Постанова

від 16.11.2020 по справі 640/11451/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11451/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Шурка О.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (далі - ТОВ "Енергосервіс") звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) № 6042615147 та № 6032615147 від 09.11.2018 р.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 224/26-15-14-07-03-10/32771803 від 18.09.2018 р. щодо порушення податкового законодавства прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник наполягає на тому, що перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства з огляду на неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ "Енергосервіс" з його контрагентом ТОВ "Інтербілд Комьюніті".

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а відповідачем не надано жодних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Енергосервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2014 р. по 29.07.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 224/26-15-14-07-03-10/32771803 від 18.09.2018 р.

Згідно цього акту позивачем порушено:

- п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 43 794,00 грн.;

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2015 рік на загальну суму 48 660,00 грн.

Такий висновок відповідача вмотивовано тим, що контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача із контрагентом ТОВ "Інтербілд Комьюніті", в результаті чого встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки вказане Товариство є фігурантом кримінального провадження № 12015000000000630, внесеного 08.12.2015 до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, між позивачем (замовник) та ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (підрядник) було укладено наступні договори:

- договір підряду на технічне обслуговування № 2610 від 26.10.2015 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Технічне обслуговування щитових та внутрішніх мереж в Святошинському районі м. Києва";

- договір на технічне обслуговування від 27.10.2015 р. № 2710, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Технічне обслуговування щитових та внутрішніх мереж в Солом`янському районі м. Києва";

- договір на технічне обслуговування МІТП від 23.10.2015 р. № 2310, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Технічне обслуговування модулів індивідуального теплового пункту (МІТП) в Святошинському р-ні м. Києва";

- договір на аварійне обслуговування від 28.10.2015 р. № 2810, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Аварійне обслуговування електромереж та електрощитових в Голосіївському р-ні м. Києва";

- договір підряду на розроблення робочих проектів від 29.10.2015 р. № 2910, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець забезпечує виконання: "Розроблення робочих проектів з встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків", відповідно до діючих нормативних документів.

- договір на капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж від 30.10.2015 р. № 3010, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж житлового будинку за адресою: вул. В.Гетьмана, 22-Б м. Києва", а замовник зобов`язується прийняти від підрядника й оплатити виконані роботи, у відповідності з вимогами цього Договору.

- договір на капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж від від 02.11.2015 р. № 0211, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується на свій ризик та на замовлення замовника виконати роботи "Капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж житлового будинку за адресою: вул. Борщагівська, 152 м. Києва".

Враховуючи встановлені порушення та обставини Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 09.11.2018 р.:

- № 6032615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання податком на прибуток на загальну суму 43 794,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 43 794,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.;

- № 6042615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 72 990 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 48 660,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24 330,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати до складу до складу прямих матеріальних витрат віднесено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод з ТОВ "Інтербілд Комьюніті" позивачем було надано:

- копії договору підряду на технічне обслуговування від 26.10.2015 р. № 2610, Додатку 2 до вказаного Договору про перелік об`єктів на технічне обслуговування щитових та внутрішніх мереж (Святошинський р-н м. Києва), Додатку № 3 до Договору - калькуляцію на технічне обслуговування внутрішніх мереж, Додаткової угоди № 01 від 03.11.2015 р. платіжного доручення від 13.11.2015 р. № 1099 на суму 24 990,00 грн., акта здачі-приймання від 05.11.2015 р., податкової накладної від 05.11.2015 р. № 20;

- копії договору на технічне обслуговування від 27.10.2015 р. № 2710, Додатку 1 до вказаного Договору - протокол узгодження договірної ціни на технічне обслуговування, Додаткової угоди № 1, платіжного доручення від 13.11.2015 р. № 1100 на суму 37 620,00 грн., акта здачі-приймання від 06.11.2015 р., перелік об`єктів на технічне обслуговування щитових та внутрішніх мереж в Солом`янському р-ну м. Києва, податкової накладної від 06.11.2015 р. № 21.

- копії договору на технічне обслуговування від 23.10.2015 р. № 2310, Додатку 1 до вказаного Договору - протокол узгодження договірної ціни на технічне обслуговування, Додатку № 2 до Договору - калькуляцію на технічне обслуговування модулів індивідуального теплового пункту (МІТП), Додаткової угоди № 01, платіжного доручення від 13.11.2015 р. № 1098 на суму 61 563,60 грн., акта здачі-приймання від 05.11.2015 р., перелік закладів на технічне обслуговування модулів індивідуального теплового пункту (МІТП), податкової накладної від 05.11.2015 р. № 19.

- копії договору на аварійне обслуговування від 28.10.2015 р. № 2810, Додатку 1 до вказаного Договору - протокол узгодження договірної ціни на аварійне обслуговування, калькуляції, розрахунку, Додаткової угоди № 01, платіжного доручення від 13.11.2015 р. № 1101 на суму 8 352,00 грн., акта здачі-приймання від 06.11.2015 р., перелік об`єктів на аварійне обслуговування електромереж та електрощитових, податкової накладної від 06.11.2015 р. № 22.

- копії договір підряду на розроблення робочих проектів від 29.10.2015 р. № 2910, додатків до договору, протоколу узгодження договірної ціни, акт здачі-приймання від 09.11.2015 р., платіжного доручення від 20.11.2015 р. № 2346, 30127 на суму 116 970,00 грн., податкової накладної від 09.11.2015 р. № 34.

- копії договору на капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж від 30.10.2015 р. № 3010, Додатку 1 до вказаного Договору - протокол узгодження договірної ціни на аварійне обслуговування, калькуляції, розрахунку, Додаткової угоди № 01, платіжного доручення від 20.11.2015 р. № 2346, 30128 на суму 27 198,00 грн., кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акта приймання виконаних будівельних робіт, акта здачі-приймання від 10.11.2015 р., податкової накладної від 10.11.2015 р. № 35.

- копії договору на капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж від 02.11.2015 р. № 0211, Додатку 1 до вказаного Договору - протокол узгодження договірної ціни на аварійне обслуговування, калькуляції, розрахунку, Додаткової угоди № 01, платіжного доручення від 20.11.2015 р. № 2346, 30129 на суму 15 264,00 грн., кошторису, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акта приймання виконаних будівельних робіт, акта здачі-приймання від 10.11.2015 р., податкової накладної від 10.11.2015 р. № 35.

Таким чином, у ТОВ "Енергосервіс" наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ "Інтербілд Комьюніті".

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Інтербілд Комьюніті" є фігурантом у кримінальному провадженні, обгрунтовано не взято судом до уваги, оскільки у справі відсутній вирок суду, яким встановлено факти удаваності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Необгрунтованими є доводи відповідача щодо контрагентів ТОВ "Інтербілд Комьюніті", оскільки вказана інформація жодним чином не впливає на бухгалтерський облік операцій позивача з останнім, тане може бути підставою для висновку про нереальність таких операцій та не свідчить про помилкове відображення їх у податковій звітності.

Колегія суддів не приймає в якості доказу твердження Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про те, що при дослідженні ланцюга постачання товару встановлено його обрив , позаяк при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ТОВ "Інтербілд Комьюніті".

Відтак, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя О.М.Оксененко

Суддя О.І.Шурко