Рішення

від 09.11.2020 по справі 440/5023/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5023/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринько М.О.,

представника позивачів - Чорнухи Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "АГРО-ПРЕСТИЖ", ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2020 року позивачі Фермерське господарство "Агро-Престиж" (надалі - ФГ "Агро-Престиж"), ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавської області), з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 86-91/, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області №512 від 05 вересня 2018 року про включення земельних ділянок в перелік на торги в частині включення до переліку на торги земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га, розташованої на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавської області №512 від 05 вересня 2018 року визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них, до переліку яких включено земельну ділянки площею 10,0 га, розташовану на території Білецьківської сільської ради, цільове призначення - для ведення фермерського господарства. Позивачі вважають, що оскаржуваний наказ в частині включення до переліку на торги земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га, розташованої на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки розпорядженням Кременчуцької районної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року ОСОБА_1 - голові ФГ "Агро-Престиж" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради. Вказують, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства, щодо яких до 03 квітня 2016 року були надані дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають надаватись без проведення земельних торгів і не можуть бути включені до переліку на торги. Також наголошували на тому, що надання дозволу дає особі правомірні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод. Крім того, зазначили, що спірній земельній ділянці, яка включена до переліку на торги наказом №512 від 05 вересня 2018 року, не присвоєно кадастровий номер, тому земельна ділянка не могла бути включена до переліку на торги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5023/20, у задоволенні заяви позивачів про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовлено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.

22 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Полтавської області на позовну заяву /а.с. 107-108/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не тотожне поняття із передачею у власність, а тому отримання позивачем дозволу не означає безумовного отримання цієї ділянки у власність у майбутньому та не виключає можливості включення земельної ділянки в перелік на торги. Відповідач вважає, що Головне управління не порушило законних інтересів позивачів, законно розпорядилося земельною ділянкою, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року заяву позивачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/5023/20 залишено без задоволення. Клопотання позивачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - задоволено, вирішено перейти до розгляду справи №440/5023/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (в судовому засіданні) та призначено по даній справі судове засідання на 09:30 09 листопада 2020 року.

06 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь позивачів на відзив /а.с. 129-132/, у якій зазначено, що на момент отримання дозволу на розробку проекту землеустрою чинне законодавство передбачало право на отримання такої земельної ділянки без проведення земельних торгів. Крім того, відсутність доказів присвоєння земельної ділянки кадастрового номера та державній реєстрації земельної ділянки, на думку позивачів, є достатньою самостійною підставою для визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №512 від 05 вересня 2018 року.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ГУ Держгеокадастру у Полтавської області /а.с. 135/.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Фермерське господарство "Агро-Престиж" зареєстроване як юридична особа 07.03.2008, засновником та керівником Фермерського господарства "Агро-Престиж" є ОСОБА_1 , що підтверджується детальною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФГ "Агро-Престиж" /а.с. 48/.

Розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради" надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,0 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради /а.с. 124/.

Кременчуцька РДА листом №1467/01-55 від липня 2018 року /а.с. 15/ на заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2018 року, повідомила, що розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради" у передбаченому законодавством України порядку, райдержадміністрацією не визнавалося таким, що втратило чинність.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05 вересня 2018 року №512 "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів" відповідно до статей статей 15-1, 122, 136 Земельного кодексу України, Законів України "Про Державний земельний кадастр", "Про землеустрій", "Про оцінку земель", Положення про ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 та враховуючи листи відділу у Кобеляцькому та Машівському районах від 04.09.2018 №125/421-18 та міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях від 03.09.2018 №703/422-18 визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 62,7406 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них, згідно з додатком /а.с. 9, 109/.

Згідно додатку до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05 вересня 2018 року №512 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах включено земельну ділянку орієнтовною площею 10,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована на території Білецьківської сільської ради /а.с. 9, зворот а.с. 109/.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15 липня 2020 року №29-16-0.101-3695/2-20 адвокату позивачів надано викопіювання з публічної кадастрової карти двох земельних ділянок площами 10,00 га та 3,13 га, розташованих на території Білецької сільської ради Кременчуцького району, які включені наказами Головного управління від 05.09.2018 №512 та від 21.02.2019 №54 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах /а.с. 7,8/.

Не погодившись з наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавської області №512 від 05 вересня 2018 року в частині включення до переліку на торги земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га, розташованої на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, позивачі звернулися до суду з даним позовом 09 вересня 2020 року, що підтверджується штампом поштової організації на конверті.

Надаючи правову оцінку наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавської області №512 від 05 вересня 2018 року в частині включення до переліку на торги земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га, розташованої на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частин 1-2 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, станом на час отримання позивачем дозволу на розроблення проекту землеустрою) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, станом на час отримання позивачем дозволу на розроблення проекту землеустрою) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" №1012-VIII від 18 лютого 2016 року (надалі - Закон №1012-VIII), який набрав чинності 03 квітня 2016 року, було внесено зміни до Земельного кодексу України, якими зокрема абзац 16 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України викладено в новій редакції: не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Таким чином, з 03 квітня 2016 року земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема для ведення фермерського господарства, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Втім, пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1012-VIII передбачено, що фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Отже, законодавцем передбачено можливість реалізації особами, які отримали дозвіл на розроблення проекту землеустрою, набутого ними до внесення вказаних змін права на відведення відповідної земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Як встановлено судом, розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради" надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,0 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради /а.с. 124/.

Вказане розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради" є чинним та не було скасовано.

Однак, позивачами не реалізовано розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради", зокрема, не виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,0 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Білецьківської сільської ради.

Таким чином, громадянка ОСОБА_1 - голова Фермерського господарства "Агро-Престиж", яка отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою 28.12.2012, тобто до внесення вказаних змін у Земельний кодекс України, на час звернення до суду з позовом у даній справі не виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а отже, не реалізувала свого права на відведення відповідної земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Між сторонами відсутній спір про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки позивачам у користування для ведення фермерського господарства, оскільки позивачі Фермерське господарство "Агро-Престиж" або/та громадянка ОСОБА_1 - голова Фермерського господарства "Агро-Престиж" не зверталися до відповідача із відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, яка включена оскаржуваним у даній справі наказом до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продаватися на земельних торгах, та передачу її у власність чи користування, а відповідач не відмовляв позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її передачі у власність чи користування (оренду).

Розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 28 грудня 2012 року №990 "Про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 - голові фермерського господарства "Агро-Престиж" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку.

Аналізуючи норми статей 118, 123 Земельного кодексу України суд дійшов висновку, що передача земельних ділянок у власність або користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами, тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення з цього питання повноважним органом влади чи органом місцевого самоврядування.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічний висновок щодо застосування нори права викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №805/3195/17-а, який підлягає врахуванню судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У позивачів на час розгляду даної справи не виникло право власності або право користування на спірну земельну ділянку площею 10,0 га у зв`язку з отриманням у грудні 2012 року дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Поряд з цим, станом на час прийняття оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05 вересня 2018 року №512 земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема для ведення фермерського господарства, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) в силу статті 136 Земельного кодексу України.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За таких обставин, ГУ Держгеокадастру в Полтавській області не позбавлено права розпоряджатися земельною ділянкою площею 10,0 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Білецьківської сільської ради, зокрема, шляхом продажу права оренди на неї на земельних торгах.

Суд погоджується з доводами позивачів про недотримання відповідачем вимог частини 1 статті 136 Земельного кодексу України в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах, земельної ділянки орієнтовною площею 10,0 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Білецьківської сільської ради без зазначення її кадастрового номера.

Разом з тим, вказана обставина у даному випадку не є підставою для скасування наказу, оскільки оскаржуваний у даній справі наказ не створює для позивачів жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та безпосередньо не породжує жодних обов`язків, зважаючи на те, що позивачі не реалізували своє право на отримання відповідної земельної ділянки у власність чи користування після отримання у грудні 2012 року дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Під час прийняття рішення суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Таким чином, на час звернення позивачів до суду з позовом у цій справі, оспарюваний наказ не порушує жодних прав, свобод або законних інтересів позивачів Фермерського господарства "АГРО-ПРЕСТИЖ" та ОСОБА_1 , оскільки позивачі не реалізували своє право на отримання відповідної земельної ділянки, спір між сторонами щодо передачі позивачам спірної земельної ділянки на підставі пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1012-VIII не виник, оскільки позивачі після отримання у грудні 2012 року дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не виготовили відповідний проект землеустрою та не подали його на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, позивачі не зверталися до відповідача із заявою про передачу вказаної вище земельної ділянки у власність чи користування.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду обставини справи та наведені вище норми законодавства, враховуючи, що відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів Фермерського господарства "АГРО-ПРЕСТИЖ" і ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 139, 205, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "АГРО-ПРЕСТИЖ" (ідентифікаційний код 35491539, вул. Нагорна, 44, с. Садки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39625), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 16 листопада 2020 року.

Суддя С.С. Сич