Ухвала

від 16.11.2020 по справі 2-779/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2-779/11

провадження № 61-15687ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року позов АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № ZPVCRX02090033 від 16 грудня 2006 року у розмірі 1 517,53 грн, яка складається з: 1 407,82 грн - заборгованість за кредитом, 109,71 грн - заборгованість по відсотками за користування кредитом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову АТ КБ ПриватБанк відмовлено.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ ПриватБанк про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

21 жовтня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу (надійшла 26 жовтня 2020 року), в якій, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішенні та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову АТ КБ ПриватБанк .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки,

що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду

з цим позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи, що позов містить вимогу майнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 403,74 грн (20 186,92 грн * 1 % * 200%).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Разом з тим, в касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, суд дійшов висновку,

що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , від сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку , передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але

не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами

є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої

чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними

чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд бере до уваги, предмет спору.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується

із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова