Рішення

від 27.11.2020 по справі 148/1393/19

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1393/19

Провадження №2/148/96/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині питання про розподіл судових витрат у справі №148/1393/19 після ухвалення рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.20.2010 позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Логістик" про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено, повний текст рішення складено 16.11.2020.

Під час розгляду справи до закінчення судових дебатів представник позивача заявила, що нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази, які підтверджують понесені позивачем витрати у зв`язку з розглядом справи.

29.10.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої остання розмір витрат на правничу допомогу визначила в розмірі 5000 грн.

Учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Також від представника ПрАТ "Страхова компанія "Юнівес" надійшов відзив на заяву про відшкодування судових витрат, згідно якого останній просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, оскільки позивачем не долучено жодних документів , що підтверджують здійснення оплати за надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі №148/1393/19 після ухвалення рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що під час ухвалення рішення у справі №148/1393/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Логістик" про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, яким позов задоволено, судом не було вирішено питання щодо розподілу всіх судових витрах, понесених позивачем.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача 23.10.2020 під час судових дебатів зробила заяву щодо подання доказів про розмір понесених витрат позивача у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача - адвокатом Арустамян А.Е. на підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн надано наступні докази: ордер серії ВН №093812 від 14.08.2019 (а.с.48 т.1), ордер серії ВН №093835 від 31.10.2019 (а.с.67 т.1), копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю №351 від 19.122004 (а.с.68 т.1), заява від 28.10.2020 у якій міститься розрахунок витрат на суму 5000 грн (а.с. 17 т.2 ) та акт прийому-передачі правової допомоги у цивільній справі №148/1393/19 від 28.10.2020 (а.с.18 т.2).

Разом з тим, ні позивачем, ні її представником до матеріалів справи не долучено договору про надання правничої допомоги та оригіналу квитанції про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.. Більше того, в акті прийому-передачі правової допомоги у цивільній справі №148/1393/19 від 28.10.2020 зазначено, що оплату вартості наданих послуг (гонорар) клієнт ОСОБА_1 зобов`язана здійснити не пізніше 30 днів з дня складання даного акту. Таким чином, доказів, які б свідчили про фактичні витрати позивача, понесені нею на професійну правничу допомогу нею та її представником суду не надано. Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення адвоката Арустамян А.Е. у зв`язку з наданням правової допомоги ОСОБА_2 було проведено будівельно-технічне дослідження, за результатами якого був наданий висновок експертного дослідження від 27.06.2019 №055/19 (а.с.18-34), вартість якого склала 9106 грн та який у повному обсязі було сплачено позивачем ОСОБА_1 , про що свідчить копія дублікату квітанції №0.0.1330282038.1 від 18.04.2019 (а.с.35).

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.139 ЦПК України, суд вважає, що позивачем наданий належні та допустимі докази підтвердження витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження в розмірі 9106 грн.

А відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивача були задоволені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені ОСОБА_3 витрати за проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 9106 грн, а саме, з ПрАТ СК "Юнівес" - 6090,49 грн, а з ПП "Тайфун-АЗС"- 3015,51 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 139, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32638319, місцезнаходження якого за адресою: вул.Велика Васильківська, 72, Голосіївський район, м. Київ, 03150, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати за проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 6090,49 грн (шість тисяч дев`яносто гривень 49 копійок).

Стягнути з Приватного підприємства "Тайфун-АЗС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 34943944, місцезнаходження якого за адресою: вул. Центральна, 222, с. Бурлача Балка, місто Чорноморськ, Одеська область, 68094, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати за проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 3015,51 грн (три тисячі п`ятнадцять гривень 51 копійку).

У стягненні з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та Приватного підприємства "Тайфун-АЗС" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи. Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з врахуванням п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Суддя: