Рішення

від 15.10.2020 по справі 925/883/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/883/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників позивача - Косменюка О.М. за довіреністю, ОСОБА_3. за самопредставництвом (директор), відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд" до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення 5750 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення 5750 грн. майнової шкоди, завданої юридичній особі позивача незаконними діями посадової особи відповідача, та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований тим, що 12 грудня 2018 року в результаті цілеспрямованих фізичних дій керівника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзовського О.О. на складському приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3, що орендується позивачем, була пошкоджена ролета, про відшкодування вартості ремонту якої заявлено даний позов відповідно до вимог ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.07.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд" до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без руху, позивачу надано строк у десять днів з дня одержання зазначеної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/883/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.09.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 21.08.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 12819/20 а.с. 58-61), у якому заперечував проти позову повністю з мотивів необґрунтованості, безпідставності і недоказаності позовних вимог та у зв`язку з порушенням позивачем суб`єктної юрисдикції при зверненні до господарського суду. Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зазначив, що на виконанні у Уманському міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 52970755 про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 і виконавче провадження № 50002920 про стягнення боргу із ОСОБА_1 , які є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд". Місцезнаходженням товариства є м. Умань, вул. Європейська, 42а, а підприємницьку діяльність товариство здійснює в орендованому приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3 . В межах виконавчих проваджень виконавчою групою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у складі начальника відділу Гудзовського О.О., державних виконавців Горбатюк Н.Б., Тицькун С.В., Кравченко М.В. 12.12.2018 року здійснено виїзд до приміщення позивача за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3 з метою проведення виконавчих дій. Присутні в приміщенні працівники позивача чинили перешкоди в проведенні виконавчих дій, у зв`язку з чим службовими особами відділу ДВС були викликані працівники поліції. Після завершення виконавчих дій працівники позивача закрили складське приміщення (опустили ролету) без будь-яких претензій до службових осіб відповідача щодо її пошкодження. Факт пошкодження ролети за викладених обставин ні службовими особами поліції, ні працівниками позивача не встановлювався, жодних рішень не приймалось.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 06.10.2020 року.

Позивач в особі свого представника подав суду 05.10.2020 року засобами електронного зв`язку та 06.10.2020 року на паперових носіях відповідь на відзив (вх. № 15318/20, а.с. 86-88, 91-93), в якій спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вказав на незаконність дій відповідача у зв`язку з відсутністю виконавчих проваджень щодо позивача, наполягав на задоволенні позову із зазначених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року, за клопотання відповідача, судове засідання відкладено на 15.10.2020 року.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся судом про місце, дату та час судового засідання.

В судовому засіданні 15.10.2020 року представники позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити його повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Обґрунтовуючи позов, представниками позивача зазначено, що 12.12.2018 року посадові особи Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), незаконно перебуваючи в приміщенні орендованого позивачем складу по вул. Івана Гонти, 3 в м. Умань, завдали майнової шкоди позивачу. А саме, керівник відділу Гудзовський О.О. шляхом застосування фізичної сили навмисно заблокував рух ролети, яка закривалася в автоматичному режимі, чим пошкодив її. Вартість відновлювального ремонту ролети склала 5750 грн.

На підтвердження цих обставин позивачем надано такі докази.

Відповідно до договору № 25 від 01.02.2016 року, укладеного позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд" з товариством з обмеженою відповідальністю "Кепітал Системз", позивач є орендарем нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3 (а.с. 4-7).

Із довідки Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 28.01.2019 року вбачається, що 12.12.2018 року до відділу поліції надійшло звернення від гр. ОСОБА_2 про те, що цього дня о 16.20 год. невідома особа пошкодила ролет вхідних воріт за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3. Внаслідок пошкодження ролету сума матеріального збитку для неї склала 5750 грн. Розглянувши матеріали перевірки по даному зверненню ЖЄО № 13800 від 12.12.2018 року, розгляд даного звернення припинено, заявнику надана відповідь (а.с. 12).

29.01.2019 року начальником Уманського відділу ГУНП в Черкаській області Завальним С.М. на адресу гр. ОСОБА_2 направлено письмову відповідь № 1104, із якої вбачається, що її звернення від 12.12.2018 року відділом поліції було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 13800. У реєстрації до єдиного реєстру досудових розслідувань їй відмовлено за відсутності ознак кримінального правопорушення, перевірку проведено відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян , прийняте рішення, яке, у разі незгоди з ним, може бути оскаржене у відповідності до вимог п. 1 ст. 16 цього Закону (а.с. 89).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.08.2019 року, п. 1.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд", ідентифікаційний код юридичної особи 40188570, засновниками (учасниками) товариства є громадяни України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , керівником товариства є ОСОБА_3 (а.с. 13-21, 43).

Відповідно до договору про надання послуг № 27/19 від 09.01.2019 року, укладеного позивачем, як замовником, з фізичною особою-підприємцем Безвугляком Є.А., як виконавцем, рахунку-фактури ФОП Безвугляка Є.А. № 21/19 від 09.01.2019 року, акту виконаних робіт від 11.01.2019 року, складеного замовником і виконавцем, платіжного доручення ТОВ "Верден-Трейд" № 728 від 30.01.2019 року, за замовленням позивача фізичною особою-підприємцем Безвугляком Є.А. виконані роботи по заміні ролетних ламелів та підвісів в кількості 6 шт., електродвигуна в кількості 1 шт. на загальну суму 5750 грн., виконані роботи прийняті 11.01.2019 року і оплачені позивачем 30.01.2019 року (а.с. 8, 10, 11).

На підтвердження заперечень проти позову відповідач подав суду Акти державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від Кравченко М.В. 12.12.2018 року (а.с. 62, 63, 64), її ж постанова про опис і арешт майна від 12.12.2018 року (а.с. 65-66), постанова про опис і арешт майна державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Тицькун С.В. від 12.12.2018 року (а.с. 67-70), із яких вбачається, що цього дня зазначеними державними виконавцями, при примусовому виконанні виконавчих проваджень № 52970755 щодо боржника ОСОБА_3., № 56582886 щодо боржника ОСОБА_1 , за адресою: м. Умань, вул. Івана Гонти, 3 , в присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 проводили виконавчі дії, присутні від підпису зазначених документів відмовились.

Того ж дня, 12.12.2018 року, старшим державним виконавцем Кравченко М.В. складено Акт про порушення щодо невідомих осіб, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з висновком про наявність в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 43 КК України (а.с. 77-78).

19.12.2018 року старшим державним виконавцем Кравченко М.В. подано до Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за № 24634-4, до повідомлення додано документи, серед яких Акт про порушення від 12.12.2018 року (а.с. 75-76).

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення майнової шкоди, завданої йому незаконними діями посадової особи відповідача при здійсненні нею своїх повноважень.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання ст. 22, параграфа 1 глави 82 Відшкодування шкоди Цивільного кодексу України.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зокрема, цивільні права та обов`язки можуть виникати з завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, безпосередньо з актів цивільного законодавства, з рішення суду (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України , кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Спеціальною нормою, яка регулює порядок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, є ст. 1173 Цивільного кодексу України, яка визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Стаття 1174 Цивільного кодексу України також визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факт неправомірних дій чи бездіяльності цього органу, його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку: у цивільному провадженні у разі коли факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця вже встановлено до пред`явлення цивільного позову; у адміністративному провадженні на підставі частини п`ятої статті 21 КАС, якщо вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Частиною 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, за встановлених обставин справи суд вважає, що до предметної і суб`єктної юрисдикції господарського суду не віднесені справи щодо встановлення незаконності дій державного виконавця при здійсненні ним своїх повноважень, а за відсутності судового рішення про встановлення цього факту у цьому провадженні відсутні підстави для відшкодування позивачу шкоди у відповідності до норми частини 1 статті 1174 ЦК України, яка для спірних правовідносин є спеціальною.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини справи, наведені норми законодавства суд надає перевагу запереченням відповідача, наведеним у відзиві на позов, а позов визнає необгрунтованим, недоказаним і у його задоволенні відмовляє повністю.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Верден-Трейд" до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення 5750 грн. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.11.2020 року.

Суддя В.М. Грачов