Постанова

від 28.10.2020 по справі 160/1620/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1620/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. в адміністративній справі № 160/1620/20 (суддя Віхрова В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКТУМ С" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКТУМ С" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000292501 від 31.01.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 115 485,00 грн., з яких: 92 388,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 23097,00 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №000292501 від 31.01.2020 є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вказує, що перевіркою встановлено, що у періоді, охопленому перевіркою по рахунку 621 Короткострокові векселі, видані в національній валюті , у позивача рахується кредиторська заборгованість у сумі 689181,00 грн. До перевірки було надано акт приймання-передачі векселів, відповідно до якого ТОВ Тектум С передає, а ТОВ Енерго Днепр приймає векселі в рахунок погашення заборгованості за товар за Договором від 16.07.2010 №ЄД-167. На думку скаржника, відповідно до вимог пункту 7 П(С)БО 15 Дохід ТОВ Тектум С повинно було визначити та відобразити як Інші доходи суму 513266,00 грн. від дисконтування кредиторської заборгованості у першому кварталі 2019 року. Таким чином, на порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.1 пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України, ТОВ Тектум С занижено показник у рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку , а саме занижено фінансовий результат до оподаткування за 1 півріччя 2019 р. у сумі 513266,00 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 92388,00 грн.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що для відображення в балансі довгострокових зобов`язань за їх теперішньою вартістю останні мають відповідати наступним критеріям: 1) зобов`язання мають бути довгостроковими; 2) на такі зобов`язання мають нараховуватися відсотки. При цьому відповідно до змісту пункту 10 П(С)БО 11 ці дві умови мають існувати одночасно. Зобов`язання, які виникли за простим векселем ТОВ ТЕКСУМ С з встановленим строком його погашення, виписаним на погашення заборгованості по оплаті товару за договором купівлі-продажу №ЭД-167 від 16.07.2010, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань, які відображаються у бухгалтерському обліку платника не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення. Крім того, за змістом векселя сплата відсотків за ним не передбачалась. Отже, відсутні умови відображення довгострокових зобов`язань в балансі за їх теперішньою вартістю.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без мін.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки від 16.09.2019 №48987/04-36-05-01/37149855. На підставі Акту перевірки були винесені податкові наступні повідомлення-рішення: №000674501 від 14.11.2019, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 259 725,00 грн. за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН; №000646501 від 14.11.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1276127,50 грн. (з яких: 1020902,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 255 225,50 грн. - за штрафними санкціями); №000649501 від 14.11.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 159 496,25 грн. (з яких: 127 597,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 31899,25 грн. - за штрафними санкціями). ТОВ ТЕКТУМ С в межах досудового врегулювання спорів звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги прийнято рішення №3388/6/99-00-08-05-01 від 27.01.2020, яким скаргу ТОВ ТЕКТУМ С задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.11.2019 №000646501 та №000674501 повністю. Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 №000649501 у частині нарахованих 35209,00 грн. податку на прибуток і 8802,25 грн. штрафних санкцій. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 №000649501 залишено без змін. На підставі рішення ДПС України за результатами розгляду скарги №3388/6/99-00-08-05-01 від 27.01.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №000292501 від 31.01.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 115 485,00 грн. (з яких: 92 388,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 23097,00 грн. - за штрафними санкціями).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №000292501 від 31.01.2020, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки зобов`язання, які виникли за простим векселем ТОВ ТЕКТУМ С , виписаним на погашення заборгованості по оплаті товару за договором купівлі-продажу №ЭД-167 від 16.07.2010, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань, які відображаються в бухгалтерському обліку платника не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем укладено договір купівлі-продажу №ЭД-167 від 16.07.2010 між ТОВ ТЕКТУМ С та ТОВ ЕнергоДніпро . За умовами додаткової угоди №1 від 22.03.2011 до цього договору розрахунки проведені за допомогою простого векселя (АА2034787 від 22.03.2011, акт прийому-передачі векселів). ТОВ ТЕКТУМ С виписано простий вексель на загальну суму 689181,49 грн., зі строком його погашення - 22.03.2031 без сплати. Заборгованість по векселю в сумі 689181,49 грн. обліковується на бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі .

Відповідно до акта перевірки контролюючий орган кваліфікував наявну кредиторську заборгованість за векселями як довгострокові зобов`язання та здійснив дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 Фінансові інструменти , 12 Фінансові інвестиції і 28 Зменшення корисності активів , внаслідок чого було зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 92388,00 грн.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, операції з видачі векселя в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів відображається в такий спосіб: у продавця закривається дебіторська заборгованість за кредитом рахунка 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями і з`являється заборгованість, що відображається за дебетом рахунка 341 Короткострокові векселі, отримані в національній валюті . У покупця одночасно закривається кредиторська заборгованість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками і з`являється заборгованість по рахунку 621 Короткострокові векселі в національній валюті .

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання (надалі - П(С)БО 11), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

В розумінні П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За змістом пунктів 7, 8 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Водночас пунктами 11 і 12 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за Розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Таким чином, оцінка зобов`язань за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) вимагається лише за наявності наступних умов: зобов`язання повинні бути довгостроковими; на них мають нараховуватися проценти.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції, що зобов`язання, які виникли за простим векселем ТОВ ТЕКТУМ С , виписаним на погашення заборгованості по оплаті товару за договором купівлі-продажу №ЭД-167 від 16.07.2010, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань, які відображаються в бухгалтерському обліку платника не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 р. в адміністративній справі № 160/1620/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 жовтня 2020 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий