Постанова

від 16.11.2020 по справі 613/1142/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Харків

Справа № 613/1142/19

Провадження № 22-ц/818/ 4883 /20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хорошевського О.М.

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря Пузікової Ю.С.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 , Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, Фермерське господарство Фікс

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 10 серпня 2020 року, постановлене суддею Уваровою Ю.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства ФІКС , Богодухівської районної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконним розпорядження Богодухівської РДА про передачу земельних ділянок в оренду, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ,-

УСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суд із позовом в якому просив визнати незаконним розпорядження Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області № 803 Про передачу ОСОБА_2 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Богодухівської міської та Шарівської селищної рад за межами населених пунктів від 20.12.2012 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Шарівської селищної ради - 48,3192 га за межами населених пунктів та надання ОСОБА_2 в оренду строком на 49 років земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Шарівської селищної ради - 48,3192 за межами населених пунктів; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320855700:03:001:0270 між Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області і ОСОБА_2 та ФГ ФІКС та повернути вищезазначену земельну ділянку до державного резервного фонду для подальшого використання за цільовим призначенням одночасно зі скасуванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди цієї земельної ділянки ОСОБА_2 та ФГ ФІКС ; 3) стягнути з відповідачів на його користь понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову.

Позовні вимоги вмотивовані тим , що 26.11.2008 рішенням Богодухівського районного суду Харківської області за ним визнано право на земельну частку (пай) із земель, переданих у колективну власність СЗАТ Свердловське Богодухівського району Харківської області у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектарів, на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області. Ухвалою цього суду від 25.11.2013 виправлено описку в зазначеному рішенні та резолютивну частину викладено у такій редакції: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) із земель резервного фонду у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектари, розташованих на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області .

В подальшому позивачу стало відомо, що розпорядженням Богодухівської РДА№ 803 від 20.12.2012 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 49 років земельні ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 129,1963 га ріллі: на території Богодухівської міської ради - 80.8771 га, та на території Шарівської селищної ради - 48,3192 га за межами населеного пункту. А 25.12.2012 на підставі вказаного розпорядження між ОСОБА_2 та Богодухівською РДА укладено договір оренди земельної ділянки площею 48,3192 га, кадастровий номер: 6320855700:03:001:0270.

Для отримання належної йому земельної частки (паю) та на виконання судового рішення позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області (відділ у Богодухівському районі) із запитом про надання інформації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 6320855700:03:001:0270.

29.08.2017 позивачу на цей запит було надано відповідь за №10-20-0.23,12-134/104-17, що дана земельна ділянка розташована на території Шарівської селищної ради, її площа - 48,3192 га, цільове призначення - ведення селянського (фермерського) господарства (землі державного резервного фонду), власник ділянки - Богодухівська РДА, інші зареєстровані речові права: договір оренди з ФГ ФІКС , строк дії речового права з 25.07.2013 до 25.12.2061.

На думку позивача Богодухівська РДА прийняла незаконне розпорядження, яким під виглядом земель запасу передала в оренду ОСОБА_2 землі державного резервного фонду, за рахунок яких він має право на отримання земельного паю.

Незрозумілим для позивача є те, за яких обставин та у який спосіб вказана земельна ділянка була надана в оренду ФГ ФІКС та зареєстрована однією датою та одним номером запису про право в державному реєстрі прав, що і у самого ОСОБА_2 , оскільки зазначене фермерське господарство було створене 29.07.2013, тобто після реєстрації за ним права оренди землі 25.07.2013, що є неможливим. При цьому ОСОБА_2 є єдиним учасником фермерського господарства та став його керівником та підписантом лише з 17.03.2015, тобто через 2 роки після створення господарства.

Позивач також зазначає, що договір оренди не був зареєстрований ОСОБА_2 в установленому законом порядку, про що свідчить відсутність запису про його державну реєстрацію, тому всупереч умовам договору ця земельна ділянка не могла бути передана в оренду ОСОБА_2 протягом 3-х днів після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі. Отже в порушення ст. 203 ЦК України укладений правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені. Як вважає позивач, це свідчить про незаконне використання ОСОБА_2 земель державного резервного фонду та маніпуляції посадових осіб Богодухівської РДА, пов`язані з незаконним розпорядженням землями державного резервного фонду.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 серпня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Скарга містить посилання на ті ж підстави, що викладені у позовній заяві, а також зазначено, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не взято до уваги правову позицію Верховного суду з аналогічної ситуації у справі №696/1579/15.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що на момент отримання виправленого судового рішення Богодухівська РДА вже не мала права на розпорядження такими земельними ділянками.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в позовній заяві зазначає, що розпорядженням та договором оренди порушується його майбутнє право власності. Отже у суду відсутні підстави стверджувати, що навіть у разі визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки позивач зможе реалізувати своє право на пай за рахунок саме цієї ділянки.

Колегія судді погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.12.2012 головою Богодухівської РДА видано розпорядження № 803, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 129,1963 га ріллі, в тому числі на території Богодухівської міської ради - 80,8771 га та на території Шарівської селищної ради - 48,3192 га за межами населеного пункту, та надано ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення /а.с.12-13/.

25.12.2012 на підставі даного розпорядження між Богодухівською РДА (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 48,3192 га ріллі, кадастровий номер: 6320855700:03:001:0270, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шарівської селищної рада за межами населеного пункту /а.с.14-15, 135-138/.

