Рішення

від 11.11.2020 по справі 300/1518/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. справа № 300/1518/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,

представника позивача Троц О.М.,

представників відповідача Гуменюка Б.С., Зуба А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ТОВ "Машинобудівний завод Автоливмаш про стягнення заборгованості в сумі 26912,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості в сумі 25828,93 грн.

Представником позивача подано суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої до стягнення з ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" підлягає 26912,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з грудня 2017 року по липень 2020 року в сумі 26912,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідачем неналежно сплачувалися фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 за період з грудня 2017 року по липень 2020 року, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 26912,57 грн., а тому вказана сума підлягає до стягнення в судовому порядку.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до п. 1.6 договору купівлі - продажу від 23.07.2004 ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" є правонаступником майнових прав та зобов`язань тільки щодо цілісного майнового комплексу, який був придбаний у ВАТ "Автоливмаш". Відповідач не є правонаступником ВАТ "Автоливмаш", як юридичної особи, тому жодних зобов`язань перед пенсійним органом в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 немає. Відшкодування таких витрат по ОСОБА_2 здійснюється вчасно та в повному обсязі, заборгованість по вказаному пенсіонеру відсутня. Проте, частину таких сплачених коштів позивач безпідставно зарахував в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 26 912, 57 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Справу призначено до судового розгляду із викликом сторін ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не визнали і зазначили, що вимоги заявлені в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як платник єдиного внеску.

В Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004.

Згідно пункту 6.1 вказаної Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.2 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вбачається, що громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пенсійним органом вказані розрахунки надсилалися відповідачу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8 - 61, 75 - 78).

Згідно розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з грудня 2017 року по липень 2020 року в сумі 25 828, 93 грн. та в сумі 1083, 64 грн. (а.с. 4, 5, 74).

Відповідач не погоджується з вказаною заборгованістю та зазначає, що громадянин ОСОБА_1 не працював на ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", жодного відношення до підприємства немає. В свою чергу фактичні витрати на виплату та доставку пенсії по Списку №2 по ОСОБА_2 Товариством сплачувалися вчасно та в повному обсязі.

Факт сплати ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" в повному обсязі фактичних витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_2 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судовому засіданні не заперечив. Зазначив, що частина коштів - фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка сплачена Товариством по ОСОБА_2 в порядку черговості зараховувалися пенсійним органом в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди по пенсіонеру ОСОБА_1 .

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він в період з 26.05.1983 року по 06.03.1992 працював на посаді машиніста локомотиву Івано-Франківського заводу автоматичних ліній "Автоливмаш" (ВО Карпатпресмаш) (а.с. 211 - 215).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2016 по справі № 348/1538/16-а задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно Списку № 2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, період його роботи з 26.05.1983 року по 06.03.1992 рік на посаді машиніста локомотиву Івано-Франківського заводу автоматичних ліній "Автоливмаш" (ВО Карпатпресмаш), та призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.05.2016, виплачувати пенсію в подальшому (а.с. 207 - 210).

Вказана постанова набрала законної сили 26.12.2016.

Судом встановлено, що 23.07.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Автоливмаш" (продавець) та Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куфур" (покупці) укладено договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" (а.с. 99 - 102).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати покупцям цілісний майновий комплекс Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш", а покупці зобов`язуються прийняти комплекс і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Пунктом 1.6 вказаного договору сторонами визначено, що крім адміністративно - виробничих будівель та споруд і оздоровчого табору, в склад цілісного майнового комплексу входить дорожньо-транспортні засоби, всі його активи і зобов`язання, інвентар, обладнання, споруди та інше майно, згідно з переліком в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупці є правонаступниками майнових прав та зобов`язань цілісного майнового комплексу.

Таким чином, за умовами цього договору Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Куфур" є правонаступниками майнових прав та зобов`язань цілісного майнового комплексу, який був проданий їм Відкритим акціонерним товариством "Автоливмаш" .

До вказаного договору була укладена додаткова угода № 1 від 25.01.2005, якою передбачено додатковий продаж матеріальних цінностей (а.с. 103).

Згідно довідки про склад поточних зобов`язань за розрахунками і страхування (додаток № 23 до акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу) станом на 01.07.2004 зобов`язання Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" перед пенсійним органом становить 19 095, 10 грн. (а.с. 107).

Як зазначає відповідач вказана заборгованість погашена, доказів протилежного позивачем суду не надано.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2013 по справі № 826/8953/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" в особі виробничого комплексу "Автоливмаш" про стягнення заборгованості встановлено, що після укладання договору купівлі-продажу від 23.07.2004 та додаткової угоди № 1 від 25.01.2005 (які вже досліджено судом по даній справі) Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" та ТОВ "Куфур" було укладено договір від 05.02.2008 про визначення часток у праві спільної часткової власності, яким визначено, що частка у спільній частковій власності Компанії становить 23, 09 %, а частка ТОВ "Куфур"- 73, 91 %. В подальшому ТОВ "Куфур" змінило найменування на ТОВ "Автоливмаш", а згодом ТОВ "Автоливмаш" перейменовано у ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш". Дата набрання законної сили даного рішення - 04.11.2013.

Таким чином, у даному випадку наявні дві окремі юридичні особи - ВАТ "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 00119681) та відповідач по даній справі - ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 30858384).

Сторонами по справі дана обставина не заперечується.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у судовому засіданні, з посиланням на п. 1.6 Договору від 23.07.2004 вказав, що ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 30858384) є правонаступником ВАТ "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 00119681), а тому відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки пунктом 1.6 Договору від 23.07.2004 чітко визначено, що покупці - Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Куфур" (відповідач по даній справі - ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш") є правонаступниками майнових прав та зобов`язань проданого цілісного майнового комплексу, а не правонаступниками Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш", як юридичної особи.

На даний час Відкрите акціонерне товариство "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 00119681) є самостійною юридичною особою, яка продовжує проводити господарську діяльність, а тому набуває відповідних прав та обов`язків.

Тобто, зобов`язання (в тому числі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянину ОСОБА_1 ) Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" (код ЄДРПОУ 00119681), які виникли до та продовжували існувати після укладання договору купівлі-продажу від 23.07.2004 та додаткової угоди № 1 від 25.01.2005, покладені саме на це акціонерне товариство.

Отже, у ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" відсутній обов`язок здійснювати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Як наслідок, Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно зараховано частину сплачених ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" коштів, як фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди по пенсіонеру ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з грудня 2017 року по липень 2020 року в сумі 26912,57 грн. безпідставно обліковується позивачем за ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш".

Таким чином, позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості в сумі 26912,57 грн. до задоволення не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 2051088, вул.Січових Стрільців,15, м.Івано-Франківськ) до ТОВ "Машинобудівний завод Автоливмаш (код ЄДРПОУ 30858384, вул.Юності,23, м.Івано-Франківськ) про стягнення заборгованості в сумі 26912,57 грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 16 листопада 2020 р.