ятки, включені до переліку пам`яток, що не підлягають приватизації;

пам`ятки археології;

пам`ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання);

документи Державного бібліотечного фонду України;

вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді;

запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження;

підприємства, що здійснюють виробництво об`єктів космічної діяльності;

заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету;

наукові об`єкти, включені до Державного реєстру наукових об`єктів, що становлять національне надбання, та наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;

ядерні матеріали, ядерні установки і об`єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;

спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій;

майно та матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України;

майно, матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали;

державні еталони, інші об`єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств);

магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої (які функціонують), що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт;

метрополітен;

майно, що забезпечує цілісність об`єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що виконують функції захисту від техногенних катастроф;

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;

об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

державні газорозподільчі мережі;

акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

аеродроми та аеродромні об`єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв`язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів);

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем;

місця поховання;

захисні споруди цивільного захисту;

підприємства з виготовлення, ремонту технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю;

об`єкти спортивної інфраструктури, державні спортивні споруди, що забезпечують проведення всеукраїнських та міжнародних спортивних змагань, тренувань спортсменів з олімпійських видів спорту і видів спорту осіб з інвалідністю;

державні заклади охорони здоров`я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров`я;

державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

У разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації.

Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації (частина 3 вказаної статті).

Позивач стверджує, що нежитловий будинок корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та частина нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, перебувають на балансі Державного підприємства Національний центр Олександра Довженка і не використовуються балансоутримувачем чи органом управління - Міністерством культури, молоді та спорту України в своїй діяльності більше 25 років, зважаючи на чинність Договору № 41 від 04.07.1994. до 2034 року та чинність Договору № 2908-96 від 30.08.1996. до 30.08.21.; не входять до складу єдиного майнового комплексу Державного підприємства Національний центр Олександра Довженка , що забезпечує його основні види діяльності; більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна до об`єктів малої приватизації належать:

єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;

окреме майно.

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;

об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об`єкти;

об`єкти соціально-культурного призначення.

До об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;

пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації;

інші об`єкти, що не належать до об`єктів великої приватизації.

Судом встановлено, що у відповідності до реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитловий будинок корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та частина нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1,зареєстровані як окремі об`єкти з власними реєстраційними номерами, являючи собою окреме майно в розумінні приписів ч. 2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Міністерство культури, молоді та спорту України, листом № 4546/33 від 19.03.20., заперечуючи проти включення означених вище об`єктів державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, з підстав заборони їх приватизації, посилаючись на п. 3 Указу Президента України від 11.10.1994. № 587/94 Про національні заклади культури та пункт 2 ч. 5 ст. 4 ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна .

Суд вбачає такі доводи третьої особи-1, в тому числі викладені також в поясненнях на позовну заяву (т. 2 арк. справи 57-59), та доводи відповідачів, викладені в письмових відзивах, безпідставними враховуючи наведене далі.

Пунктом 2 Указу Президента України від 11.10.1994. № 587/94 Про національні заклади культури вказано, що в Україні також діють такі заклади культури, яким раніше надано статус національних, та вказано, зокрема, Національну кіностудію художніх фільмів імені Олександра Довженка.

Пунктом 3 вказаного Указу установлено, що майно закладів культури, яким надано статус національних, не підлягає приватизації.

При цьому Державне підприємство Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка (ідентифікаційний код 02404380) та Державне підприємство Національний центр Олександра Довженка (ідентифікаційний код 22928085) є різними юридичними особами.

Балансоутримувачем нерухомого майна, нежитлового будинку корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та частини нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 є саме Державне підприємство Національний центр Олександра Довженка , створене Указом Президента України № 511/94 від 10.09.1994., яке не має статусу національного закладу культури.

Більш того, у відповідності до його статуту (п. 1.3), третя особа-2 входить до закладів культури базової мережі загальнодержавного рівня.

Слово національний в найменуванні юридичної особи не тотожне зі статусом національного закладу культури, наданого у встановленому порядку.

Отже, приписи п. 3 Указу Президента України від 11.10.1994. № 587/94 Про національні заклади культури не розповсюджує свою дію на майно закладу культури - Державного підприємства Національний центр Олександра Довженка , а третьою особою-1 відмовлено листом № 4546/33 від 19.03.20. безпідставно, оскільки вказана ним підстава є такою, що не відповідає дійсним обставинам.

Крім вказаного, додатково надавши оцінку листам третьої особи-2 № 14 від 12.12.02., № 15 від 12.12.02., № 77 від 26.02.04., листам третьої особи-1 № 1060/18/13-08 від 15.09.08., № 1-6095/18 від 25.11.02., № 18-1378/18 від 04.03.03., листу відповідача-2 № 10-20-1181 від 30.01.03., вказані особи вбачали доцільним відчуження позивачу шляхом приватизації корпусу № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

Листи № 245 від 26.06.17. (т. 2 арк. справи 95) та № 333 від 21.08.17. (т. 1 арк. справи 100) не стосуються предмету спору в даній справі.

Листів № 116 від 24.02.14. та № 117 від 24.02.14., на які посилається третя особа-2, як на підтвердження її наміру подальшого користування корпусом № 2 у власних статутних цілях, останньою до матеріалів справи не подано. Натомість рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.17. у справі № 910/22462/16, яке набрало законної сили, надано правову оцінку листу Державного підприємства Національний центр Олександра Довженка № 181 від 15.04.14. та встановлено, що балансоутримувач не заперечував щодо продовження строку договору № 41 від 04.07.1994.

Отже судом встановлено, що нерухоме майно нежитловий будинок корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та частина нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, належать до об`єктів малої приватизації згідно приписів ч. 2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , не входять до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності державних підприємств (в даному випадку третьої особи-2) та більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності, а доказів планування подальшого їх використання не надано, отже належать до об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Твердження відповідача-1 про те, що оскільки в договорі оренди № 41 від 04.07.1994. не передбачені умови викупу спірного державного нерухомого майна, то позивач відмовився від права на викуп в порядку ст. 28 Закону України Про оренду державного та комунального майна в редакції Закону від 26.01.1994., суд вважає безпідставними, та такими, що містять викривлене та вільне трактування відповідачем-1 означеної норми, оскільки невизначення орендарем та орендодавцем умови викупу спірного державного нерухомого майна в договорі № 41 від 04.07.1994. під час його укладення не є відмовою орендаря від права на викуп, а приписи Закону України Про приватизацію державного та комунального майна не ставлять право орендаря, зокрема, на приватизацію державного майна шляхом викупу, в залежність від визначеності чи невизначеності умов викупу в укладеному договорі оренди.

Суб`єктами приватизації є, зокрема, покупці (ст. 6 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ).

Частинами 1, 7 ст. 11 вказаного Закону унормовано, що Ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації. У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління. Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 1 розділу V Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду Державного майна України № 675 від 22.05.18., визначено, що відмова державними органами приватизації у включенні об`єктів до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Способи приватизації визначені статтею 13 названого Закону, а саме: шляхом: продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, викупу об`єктів приватизації.

До заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються:

для потенційних покупців - юридичних осіб:

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

остання річна або квартальна фінансова звітність;

документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;

письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу (ч. 7 ст. 14 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ).

12.03.20. позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з листом № 12/03-20-2 та заявою про включення об`єкта права державної власності - нежитлового будинку корпусу № 2 загальною площею 5927 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до перед об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації , оскільки позивачем здійснено невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі 33,5 % від ринкової вартості майна.

12.03.20. позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву із супровідним листом № 12/03-20-1 та заявою про включення об`єкта права державної власності - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6, загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, Васильківська, 1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації .

Листом № 03/2652 від 27.03.20. відповідач-1 повідомив позивача, що вказані вище заяви залишені без розгляду у зв`язку з тим, що органом управління - Міністерством культури, молоді та спорту України (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.20. № 238 Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади Міністерство культури, молоді та спорту перейменовано на Міністерство культури та інформаційної політики) заперечує щодо включення орендованого майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Однак, як вже встановлено судом, нерухоме майно нежитловий будинок корпус № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та частина нежитлового будинку в літ. В корпус № 2-6 загальною площею 3334,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, належать до об`єктів малої приватизації згідно приписів ч. 2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності державних підприємств (в даному випадку третьої особи-2) та більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, отже належить до об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Відмова державними органами приватизації у включенні об`єктів до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації. У разі наявності підстав для відмови у включенні об`єктів до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, державний орган приватизації, до якого надійшла заява, повідомляє заявника про причини відмови у письмовій формі або за проханням заявника - засобами електронного зв`язку (розділ V Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 675 від 22.05.18.).

Натомість відповідач-1 надав позивачу не відмову, а залишив заяви без розгляду.

Разом з тим, значення має саме отриманий позивачем результат після залишення заяви без розгляду - не задоволення його пропозицій щодо включення запропонованого майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, що було б наслідком також наданої відповідачем-1 відмови.

Разом з тим, до правовідносин, що виникли між сторонами даного спору підлягають застосуванню положення статті 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Вказаною статтею встановлено наступне.

Приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов :

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.

Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень.

Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.

Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об`єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об`єкт оренди переходить у його власність.

Щодо кожної з означених умов судом встановлено наступне:

1. Договір № 41 від 04.07.1994. був чинним станом на день звернення позивача до відповідача-1 із заявою, та враховуючи строк його дії та тривалість процедури приватизації, був би чинним станом на момент приватизації.

2. Позивачем не заперечено доводи третьої особи-2 (балансоутримувача) про наявність у Приватного підприємства Фірми Абсолют-Холдінг заборгованості за Договором № 41 від 04.07.1994.

При цьому доводи позивача про те, що за фактично ним за договором оренди № 41 від 04.07.1994. сплачено орендної плати у вісім разів більше за вартість будівлі, що орендується, його посилання на глобальну світову фінансово-економічну кризу та на Постанову Кабінету Міністрів від 11.03.20. № 211, не нівелює висновків суду про те, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання орендарем умов договору оренди № 41 від 04.07.1994. в частині повноти та своєчасності оплати орендної плати.

Таким чином позивачем не дотримано положень пункту 5 ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

3. Далі, відповідно до п. 5.1 Договору № 41 від 04.07.1994., в редакції, на час його підписання, орендар негайно після підписання договору та передання затвердженої орендодавцем проектної документації починає виконання та завершить роботи щодо будівництва, реставрації приміщення та будівлі, а також постачання та встановлення обладнання.

01.09.1994. між орендодавцем та орендарем підписаний Акт загального огляду орендованої будівлі корпусу № 2 в якому, за результатами огляду будівлі і її конструкцій, що підлягають капітальному ремонту у відповідності до розробленої проектно-кошторисної документації, визначено перелік робіт, що необхідно здійснити в рамках капітального ремонту.

Протоколом погодження договірної ціни капітального ремонту корпусу № 2 Київської копіювальної фабрики від 30.09.1994. представники орендодавця та орендаря підтвердили зношеність орендованого корпусу № 2 і необхідність проведення значних капіталовкладень та погодили договірну ціну на проведення капітального ремонту корпусу № 2 в сумі еквівалентній 1.200.000,00 доларів США. Сторони до говору вирішили, що всі процентовки по фактично виконаних роботах і акти введення по ділянках (акти виконаних обсягів капітального ремонту) будуть підписуватися керівництвом орендодавця в межах суми 1.200.000 доларів США.

У зв`язку з важким фінансовим становищем орендодавець листом № 172 від 09.08.1994. доручив орендарю здійснити замовлення проектної документації в ВАТ Київпроект та здійснити за власний рахунок оплату за послуги з виготовлення вказаного проекту.

У зв`язку з гострою необхідністю в негайному виконанні робіт, з метою недопущення погіршення стану капітальних елементів будівлі, орендодавець листом № 214 від 07.10.1994. дозволив орендарю виконати роботи з реконструкції та капітального ремонту орендованих приміщень корпусу № 2 на підставі та в межах сум Протоколу погодження договірної ціни капітального ремонту корпусу № 2 від 30.09.1994.., тобто в межах суми 1.200.000 доларів США, до затвердження ним проектно-кошторисної документації.

На виконання вказаного доручення за замовленням та за рахунок позивача Відкритим акціонерним товариством Київпроект розроблено робочий проект капітального ремонту корпусу № 2 кінокопіювальної фабрики від 1995 року, який погоджений орендодавцем в повному обсязі погоджувальним написом на титульному аркуші проекту.

На замовлення позивача Об`єднанням УкрНДІагропроект виготовлено проект коректування робочих креслень кап. ремонту корпусу № 2 кінокопіювальної фабрики , який також був погоджений орендодавцем в повному обсязі погоджувальним написом на титульному аркуші проекту.

Отже орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу.

4. За проведеною 01.1.95р. оцінкою корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 Інформаційно-комерційною фірмою Порада було складено Звіт про експертну оцінку вартості вказаних приміщень загальною площею 5927,0 кв.м (загальна площа оцінюваних приміщень 5579 кв. м). Вартість склала 1.569.750 доларів США.

На підставі означеного звіту 16.01.1995. між орендарем та орендодавцем було підписано додаткову угоду № 2 до Договору № 41 від 04.07.1994. про зміну орендної плати по вказаному Договору (т. 1 арк. справи 49).

Отже, означений звіт і визначив ринкову вартість майна (корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1) для цілей договору оренди.

Щодо критичної оцінки відповідачем-1 звіту ТОВ Інформаційно-комерційна фірма Порада від 1995 року з підстав відсутності генеральної угоди, передбаченої Положенням щодо умов укладення генеральної угоди про виконання послуг під час приватизації об`єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 97 від 01.02.95., суд вбачає такі доводи відповідача-1 юридично неспроможними та безпідставними з наведених далі підстав.

По-перше, означене положення затверджено наказом Фонду державного майна України № 97 від 01 лютого 1995 року, в той час як звіт вкладено за проведеною 01 січня 1995 року оцінкою.

По-друге, Положення визначає процедуру укладення генеральної угоди між Фондом державного майна України і спеціалізованими підприємствами, які мають право на виконання послуг під час приватизації об`єктів приватизації згідно зі своїми статутами. Послуги під час приватизації об`єктів приватизації - це виконання робіт, пов`язаних з підготовкою до приватизації. Проте, звіт Інформаційно-комерційної фірми Порада від 1995 року є звітом про експертну оцінку вартості приміщень для визначення, зокрема, розміру орендної плати, та не є таким, що складений в порядку підготовки до приватизації.

Поліпшення означеного майна здійснювались позивачем з 1994 по 2001 роки.

Аудиторським висновком незалежної аудиторської фірми Рада-Аудит від 28.01.04. встановлено, що вартість поліпшень корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 за період з 1994 по 2001 роки склала 1.269.763,59 доларів США, з яких з орендодавцем узгоджено 1.156.412,62 доларів США, при цьому, зокрема, за 1995 рік 179.388,56 дол. США, за 1996 рік 743.360,36 доларів США, за 1997 рік 228.110,93 долари США, тобто разом за три вказані роки 1.150.859,85 дол. США, що становить 73,31% від визначеної у встановленому порядку 01.01.1995 року ринкової вартості майна (1.569.750 доларів США).

В подальшому, станом на 31.01.04. для оцінки здійснених позивачем невід`ємних поліпшень корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 було складено Звіт про оцінку майна Товариством з обмеженою відповідальністю Гея , яким підтверджено загальну вартість проведених робіт що поліпшення означеного нерухомого майн аза період з січня 1995 року по грудень 1998 року в сумі 1.156.412,62 доларів США.

Даний звіт рецензовано Фондом державного майна України 21.04.04. Означеною рецензією підтверджено вчинення саме невід`ємних поліпшень майна та визначено розмір частки позивача в сумі 6.164.952 грн.

Отже не відповідають дійсним обставинам справи доводи відповідачів-1,2 про те, що невід`ємні поліпшення мали були бути виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна, тобто з 31.01.04. - дати висновку ТОВ Гея , натомість, поліпшення були вчинені позивачем в період з 1994 по 1999 роки, тобто до визначення ринкової вартості майна.

