ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 р. Справа № 440/1840/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 24.07.20 року у справі № 440/1840/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТЕРМАСТІЛ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термастіл" (далі - позивач, ТОВ "Торговий дім "Термастіл") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0000670501 від 16 січня 2020 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 374358,71 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 299486,85 грн та штрафною (фінансовою) санкцією на суму 74871,86 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі № 440/1840/20 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0000670501 від 16 січня 2020 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 374358,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 299487,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) в сумі 74871,75 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі № 440/1840/20 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано нормативно обґрунтовану позицію ГУ ДПС у Полтавській області стосовно безпідставності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ Айрон Смарт та ТОВ Астекс Пром , оскільки надані до перевірки ТТН мають ознаки дефектності та не підтверджують реальність переміщення товару від постачальника до покупця.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 26 листопада 2019 року по 21 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Термастіл» . За результатами перевірки складено акт №1637/16-31-05-01-10/38875077 від 27 грудня 2019 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Торговий дім «Термастіл» вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 330496,00 грн, в тому числі за: червень 2017 року - 10858 грн, липень 2017 року - 14673 грн, жовтень 2017 року - 5478 грн, квітень 2018 року - 21 грн, червень 2018 року - 121791 грн, липень 2018 року - 91152 грн, серпень 2018 року - 8367 грн, вересень 2018 року - 10923 грн, жовтень 2018 року - 15223 грн, листопад 2018 року - 21673 грн, грудень 2018 року - 9183 грн, лютий 2019 року - 10459 грн., березень 2019 року - 10695 грн.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000670501 від 16 січня 2020 року, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 413120,00 грн, в тому числі за основним платежем - 330496,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією - 82624,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 374358,71 грн, в тому числі за основним платежем - 299486,85 грн та штрафною (фінансовою) санкцією - 74871,86 грн, позивач звернулося до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Контролюючим органом не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №0000670501 від 16 січня 2020 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 374358,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 299487,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією на суму 74871,75 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 16.01.2020 №0000670501 є висновки перевірки стосовно порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Особливості правового регулювання оподаткування податком на додану вартість встановлено положеннями ст.ст.180-211 розділу V Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно із п.198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, в тому числі, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу змісту вказаних норм слідує, що право платника податків на включення сум до податкових зобов`язань з податку на прибуток та до податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти як придбання або продаж цим платником податків товарів, основних фондів, отримання або надання послуг чи робіт, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; так і підтвердження обліковими, розрахунковими документами цих господарських операцій.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку відповідних сум.
Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Зокрема, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.
З аналізу змісту ст.ст.61, 62, 71-74 ПК України встановлено, що інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
З огляду на зазначене, висновки, викладені в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема, щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, необхідно оцінювати із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом.
З матеріалів справи встановлено, між ТОВ Торговий дім Термастіл (Покупець) та ТОВ Айрон Смарт (Постачальник) укладено договір поставки № 20/04-2018 від 20 квітня 2018 року. Згідно з пунктом 11 цього договору ТОВ Айрон Смарт на умовах даного Договору зобов`язується поставляти Покупцю визначені у товаросупровідних документах товари (в подальшому іменується Товар ), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати цей Товар.
Поставка Товару в межах строку дії договору (чинності) цього Договору здійснюється Постачальником окремими партіями, на підставі видаткових накладних на Товар (надалі- Товаросупровідні документи ), які складаються на кожну окрему партію Товару, виходячи з узгоджених із Постачальником замовлень Покупця. Замовлення подаються у зручній для Сторін формі (усно, за допомогою телефонного зв`язку, електронно поштою) тощо) (пункт 1.3 Договору).
Пунктом 1.4 Договору визначено, що в товаросупровідних документах визначається найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару, що підлягає поставці у відповідній партії. Товаросупровідні документи, належним чином оформлені й підписані уповноваженими представниками обох сторін, підтверджують факт попереднього узгодження сторонами всіх суттєвих умов поставки відповідної партії Товару і становлять невід`ємну частину цього Договору.
Датою поставки партії Товару є дата підписання Сторонами товаросупровідних документів, які підтверджують факт передачі партії Товару Постачальником і її приймання Покупцем (пункт 2.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.2 Договору передбачено, що якщо сторонами додатково не узгоджено інше, поставка Товару здійснюється на умовах терміну EXW (Інкотермс-2010) - склад Постачальника, тобто силами та за рахунок Покупця.
В рамках виконання вказаного договору у червні, вересні, жовтні та листопаді 2018 року ТОВ Торговий дім Термастіл придбано у ТОВ Айрон Смарт товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1277657,88 грн, в тому числі ПДВ - 212942,98 грн.
Так, найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований D1003 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 7,94 т, прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований D1004 у рулонах завширшки 1250 мм, товщино 0,38 мм в кількості 4,186 т, прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований SD301 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 4,4 т та безпосередньо факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 91 від 21 червня 2018 року на загальну суму 546913,97 грн, в т.ч. ПДВ - 91152,33 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 91 від 21 червня 2018 року. Податкова накладна № 57 від 21 червня 2018 року на загальну суму 546913,97 грн, в т.ч. ПДВ - 91152,33 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований SD301 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 0,265 т та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 187 від 07 вересня 2018 року на загальну суму 8963,09 грн, в т.ч. ПДВ -1493,85 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 187 від 07 вересня 2018 року.
Найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований SD301 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 4,735 т та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 270 від 25 вересня 2018 року на загальну суму 160151,89 грн, в т.ч. ПДВ - 26691,98 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 270 від 25 вересня 2018 року.
Найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований D1003 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 6 т та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 331 від 17 жовтня 2018 року на загальну суму 198221,98 грн, в т.ч. ПДВ - 33037,00 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 331 від 17 жовтня 2018 року.
Найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої вуглецевої сталі, пофарбований D1002 у рулонах завширшки 1250 мм, товщиною 0,38 мм в кількості 6 т, прокат плоский з оцинкованої сталі, ширина 1250 мм, товщина 0,38 мм в рулонах, D1001 в кількості 0,305 т та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 380 від 01 листопада 2018 року на загальну суму 208298,26 грн, в т.ч. ПДВ - 34716,38 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 380 від 01 листопада 2018 року.
Найменування товару, а саме: прокат плоский з оцинкованої сталі, ширина 1250 мм., товщина 0,38 мм в рулонах, D1003 в кількості 4,695 т та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 407 від 16 листопада 2018 року на загальну суму 155108,69 грн, в т.ч. ПДВ - 5851,44 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 407 від 16 листопада 2018 року.
Податкова накладна № 31 від 11 червня 2018 року на загальну суму 330000,00 грн, в тому числі ПДВ - 55000,00 грн, яка виписана по факту надходження коштів на рахунок ,зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Податкова накладна № 32 від 12 червня 2018 року на загальну суму 400743,92 грн, в тому числі ПДВ - 66790,65 грн, яка виписана по факту надходження коштів на рахунок, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Оплату за придбані ТМЦ підтверджено платіжними дорученнями: № 15661 від 17 травня 2018 року на суму 185479,87 грн, № 15713 від 21 травня 2018 року на суму 45000,00 грн, № 15714 від 21 травня 2019 року на суму 55000,00 грн, № 15719 від 22 травня 2018 року на суму 100000,00 грн, №15740 від 23 травня 2018 року на суму 100000,00 грн, № 15749 від 24 травня 2018 року на суму 100000,00 грн, № 15933 від 11 червня 2018 року на суму 300000,00 грн, №15934 від 11 червня 2018 року на суму 30000,00 грн, № 15958 від 12 червня 2018 року на суму 350743,91 грн, 15963 від 12 червня 2018 року на суму 50000,00 грн, №16477 від 24 липня 2018 року на суму 96913,97 грн, № 16478 від 24 липня 2018 року на суму 110000,00 грн, № 16479 ввід 24 липня 2018 року на суму 120000,00 грн, № 16480 від 24 липня 2018 року на суму 50000,00 грн, № 16487 від 24 липня 2018 року на суму 10000,00 грн, № 16488 від 24 липня 2018 року на суму 10000,00 грн, № 16489 від 24 липня 2018 року на суму 10000,00 грн, № 16490 від 24 липня 2018 року на суму 10000,00 грн, № 16491 від 24 липня 2018 року на суму 10000,00 грн, № 16497 від 25 липня 2018 року на суму 70000,00 грн, № 16498 від 25 липня 2018 року на суму 50000,00 грн, 18758 від 12 лютого 2019 року на суму 27751,98 грн.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ Торговий дім Термастіл (Покупець) та ТОВ Астекс Пром (Постачальник) укладено договір поставки № 0404 від 04 квітня 2018 року. Згідно з пунктом 11 цього договору ТОВ Астекс Пром зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, кількісні характеристики, зазначаються у рахунках та видаткових накладних (далі - Товар ), а покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.
Найменування (номенклатура, асортимент), марка, вид кількісні та якісні характеристики, визначаються на підставі попередніх замовлень Покупця та відображаються в рахунках, видаткових накладних. Замовлення надаються в усній формі або письмовій формі шляхом поштового, факсимільного або електронного зв`язку (пункт 2.1 Договору).
У відповідності до пункту 3.1 Договору поставка Товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010) - склад Постачальника, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що виникають з умов цього Договору. Інші умови передачі Товару повинні бути узгоджені Сторонами шляхом складання відповідної додаткової угоди.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що право власності на Товар, а також ризик випадкової загибелі Товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товаро-транспортної) накладної.
Асортимент та ціна на Товар, що поставляється за цим Договором, визначаються у відповідному рахунку-фактурі та видатковій накладній на кожну партію товару (пункт 4.1 Договору).
Також між ТОВ Торговий дім Термастіл (Покупець) та ТОВ Астекс Пром (Постачальник) укладено договір поставки № 2502 від 25 лютого 2019 року аналогічного змісту.
На виконання вказаних договорів у квітні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року та в лютому, березні 2019 року ТОВ Торговий дім Термастіл придбано у ТОВ Астекс Пром товарно-матеріальні цінності на загальну суму 519263,24 грн, в тому числі ПДВ - 86543,87 грн.
Так, найменування товару, а саме: саморізи покрівельні з шайбою та цинковим покриттям 4,8х19МАТТ (250 шт.) в кількості 1 коробка та безпосередньо факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 332 від 04 квітня 2018 року на загальну суму 125,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20,83 грн. Транспортування підтверджено експрес накладною № 59000328992783 від 04 квітня 2018 року. Податкова накладна № 20 від 04 квітня 2018 року на загальну суму 125,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20,83 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 16 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 1260 від 13 серпня 2018 року на загальну суму 50199,94 грн, в т.ч. ПДВ - 8366,66 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 1260 від 13 серпня 2018 року. Податкова накладна № 91 від 13 серпня 2018 року на загальну суму 50199,94 грн, в т.ч. ПДВ - 8366,66 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 20 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 1523 від 17 вересня 2018 року на загальну суму 65539,92 грн, в т.ч. ПДВ - 10923,32 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 1523 від 17 вересня 2018 року. Податкова накладна № 108 від 17 вересня 2018 року на загальну суму 65539,92 грн, в т.ч. ПДВ - 10923,32 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 8 рулонів та безпосередньо факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 1686 від 09 жовтня 2018 року на загальну суму 26100,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4350,00 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 1686 від 09 жовтня 2018 року. Податкова накладна № 69 від 09 жовтня 2018 року на загальну суму 26100,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4350,00 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 20 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 1774 від 22 жовтня 2018 року на загальну суму 65238,48 грн, в т.ч. ПДВ - 10873,08 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 1774 від 22 жовтня 2018 року. Податкова накладна № 154 від 22 жовтня 2018 року на загальну суму 65238,48 грн, в т.ч. ПДВ - 10873,08 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 20 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 1901 від 05 листопада 2018 року на загальну суму 65076,00 грн, в т.ч. ПДВ - 10846,00 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 1901 від 05 листопада 2018 року. Податкова накладна № 28 від 05 листопада 2018 року на загальну суму 65076,00 грн, в т.ч. ПДВ - 10846,00 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 20 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 2085 від 26 листопада 2018 року на загальну суму 64960,08 грн, в т.ч. ПДВ - 10826,00 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 2085 від 26 листопада 2018 року. Податкова накладна № 209 від 26 листопада 2018 року на загальну суму 64960,08 грн, в т.ч. ПДВ - 10826,00 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 17 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 2285 від 21 грудня 2018 року на загальну суму 55099,58 грн, в т.ч. ПДВ - 9183,26 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 2285 від 21 грудня 2018 року. Податкова накладна № 153 від 21 грудня 2018 року на загальну суму 55099,58 грн, в т.ч. ПДВ - 9183,26 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількості 20 рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 275 від 25 лютого 2019 року на загальну суму 62755,92 грн, в т.ч. ПДВ - 10459,32 грн. Транспортування підтверджено ТТН № Р275 від 25 лютого 2019 року. Податкова накладна № 127 від 25 лютого 2019 року на загальну суму 62755,92 грн, в т.ч. ПДВ -10459,32 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Найменування товару, а саме: поліетиленова самоклеюча плівка, арт РЕА 10 30mic*1250*1000m, колір прозорий в кількост рулонів та факт передачі ТМЦ визначено у видатковій накладній № 387 від 18 березня 2019 року на загальну суму 64168,32 грн, в т.ч. ПДВ - 10694,72 грн. Транспортування підтверджено ТТН № 387 від 18 березня 2019 року. Податкова накладна № 77 від 18 березня 2019 року на загальну суму 64168,32 грн, в т.ч. ПДВ - 10694,72 грн, яка виписана по факту надходження товару, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що контролюючим органом в ході перевірки не заперечувалось.
Оплата за придбані ТМЦ проведена платіжними дорученнями: № 15236 від 05 квітня 2018 року на суму 125,00 грн, № 16773 від 16 серпня 2018 року на суму 50199,94 грн, № 17357 від 02 жовтня 2018 року на суму 65539,92 грн, № 17526 від 17 жовтня 2018 року на суму 26100,00 грн, № 17694 від 30 жовтня 2018 року на суму 65238,48 грн, № 17880 від 12 листопада 2018 року на суму 65076,00 грн, № 18170 від 04 грудня 2018 року на суму 64960,08 грн, № 18453 від 04 січня 2019 року на суму 55099,58 грн, № 18978 від 11 березня 2019 року на суму 62755,92 грн, № 19226 від 04 квітня 2019 року на суму 64168,32 грн.
З акту перевірки №1637/16-31-05-01-10/38875077 від 27 грудня 2019 року встановлено, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту та збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість (в оскаржуваній частині) стали висновки контролюючого органу про наявність недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних та експрес-накладній, наданих платником податку на підтвердження факту транспортування придбаних ним у ТОВ Айрон Смарт та ТОВ Астекс Пром товарно-матеріальних цінностей, а саме: в графі Маса брутто відсутня інформація щодо ваги вантажу; в графі Вантажно-розвантажувальні операції відсутні дані щодо операцій по навантаженню/розвантаженню, масі товару, часу прибуття та вибуття автомобілю, простою, підпису відповідальної особи; відсутня інформація щодо марки, моделі, типу причепу; в певних ТТН відсутня інформація щодо марки, моделі, типу автомобіля та відсутня печатка автомобільного перевізника; в експрес-накладній не зазначено адресу доставки та кому видано вантаж. Окрім того, перевіркою встановлена відсутність у контрагентів перевіряємого платника податку основних фондів, недостатність трудових ресурсів, постійна зміна місця обліку.
Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом визначено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом бухгалтерського обліку під час надання послуг з перевезення. А відтак, у випадку здійснення господарських операцій з постачання товару товарно-транспортна накладна не є первинним документом, на підставі якої здійснюється бухгалтерський облік таких господарських операцій.
Фактично єдиною підставою, що слугувала податковому органу в частині не прийняття ТТН, як належного доказу в підтвердження перевезення вантажу, є лише відсутність будь-яких яких даних щодо операцій по навантаженню/розвантаженню, масі товару, часу прибуття автомобіля, простою, підпису відповідальної особи, проте колегія суддів з такими висновками контролюючого органу не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно абз. 2 п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Доводи щодо відсутності такої інформації, як маса товару, спростовуються тим, що інформація щодо маси товару, документу на підтвердження навантажувально-розвантажувальних робіт не є обов`язковими реквізитами, які визначені в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Щодо відсутності печатки на деяких ТТН, слід також звернути увагу на той факт, що печатка не є обов`язковим реквізитом з урахуванням п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Також, слід врахувати, що згідно ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Тобто, ТТН цілком може і не бути завірена печатками сторін, але від цього вона не стане недійсною і не втрачає силу первинного документа.
Щодо відсутньої інформації щодо ваги вантажу слід звернути увагу, що в графі 2, 3 та 4 ТТН міститься інформація щодо найменування вантажу, його одиниці виміру та кількість місць.
Таким чином колегія суддів вважає, що всі ТТН містять відомості про транспортний засіб, водія, транспортного засобу та інші деталізуючі відомості про товар, тобто в сукупності підтверджують поставку товару, та є достатніми для того щоб вважати такі документи юридично значимими, у т.ч. для проведення в бухгалтерському обліку підприємства.
Колегія суддів вважає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірна сформовано податковий кредит.
Крім того, колегія суддів вважає, що рух товарно-матеріальних цінностей від надходження їх на підприємство до моменту виробництва та повного використання, в періоді якому була реалізована кінцева продукція підтверджується наданими до матеріалів справи документами, а саме актами вироблення продукції, договорами, видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, доказами в підтвердження оплати та відповідно відображені в бухгалтерському обліку підприємства.
Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність нарахування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
При цьому, твердження в акті перевірки щодо недоліків первинних документів спростовуються наданими позивачем доказами, якими підтверджено факти придбання товарів (робіт, послуг), їх транспортування, одержання згідно виписаних належним чином видаткових накладних, оплату за придбані товари та безпосередню потребу позивача в таких товарах, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні дають змогу визначити зміст та обсяг певної господарської операції, одиницю її виміру, а також ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні такої господарської операції. Вимог до засвідчення товарно-транспортної накладної печаткою перевізника Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом не встановлено. Наявність окремих недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних не може слугувати єдиною підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо іншими даними підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18, встановлено, що наявність ТТН не обов`язкова, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами в господарських операціях з постачання товарів.
Довід апеляційної скарги про відсутність у ТОВ «Астекс Пром» та у ТОВ «Айрон Смарт» основних фондів, недостатність трудових ресурсів для використання в господарських операціях, постійну зміну місця обліку, колегія суддів не приймає, оскільки чинне законодавство не ставить у залежність податковий облік платника податку від наявності чи відсутності основних фондів. Враховуючи, що зареєстрованим видом діяльності ТОВ «Астекс Пром» та ТОВ «Айрон Смарт» є торгівля, для здійснення якої не вимагається наявність основних фондів та у великій кількості трудових ресурсів, твердження відповідача про недостатність у цих товариств трудових ресурсів, а також основних фондів для вчинення господарських операцій із позивачем не є переконливим. Пояснень з приводу економічної доцільності залучення додаткових трудових ресурсів та придбання основних фондів відповідачем не наведено. Зміна товариствами місця податкового обліку не вказує на наявність у господарських операцій ознак «безтоварності» .
Також колегія суддів звертає увагу на індивідуальний характер відповідальності платників податків, тобто право платника податків на податковий кредит з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни та правильності ведення господарської діяльності іншими особами. Платник податків не може зазнавати негативних наслідків в результаті діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить фактичних та правових підстав для висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Астекс Пром» та ТОВ «Айрон Смарт» не мали реального характеру та не підтверджені належними та допустимими доказами, що підтверджують рух активів у процесі господарської діяльності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000670501 від 16 січня 2020 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 374358,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 299487,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) в сумі 74871,75 грн.
В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі № 440/1840/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко Л.О. Донець Постанова складена в повному обсязі 16.11.20 р.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92868829 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні