Рішення

від 23.10.2020 по справі 148/1393/19

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1393/19

Провадження №2/148/96/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кузьменкова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Логістик" про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Логістик" про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.12.2018 близько 10:40 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Freightliner НОМЕР_1 за адресою: с.Печера, Тульчинського рйону, Вінницької області, по вул. Кальніцького, не вибрав безпечної швидкості та дорожньої обстановки та допустив зіткнення з приміщенням по вул.Кальніцького, 59 . Дане пріміщення є її власністю згідно договору купівлі - продажу громадського будинку від 13.11.2018.

Постановою Приморського районного суду м.Одеса від 22.02.2019 у справі №522/1353/19 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У даній постанові місце роботи ОСОБА_3 зазначено ПП "Тайфун-АЗС".

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 автомобіль Freightliner НОМЕР_1 належить ПП "Тайфун-АЗС" та є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу №АМ/2393972, укладеному між ТОВ "Ера Логістик"та ПрАТ СК "Юнівес".

Внаслідок ДТП було зруйновано частину конструктивних алементів належного їй будинку. Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення будівельно- технічного дослідження №055/19 від 27.06.2019 вартість комплексу робіт по відновленню частини будівлі становить 123547 грн.

ПрАТ СК "Юнівес" перерахувало їй 52441,70 грн страхового відшкодування.

Враховуючи норми ст. ст.979 ЦК України та ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ПрАТ СК "Юнівес" зобов`язано відшкодувати їй 100000 грн - максимальну суму страхового відшкодування, визначену у полісі№АМ/2393972.

З уразхуванням вже виплаченої суми, з ПрАТ СК "Юнівес" підлягає стягненню 47558,30 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди та розміром страхового відшкодування становить 23547 грн.

Оскільки ОСОБА_3 є працівником ПП "Тайфун-АЗС", тому, відповідно до ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1194, ч.1 ст.1172 ЦК України, обов`язки по відшкодуванню зазначеної різниці в сумі 23547 покладаються на роботодавця, тобто ПП "Тайфун-АЗС".

В зв`язку з вищевикладеним позивач змушена звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з ПрАТ СК "Юнівес" шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 47558,30 грн, а з ПП "Тайфун-АЗС"- 23547 грн, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовні заяві обставини та просить позов задовольнити, а також заявила про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення нею будуть подані докази, що підтверджують розмір витрат, які позивач понесла в зв`язку з розглядом справи.

Відповідач - представник ПрАТ СК "Юнівес" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, пояснивши, що вони факт ДТП не оспорюють, однак не погоджуються з висновком експертного дослідження, наданого позивачем, так як він є неналежним доказом. Згідно висновку про розмір матеріального збитку №27/12-18 від 19.03.2019, проведеного ПрАТ СК "Юнівес", розмір матеріального збитку без врахування ПДВ становить 54441,70 грн. Відтак, ПрАТ СК "Юнівес" в повному обсязі виконало зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування позивачу в розмірі 52441,70 грн без врахування франшизи. Також вказав, що вищевказаний висновок учасникам не направлявся. Окрім цього, в матеріалах справи наявні письмові пояснення представника ПрАТ СК "Юнівес", згідно яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю та незаконністю та просить долучити письмові докази до матеріалів справи.

Відповідач - ПП "Тайфун-АЗС" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, і не повідомив суд про причини своєї неявки, у встановлений судом строк відзив не подав.

Третя особа - представник ТОВ "Ера Логістик" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, і не повідомив суд про причини своєї неявки.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність нез`явившихся учасників справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 27.12.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Freightliner д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії постанови Приморського районного суду м.Одеси від 22.02.2019 у справі №522/1353/19, яка набрала законної сили 05.03.2019 (а.с. 6-8) та копії постанови Приморського районного суду м.Одеси від 27.03.2019 у справі №522/1353/19 (а.с.9) ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у тому, що він 27.12.2018 близько 10:40 год., керуючи автомобілем Freightliner НОМЕР_1 за адресою: с.Печера, Тульчинського рйону, Вінницької області, по вул. Кальніцького, не вибрав безпечної швидкості та дорожньої обстановки та допустив зіткнення з приміщенням по вул.Кальніцького, 69 . За вчинення вказаного адміністративного правопорушення на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно копії договору купівлі-продажу громадського будинку від 13.11.2018 (а.с.10-14) позивачу належить громадський будинок, що знаходиться за адресою: с.Печера, Тульчинського рйону, Вінницької області, вул. Кальницького, 69 .

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.07.2008 серія НОМЕР_2 (а.с.16) автомобіль Freightliner НОМЕР_1 належить ПП "Тайфун-АЗС".

Згідно копії полісу №АМ/2393972 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.03.2018 (а.с.15) ТОВ "Ера Логістик" застрахувало у ПрАТ СК "Юнівес" транспортний засіб марки Freightliner С 120, державний номерний знак НОМЕР_1 , на період з 01.04.2018 до 31.03.2019. Відповідно до даного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну становить 100000 грн, розмір франшизи - 2000 грн.

Відповідно до копії висновку експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, проведеного експертом Корчинським О.А. від 27.09.2019 №055/19 (а.с.19-34) вартість комплексу робіт по відновленню частини будівлі аптеки, розташованої по вул.Івана Кальницького, 69 в с.Печера, Тульчинського району, Вінницької області , яка була зруйнована внаслідок зіткнення з автомобілем Freightliner, в цінах станом на час проведення дослідження складає 123547 грн.

ПрАТ СК "Юнівес" перерахувало позивачу 52441,70 грн страхового відшкодування, про що свідчить копія платіжного доручення №J0531XW436 від 31.05.2019 (а.с.17).

Прововідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Щодо позовних вимог до ПрАТ СК "Юнівес", то суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції чинній на момент вчинення ДТП (надалі Закону) встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст.988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у Постанові від 14.02.2018, при розгляді справи № 754/1114/15-ц, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право пред`явлення позову до страхової компанії. А оскільки в даному випадку позов пред`явлено до страхової компанії - ПрАТ СК "Юнівес", тому дана страхова компанія має відшкодувати позивачу, як потерпілій, шкоду, завдану їй внаслідом ДТП в межах ліміту відповідальності. Тобто, розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ СК "Юнівес" на користь позивача становить 47558,30 грн (100000 грн - 52441,70 грн = 47558,30 грн, де 100000 грн - ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну згідно полісу; 52441,70 грн - виплачене страхове відшкодування).

Щодо позовних вимог до ПП "Тайфун-АЗС", то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормою ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Аналіз норм ст.ст. 1187, 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пленум Верховного Суду України у Постанові Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 ( із змінами і доповненнями ) роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звернувшись до страховика з вимогою виплати страхового відшкодування, отримала його не в повному розмірі, у зв`язку з чим звернулась також до відповідача ПП "Тайфун-АЗС" щодо відшкодування шкоди, яка не охоплена страховим відшкодуванням.

На час дорожньо-транспортної пригоди володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Freightliner НОМЕР_1 є ПП "Тайфун-АЗС".

Водій ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ПП "Тайфун-АЗС", про що зазначено у постанові Приморського районного суду м.Одеси від 22.02.2019 у справі №522/1353/19 про притягнення його до адміністравної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, яка не охоплена страховим відшкодуванням, є ПП "Тайфун-АЗС", як володілець джерела підвищеної небезпеки та юридичною особою, що відповідає за шкоду завдану її працівником, згідно ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, з вини якого завдано шкоду майну позивачки. Тобто, розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ПП "Тайфун-АЗС" на користь позивача становить 23547 грн (123547 грн - 100000 грн = 23547 грн, де 123547 грн - розмір шкоди; 100000 грн - ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну згідно полісу).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Представниками відповідачів в ході розгляду справи не подано суду жодних належним та допустимих доказів, які б спростовували обґрунтування та підтвердження щодо розміру шкоди, проведеного позивачем, а тому твердження представника ПрАТ СК "Юнівес" про необґрунтованість позовних вимог є безпідставними. Також представники відповідачів не скористалися правом заявити клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення розміру шкоди, а тому наданий позивачем висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, проведений експертом Корчинським О.А. від 27.09.2019 №055/19 приймається судом до уваги та є належним доказом, який підтверджує факт завдання позивачу збитків внаслідок ДТП.

Більше того, відповідач - представник ПП "Тайфун-АЗС" не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача.

Відповідач- представник ПрАТ СК "Юнівес" хоч і заперечив позовні вимоги, однак належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог до суду не надав. Подані ним до письмових пояснень, які були подані останнім 18.02.2020, докази, а саме: копію висновку №27/12-18-1 про розмір метеріального збитку від 19.03.2019 (а.с.100-121), копію Додатку №1 (Документи надані замовником) (а.с.122-133), копію Додатку №2 (Фрагменти об`єкта оцінки) (а.с.134-137), копію Додатку №3 (Локальний коштирис) (а.с.138-149),копію Додатку №4 (Сертифікація)(а.с.150-155), копію страхового акту №ГО-13257/ОД (а.с.155), копію платіжного доручення №35321 від 31.05.2019 (а.с.156) суд до уваги не бере, так як відсутнє підтвердження надсилання їх копій іншим учасникам справи, як то передбачено нормою ч.9 ст.83 ЦПК України.

Судом враховано, що позивачу не було відомо про висновок страхової, так як даний висновок ПрАТ СК "Юнівес"позивачу не направлявся, про що в судовому засіданні зазначив представник відповідача.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн ( а.с.47), а саме, з ПрАТ СК "Юнівес" - 513,94 грн, а з ПП "Тайфун-АЗС"- 254,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 6, п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004, ст. ст. 979, 988, ч.1 ст.1172, ч. 2 ст. 1187, ч.1 ст.1194 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 15, 81-83, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Логістик" про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32638319, місцезнаходження якого за адресою: вул.Велика Васильківська, 72, Голосіївський район, м. Київ, 03150, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 47558,30 грн ( сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 30 копійок).

Стягнути з Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 34943944, місцезнаходження якого за адресою: вул. Центральна, 222, с. Бурлача Балка, місто Чорноморськ, Одеська область, 68094, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 23547 грн ( двадцять три тисячі п`ятсот сорок сім гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32638319, місцезнаходження якого за адресою: вул.Велика Васильківська, 72, Голосіївський район, м. Київ, 03150, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 513,94 грн (п`ятсот тринадцять гривень 94 копійки).

Стягнути з Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 34943944, місцезнаходження якого за адресою: вул. Центральна, 222, с. Бурлача Балка, місто Чорноморськ, Одеська область, 68094, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 254,46 грн (двісті п`ятдеят чотири гривні 46 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16.11.2020.

Суддя: