Ухвала

від 16.11.2020 по справі 330/1889/20

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1889/20

2-з/330/24/2020

"16" листопада 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Ремонтно-будівельного кооперативу Связь про розірвання договору оренди та стягнення суми коштів сплачених за договором оренди,

в с т а н о в и в :

12 листопада 2020 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Ремонтно-будівельного кооперативу Связь про розірвання договору оренди та стягнення суми коштів сплачених за договором оренди..

В поданій заяві останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 63/100 частки нежитлового приміщення, цокольного поверху літ. А-5 загальною площею 133,7 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення, цокольного поверху літ. А-5 загальною площею 40,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 які належать на праві приватної власності Ремонтно-будівельному кооперативу Связь .

Зі змісту ч.2 ст. 149 ЦПК України вбачається, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить розірвати договір оренди та стягнути суму коштів сплачених за договором оренди.

В заяві про забезпечення позову представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову, а саме накласти арешт на 63/100 частки нежитлового приміщення, цокольного поверху літ. А-5 загальною площею 133,7 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення, цокольного поверху літ. А-5 загальною площею 40,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 які належать на праві приватної власності Ремонтно-будівельному кооперативу Связь .

Заявник вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач збирається продати все своє рухоме та нерухоме майно, що вразі задоволення позову утруднить виконання рішення суду.

В обґрунтування вказаних тверджень відповідач надав копію роздруківки з мережі Інтернет, сайт безкоштовних оголошень ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач виставив на продаж за 17 000 доларів США нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що вказаний доказ не є достатнім на підтвердження існування обставин передбачених ч.2 ст. 149 ЦПК України, крім того вказаний доказ викликає обгрунтовані сумніви в його достовірності, оскільки з цього оголошення неможливо ідентифікувати його автора та відповідно прийти до обґрунтованого висновку, щодо можливого продажу відповідачем всього нерухомого та рухомого майна.

Таким чином, з поданої заяви про забезпечення позову не вбачається, достатніх підстав для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову ( у вигляді накладення арешту на приміщення) може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Стаття 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 (Надалі - Постанова), роз`яснює, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Стаття 4 Постанови роз`яснює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки звертаючись до суду з вказаною заявою, представником позивачем не надано до суду достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували яким чином не накладення арешту на нерухоме майно відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист..

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявнику необхідно відмовити в задоволені заяви.

Керуючись ст. ст. 149-153,209 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Ремонтно-будівельного кооперативу Связь про розірвання договору оренди та стягнення суми коштів сплачених за договором оренди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізькогог апеляційного суду через Якимівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: