Постанова

від 16.11.2020 по справі 240/1674/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1674/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

16 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради, за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 15.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020р. було відмовлено в задоволенні клопотання комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" про закриття провадження у справі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що у період з 03 по 07 лютого 2020 року провідним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України у Житомирській області Вольським В.З. , проведено позапланову перевірку КЗ "Житомирський ОІППО" ЖОР, за адресою: м. Житомир, вул.Михайлівська, 15 щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Перевіркою виявлено, що КЗ "Житомирський ОІППО" ЖОР порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вказані порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, (зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697), вказані в акті, складеному за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 №72, а саме:

- облицювання стін шляхів евакуації (коридори) будівлі виконано матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (порушено пункти 4 розділу І, 2.23 розділу III ППБУ, 7.3.3 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

- двері, які відділяють загальний коридор від сходових клітин не обладнані пристроями для самозачинення (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ);

- для покриття підлоги коридорів використано матеріали з невизначеними показниками пожежної небезпеки (порушено пункти 4 розділу І, 2.23, 2.28 розділу III ППБУ, 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

- не забезпечено витрату води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів (один струмінь з витратою не менше 2,5 л/с) відповідно до вимог ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" (наявний лише один пожежний кран) (порушено пункти 4 розділу І І1ІІБУ, п.8.1, табл. З ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація");

- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу в протипожежній перешкоді, а саме: люк виходу на горище не виконаний протипожежним 2-го типу (порушено пункти 2.3 розділу III ГІІІБУ, 8.6 ДБН В. 1.1 -7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

- клас вогнестійкості конструкцій сходів (площадки, косоури, сходи, марші сходових кліток) менше Я60 га група поширення вогню вища М0 (порушено пункти 4 розділу І, 2.23 розділу III ПГІБУ, 5.3, таблиця 1 ДБН В. 1.1- 7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва");

- не встановлені двері, які відокремлюють сходові клітки від коридорів на 2-му поверсі інституту (порушено пункт 2.37 розділу III ПІ ІБУ).

Оскільки вищезазначені порушення акту від 07.02.2020 №72 є такими, що створюють перешкоди гасінню пожеж, безпечній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальша експлуатація будівлі КЗ "Житомирський ОІПГІО" ЖОР, за адресою: м.Житомир, вул. Михайлівська, 15 з виявленими порушеннями, створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому відносно позивача необхідно застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації, до повного усунення порушень.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті, колегія суддів враховує наступні положення чинного законодавства України.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст. 1 Кодекс цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України, Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнані таблички із з

Згідно з ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог чинного законодавства України, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Колегією суддів встановлено, що на час звернення позивача до суду першої інстанції та прийняття оскарженого рішення відповідачем не були усунуті в повному обсязі порушення, що були встановлені позивачем в акті перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 №72.

Враховуючи зазначене, колегія суддів наголошує, що в Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області були усі ґрунтовні підстави для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи відповідача.

Посилання апелянта на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Щодо тверджень відповідача, що судом першої інстанції не було встановлено загрози життю і здоров`ю людей, то саме посадові особи позивача, які є спеціалістами у галузі забезпечення пожежної безпеки, на виконання вимог ч. 2, ст. 19 Конституції України та ч. 2, ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановили наявність порушень у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксувавши їх в Акті перевірки.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

У відповідності зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Комунального закладу "Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Житомирської обласної ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.