Рішення

від 02.11.2020 по справі 480/3087/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 р. Справа № 480/3087/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Хурсенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ТОРГ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД-ТОРГ (далі - позивач, ТОВ ФУД-ТОРГ ) звернулося до суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби № UА100000/2020/100053/2 від 20.03.2020;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби №UА100300/2020/00069 від 20.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішення та картки відмови було допущено порушення Митного кодексу України, у зв`язку з чим вказані акти є протиправними та підлягають скасуванню.

17.03.2020 декларантом до Київської митниці Держмитслужби було подано електронну митну декларацію №UA100300/2020/405067, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення товар мішки та пакети пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів: Мішки для пакування, виготовлені зі стрічкових ниток поліпропілену шляхом полотняного переплетіння, розмір - 55 см * 90 см, прямокутної форми, знизу один раз прошиті подвійною стрічкою; верх відкритий (термообріз); без маркування, колір - зелений; загальна кількість 560 000 шт. Торгівельна марка немає даних. Виробник TAIAN XINFENG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Країна виробництва CN» , який придбано позивачем у Китаї за ціною 28000.00 дол. США. Враховуючи умову поставки цього товару, розмір його митної вартості складав 818724.70 грн. При цьому, для митного оформлення були надані всі визначені Митним кодексом України документи, однак, після проведених консультацій, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким митну вартість придбаного товару скориговано за "резервним методом" та підвищено його розмір з 30866,27 дол США до 67736,00 дол. США, що потягло за собою підвищення розміру митних платежів.

Позивач наголосив, що подані ним разом з митною декларацією документи свідчать про повне виконання декларантом вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України та про відсутність підстав для проведення перевірки правильності обчислення заявленої митної вартості, яка являє собою вказану в комерційному інвойсі ціну (28000,00 дол.США) із доданням вартості перевезення до місця ввезення товару на митну територію України (76027,50 грн.) і становить загальну суму 818724,70 грн. (графа 45 митної декларації).

Враховуючи факти відсутності розбіжностей в наданих документах та відсутності ознак підробки, а також беручи до уваги надання підтверджуючих документів щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар - платіжних доручень, що підтверджують сплату продавцеві вартості товару, із відбитками печаток банківської установи про проведення банківської операції, довідки та рахунку перевізника про вартість перевезення товару з країни експорту до країни імпорту, свідчать про порушення посадовими особами відповідача принципів законності та обґрунтованості дій суб`єкта владних повноважень при здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості. Відмічає, що відповідач не зазначив в чому саме полягає необ`єктивність наданих відомостей, які документи не піддаються обчисленню та з якої саме причини неможливо підтвердити за допомогою поданих документів заявлений рівень митної вартості, так само як і не зазначив наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Враховуючи зазначене вважає, що оскаржуване рішення, а тому і картка відмови, є протиправними.

Ухвалою суду від 20.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.06.2020, яке у зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 19.08.2020 (а.с.67).

Представник відповідача, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву з доказами на обґрунтування своїх заперечень (а.с.70-128), в якому просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції відмітив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД від 17.03.2020 №UА100300/2020/405067 детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що документи надані не в повному обсязі та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме, документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема транспортні витрати. Для підтвердження вартості транспортних витрат надано лише рахунок та довідку, договір на транспортно-експедиційні послуги відсутній, а наданий контракт на поставку від 08.11.2019 не відповідає положенням наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201 Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) .

На надіслані електронні запити декларантові останнім було надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому, надані додатково документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Тобто, декларантом не виконано вимоги щодо надання документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України та додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ. Декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування). Декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості.

У зв`язку з цим, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. При цьому, відмітив, що правові підстави черговості не застосування основного та наступних методів визначення митної вартості поданого до митного оформлення за МД містяться в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Наголосив, що про неможливість використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України вказано і в оскаржуваному рішенні та у відзиві.

За клопотанням представника позивача в підготовчому засіданні 19.08.2020 було оголошено перерву до 21.09.2020 (а.с.131).

Представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.133-137), відповідно до якої підтримав доводи, викладені у позові та зазначив, що відповідач у відзиві так і не вказав, в чому саме полягає необ`єктивність наданих відомостей, які документи не піддаються обчисленню та з якої саме причини неможливо підтвердити за допомогою поданих документів заявлений рівень митної вартості.

Крім того, у відзиві заявив клопотання про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив, яке ухвалою суду від 21.09.2020 було задоволене та продовжено ТОВ "ФУД-ТОРГ" такий строк.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 21.09.2020, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 13.10.2020, яке було відкладено на 02.11.2020.

Представником відповідача подавалося клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.150), у задоволенні якого ухвалою суду від 09.10.2020 було відмовлено (а.с.152).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.157,158), про причини неявки не повідомив. Відтак, суд, з урахуванням положень ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України вважав за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 17.03.2020 уповноваженою особою декларанта подано митну декларацію №UA100300/2020/405067 з метою митного оформлення товару: «мішки та пакети пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів: Мішки для пакування, виготовлені зі стрічкових ниток поліпропілену шляхом полотняного переплетіння, розмір - 55 см * 90 см, прямокутної форми, знизу один раз прошиті подвійною стрічкою; верх відкритий (термообріз); без маркування, колір - зелений; загальна кількість 560 000 шт. Торгівельна марка немає даних. Виробник TAIAN XINFENG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Країна виробництва CN» , який придбано позивачем у Китаї за ціною 28000.00 дол. США (фактурна вартість). При цьому, згідно поданої митної декларації №UA100300/2020/405067 митну вартість товару визначено у розмірі 818724,70грн. (а.с.76-77).

Разом з митною декларацією декларантом до Київської митниці Держмитслужби були надані скан-копії наступних документів, що стосуються заявленого до митного оформлення товару, зокрема:

- зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №XFWJL08112019 від 08.11.2019, відповідно до якого ціною купівлі-продажу імпортованого товару вказано 28000,00 дол. США (а.с.23, 92-93);

- пакувального листа №б/н від 08.11.2019, у якому зазначається найменування (поліпропіленові мішки) та кількість товару (560000 шт.), його вага нетто (26850 кг) та брутто (26900 кг), кількість місць (465 тюків), а також розміри одиниці товару (55*90 см) (а.с.25,81);

- рахунку-фактури (інвойс) №XFWJL08112019 від 08.11.2019, відповідно до якого ціною купівлі-продажу імпортованого товару вказано 28000,00 дол. США (а.с.24,79-80);

- коносамента SHWS220011837 від 20.01.2020, відповідно до якого морським судном перемішувався завантажений 20.01.2020 товар «поліпропіленові мішки» від Продавця товару на адресу Покупця, в контейнері MSKU1173069, в кількості 465 тюків, вагою брутто 26900 кг (а.с.33,82);

- автотранспортної накладної (CMR) № 3069 від 16.03.2020, яка містила посилання на вищевказаний номер контейнера, найменування товару, кількість місць та вагу товару (які повністю співпадали з попередніми документами) (а.с.34,84);

- сертифікату про походження товару № 20С3709А0394/00001 від 20.01.2020 (а.с.85);

- банківського платіжного документа №1JBKLJB від 21.11.2019, яким підтверджувалося проведення передоплати за товар (а.с.26-27,86-87);

- банківського платіжного документа № 3JBKLK1 від 15.01.2020, яким підтверджувалося проведення залишку оплати за товар (а.с.28-29, 88-89);

- рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 2003043 від 16.03.2020, в якому зазначалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.30,90);

- довідки на транспортні витрати, що підтверджує їх вартість, № 304 від 16.03.2020, в якій додатково для митниці вказувалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.31,91);

- наряду 13245 (а.с.94).

За результатами здійснення митного контролю за поданою митною декларацією, у зв`язку із спрацюванням системи управління ризиками за кодом "105-2" Контроль правильності визначення митної вартості товарів", інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення 17.03.2020, в якому вказувалось, що « ...на підставі розгляду поданих разом із МД документів встановлено, що документи подані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, транспортні витрати. Для підтвердження вартості транспортних витрат надано лише рахунок та довідку, договір на транспортно-експедиційні послуги відсутній. Повідомляємо, при заявлені декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс « FOB-QINGDAO, CN» , як це зазначено у ЕМД. відповідно до частини 2 статті 53 МК України, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - договір (контракт) про надання транспортно- експедиційних послуг; - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Контракт на поставку від 08.11.2019 №XFWJL08112019 не відповідає положенням Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року № 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» . Відповідно до Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Керуючись вимогами ч. 2 та ч. 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (транспортно-експедиційний договір, заявка, акт виконаних робіт, банківські документи);

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

-копія митної декларації країни відправлення;

-виписку з бухгалтерської документації;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (підготовлені належним чином). Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. (а.с.38-39,95-96, 119).

На даний запит декларантом додатково надано:

- експортну декларацію країни відправлення № 425820200000058508 від 17.01.2020, в якій вказувалась договірна ціна товару (а.с.32);

- договору транспортного експедирування № 0801/20-02 із заявкою № 001/20, в яких зазначалася вартість доставки в міжнародному та в національному сполученнях (а.с.45-52,106-112, 113,114);

- прайс лист від 01.11.2019 (а.с.35-36).

Також уповноваженою особою позивача 20.03.2020 направлено до відповідача лист, в якому повідомлялось, що митним брокером подано всі наявні в нього на даний час документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару (а.с.44,115).

20.03.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення за №UА100000/2020/100053/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.19-20,99-100), згідно з яким митна вартість товару, зокрема, «мішки та пакети пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів: Мішки для пакування, виготовлені зі стрічкових ниток поліпропілену шляхом полотняного переплетіння, розмір - 55 см * 90 см, прямокутної форми, знизу один раз прошиті подвійною стрічкою; верх відкритий (термообріз); без маркування, колір - зелений; загальна кількість 560 000 шт. Торгівельна марка немає даних. Виробник TAIAN XINFENG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Країна виробництва CN» , визначена в сумі 68736,00 дол. США.

20.03.2020 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, Київською митницею Держмитслужби була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100300/2020/00069 (а.с.21,101-102).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - Митний кодекс України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч.1,4 ст.337 Митного кодексу України).

У свою чергу, згідно з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

В судовому засіданні та, зокрема, з відзиву, встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками, серед інших за кодом 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , у зв`язку з чим 13.03.2020 о 19:56год направлено уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів (а.с.119).

Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення (а.с.19-20), причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувало те, що документи подані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, транспортні витрати, а відповідно до Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Однак, відповідачем у рішенні не зазначено між якими документами (даними) була виявлена розбіжність. Не зазначено, в чому саме дані поданих декларантом документів не підлягали обчисленню. Єдиним обґрунтуванням вказаного у рішенні вказано на не підтвердження числових значень транспортних витрат, на що митний орган відмічає, що для підтвердження вартості транспортних витрат надано лише рахунок та довідку, а договір на транспортно-експедиційні послуги відсутній. Відмічає, що для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, до яких відносяться: - договір (контракт) про надання транспортно- експедиційних послуг; - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, однак, контракт на поставку від 08.11.2019 №XFWJL08112019 не відповідає положенням наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року № 201 Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (а.с.20).

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, оскільки, за правилами заповнення графи 20 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, на які посилається відповідач, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Тобто даними Правилами передбачено лише можливий (але невиключний) перелік документів, що можуть підтверджувати витрати на транспортування оцінюваних товарів. При цьому, як встановлено в судовому засіданні відповідно до поданих для митного оформлення товару, представником позивача для підтвердження понесених транспортних витрат було надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2003043 від 16.03.2020, в якому зазначалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.30,90); довідка на транспортні витрати, що підтверджує їх вартість, №304 від 16.03.2020, в якій додатково для митниці вказувалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.31,91). Крім іншого, надано коносамент щодо перевезення товару морським транспортом до місця ввезення на митну територію України, та CMR - щодо перевезення товару автомобільним транспортом по митній території України. Додатково на вимогу інспектора митниці надано експортну декларацію країни відправлення №425820200000058508 від 17.01.2020, в якій вказувалась договірна ціна товару (а.с.32); договір транспортного експедирування №0801/20-02 із заявкою № 001/20, в яких зазначалася вартість доставки в міжнародному та в національному сполученнях (а.с.45-52,106-112, 113,114); прайс-лист від 01.11.2019 (а.с.35-36).

З даних документів у повному обсязі чітко вбачалось про ціну товару та про вартість понесених позивачем транспортних витрат. Відтак, витребування інших додаткових документів є безпідставним, оскільки, надані представником позивача документи до митного оформлення товару в їх сукупності, в повній мірі давали змогу підтвердити митну вартість імпортованого товару.

Зокрема, ціна товару кількістю 560000мішків, розмір 55х90см, вагою брутто 26900, вагою нетто 26850 кг, що відображена в митній декларації, становить 28000,00 дол. США, що узгоджується із даними, зазначеними у інвойсі (а.с.79), пакувальному листі (а.с.81).

Посилання на те, що контракт на поставку від 08.11.2019 №XFWJL08112019 не відповідає положенням Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року № 201 Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) , не приймається судом до уваги, оскільки, у рішенні відповідач не зазначає в чому саме поданий контракт не відповідав зазначеному наказу, доказів визнання такого договору недійсним відповідачем не надано, в той час, як згідно вказаного Положення договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України. Крім того, вказане не спростовує того факту, що, як вже зазначалось вище, повноважною особою позивача для підтвердження понесених транспортних витрат були надані передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2003043 від 16.03.2020, в якому зазначалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.30,90); а також надані довідка на транспортні витрати, що підтверджує їх вартість, №304 від 16.03.2020, в якій додатково для митниці вказувалася вартість послуг перевезення товару з порту відправлення в Китаї до порту призначення в Україні (а.с.31,91), коносамент щодо перевезення товару морським транспортом до місця ввезення на митну територію України, та CMR - щодо перевезення товару автомобільним транспортом по митній території України, які в повній мірі давали змогу визначити та підтвердити транспортні витрати.

Таким чином, позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, вони кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У той же час, на порушення частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару, не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки, за приписами зазначеної норми, у рішенні про коригування митної вартості мають бути наявні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

При цьому, дані митної декларації № UA500070/2020/208706 від 06.03.2020 (а.с.122-125), яку митний орган використав як джерело інформації при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару відрізняються з даними, які містяться в поданій ТОВ Фуд-Торг митній декларації, а саме: за умовами поставки митної декларації №UA500070/2020/208706 від 06.03.2020 (умови поставки СРТ) у вартість товару входить його поставка до місця призначення, у той час, як за митною декларацією позивача (умови поставки FOB) - до порту країни відправлення. Відмінність полягає і за якістю товару (матеріал виготовлення, розмір, колір), крім того, за митною декларацією №UA500070/2020/208706 від 06.03.2020 імпортувались не лише мішки пакувальні, а й леза частини до ткацьких верстатів, вали трансмісійні, машинки швейні, що при такій умові поставки могло вплинути на вартість самих мішків. Однак, відповідачем в рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, не наведено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, а вказано лише, що у митного органу є наявна інформація яка є підставою для застосування другорядного методу.

Враховуючи, що позивач надав Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не доведено наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та витребовувати у позивача додаткові документи.

Посилання представника відповідача, на Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, і у даному Висновку відмічено, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів (п.4). Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів (п.14). У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (п.16).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № UА100000/2020/100053/2 від 20.03.2020 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, воно за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 Митного кодексу України, а відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100300/2020/00069 від 20.03.2020, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 2102,00, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно платіжного доручення від 14.05.2020 (а.с.16).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ТОРГ" (40021, м.Суми, вул.20 років Перемоги, буд.5, код ЄДРПОУ 42587575) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, прийнятого Київською митницею Держмитслужби №UА100000/2020/100053/2 від 20.03.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складену Київською митницею Держмитслужби №UА100300/2020/00069 від 20.03.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ТОРГ" (40021, м.Суми, вул.20 років Перемоги, буд.5, код ЄДРПОУ 42587575) в рахунок повернення суму судового збору у розмірі 2102,00грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2020.

Суддя І.Г. Шевченко