Рішення

від 04.11.2020 по справі 927/563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/563/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар судового засідання Скороход А.О. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, буд. 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114 в інтересах держави

в особі: Північного офісу Державної аудиторської служби, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560 та

Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Соборна, 9, смт. Ріпки, Чернігівської області, 15000, код ЄДРПОУ 02147517

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс ,

вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41427817

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів

За участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: Невструєв Л.Б.;

прокурор: Єреп В.В.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації кошти в сумі 190 132,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами оскаржуваних додаткових угод, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж вересня-листопада 2018 року, в порушення, зокрема, ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018, згідно яких суттєво зменшено обсяги поставок газу та збільшено на 34% ціну, що не відповідає вимогам замовника у тендерній документації. Також зі змісту позовної заяви, внаслідок укладення додаткових угод, інтересам держави заподіяні збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів в сумі 190 132,59 грн, які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 справа № 927/563/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, провадження у справі зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

27.07.2020 на адресу суду надійшло клопотання від заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що 26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 912/2385/18, (оприлюднена - 20.07.2020). Відповідну копію постанови судом залучено до матеріалів справи.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 06.08.2020, підготовче засідання призначено на 02.09.2020 та встановлено сторонам строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень тощо.

25.08.2020 від Північого офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, у яких зазначено наступне. Відповідно до норм Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. У 2019 році заходи державного фінансового контролю (державний аудит, інспектування, перевірка та моніторинг закупівель) у Відділі освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області не проводились, процедура закупівлі не перевірялась. Листом від 07.07.2020 повідомлено Прокуратуру Чернігівської області, що наразі правові підстави для здійснення моніторингу та перевірки процедури закупівлі відсутні.

Письмові пояснення прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

28.08.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов № 192/Ю2 від 25.08.2020 у якому відповідач наполягає на тому, що прокурором у поданій ним позовній заяві не доведено підстав для звернення до суду з позовом, а тому такий позов підлягає залишенню судом без розгляду на підставі п.1. ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач наполягає - прокурором не доведено, що додані експертні висновки, на підставі яких збільшено ціну на газ у межах 10 % є незаконними чи скасованими, а надані останнім докази вартості газу на думку відповідача не є належними доказами, оскільки стосуються вартості природного газу для побутового споживача, в той час як позивач-2 таким не є. На думку відповідача спірні додаткові угоди укладались на підставі належного обґрунтування ціни, а тому відповідач просить суд залишити позовну заяву прокурора без розгляду, а у випадку відмови у задоволенні такого клопотання - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив разом із доданими до нього документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлено про час, дату та місце проведення підготовчого засідання 02.09.2020 (а.с. 167-170), проте позивачі 1, 2 та відповідач правом участі у засіданні суду не скористались. Від Північого офісу Держаудитслужби з`явилась начальник юридичного відділу Кожемяка Ю. М., яка не була допущена судом до участі у справі як представник позивача у зв`язку з ненаданням належних документів, які підтверджують повноваження представляти інтереси органу державної влади у порядку самопредставництва.

В підготовчому засіданні 02.09.2020 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 28.09.2020.

07.09.2020 від Чернігівської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив у якому наполягає на наявності у прокуратури повноважень та права пред`явити даний позов в інтересах держави, наполягає на необґрунтованості відповідачем коливання ціни при укладенні спірних додаткових угод, а тому вважає, що наведені відповідачем у поданому ним відзиві заперечення не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

Суд долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.

18.09.2020 від Чернігівської місцевої прокуратури надійшло письмове пояснення № 66-9230вих-20 від 16.09.2020 щодо представництва прокуратурою інтересів держави та визначення Північного офісу Держаудитслужби як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах. Пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Прокурором у позовній заяві зазначено, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Північним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43). Прокурор вважає, що укладання додаткової угоди з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

У відзиві на позов відповідач-1 вважає, що прокурор не довів невиконання або неналежне виконання Північним офісом Держаудитслужби своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, а тому відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію: Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Держаудитслужба листами від 07.05.2020 №26-25-31-17/1699-2020 та від 17.06.2020 №26-25-31-17/2216-2020 та від 07.07.2020 №26-25-25-17/2510-2020 повідомило прокурора, що протягом 2019 року та 1 півріччя 2020 року заходи державного фінансового контролю (державний аудит, інспектування, перевірка та моніторинг закупівель) у Відділі освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області не здійснювались, моніторинг закупівлі не проводився, правові підстави для звернення до суду із позовом про визнання спірної додаткової угоди недійсною у служби відсутні, оскільки вони грунтуються на результатах державного фінансового контролю.

Оскільки ст. 23 Закону України Про прокуратуру форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказані листи прокурора з посиланням на таку норму, які були направлені позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідають приписам цієї статті, а тому підпадають під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Враховуючи те, що позивач у категоричній формі повідомляв про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

В підготовчому засіданні 28.09.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 06.10.2020.

В судовому засіданні 06.10.2020 розгляд справи відкладено на 04.11.2020.

Позивачі 1, 2 належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.7-8), проте в судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України Про публічні закупівлі .

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі ).

Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) газового палива (природного газу).

Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-01-23-003367-с (т.1. а.с. 103) на закупівлю природного газу ДК021:2015:09120000-6 - Газове паливо, у кількості 243 981 м.куб, розмір бюджетного призначення або очікувана вартість предмета закупівлі - 2 523 743,50 грн, замовник - Відділ освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, оприлюднено на веб-сайті публічних закупівель Prozorro.

Рішенням тендерного комітету Відділ освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (протокол № 20 від 08.02.2018 було затверджено тендерну документацію на закупівлю по предмету: 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (т. 1 а.с. 146).

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 24 від 23.02.2018 пропозиція ТОВ Укр Газ Ресурс визнана такою, що відповідає встановленим вимогам тендерної документації; визначено переможцем торгів ТОВ Укр Газ Ресурс ; прийнято рішення укласти договір про закупівлю із переможцем; ціна пропозиції - 1 984 32666 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 107-108).

Повідомлення про намір укласти договір опубліковано в електронній системі Prozorro.

15.03.2018 між ТОВ Укр Газ Ресурс (далі - Постачальник) та Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Споживач) укладено договір про закупівлю природного газу № 1 (далі - Договір) (т. 1 а.с. 31-43).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу, що є бюджетною установою чи організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Обсяг постачання газу - 243 981 куб. м (п.1.2 Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях: лютий - 40 000 м.куб, березень - 20 000 м.куб, квітень - 6000 м.куб, травень - вересень - 0 м.куб, жовтень - 50 000 м.куб, листопад - 65 000 м.куб, грудень - 62 981 м.куб (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору ціна 1 куб. метру газу становить 8133,12 грн за 1000 м.куб., в т.ч. ПДВ - 20%. Загальна сума Договору складає 1 984 326,66 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.3 Договору).

Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 3.4 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.02.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами (п. 11.5, 11.6 Договору).

Відповідно до п. 11.7 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

15.03.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №1 до Договору у положеннях якої сторони уточнили планові обсяги постачання газу по місяцях: у квітні 2018 погодили постачання обсягу газу на рівні 15 000 м.куб.; травень 2018 - вересень 2018 - 0 м.куб; у жовтні 2018 року - 60 000 м.куб., у листопаді - 85 000 м.куб., у грудні 2018 року - 83 981 м.куб.

17.05.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №2 до Договору якою сторони погодили зменшення обсягу поставки газу до 142 160 м.куб.: у квітні 2018 року - 3411 м. куб., у жовтні 2018 року - 20 000 м.куб., у листопаді 2018 року - 55 000 м.куб., у грудні 2018 року - 63 749 м. куб. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 8946,43 грн. (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 828,95 грн. (з ПДВ).

18.06.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №3 до Договору якою збільшили ціну договору та погодили зменшення обсягу поставки газу до 131 720 м. куб.: у квітні 2018 року - 3411 м. куб. за ціною 8133,12 грн., у жовтні 2018 року - 20 000 м.куб. за ціною 9696 грн, у листопаді 2018 року - 50 000 м.куб. за ціною 9696 грн, у грудні 2018 року 58 309 м.куб. за ціною 9696 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 9696 грн. (з ПДВ) за тисячу м. куб. Загальну суму Договору визначено у 1 271 826,14 грн. (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються починаючи з 01.06.2018.

03.08.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 4 щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару, а саме зменшення обсягу поставки газу до 129 611 м. куб.: у квітні 2018 року - 3411 м.куб. за ціною 8133,12 грн, у жовтні 2018 року - 20 000 м.куб. за ціною 9858 грн, у листопаді 2018 року - 49 000 м. куб, за ціною 9858 грн, у грудні 2018 року - 57 200 м.куб. за ціною 9858 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість збільшено до 9858 грн (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 821,67 грн (з ПДВ).

Додаткові угоди №1-4 до Договору закупівлі природного газу №1 від 15.03.2018 не оспорюються.

11.09.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 5 до Договору (т.1. а.с. 57) якою погодили наступні обсяги газу (зменшили обсяг поставки) до 124 061 м.куб.: у квітні 2018 - 3411 м. куб. за ціною 8133,12 грн, у жовтні 2018 року - 15 000 м. куб. за ціною 10 308 грн, у листопаді 2018 року - 48 000 м. куб. за ціною 10 308 грн, у грудні 2018 - 57 650 м. куб. за ціною 10 308 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 10 308 грн. (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 821,67 грн. (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються починаючи з 01.09.2018.

12.09.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 6 до Договору якою погодили наступні обсяги газу (зменшили обсяг поставки) до 112 960 м.куб.: у квітні 2018 - 3411 м. куб. за ціною 8133,12 грн, у жовтні 2018 року - 10 000 м. куб. за ціною 11 338,80 грн, у листопаді 2018 року - 45 000 м. куб. за ціною 11 338,80 грн, у грудні 2018 - 54 550 м. куб. за ціною 11 338,80 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 11 338,80 грн. (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 821,67 грн. (з ПДВ). Також п.3 угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються починаючи з 05.09.2018.

26.11.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №7 до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару, a саме: зменшення обсягу поставки газу до 101 968 м куб.: у квітні 2018 року - 3411 м. куб. за ціною 8133,12 грн, у жовтні 2018 року - 2970 м. куб. за ціною 12 472,68 грн, у листопаді 2018 року - 45 000 м.куб. за ціною 12 472,98 грн, у грудні 2018 року - 50 587 м. куб. за ціною 12 472,68 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 12 472,68 грн (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 814,23 грн (з ПДВ). Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються починаючи з 01.10.2018.

30.11.2018 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду №8 до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та зменшення загальної кількості товару, (зменшення обсягу поставки газу) до 96 196 м.куб.: у квітні 2018 року - 3411 куб. за ціною 8133,12 грн, у жовтні 2018 року - 2970 м. куб. за ціною 13 221,04 грн, у листопаді 2018 року - 45 000 м.куб. за ціною 13 221,04 грн, у грудні 2018 року - 44 815 м. куб. за ціною 13 221,04 грн. Ціну за 1000 м. куб. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, ПДВ збільшено до 13 221,04 грн за 1000 м.куб (з ПДВ). Загальну суму Договору визначено у 1 271 811,16 грн (з ПДВ). Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що її положення у частині зміни ціна застосовуються починаючи з 15.10.2018.

Прокурором до позовних матеріалів додано прейскуранти на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України з 01.11.2018 (т.1 а.с. 66). У вказаному прейскуранті зазначено ціну природного газу постачальникам для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, за умови, що місячні обсяги закупівлі природного газу не регулюються відповідно до договору 14 586,00 грн за 1000 куб.м, з ПДВ.

На виконання умов Договору протягом жовтня - грудня 2018 року відповідач поставив, а позивач-2 прийняв природний газ:

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000604 від 30.11.2018 прийнято природний газ у жовтні 2018 року в обсязі 2970 куб.м на загальну суму 39 266,47 грн (з ПДВ) (т.1 а.с. 72);

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000684 від 17.12.2018 прийнято природний газ у листопаді 2018 року в обсязі 22 847 куб.м на загальну суму 302 061,01 грн (з ПДВ) (т.1 а.с. 75);

- за актом прийому-передачі природного газу № УГР00000787 від 21.12.2018 за яким прийнято природний газ у грудні 2018 року в обсязі 30 719 куб.м на загальну суму 406 137,00 грн (з ПДВ) (т.1 а.с. 78);

Вартість отриманого позивачем-2 газу за вказаними актами розраховано відповідачем відповідно до сум, зазначених в спірних додаткових угодах.

Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації за спірними угодами перераховано ТОВ Укр Газ Ресурс грошові кошти на загальну суму 747 464,48 грн платіжними дорученнями: № 3393 від 05.12.2018, № 3397 від 05.12.2018, № 3802 від 19.12.2018, № 3804 від 19.12.2018, № 3876 від 22.12.2018 та № 3874 від 19.12.2018.

Прокурор зазначає, що обсяг спожитого газу за жовтень-грудень 2018 року склав 56,536 тис. куб.м, ціна за додатковою угодою № 4 від 03.08.2018, яка не оспорюється, до договору складала 9858 грн., тобто Відділ Ріпкинської районної державної адміністрації повинен був за сплатити за обсяг спожитого газу 557 331,89 грн, натомість сплатив 747 464,48 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 190 132,59 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2.

Згідно з пунктами 5, 9, 18, 32 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі : договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За приписами ч. 4 ст. 36 вказаного Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі ).

Отже, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього,сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

07.09.2018 ТОВ Укр Газ Ресурс на адресу Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації надіслало лист за вих. № 604 (т.1. а.с. 63) щодо збільшення ціни на природний газ, у якому повідомляє відділ освіти, що останній перегляд ціни природного газу по Договору відбувся в червні 2018 року, а за цей період ціна на природний газ значно зросла на 22,4 %.

До листа додано два примірники додаткової угоди та експертні висновки № 0-497 від 22.06.2018 Черкаської торгової промислової палати як обґрунтування збільшення ціни на природний газ (т.1. а.с. 61), згідно якого вартість на червень 2018 року за 1000 м.куб природного газу (як товар) у НАК Нафтогаз України становить 10 893,60 грн. ТОВ Чернігівгаз Збут - 11 300 грн, тощо; та експертний висновок № 0-678 від 31.08.2018 Черкаської торгово-промислової палати, згідно якого вартість 1000 м. куб. природного газу (яктовару) з 01.09.2018 для застосування при укладанні договорів та додаткових угод щодо продажу/постачання природного газу до 29.08.2018 (включно) становить 11 594,40 грн. (з ПДВ), вартість з 01.09.2018 для застосування при укладанні договорів та додаткових угод щодо продажу/постачання природної газу з 30.08.2018 становить 13 338 грн (з ПДВ).

Додатковою угодою № 5 від 11.09.2018 зменшено обсяг поставки до 124 061 м.куб збільшено вартість товару до 10 308 грн за 1000 м. куб., що у порівнянні з ціною, вказаною між у додатковій угоді № 4 від 03.08.2018 (9858 грн) не перевищує 10 % зміни ціни товару, та не призводить до збільшення суми, визначеної Договором, за рахунок зменшення загальної кількості товару, а саме зменшення обсягу поставки газу з 129 611 до 124 061 м. куб.

Додатковою угодою № 6 від 12.09.2018 до Договору сторони знову зменшили обсяг поставки до 112 960 м.куб. (з 124 061 м. куб) та збільшили ціну газу до 11 338,80 грн.; додатковою угодою №7 від 26.11.2018 зменшено загальну кількість товару до 101 968 м куб. ціна зросла до 12 472,68 грн за 1000 м.куб; додатковою угодою №8 від 30.11.2018 до Договору ціну за одиницю товару знову збільшено до 13 221,04 грн за та зменшення загальної кількості товару, (зменшення обсягу поставки газу) тис.куб.м., обсяги закупівлі газу зменшено до 96 196 м.куб.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Всупереч наведеним нормам відповідачем не додано суду належних та допустимих доказів коливання ціни товару на ринку, доказів рівня ринкової ціни на товар як на момент укладення Договору, так і на момент укладання оспорюваних додаткових угод.

ТОВ Укр Газ Ресурс мало можливість звернутись до компетентної організації із завданням провести дослідження аналізу ринку газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак таким правом та можливістю не скористалось, належних доказів коливання ринкової ціни на газ суду не надано.

Посилання відповідача на щомісячний прейскурант цін на природний газ із ресурсів НАК Нафтогаз України як на підтвердження коливання ціни на ринку газу судом відхиляється з огляду на те, що метою діяльності компанії (п.5. Статута НАК Нафтогаз України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226) є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Пункт 6 статута, яким визначено предмет (види) діяльності Компанії за напрямами не містить відомостей про здійснення НАК Нафтогаз України діяльності щодо здійснення аналізу, моніторингу та офіційного оприлюднення ринкових цін на газ для різних категорій споживачів, а відтак, посилання на опублікований прейскурант цін такою компанією не може розцінюватись інакше ніж довідкова інформація одного із багатьох суб`єктів господарювання, який здійснює постачання природного газу споживачам.

При цьому суд також зазначає, що укладення додаткових угод № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018 за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Зменшення обсягів закупівлі газу для збереження загальної ціни договору за рахунок арифметичного обчислення, при збільшенні вартості одиниці продукції, також свідчать про намір отримати збільшений прибуток при мінімально-поставленому за Договором обсягу газу, що в свою чергу спотворює первинну мету укладання такого Договору.

Те, що відповідач поставив меншу кількість товару, ніж було передбачено Договором, внаслідок завищення ціни товару, не може стати обґрунтованою підставою для того, що б визнати такі дії сторін правомірними та такими, що відповідають приписам частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 912/898/18 від 21.03.2019)

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання недійсними додаткових угод № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до Договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно норм частини 1 статті 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже позовні вимоги про стягнення відповідача 190 132,59 грн переплати, що мала місце внаслідок неправомірного збільшення ціни товару шляхом укладання спірних угод з порушенням законодавства, також підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, 11 259,99 грн витрат зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах, поданих до матеріалів справи документах ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 11.09.2018, № 6 від 12.09.2018, № 7 від 26.11.2018 та № 8 від 30.11.2018 до договору про закупівлю природного газу № 1 від 15.03.2018, укладеного між Відділом освіти Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс (код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Соборна, 9, смт. Ріпки, Чернігівської області, 15000, код ЄДРПОУ 02147517) кошти у розмірі 190 132,59 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 11 259,99 грн витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2020.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/