Постанова

від 10.11.2020 по справі 160/3713/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/3713/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/3713/20 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізований охоронний підрозділ СОБР до: про:Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

06.04.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізований охоронний підрозділ СОБР (далі - ТОВ СОП СОБР ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови. / а.с.1-4/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків / а.с. 18-19/, у встановлений судом строк на адресу суду надійшов уточнений адміністративний позов ТОВ СОП СОБР / а.с. 22-25/ за яким ухвалою суду першої інстанції відкрито провадження в адміністративній справі №160/3713/20 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 27/.

Позивач, посилаючись у уточненому адміністративному позові / а.с. 22-25/, на те, що 18.03.2020р. позивачу стало відомо про існування постанови Інспекції №ОМС-ДН 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р. про накладення на підприємство штрафу у розмірі 472300грн. позивачу стало відомо лише 18.03.2020р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо примусового виконання цієї постанови. Позивач вважає цю постанову необґрунтованою та безпідставною, а обставини які викладені у цій постанові не відповідають дійсності, оскільки підприємство не отримувало від Інспекції а ні направлень на перевірку, а ні вимог про надання документів для перевірки, а ні актів про неможливість проведення інспекційного відвідування, а ні виклику для розгляду складеного посадовими особами Інспекції матеріалу на підставі якого прийнято відповідачем постанову про накладення штрафу, тому позивач не міг чинити будь-яких перешкод відповідачу у проведенні інспекційного відвідування тому, що йому взагалі не було відомо про його проведення, позивач вважає, що Інспекція порушила права підприємства бути присутнім під час розгляду справи, а своєчасне не направлення позивачу копії прийнято Інспекцією рішення - постанови про накладення штрафу, позбавило позивача можливості своєчасно оскаржити це рішення, тому позивач вважає прийняте відповідачем рішення необґрунтованим та безпідставним і просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ОМС-ДН 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р. про накладення на підприємство штрафу у розмірі 472300грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/3713/20 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради №ОМС-ДН 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р. про накладення штрафу у розмірі 472300грн.. / а.с. 125-130/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 17.07.2020р., подав апеляційну скаргу / а.с. 136-146/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, не надав належної оцінки виявленим під час інспекційного відвідування позивача щодо недопущення посадових осіб Інспекції для проведення перевірки та ненадання витребуваних документів, тому вважає що постанова №ОМС-ДН 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р. про накладення на підприємство штрафу у розмірі 472300грн. прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а суд першої інстанції прийняв рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним вимог адміністративного позову у повному обсязі. Також відповідачем у апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. у цій справі.

Матеріали апеляційної скарги №160/3713/20, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 16.10.2020р. / а.с. 135/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020р. у справі №160/3713/20 відповідачу поновлено строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інспекції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/3713/20 / а.с. 167/ і апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження на 10.11.2020р. / а.с. 168 /, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи /а.с. 169,170/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 171-173/, заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив про правильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин спору, який виник між сторонами у цій справі, вважає, що судом першої інстанції рішення у цій справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. у цій справі залишити без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач у справі - ТОВ Спеціалізований охоронний підрозділ СОБР , є юридичною особою, яка зареєстрована 19.08.2006р. ідентифікаційний код 34562802, основними видами економічної діяльності товариства є за КВЕД 74.60.9 Проведення розслідувань та забезпечення безпеки, за КВЕД 45.31.0 Електромонтажні роботи, та інше, адреса місцезнаходження підприємства - м. Дніпро, вул. Філософська, 75 кв. 3 / а.с. 16/.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 27.11.2019р. відповідачем на підставі ст.259 КЗпП України, ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.п.1 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019р. (далі -Порядок), прийнято наказ за №811-ОД Про проведення інспекційного відвідування ТОВ СОП СОБР , яким передбачено проведення такого заходу відповідними посадовими особами Інспекції 09.12.2019р. за період з 01.06.2018р. - 01.06.2019р. місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_1 , фактичне місце здійснення господарської діяльності: м. Дніпро пр. О.Поля, буд. 28-А /а.с.75/, і 09.12.2019р. посадові особи відповідача на виконання цього наказу прибули з метою проведення інспекційного відвідування за вищенаведеними адресами, але через відсутність позивача та його керівника за місцезнаходженням юридичної особи відсутність та за фактичним місцем здійснення діяльності, де знаходиться офіс ТОВ СОП СОБР , в якому знаходився чоловік, який відрекомендувався начальником охорони та повідомив про те, що керівник підприємства на робочому місці не знаходиться та запропонував інспекторам відвідати підприємство наступного дня, про що посадовими особами Інспекції було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування за №ОМС-ДН3953/1703/НП від 09.12.2019р. /а.с. 78-79/ та вимогу про надання документів №ОМС-ДН3953/1703/НД, якою відповідача зобов`язано у строк до 10.00 год. 21.12.2019р. надати необхідні документи для проведення інспекційного відвідування за наведеним у вимозі переліком / а.с. 10-11,80-81/.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені акт та вимога були надіслані 09.12.2019р. на адресу місцезнаходження позивача - АДРЕСА_1 , / а.с. 80/ і відповідно до відомостей Укрпошти, це відправлення вручено представнику позивача 11.12.2020р. / а.с. 94, зворотна сторона/.

Через відсутність у Інспекції відомостей щодо отримання позивачем вищезазначених документів ( поштового повідомлення про отримання ) Інспекцією повторно 11.12.2020р. на адресу місцезнаходження юридичної особи - позивача, було надіслано вимогу про надання документів №ОМС-ДН3953/1703/НД від 09.12.2019р. з зобов`язанням надання необхідних копій документів строком до 21.12.2019р. згідно змісту копії службової записки від 23.12.2019р. та копії фіскального чеку від 11.12.2019р. /а.с.82, 85-86/, будь-яких доказів отримання позивачем направлених повторно 11.12.2019р. документів позивачу Інспекцією суду під час розгляду справи не було надано.

У подальшому, через не усуненням позивачем перешкод для проведення інспекційного відвідування - не надання витребуваних Інспекцією документів у встановлений строк, 21.12.2019р. посадовими особами відповідача був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування за №ОМС-ДН3953/1703/НП, який було надіслано 21.12.20219р. за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу фактичного місця здійснення позивачем господарської діяльності (а.с.82 зворотна сторона -83, 84 зворотна сторона), будь-які докази стосовно отримання цього відправлення позивачем суду під час розгляду справи не були надані..

23.12.2019р. Інспекцією прийнято рішення №ОМС-ДН3953/1703/НП/СП про розгляд справи про накладення штрафу на позивача о 15-45 годин 27.01.2020р. за адресою місцезнаходження Інспекції / а.с. 86 зворотна сторона - 87/ , та копія цього рішення з повідомленням вих.. №7/1-1851 від 26.12.2019р. про розгляд справи були відповідачем надіслані на адресу місцезнаходження та фактичну адресу здійснення позивачем господарської діяльності /а.с. 88-89/

Постановою відповідача від 27.01.2020р. про накладення штрафу №ОМС-ДН3953/1703/НП/СПТД/ФС на підставі абз. 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ СОП СОБР накладено штраф у розмірі 472300,00 грн. /.с.6-9,92-93/, копія постанови була 29.01.2020р. направлена на адресу позивача за допомогою засобів поштового зв`язку / а.с. 94/, але доказів щодо дати її отримання позивачем суду під час розгляду цієї справи відповідачем не було надано.

Вищезазначена постанова є предметом оскарження у цій адміністративній справі з огляду на те, що позивач не вчиняв жодних дій, направлених на перешкоджання посадовим особам Інспекції у проведенні інспекційного відвідування, оскільки про проведення інспекційного відвідування позивача не було повідомлено, 09.12.2019р. керівник позивача знаходився у відрядженні у м. Кривому Розі, тому висновки відповідача щодо вчинення позивачем перешкод у проведенні інспекційного відвідування не відповідають фактичним обставинам, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача відповідальності за порушення вимог абз. 7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, з приводу правомірності прийняття відповідачем постанови від 27.01.2020р., врегульовуються ст. 265 КЗпП України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері у сфері господарської діяльності , Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019р. (далі -Порядок) та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р. (далі - Порядок №509), також ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції законів та нормативно-правових актів чинній на момент виникнення спірних відносин.

Сукупний аналіз положень ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 2,6,8,11,16 Порядку дає можливість зробити висновок про те, що до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, серед іншого належить здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством, та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, інспектори праці за наявності службового посвідчення, серед іншого, мають право безперешкодно під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги, а у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою, копія якого, надсилається об`єкту відвідування та органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), і такий акт відповідно до положень абз. 2 п. 2 Порядку №509 є підставою для накладення штрафу за порушення норм чинного законодавства, у тому числі положень абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Отже вищенаведене свідчить про те, що до відповідальності за порушення положень абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України може бути притягнуто суб`єкт господарювання, який є об`єктом відвідування Інспекції, який належним чином повідомлено про дату проведення відвідування, який отримав відповідні накази про проведення відвідування, акти складені за результатами відвідування, та якого повідомлено про день, годину та місце розгляду справи про вчинення ним порушення вимог законодавства про працю.

Але під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано суду належних письмових доказів, які свідчать про повідомлення ним у встановлений чинним законодавством порядок та спосіб позивача у справі, який є об`єктом відвідування, про проведення Інспекцією відвідування 09.12.2019р., про необхідність надання відповідних документів Інспекції у строк до 10-00 годин 21.12.2019р., а також доказів щодо отримання позивачем у справі складених посадовими особами Інспекції актів від 09.12.2019р. та 21.12.2019р. про неможливість проведення інспекційного відвідування позивача, які у подальшому стали підставою для прийняття Інспекцією постанови від 27.01.2020р. про накладення на позивача штрафу за порушення вимог абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, як і не було надано доказів щодо повідомлення позивача про день, годину та місце розгляду Інспекцією 27.01.2020р. справи відносно позивача, чим фактично порушено право особи ( у тому числі юридичної особи шляхом представництва) бути присутнім під час розгляду справи відносно нього.

Оцінюючи усі досліджені під час розгляду справи докази у їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття постанови про накладення на позивача штрафу №ОМС-ДМ 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р., яка є предметом оскарження у цій справі діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що у свою чергу свідчить про прийняття ним цієї постанови з порушенням вимог чинного законодавства та без належних підстав для їх прийняття, що є підставою для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог та постановив правильне рішення про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДМ 3953/1703/НП/СПТД/ФС від 27.01.2020р..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у цій справі позовних вимог у повному обсязі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/3713/20- залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст постанова виготовлено та підписано 10.11.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя В.Є. Чередниченко