Рішення

від 09.11.2020 по справі 342/147/20

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/147/20

Провадження № 2/342/287/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Дутчак Т.Г.,

представника відповідача Струтинського І.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє-адвокат Дутчак Тарас Гнатович, до Ясенево-Пільнівської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить визнати та скасувати рішення двадцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання Ясенево-Пільнівської сільської ради від 08.10.2019 за № 710-27/2019 "Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 ". Позовній заяві зазначив, що з 07.03.2019 позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу 95/100 нежитлових будівель у ПАТ "Прикарпаттютюн" (код ЄДРПОУ 00383107) об`єкт нерухомого майна: "95/100 нежитлових будівель (складів), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказані нежитлові будівлі включали в себе наступні приміщення, а саме: літ. Т- склад № 2, загальною площею 507,4 кв.м., літ. У - склад № 3 загальною площею 347,0 кв.м та літ. Ф - склад № 4 загальною площею 1468,0 кв.м. Нежитлові будівлі (склади) 95/100 частки яких відчужувались за відповідними договором від 07.03.2019, знаходяться на земельній ділянці площею 1,5803 га, кадастровий номер 2621688601:01:002:0374, яка є комунальною власністю Ясенево-Пільнівської сільської ради та знаходяться у користуванні ПАТ "Прикарпаттютюн" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ІФ № 001143 виданого 09.10.1995 року Ясенево-Пільнівською сільською радою народних депутатів. 12 березня 2019 оку позивачу передано. у відповідності до Акту приймання - передачі майна за договором від 07.03.2019, нежитлові будівлі (склади), які знаходяться на земельній ділянці із цільовим призначенням: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншого призначення. площею 1,5803 га, кадастровий номер 2621688601:01:002:0374, що призначені для обслуговування вказаних нежитлових будівель (споруд).18 жовтня 2019 року позивач, ставши власником нерухомого майна, звернувся до Ясенево-Пільнівської сільської ради із заявою, в якій прохав передати в оренду земельну ділянку на якій розміщене придбане ним майно. Натомість, відповідач залишив вказану заяву без розгляду та прийняв на 27 сесії 7-го скликання у першому пленарному засіданні рішення від 08.10.2019 за № 710-27/2019 "Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) , яким вирішив поділити земельну ділянку комунальної власності площею 1,5803 га на 4 земельні ділянки площами: 0,25 га, 0,12 га, 0,05 га та 1, 1603 га відповідно до схеми поділу та виготовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу відповідної земельної ділянки. Рішення від 08.10.2019 позивач отримав 31.01.2020. Однак, вказане рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач подавши до Ясенево-Пільнівської сільської ради заяву від 18.10.2019 виявив свій добровільний намір оформити право користування землею на умовах оренди згідно приписів ст.93 ЗК України. Однак, відповідна заява залишилась відповідачем без розгляду та прийнялось оскаржуване рішення, хоча з укладенням правочину щодо переходу права власності на об`єкти нерухомого майна, водночас є передумовою для переходу відповідного права на землю, а набувач з огляду на приписи ст.182,657 ЦК України вправі вимагати переоформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на вказане нерухоме майно. За загальним правилом, закріпленим у ст.120 ЗК України, особа. яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. відповідно до приписів ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, позивач вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв не у відповідності до ст.19 Конституції України та з порушенням приписів ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, а тому рішення Ясенево-Пільнівської сільської ради від 08.10.2019 за № 710-27/2019 "Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 " є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

05 березня 2020 року Ухвалою суду в підготовчому засіданні залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , жителя с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_3 , як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача скористався своїм право та подав до суду пояснення на подану позовну заяву. В поданих поясненнях ОСОБА_3 просить суд залишити позов ОСОБА_1 без задоволення.

В судовому засіданні позивач та представник позивача-адвокат Дутчак Т.Г. позовну заяву підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача, голова сільської ради Струтинський І.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного позову. Ствердив, що про те, що ОСОБА_1 з 08.10.2019 є власником майна і вони не знали про це коли виносили оскаржуване ним рішення. Заяву ОСОБА_1 подав 18.10.2019 вже після того як вони прийняли рішення про поділ ділянки. Рішенням ділянку поділили на 4 частини без визначення частки особам. Від "Прикарпаттютюн" була згода на вилучення частини ділянки на Книгиницького в розмірі 0,20 га, заява від 2017 року. ОСОБА_1 08.10.2019 був присутній на сесії тому, що він є депутатом сільської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні 14.09.2020 пояснив, що він в 2009 році купив один склад і в договорі пише 5/100. Від купівлі майна решти він відмовився давши заяву хоча мав першочергове право на купівлю. В судове засідання 09.11.2020 ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що:

Згідно договору купівлі-продажу 95/100 нежитлових будівель укладеного 07.03.2019 між ПАТ Прикарпаттятютюн та ОСОБА_1 , останній набув право власності на нежитлові приміщення розміщені по АДРЕСА_1 . В п.2 цього договору зазначено, що нежитлові будівлі (склади), 95/100 часток яких відчужуються за цим договором, знаходяться на земельній ділянці площею 1,5803 га, кадастровий номер 2621688601:01:002:0374, яка є комунальною власністю Ясенево-Пільнівської сільської ради та знаходиться в користуванні продавця відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ІФ №001143 виданого 29.05.1995.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрував право власності на придбане нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 11.03.2019 року.

18.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Ясенево-Пільнівської сільської ради про надання йому 1,5803 га. землі в оренду, зазначаючи, що на ній розміщене нерухоме майно власником котрого він є.

Згідно даних протоколу 27 сесії сільської ради 7 демократичного скликання від 22.10.2019 по заяві ОСОБА_1 рішення не прийнято .

Також, 08.10.2019 Ясенево-Пільнівською сільською радою було прийнято рішення №710-27/2019 про поділ земельної ділянки комунальної власності площею 1,5803 га (кадастровий номер 2621688601:01:002:0374) розташованої в межах населеного пункту АДРЕСА_1 , на 4 земельні ділянки площею 0.25 га, 0.12 га, 0.05 га та 1.1603 га. В даному рішенні не зазначено кому саме і яку частку земельної ділянки має бути визначено. Також відповідачем не надано інформації про надання згоди власника 95/100 майна, яке розміщено на земельній ділянці, що була поділена сільською радою, на момент винесення рішення від 08.10.2019 на поділ ділянки.

Дані факти ніким не спростовано під час розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з даним позовом оскільки не згідний із поділом на чотири частини земельної ділянки площею 1.5803 га. визначеного рішенням Ясенево-Пільнівської сільської ради №710-27/2019 від 08.10.2019, на якій розміщене нерухоме майно власником якого він є. Також зазначає, що дана площа була обумовлена в договорі купівлі-продажу між ним та попереднім власником нерухомого майна і одночасно користувача земельної ділянки. Наголошує, що договір купівлі-продажу є чинним і ніким не оскаржувався та не скасовувався. Також зазначає, що він звернувся до сільської ради для оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди, але такого рішення сільська рада не прийняла.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України) За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Частиною першою статті 10 Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ч. 4,5 ст. 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності будівлі або споруди. У разі набуття права власності на будівлю або споруду особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщено будівлю або споруду, на умовах оренди.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України. Відповідно до положень статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Вказаними вище нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема, приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З аналізу наведеного вище вбачається, що у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній Законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до переконання, що Ясенево-Пільнівська сільська рада приймаючи рішення 08.10.2019 року, про поділ земельної ділянки площею 1,5803 га., що розміщена по АДРЕСА_1 , діяла в межах наданих їй законодавством повноважень, однак безпідставно та не обгрунтовано здійснила її поділ на чотири частини, в супереч вимогам ст.377 ЦК України і тим самим обмежила право позивача на користування земельною ділянкою в тих розмірах, що були обумовлені між покупцем і продавцем в договорі купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 07.03.2019 та прийняла рішення 08.10.2019 без врахування думки власника майна, що розміщена на спірній земельній ділянці.

Також, судом критично оцінюються твердження представника відповідача - сільської ради, про те, що їм не було відомо про, те що власником майна є позивач, оскільки не знання хто є власником майна не надає їй права поділу земельної ділянки без відома цього власника нерухомого майна, що на ній розміщено і прийняття рішення про надання частини земельної ділянку в користування іншим особам без врахування інтересів власника майна, що розміщене на спірній земельній ділянці. Ще критично оцінюються судом і твердження представника відповідача про те, що попередній власник придбаного позивачем нерухомого майна, надав письмову згоду в 2017 році на поділ земельної ділянки і тому вони мали право приймати оскаржуване позивачем рішення, оскільки сільською радою не було здійснено поділу земельної ділянки до того часу поки все нерухоме майно, яке придбав позивач 07.03.2019, не перейшло в його власність, а відповідно на момент прийняття оскаржуваного рішення у особи, яка надала згоду на поділ земельної ділянки в 2017 році, вже не було у власності нерухомого майна розміщеного в АДРЕСА_1 , а відповідно вона і не була користувачем земельної ділянки на якій розміщувалось нерухоме майно позивача.

Свідчення свідка ОСОБА_5 з приводу правомірності прийнятого оскаржуваного позивачем рішення сільської ради не заслуговують на увагу. Бо свідок тільки підтвердив, що йому відомо, як колишньому працівникові підприємства яке здійснило продаж нерухомого майна позивачу, про надання згоди в 2017 році попереднім власником нерухомого майна на поділ земельної ділянки. Однак він не надав будь-яких свідчень з приводу правомірності поділу земельної ділянки саме в тих частинах, що було здійснено сільською радою.

Судом критично оцінюються і твердження третьої особи ОСОБА_3 , який придбав в 2009 році 5/100 частин нерухомого майна, яке було придбано позивачем в 2019 році у розмірі 95/100, щодо того, що сільська рада правомірно здійснила поділ земельної ділянки площею 1.5803 га. за його заявою, оскільки ним не аргументовано на підставі чого має бути здійснено поділ даної земельної ділянки саме в тих частинах, що визначені в оскаржуваному позивачем рішенні.

Також судом враховується і те, що позивач придбав 95/100 згідно договору купівлі-продажу за обумовленою між сторонами угоди ціною, а ОСОБА_3 сам в судовому засіданні 14.09.2020 ствердив, що відмовився від купівлі решти частини цілісного майнового комплексу, хоча мав переважне право на її купівлю.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому суд приходить до переконання, що хоча і виключно орган місцевого самоврядування в праві приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування, що і було здійснено Ясенево-Пільнівською сільською радою приймаючи рішення від 08.10.2019, однак оскаржуване рішення відповідача було прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушенням прав позивача, як власника нерухомого майна, що розміщено на цій земельній ділянці, оскільки Ясенево-Пільнівська сільська рада приймаючи рішення 08.10.2019 року про поділ земельної ділянки на чотири частини площею 1,5803 га. на котрій розміщене нерухоме майно, власником якого є позивач, не врахувала того, що дана площа була визначена між сторонами Договору купівлі-продажу нерухомого майна 95/100 від цілісного майнового комплексу і була в користуванні продавця нерухомого майна відповідно до Державного акту постійного користування, який був чинний на момент укладення договору купівлі-продажу, до моменту здійснення продажу решти частини нерухомого майна, тому сільська рада необґрунтовано та безпідставно здійснила поділ земельної ділянки кадастровий номер 2621688601:01:002:0374 з порушенням прав позивача як власника нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці саме площею 1,5803 га. поділивши її на чотири визначені сільською радою частини, без будь-якого обґрунтування та без врахування інтересів позивача.

Питання судових витрат вирішується згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять сьомої сесії сього демократичного скликання Ясенево-Пільнівської сільської ради від 08.10.2019 за № 710-27/2019 Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Місцезнаходження Ясенево-Пільнівської сільської ради - вул.С.Стрільців,60, с. Ясенів-Пільний, Городенківського району Івано-Франківської області.

Місце проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 - с.Ясенів-Пільний, Городенківський район, Івано-Франківська область.

Повне судове рішення складене 16.11.2020.

Суддя: Гайдич Р. М.