Рішення

від 16.11.2020 по справі 925/823/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Черкаси справа № 925/823/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників позивача - адвоката Прудивуса М.С., відповідача - ОСОБА_1 за самопредставництвом (голова господарства), адвоката Пархети М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Фермерського господарства Агрофірма Базис до Фермерського господарства Струмок про стягнення 412260 грн. 65 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Фермерського господарства Струмок (далі - відповідач) про стягнення збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок з кадастровими номерами 7124381500:03:000:0103, 7124381500:03:000:0113, 7124381500:03:000:00114, 7124381500:03:000:0115, 7124381500-03-000-1435, 7124381500-03-000-1436, 7124381500-03-000-1437, 7124381500:03:000:1438, 7124381500:03:000:1439, 7124381500:03:000:1440, 7124381500:03:000:1441, у розмірі 314921 грн. 60 коп., 86711 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 10628 грн. 05 коп. 3% річних, що разом складає 412260 грн. 65 коп., та відшкодування судових витрат, що складаються із 20000 грн. витрат на правничу допомогу адвокаті і 6183 грн. 91 коп. сплаченого судового збору.

Позов мотивовано тим, що позивач набув право користування цими земельними ділянками на умовах оренди, але відповідач їх не звільнив і у 2018 році продовжував їх використовувати для власного сільськогосподарського виробництва всупереч вимогам позивача, засіяв ячменем у квітні 2018 року.

До позову додано розрахунок спірної заборгованості, яка складається із упущеної вигоди у розмірі 314921 грн. 60 коп., 86711 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 10628 грн. 05 коп. 3% річних, нарахованих за користування відповідачем грошовими коштами у період з 01.08.2018 по 01.07.2019 року. При визначенні розміру упущеної вигоди позивачем враховано, що загальна площа самовільно зайнятих відповідачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення складає 22,9175 га, середня урожайність ячменю, вирощеного позивачем у 2018 році, становила 3,61 тонн з 1 га, загальна, яка могла б бути ним вирощена - (22,9175*3,61) 82,74 тонн. Середня вартість ячменю, реалізованого позивачем у цьому ж році становила 6137,9 грн. за 1 тонну, його затрати на виробництво 1 тонни ячменю - 2330 грн. Відтак сума упущеної вигоди, заявлена до стягнення складає (82,7*(6138-2330)= 314921 грн. 60 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/823/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року (в протоколі судового засідання) відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є власниками спірних земельних ділянок (т. 1 а.с. 201-203, 216).

Відповідач в особі своїх представників подав 13.08.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 24832/19, т. 1 а.с. 179-182), заяви по суті справи та з процесуальних питань від 27.09.2019 (т. 1 а.с. 257, 261), від 21.10.2019 (т. 1 а.с. 262), від 26.12.2019 (т. 2 а.с. 2, 4), від 22.01.2020 (т. 2 а.с. 40-41), від 23.03.2020, 25.03.2020, 07.04.2020, 20.05.2020, 24.06.2020, 26.06.2020 (т. 2 а.с. 147-148, 155-156, 158-159, 165-166, 167, 175-176, 177, 178-179, 185), від 23.07.2020 (клопотання, т. 2 а.с. 187), від 14.08.2020 (т. 2 а.с. 208, 209-212), до яких додав письмові докази, якими вони обґрунтовуються. За їх змістом відповідач заперечував проти позову з мотивів недоказаності і безпідставності позовних вимог та зазначив, що:

позовна заява подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, не містить предмету і підстав позову;

суми коштів, заявлені до стягнення є безпідставними і необґрунтованими;

позивач звернувся до суду за вирішенням спору без вжиття заходів його досудового врегулювання;

земельні ділянки, перелічені позивачем, перебувають у правомірному користуванні відповідача, оскільки їх частина для зручності обробітку отримана від позивача шляхом обміну на рівнозначні, а інша частина територіально розміщена на землі, відведеній в користування відповідачу. Так, земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , отримані останніми незаконно, із земель, якими користувався відповідач, без його згоди і без припинення права користування відповідача. Взамін земельних ділянок, власниками яких є ОСОБА_9 , позивач отримав у користування земельну ділянку ОСОБА_13 , право користування якою за договором має відповідач, в обмін на користування земельною ділянкою ОСОБА_11 позивач користується земельною ділянкою ОСОБА_14 , в обмін на користування земельною ділянкою ОСОБА_10 позивач користується земельною ділянкою ОСОБА_1 , в обмін на користування земельною ділянкою ОСОБА_12 позивач користується земельною ділянкою ОСОБА_15 , право користування якими за договором має відповідач;

договори оренди землі, надані позивачем, є підробленими ним;

перевірка дотримання вимог земельного законодавства відповідачем, проведена ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, є незаконною, її висновки не можуть бути враховані при вирішенні спору.

Позивач в особі свого представника подав суду заяви по суті справи та з процесуальних питань від 19.09.2019 (т. 1 а.с. 218-219), від 25.11.2019 (т. 1 а.с. 274-275), від 09.01.2020 року (т. 2 а.с. 23-24), від 11.02.2020 (т. 2 а.с. 58-61), від 26.02.2020 (т. 2 а.с. 134-137, 138-141), від 24.03.2020, 08.04.2020 (т. 2 а.с. 149, 160), за змістом яких спростовував доводи представників відповідача, наведені ними у запереченнях проти позову, просив суд приєднати до справи докази, якими підтверджував свої спростування, зауважував про недопустимість зловживання процесуальними права зі сторони відповідача, наполягав на задоволенні позову із заявлених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року підготовче провадження у справі № 925/823/19 було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В засіданнях суду представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у заявах по суті справи, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представники відповідача позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у їх заявах по суті справи. Пропозиції суду щодо мирного врегулювання спору сторонами не прийняті.

В засідання суду, призначене на 17.08.2020 року, представники сторін не з`явились з поважних причин, їх явка судом обов`язковою не визнавалась, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

03.01.2018 року ОСОБА_2 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 06-2/2018 (далі - Договір-1 т. 1 а.с. 54-56), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1439) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110936394 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 11.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24425374 (т. 1 а.с. 57).

03.01.2018 року ОСОБА_3 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 01-2/2018 ( далі - Договір-2, т. 1 а.с. 38-40), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1440) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110510732 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 05.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24370362 (т. 1 а.с. 41).

03.01.2018 року ОСОБА_4 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 02-2/2018 (далі - Договір-3, т. 1 а.с. 42-44), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1436) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110510894 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 05.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24370384 (т. 1 а.с. 45).

03.01.2018 року ОСОБА_5 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 07-2/2018 (далі - Договір-4, т. 1 а.с. 46-48), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1438) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110511090 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 05.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24370421 (т. 1 а.с. 49).

03.01.2018 року ОСОБА_6 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 05-2/2018 (далі - Договір-5, т. 1 а.с. 50-52), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1437) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110510991 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 05.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24370406 (т. 1 а.с. 53).

03.01.2018 року ОСОБА_7 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 03-2/2018 (далі - Договір-6, т. 1 а.с. 58-60), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надла, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6594 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1441) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 110510611 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 05.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24370342 (т. 1 а.с. 61).

03.01.2018 року ОСОБА_8 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 08-2/2018 (далі - Договір-7, т. 1 а.с. 62-64), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6595 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:1435) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 10 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 112993403 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 31.01.2018 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 24699324 (т. 1 а.с. 65).

10.05.2017 року ОСОБА_9 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 05-2/2017 (далі - Договір-8, т. 1 а.с. 66-68), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,7054 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:0103) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 15 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 96013557 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 23.08.2017 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 22116746 (т. 1 а.с. 69).

15.02.2017 року ОСОБА_11 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 1-2/2017 (далі - Договір-9, т. 1 а.с. 70-72), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,1432 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:0115) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області строком на 15 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 98878662 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 25.09.2017 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 22590215 (т. 1 а.с. 73).

01.06.2012 року ОСОБА_10 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали договір оренди землі № 15-2/2012 (далі - Договір-10, т. 1 а.с. 74-76), за умовами п.п. 1, 2, 8 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,7054 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:0113) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської області, строком на 25 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 107467931 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 08.12.2017 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 23919553 (т. 1 а.с. 77).

05.03.2016 року ОСОБА_12 , як орендодавець, і позивач - Фермерське господарство Агрофірма Базис , як орендар, уклали додаткову угоду № 30-2/2016 до договору оренди земельної ділянки № 41 від 21.03.2005 року (далі - Договір-11, т. 1 а.с. 78-79), за умовами п.п. 1, 2, 3 якої орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,7370 га (кадастровий номер 7124381500:03:000:0114) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Городецької сільської ради за межами села Городецьке Уманського району Черкаської, області строком на 25 років.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 59170930 вбачається, що право оренди землі на підставі цього договору зареєстроване 10.05.2016 року за Фермерським господарством Агрофірма Базис , номер запису про інше речове право 14522056 (т. 1 а.с. 80).

Із поданих позивачем разом з позовною заявою платіжних відомостей, платіжних доручень, відомостей про нарахування і видачу орендної плати, податкових декларацій за 2018 рік вбачається, що спірні земельні ділянки позивач фактично прийняв у користування від їх власників, за користування ними нараховував і виплачував їх власникам орендну плату, звітувався перед податковими органами за користування ними і сплачував податки (т. 1 а.с. 81-88, 89-90, 91, 92-95, 96-108, 109-117, 153, 220, 225-251).

29.01.2018 року позивач листом за вих. № 59 попередив відповідача про набуття права користування на земельні ділянки загальною площею 11,6164 га, які раніше перебували у користування відповідача на підставі договору оренди № 615 від 16.02.2011 року, а також на земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_11 і ОСОБА_9 , та попередив про недопустимість їх самовільного зайняття з метою недопущення судових спорів. Повідомлення вручене адресату 06.02.2018 року (т. 1 а.с. 166, 169).

23.04.2018 року позивач звернувся з письмовою заявою за вх. № 142 до Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області, в якій повідомив про самовільне зайняття відповідачем 11 земельних ділянок, право користування якими належить позивачу, та просив вжити заходів відновлення його прав, до заяви додав документи на її підтвердження (т. 1 а.с. 162-163).

22.05.2018 року позивач звернувся з такою ж письмовою заявою за вх. № 172 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (т. 1 а.с. 160-161).

Із матеріалів перевірки звернення позивача від 22.05.2018 року, наданих суду на його вимогу Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (т. 2 а.с. 73-84, 85-92, 99-133) вбачається, що у зв`язку з розглядом листа позивача від 22.05.2018 року, наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 05.06.2018 року призначено проведення перевірки використання земель та визначено службову особу, якій доручено її проведення.

18.06.2018 року державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Гороховим В.В., в присутності службових осіб Паланської ОТГ Балковського Д.І. і ОСОБА_16 , без участі представників позивача і відповідача, проведена перевірка з питань дотримання земельного законодавства, використання і охорони земель усіх категорій і форм власності в адмінмежах с. Городецьке, яке входить в Паланську ОТГ. За результатами перевірки складено Акт перевірки № 212-ДК/458/АП/09/01/-18, Акт обстеження земельної ділянки № 212/ДК/232/АО/10/01/-18, Протокол про адміністративне правопорушення № 212-ДК/0276П/07/01/-18 стосовно голови ФГ Струмок ОСОБА_1 , Припис № 212-ДК/0290Пр/03/01/-18 про усунення виявлених порушень, Розрахунок розміру заподіяної шкоди, Постанову № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 із яких вбачається, що в ході перевірки виявлено порушення, що полягає в самовільному зайнятті земельних ділянок з кадастровими номерами 7124381500:03:000:0103, 7124381500:03:000:0113, 7124381500:03:000:00114, 7124381500:03:000:0115, 7124381500-03-000-1435, 7124381500-03-000-1436, 7124381500-03-000-1437, 7124381500:03:000:1438, 7124381500:03:000:1439, 7124381500:03:000:1440, 7124381500:03:000:1441, загальною площею 22,9075 га в адмінмежах Паланської ОТГ с. Городецьке Уманського району за межами населеного пункту, яке вчинене головою ФГ Струмок ОСОБА_1

20.06.2018 року акт перевірки, припис про усунення виявлених порушень і постанова про накладення адміністративного стягнення відправлені поштою ОСОБА_1 , ним отримані 26.06.2018 року, суми адміністративного штрафу і нарахованого розміру заподіяної шкоди ним у добровільному порядку не сплачені, постановою заступника начальника Уманського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 09.01.2019 року постанова № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 повернена стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення її до примусового виконання.

Згідно з довідкою Уманського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 02.12.2019 № 14097/2, приєднаної до матеріалів справи за клопотанням представника відповідача, за інформацією бази даних АСВП за період з 01.06.2018 по 01.12.2019 року в Уманському РВ ДВС виконавчі документи про стягнення боргів з ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебували (т. 2 а.с. 20).

На виконання припису № 212-ДК/0290Пр/03/01/-18 від 18.06.2018 року про усунення виявлених порушень та у зв`язку з розглядом листів ФГ Агрофірма Базис та Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області, наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 11.04.2019 року призначено проведення перевірки, відповідальною особою за її проведення визначено державного інспектора ОСОБА_17 .

Із Акту перевірки від 22.04.2019 року № 134-ДК/202/АП/09/01-19 вбачається, що припис № 212-ДК/0290Пр/03/01/-18 від 18.06.2018 року ОСОБА_1 виконаний, земельні ділянки використовує орендар ФГ Агрофірма Базис .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 року у справі № 705/981/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, за участі третьої особи - головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. про визнання дій протиправними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2020 року, яким відмовлено у задоволені позову повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 53 КУпАП, скасовано постанову від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 , відшкодовано позивачу понесені судові витрати (т. 2 а.с. 188-191). Із зазначеної постанови апеляційного адміністративного суду вбачається, що підставою прийняття цього судового рішення є встановлені судом порушення відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності.

За розрахунком позивача сума спірної упущеної (втраченої) вигоди (неодержаного прибутку) складає 314921,6 грн. (т. 1 а.с. 172).

На обґрунтування розрахунку позивачем надано статистичний звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур на 01.12.2018 року (т. 1 а.с. 117-128, 129-140), договори поставки позивачем ячменю третім особам у 2018 році, видаткові накладні, довіреності на отримання товару до них (т. 1 а.с. 142-143, 141, 144-146, 147-149, 150-152), технологічну карту поля (т. 1 а.с. 154).

У відповідь на звернення позивача про захист його права оренди спірних земельних ділянок керівником Уманської місцевої прокуратури повідомлено позивача листом від 04.12.2018 № 1/141-215-18 про те, що підстав участі у спірних правовідносинах прокурор не вбачає, позивачу рекомендовано за захистом порушеного права звернутись до суду та окремо наголошено, що за фактом самовільного зайняття земельних ділянок Уманським РВП УВП ГУНП в Черкаській області розпочате кримінальне провадження № 12018250100000244 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (т. 1 а.с. 155).

Відповідно до витягу з ЄРДР, 26.04.2018 року проведена реєстрація кримінального провадження № 12018250100000244 за ст. 356 КК України за зверненням голови ФГ Агрофірма Базис про те, що керівництво ФГ Струмок , ігноруючи наявність у заявника договорів оренди землі в адмінмежах с. Городецьке Уманського району, провели весняно-польові роботи по обробітку землі (т. 1 а.с. 187).

Постановою старшого слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області від 26.04.2019 року кримінальне провадження № 12018250100000244 по факту самоуправства закрите на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. При прийнятті цього рішення слідчим враховано, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 53 КУпАП, правопорушення, передбачені ст. 356 КК України, віднесені до злочинів невеликої тяжкості, строк досудового розслідування закінчився (т. 1 а.с. 165, 204-205).

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018250100000244 вбачається, що спір стосується земельних ділянок, які були у нього в користуванні на підставі договору оренди землі загальною площею 11,6164 га, укладеного в 2011 році з Уманською РДА. Крім того, у зв`язку з наявністю спору головним спеціалістом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 18.06.2018 року проводилась перевірка, про її проведення і про результати її проведення йому було відомо, з результатами перевірки він не згоден і має намір оскаржити їх у суді (т. 1 а.с. 206-209).

Із договору оренди землі, укладеного 16.02.2011 року Уманською РДА, як орендодавцем, з ОСОБА_1 як орендарем, вбачається, що в оренду передавалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель резервного фонду Городецької сільської ради, кадастровий номер 7124381500:03:000:0027, площею 11,6164 га ріллі, договір укладено на 5 років з 16.02.2011 по 16.02.2016 року (т. 1 а.с. 221-223, 224).

Із відповіді Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані ГУ Держгеокадастру у Черкаській від 10.02.2020 року № 29-23-0.211-20/115-20 на адвокатський запит представника позивача вбачається що земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500-03-000-1435, 7124381500-03-000-1436, 7124381500-03-000-1437, 7124381500:03:000:1438, 7124381500:03:000:1439, 7124381500:03:000:1440, 7124381500:03:000:1441 раніше входили в масив земельних ділянок, які використовувало ФГ Струмок по договору оренди землі від 16.02.2011 року загальною площею 11.6165 га, строк дії якого закінчився, договір не поновлено. Земельні ділянки з кадастровими номерами 7124381500:03:000:0103, 7124381500:03:000:0113, 7124381500:03:000:00114, 7124381500:03:000:0115 були в схемі розпаювання земель колективної власності КСПП Городецьке , в 2004-2006 роках на них видані державні акти. Усі зазначені земельні ділянки не накладаються межами на землі, орендовані ФГ Струмок по договору від 2008 року, строк дії якого до 13.05.2021 року (т. 2 а.с. 66-67).

Відповідно до договору оренди землі від 30.08.2008 року, укладеного Уманською РДА, як орендодавцем, з ФГ Струмок як орендарем, приєднаного до матеріалів справи за клопотанням представника відповідача, об`єктом оренди по цьому договору є земельні ділянки загальною площею 12,6124 га, із яких 9,1033 га заболочені сіножаті, 1,5024 га і 2,0067 га - під лісосмугами (т. 2 а.с. 5-19).

Відповідно до договору оренди землі від 27.06.2000 року (з наступними змінами), укладеного Городецькою сільською радою, як орендодавцем, з ФГ Струмок як орендарем, останній набув у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 4,5 га, з якої 2,1 га водойма, 2,4 га - болото для промислового рибальства терміном на 25 років (т. 1 а.с. 189-195).

Із письмових пояснень ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 263) і ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 264), приєднаних до справи за клопотанням представника відповідача, вбачається, що належні їм земельні ділянки, відповідно кадастровий номер 7124384501:02:1314 площею 2,8360 га і кадастровий номер 7124384500:03:000:1314 площею 3,1525 га, передані ними у користування ФГ Струмок , але фактично їх використовує ФГ Агрофірма Базис за домовленісю між цими господарствами (т. 1 а.с. 263, 264).

Із договорів оренди землі, укладених ФГ Агрофірма Базис :

04.08.2004 з ОСОБА_19 зі змінами (т. 1 а.с. 276, 277, 278) земельна ділянка площею 3,1525 га передана в оренду ФГ Агрофірма Базис до 25.12.2018 року, після смерті ОСОБА_19 спадкоємцем цієї земельної ділянки є ОСОБА_18 ;

24.09.2004 з ОСОБА_15 зі змінами (т. 1 а.с. 279, 280-281), земельна ділянка площею 2,8360 га передана в оренду ФГ Агрофірма Базис до 25.12.2018 року;

04.08.2004 з ОСОБА_20 зі змінами (т. 1 а.с. 282, 283-283), земельна ділянка площею 2,9994 га передана в оренду ФГ Агрофірма Базис до 25.12.2018 року.

Орендну плату ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 нараховує ФГ Агрофірма Базис (т. 1 а.с. 285, 286, 287).

Дійсність договорів оренди землі ФГ Агрофірма Базис з ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 підтверджують довідки Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані ГУ Держгеокадастру у Черкаській від 26.11.2019 року (т. 2 а.с. 31, 32, 33).

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення майнової шкоди у виді упущеної (втраченої) вигоди (неодержаного прибутку), завданої йому відповідачем самовільним зайняттям земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих за користування відповідачем грошовими коштами у період з 01.08.2018 по 01.07.2019 року.

Обґрунтовуючи позов як на правову підставу своїх вимог позивач послався на норми ст.ст. 22, 625 ч. 2, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 125, 152, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, правові позиції щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17, від 14.08.2018 у справі № 910/18461/17, від 16.05.2018 у справі № 918/633/16.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання ст. 22, параграфа 1 глави 82 Відшкодування шкоди Цивільного кодексу України.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства - безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 3, 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224, абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Земельним кодексом України встановлено, що:

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків (ч. 1, п. ґ ч. 2 ст. 152);

громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок (п. б ч. 1 ст. 211).

Під самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визнаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до Закону України Про оренду землі :

об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17);

орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (ст. 27);

спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд докази, надані позивачем на підтвердження обставин заподіяння спірної майнової шкоди і її розміру, визнає більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування, тому вважає доведеною наявність обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, із цих підстав позов в частині вимог про стягнення 314921,60 грн. майнової шкоди задовольняє.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За їх змістом грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі. Такі правові висновки щодо застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів в Україні , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Однак, частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вимогою про сплату суми спірної майнової шкоди позивач до відповідача не звертався, що визнається представниками сторін, відтак у відповідача зобов`язання сплатити позивачу 86711 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 10628 грн. 05 коп. 3% річних, нарахованих і заявлених до стягнення позивачем за користування відповідачем грошовими коштами у сумі 314921 грн. 60 коп. у період з 01.08.2018 по 01.07.2019 року, не настало. З цих підстав позов у цій частині вимог суд визнає необґрунтованим і у його задоволенні відмовляє.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач як на матеріальну підставу своїх вимог поклався на преюдиціальні обставини, встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 року у справі № 705/981/20. Цим судовим рішенням встановлено протиправними дії головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Горохова В.В. щодо складання постанови від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення за результатами проведеної ним перевірки, скасовано постанову від 18.06.2018 № 212-ДК/0274По/08/01/-18 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на керівника юридичної особи відповідача ОСОБА_1 з підстав порушення перевіряючим процедури притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеним судовим рішенням апеляційного адміністративного суду у справі № 705/981/20 не виключаються обставини заподіяння позивачу спірної шкоди, які доводяться сукупністю поданих позивачем доказів, тому і ці заперечення відповідача суд відхиляє.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд поданий позов визнає обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню частково з наведених вище підстав. Доводи відповідача, наведені у запереченнях проти позову, суд відхиляє з мотивів їх невідповідності викладеним обставинам справи і приписам законодавства.

На підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню доведені понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позову у розмірі (6183,91-1460,02) 4723 грн. 89 коп.

Керуючись ст.ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Струмок , ідентифікаційний код юридичної особи 21378234, місцезнаходження: 20235, Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, вул. Мічуріна, буд. 15 на користь Фермерського господарства Агрофірма Базис , ідентифікаційний код юридичної особи 00857048, місцезнаходження: 20322, Черкаська область, Уманський район, с. Кочубіївка, вул. Колгоспна, буд. 8 - 314921 грн. 60 коп. збитків, 4723 грн. 89 коп. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 86711 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 10628 грн. 05 коп. 3% річних, 1460 грн. 02 коп. судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.11.2020 року.

Суддя В.М. Грачов