Крім вказаного, судовим експертом Свиридою Олександром Миколайовичем 08.04.20. за № 2958 складено висновок за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження нежитлового будинку корпусу № 2 загальною площею 5927,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, та встановлено, зокрема, здійснення позивачем саме невід`ємних поліпшень вказаного майна.

За викладеного суд встановив, що позивачем дотримано вимоги пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна про наступне:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідач-2 щодо оцінки ТОВ Гея від 31.01.04. з посиланням на абз. 3 п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.03. № 1891 Про затвердження методики оцінки майна та ч. 1 ст. 10 ЗУ Про приватизацію державного і комунального майна вказує, що оцінка була проведена 30.01.04. та була дійсною до 30.07.05., отже не є дійсною до дати укладення договору купівлі-продажу.

Разом з тим, Фонд державного майна не вказує, які факти чи обставини такі твердження спростовують чи підтверджують саме щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Доводи відповідача-1 про втрату невід`ємними поліпшеннями корисних властивостей у зв`язку зі зносом є суб`єктивним оціночним нічим не підтвердженим судженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та не береться судом до уваги.

Нормативно-правового обґрунтування вимоги про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, позивачем не наведено.

Всі викладені позивачем доводи стосуються нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

При цьому судом враховано відсутність доказів належного виконання позивачем умов Договору № 2908-96 від 30.08.1996. в частині сплати орендної плати та капітального і поточного ремонту частини нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м.

Крім вказаного, відмова третьої особи-1 від включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, базувалась саме на факті вмотивованості відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, погодити включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а даним рішенням суд дійшов висновку про протилежне, з огляду на що, та на залишення заяв саме без розгляду, позивач не позбавлений права повторно подати заяву про включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Отже позовна вимога позивача про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву розробити пропозиції щодо приватизації державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 та надати їх Фонду державного майна України для його включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг", задоволенню не підлягає.

За висновками суду, вимоги про:

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - нежитловий будинок корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг";

- зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - частину нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні,

задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.

Державний орган приватизації протягом 30 днів розглядає подану заяву і додані до неї документи та приймає рішення щодо включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляє про прийняте рішення заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління. Державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення. Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом (пункти 8-11 Розділу ІV Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 675 від 22.05.18.).

Отже, включення відповідачем-2 нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, та частину нежитлового будинку в літері В корпус № 2-6 площею 3334,5 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, здійснюється за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, та лише за умови відсутності підстав для відмови.

Однак, відповідач-1, як державний орган приватизації, рішення про включення оспорюваного майна до переліку об`єктів малої приватизації не приймав.

Тому вказані вимоги позивача є передчасними, вимоги заявлені на майбутнє за відсутності бездіяльності відповідача-2 та, як наслідок, за відсутності порушення прав позивача такою бездіяльністю.

Вимога про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, у формі наказу не пізніше 30 днів з дня його включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг", в свою чергу, є похідною від вимоги про зобов`язання Фонду державного майна України включити державне майно - нежитловий будинок корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг".

При цьому означені дії можуть бути вчинені відповідачем-1 виключно після включення відповідачем-2 нежитловий будинок корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу.

В свою чергу, як відзначалось судом, включення відповідачем-2 нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, здійснюється за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, та лише за умови відсутності підстав для відмови.

Однак, відповідач-1, як державний орган приватизації, рішення про включення нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 до переліку об`єктів малої приватизації не приймав, що вчинено ним, як те встановлено судом, за наявності обґрунтованих підстав.

Отже, вимога позивача про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" державного майна - нежитлового будинку корпус № 2 площею 5927 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, у формі наказу не пізніше 30 днів з дня його включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу Приватним підприємством фірма "Абсолют-Холдінг" також задоволенню не підлягає.

Інші доводи сторін суд відхиляє, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини.

Отже, за викладеного в сукупності суд відмовляє в позові в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 16.11.20.

Суддя Т.М. Ващенко