Ухвала

від 04.11.2020 по справі 401/216/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 401/216/19

провадження № 61-10696ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Філоненко Олександр Валентинович, на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2019 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ (далі - ТОВ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави в розмірі 124 445 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що впродовж 2016 - 2018 років бухгалтером ТОВ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ Яременко Оленою Станіславівною шляхом зловживання своїм службовим становищем із використанням електронної системи "клієнт-банк" проведено декілька платіжних операцій, внаслідок яких з розрахункового рахунку товариства на користь ряду фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_1 , переведено значні суми кошти. За цими фактами 11 січня 2019 в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження за № 12019120270000037 в якому здійснюється досудове розслідування. Зокрема, в період з 21 квітня 2016 року по 09 серпня 2018 року за відсутності будь-яких правових підстав ОСОБА_1 безпідставно отримала на власний картковий рахунок в АТ КБ ПриватБанк від ТОВ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ гроші в сумі 124 445 грн. Посилаючись на ці обставини та статті 1212 ЦК України, позивач просив суд його позов задовольнити.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року позовні ТОВ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ до ОСОБА_1 задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ кошти у сумі 118 565,00 грн, а також 1921,00 грн судового збору.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Філоненко Олександр Валентинович, без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року без змін.

У липні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку представником заявника подано касаційну скаргу, в якій заявник просить суд скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2020 року визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Сімоненко В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку.

У строк визначений судом засобами поштового зв`язку, надійшли до суду матеріали, яких достатньо для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинського В. А. Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30 жовтня 2020 року №2647/0/226-20, на підставі службових записок судді Петрова Є. В. відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2020 року № 4 Про обрання суддів до Великої Палати Верховного Суду , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-10696ск20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Петрова Є. В. та суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Штелик С. П.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Так у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн.

Ціна позову у справі становить 124445, 00 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200), тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

У касаційній скарзі представник заявника посилається на підпункт б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що існує кримінальна справа в якій у ОСОБА_1 не буде можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді кримінальної справи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Заявник на підтвердження винятків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі може бути переглянуте у касаційному порядку, зокрема відповідно до підпункту б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не зазначає, які саме обставини у цій справі № 401/216/19, встановлені судом, він позбавлений можливості спростувати при розгляді іншої справи.

Посилаючись на наявність зазначених обставин до касаційної скарги не додано доказів, які б їх підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Разом з цим, Верховний Суд врахував, що у цивільній справі № 401/216/19 Кропивницький апеляційний суд 21 травня 2020 року ухвалив рішення по суті, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року без змін. Тобто у справі ухвалено остаточне рішення, у разі перегляду якого у касаційному порядку, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів у справі, не встановлює обставини, не може вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджують незгоду заявника з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягаю касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, статтями 175, 176 пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Філоненко Олександр Валентинович, на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СИСТЕМА БРОНЮВАННЯ ПУТІВКА.КОМ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

Є. В. Петров

С. П. Штелик