П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5793/20
Категорія: 111020300 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О. М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Черкасовій Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТК Морган Групп" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства "ТК Морган Групп" про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И Л А :
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "ТК Морган Групп" в якому просило стягнути податковий борг у розмірі 20656,59 грн.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем податкового боргу, який обліковується у ГУ ДПС в Одеській області, станом на 02.06.2020 року на загальну суму 20656,59 грн. В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ю від 14.08.2019 року № 207767-53, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ПП ТК Морган Групп .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Приватного підприємства «ТК Морган Групп» про стягнення податкового боргу у розмірі 20656,59 грн. - задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "ТК Морган Групп", подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідача було позбавлено права на надання пояснень та належний захист свої прав, оскільки ані ухвали про відкриття, ані повістки не отримував. При цьому вказав, що вимоги позивача ґрунтуються на фактично припинених договірних відносинах, а отже вимога податкового органу є незаконною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 02.06.2020 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ПП ТК Морган Групп , перед бюджетом складає 20656,59 грн..
Заборгованість, що підлягає сплаті виникла в результаті податкового розрахунку земельного податку № 15861298 від 19.02.2019 року на загальну суму 20656,59 грн. (основний платіж).
14.08.2019 органом ДПС сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ПП ТК Морган Групп податкову вимогу форми Ю № 207767-53
У зв`язку з несплатою даного боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності вимог ГУ ДПС в Одеській області, як суб`єкта владних повноважень та стягнення з ПП ТК Морган Групп податкового боргу у сумі 20656,59 грн., оскільки на час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 20656,59 грн. відповідачем не сплачена, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України.
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Положенням п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 31.1. ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктами 36.1, 36.5 ст.36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, в силу вимог пункту 53.4 цієї статті, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій (пункт 286.2 статті 286 ПК).
Пунктом 287.3 статті 287 ПК передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 19.02.2019 року до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з певними розрахунками.
14.08.2019 органом ДПС сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ПП ТК Морган Групп податкову вимогу форми Ю № 207767-53, через наявність заборгованості, що підлягає сплаті, яка виникла в результаті податкового розрахунку земельного податку № 15861298 від 19.02.2019 року.
За змістом п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідачем суду не надано, а тому згідно ст. 54 ПК України є узгодженою.
При цьому, згідно розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника, судом встановлено, що сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі, обліковується, як заборгованість в загальній сумі 20656,59 грн.,а тому є не сплаченою.
Згідно п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В силу п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аналіз зазначених положень Податкового кодексу України свідчить, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів з рахунків платника податків, який має податковий борг.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Апелянтом в свою чергу не доведено відсутність податкового боргу або його погашення, а отже колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог ГУ ДПС в Одеській області та стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 20656,59 грн.
Доводи апелянта про те, що вимога про сплату податкового боргу є незаконною, оскільки фактично припинені договірні відносини, з посиланням на наявність в провадженні Господарського суду справи № 916/2041/20, колегія суддів вважає помилковими, оскільки наявність спору в господарському судочинстві не впливає на результат вирішення спору по суті позовних вимог в даній справі з підстав викладених вище.
Твердження апелянта, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справ.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року відкрито провадження у справі та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. При цьому вищезазначена ухвала, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана представником ПП ТК Морган Груп (Єрмаковим) 01.08.2020 року, водночас правом на надання письмових пояснень апелянт не скористався.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу, оскільки факт наявності спірного податкового боргу відповідача є доведеним.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТК Морган Групп" залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 16 листопада 2020 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92869186 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Лук'янчук О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні