Рішення

від 06.11.2020 по справі 926/204/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/204/20

За позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до 1. Фізичної особи-підприємця Бойка Віталія Георгійовича, с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області

2. Фізичної особи-підприємця Бойка Івана Георгійовича, с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - 155396,81 грн

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання - І.Б. Вівчарюк

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідачів - Бойко В.Г., Софяк В.В., Буряк О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойка Віталія Георгійовича та Фізичної особи-підприємця Бойка Івана Георгійовича в якому просить стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 155396,81 грн за час фактичного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 7310136900:41:006:0030, площею 0,0143 га, 7310136900:41:006:0033, площею 0,0058 га та 7310136900:41:006:0036, площею 0,1027 га, які розташовані за адресою: вул. Хотинська, 45-Г у м. Чернівці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 21.10.2016 по 21.03.2018 та з 21.10.2016 по 16.07.2019 відповідачі використовували земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136900:41:006:0030, 7310136900:41:006:0033, 7310136900:41:006:0036, які розташовані за адресою: вул. Хотинська, 45-Г у м. Чернівці без правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, орендну плату не сплачували, хоча зазначені земельні ділянки фактично використовувались для будівництва та обслуговування будівель (код 03.07), що призвело до неотримання доходу від орендної плати за землю, який позивач отримав би у разі оформлення відповідачами, згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України, правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.02.2020.

Ухвалою від 20.02.2020, за клопотанням відповідача №2, підготовче засідання відкладено на 19.03.2020 та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву - до 10.03.2020.

10 березня 2020 року через службу діловодства Господарського суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 882), в якому вони просять відмовити в задоволенні позову.

16 березня 2020 року через службу діловодства Господарського суду від відповідачів надійшли доповнення до відзиву (вх. № 950) та заява про застосування строку позовної давності (вх. № 568).

Ухвалою господарського суду від 19.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на час до завершення в України дії карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 COVID-19", з урахуванням внесених до цієї постанови змін.

Ухвалою суду від 12.06.2020 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 02.07.2020.

У підготовчому засіданні 02.07.2020 оголошено перерву до 02.09.2020.

Ухвалою від 02.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "01" жовтня 2020 року.

У судовому засіданні 01.10.2020 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві, а представник відповідачів проти позову заперечував та, одночасно, звернувся до суду усним клопотанням про надання йому часу для мирного врегулювання спору.

У судових засіданнях 01.10.2020, 29.10.2020 оголошувалась перерва - востаннє до 06.11.2020.

На день продовження розгляду справи, 06.11.2020, представник позивача у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає проведенню судового засідання без його участі, оскільки його належним чином повідомлено про час, дату та місце судового засідання.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача доповнили своє вступне слово, заперечивши проти доводів позивача щодо обґрунтованості позову та просять відмовити у його задоволенні, зокрема зазначають, що у межах цього спору відсутні підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки, станом на спірний період, не припинив свою дію основний договір оренди землі за №9402 від 14 квітня 2015 року щодо користування земельною ділянкою, яка знаходилась у місті Чернівцях на вул. Хотинській, 45-Г , площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

14 квітня 2015 року між Чернівецькою міською радою, як орендодавцем, Бойком Іваном Георгійовичем та Бойком Віталієм Георгійовичем , як орендарями, укладено договір оренди землі за №9402 у відповідності до умов якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування вбудованих-прибудованих нежитлових приміщень, яка знаходиться у місті Чернівцях на вул. Хотинській, 45-Г , площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106.

Рішенням Чернівецької міської ради від 12 травня 2016 року, погоджено Бойку Івану Георгійовичу та Бойку Віталію Георгійовичу поділ орендованої земельної ділянки за адресою: вул. Хотинська 45-Г , площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106 для обслуговування вбудовано-прибудованих нежилих приміщень на чотири земельні ділянки: № 1 - 0,0143 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0030), № 2 - 0,0058 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0033), №3 - 0,0270 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0032 та №4 - 0,1077 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0031).

Рішенням Чернівецької міської ради від 24 лютого 2018 року за №1160, погоджено поділ земельної ділянки за адресою: вулиця Хотинська 45-Г , площею 0,1077 га, кадастровий номер: 7310136900:41:006:0031 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на дві земельні ділянки, у тому числі, земельну ділянку площею 0,1027 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої 7310136900:41:006:0036. Включено земельну ділянку площею 0,1027 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0036) до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення щодо яких проводитиметься експертна грошова оцінка з метою продажу власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них.

Цим же рішенням міської ради вирішено продати Бойку Віталію Георгійовичу та Бойку Івану Георгійовичу земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська 45-Г , площею 0,1027 га (кадастровий номер 7310136900:41:006:0036) у спільну часткову власність по 1/2 частині для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель комунальної власності.

У подальшому, три з вищезазначених земельних ділянок, які сформувались внаслідок поділу орендованої відповідачами земельної ділянки площею 0,1548 га, відчужено за договорами купівлі-продажу цим же особам.

Так, 22 березня 2018 року між Чернівецькою міською радою, як продавцем, Бойком Іваном Георгійовичем та Бойком Віталієм Георгійовичем , як покупцями, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого продавець передає у власність - передає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради, а покупці набувають у власність - купують у спільну часткову власність по 1/2 частці земельну ділянку площею 0,0143 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої - 7310136900:41:006:0030, що розташована за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Хотинська 45-Г .

22 березня 2018 року між Чернівецькою міською радою, як продавцем, Бойком Іваном Георгійовичем та Бойком Віталієм Георгійовичем , як покупцями, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого продавець передає у власність - передає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради ,а покупці набувають у власність - купують у спільну часткову власність по 1/2 частці земельну ділянку площею 0,0058 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої - 7310136900:41:006:0033, що розташована за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Хотинська 45-Г .

17 липня 2019 року між Чернівецькою міською радою, як продавцем, Бойком Іваном Георгійовичем та Бойком Віталієм Георгійовичем , як покупцями, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого продавець передає у власність - передає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради ,а покупці набувають у власність - купують у спільну часткову власність по 1/2 частці земельну ділянку площею 0,1027 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої 7310136900:41:006:0036, що розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська 45 -Г , призначення земельної ділянки "03.07" - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу того, чи повинні були відповідачі сплачувати міській раді грошові кошти за користування новоствореними трьома земельними ділянками у спірний період, тоді коли, як вважає позивач (а відповідачі зайняли протилежну позицію), з моменту поділу основної земельної ділянки (площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106) припинив свою дію договір оренди від 14 квітня 2015 року за №9402, і до моменту укладення договорів купівлі-продажу, мало місце безпідставне користування цими земельними ділянками.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статей 13, 14 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 статті 15 Закону визначено істотні умови договору оренди землі, до яких серед інших (підпункт 1 частини 1 статті 15) відноситься, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

У відповідності до частини 1 статті 30 Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.

Суд зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106, яка була предметом договору оренди, станом на час розгляду справи поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери та які в подальшому надано у власність відповідачам.

Тобто, земельна ділянка площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106 га, яка була об`єктом оренди за договором оренди не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки і судом встановлено, що позивачем не приймались рішення про передачу їх в користування відповідачам; між сторонами нові договори оренди не укладались.

Водночас, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, у відповідачів з моменту поділу земельної ділянки площею 0,1548 га з кадастровим номером 7310136900:41:004:0106 виникли обов`язки щодо оформлення прав на нові земельні ділянки (площею 0,0143 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0030, площею 0,0058 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0033 та площею 0,1027 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0036), що в подальшому й мало місце на підставі договорів купівлі-продажу. Проте, у спірний період між сторонами відсутні належним чином оформлені договірні відносини щодо цих земельних ділянок, а отже, позивач вірно зазначає про використання земельних ділянок без достатньої правової підстави.

Отже, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань. Захистити своє право у інший спосіб, зокрема шляхом стягнення орендної плати за договором, як це зазначають відповідачі, не убачається можливим, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Однак, слід зауважити, що відповідачі подали заяву про застосування строку позовної давності. Так, статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність строком у три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення ним рішення. Частиною четвертою цієї норми передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 29 січня 2020 року та, водночас, нарахував суму безпідставно збережених коштів за період з 21.10.2016 по 21.03.2018 (земельні ділянки площею 0,0143 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0030 та площею 0,0058 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0033) та з 21.10.2016 по 16.07.2019 (земельна ділянка площею 0,1027 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0036).

Відтак, позов в частині стягнення грошових коштів за період з 21.10.2016 по 28.01.2017 (включно) подано за межами трирічного строку позовної давності, у зв`язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

За розрахунками суду, стягненню підлягають вищезазначені безпідставно одержані кошти, нараховані за період з 29.01.2017 по 21.03.2018 (земельні ділянки площею 0,0143 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0030 та площею 0,0058 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0033, що розташовані за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Хотинська 45-Г ) та за період з 29.01.2017 по 16.07.2019 (земельна ділянка площею 0,1027 га з кадастровим номером 7310136900:41:006:0036), розмір яких усього становить 138991,14 грн.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, наведених судом підстав достатньо для часткового задоволення позову, а інші доводи позивача такий висновок суду жодним чином не спростовують.

Сплачений позивачем до Державного бюджету України судовий збір за розгляд даної справи покладається на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бойка Віталія Георгійовича (с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області, код НОМЕР_3 ) на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 69495,57 грн на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК/м. Чернівці/, код ЄДРПОУ 37978173, р/р UA908999980314060611000024002, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200 та 1042,44 грн судового збору.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бойка Івана Георгійовича (с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області, код НОМЕР_4 ) на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 69495,57 грн на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК/м.Чернівці/, код ЄДРПОУ 37978173, р/р UА908999980314060611000024002, Казначейство України (ЕАП), код платежу 24062200 та 1042,44 грн судового збору.

4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 16.11.2020.

Суддя О.В. Гончарук