Договір укладено строком на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації (п. 6 договору). Згідно із п. 16 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру (а.с.7), витягу з Державного реєстру № 6875620 від 25.07.2013 (а.с.145) державну реєстрацію права оренди земельної ділянки здійснено за ОСОБА_2 та ФГ ФІКС - 25.07.2013 року.

Зазначені відомості підтверджуються і довідкою відділу у Богодухівському районі ГУ Дерджеокадастру у Харківській області № 10-20-0.23,12-134/104-17 від 29.08.2017 (а.с.6).

Після здійснення державної реєстрації, 29.07.2013 сторони договору оренди підписали акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с.137).

29.07.2013 здійснено державну реєстрацію ФГ ФІКС , засновником якого є ОСОБА_2 (а.с.8-9).

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 26.11.2008 за позивачем визнано право власності за земельну частку (пай) із земель, переданих в колективну власність СЗАТ Свердловське Богодухівського району Харківської області в розмірі 4,83 умовних кадастрових гектарів на території Шарівської селищної ради (а.с.10).

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 25.11.2013 виправлено описку в зазначеному судовому рішенні, суд ухвалив вважати вірним такий зміст резолютивної частини цього рішення: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) із земель резервного фонду у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектари, розташованих на території Шарівської селищної ради Богодухівського району Харківської області /а.с.11/. Ці судові рішення набрали законної сили.

27.03.2019 позивач звернувся до Шарівської селищної ради та ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявами, в яких просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державного резервного фонду орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Шарівської селищної ради за рахунок земельної ділянки державного резервного фонду з кадастровим номером: 6320855700:03:001:0270 згідно із зазначеними судовими рішеннями /а.с.16, 18/.

Листом за № 02-21/197 від 02.04.2019 виконавчий комітет Шарівської селищної ради на цю заяву повідомив позивачу, що селищна рада не є розпорядником чи власником цієї земельної ділянки /а.с.17/.

ГУ Держгеокадастру у Харківській області листом № Ч-3650/0-2693/0/95-19 від 24.04.2019 відмовило позивачу в задоволенні заяви з урахуванням того, що земельна ділянка перебуває в оренді ФГ ФІКС , а згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні, передаються у власність чи користування за рішенням органів влади лише після припинення цих прав в порядку, визначеному законом /а.с.19/.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що з листа відділу у Богодухівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківської області за № 29-20-0.23,12-396/104-19 від 30.09.2019, вбачається інформація про відсутність вільних земельних ділянок для оформлення громадянам у приватну власність, з переліком кадастрових номерів /а.с.56/.

З відповідь ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 29-2011,1-8159/0/19-19 від 10.10.2019 зазначено, що в період з 2011 по 2019 роки звернень від ОСОБА_1 щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на виконання указаних судових рішень не надходило. Також вказано, що розмір земельної частки (паю) ОСОБА_1 не визначений у фізичних гектарах, тому на даний час неможливо вказати її місце розташування на земельних ділянках, які віднесені до земель запасу та резервного фонду на території Шарівської селищної ради, а також визначити чи входить вона до земельної ділянки з кадастровим номером: 6320855700:03:001:0270. Станом на 01.01.2013 обліковулося вільних земель: резервного фонду 494.5 га, з них ріллі 410.0 га; запасу 72.11 га, з них ріллі 52.87 га /а.с.67/.

З листа Шарівської селищної ради за № 02-21/525 від 09.10.2019 вбачається, що позивачу відмолено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паю) за рахунок земель резервного фонду Шарівської селищної ради у розмірі 4,83 умовних кадастрових гектар, у зв`язку з відсутністю земель резервного фонду комунальної власності в межах населених пунктів селищної ради, вільних від використання. В листі селищна рада також повідомила, що не володіє інформацією щодо місця розташування паю позивача на місцевості, а розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером: 6320855700:03:001:0270 є Богодухівська РДА, тому селищна рада не уповноважена видавати жодних розпорядчих документів щодо її використання. Селищна рада також повідомила, що за даними публічної кадастрової карти на сьогодні є вільні від використання землі державного резервного фонду за межами населених пунктів, однак селищна рада не є їх розпорядником /а.с.69-74/.

В листі Богодухівської РДА № 01-33/3810 від 23.10.2019 зазначено, що позивач не звертався до райдержадміністрації з клопотаннями про виконання судового рішення та виділення йому в натурі земельної частки (паю) /а.с.76/.

Такими чином на момент укладення оспорюванного договору та його державної реєстрації 25.07.2013 позивач не звертався до компетентних органів щодо виконання рішення суду та виділ земельної ділянки, тому підстав вважати, що при винесені РДА рішення та укладенні договору були порушені права позивача не можна.

Крім того, судова колегія бере до уваги, те що описку у рішення Богодухівського районного суду Харківської області виправлено лише 25.11.2013 тобто після державної реєстрації договору оренди землі.

Згідно із положеннями ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (пп. в , г ч. 3 ст. 152 ЗК України).

За ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

В п. 5, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними міститься роз`яснення, що відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК , саме на момент вчинення правочину.

Визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав і цивільних інтересів застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов необхідних для чинності правочину (ст. 203 ЦК).

Тобто суд перевіряє додержання вимог ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину та встановлює, чи порушував він законні права та інтереси сторін правочину або іншої заінтересованої особи в момент вчинення.

В постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №623/3227/16-ц наведено такий висновок: Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України дає підстави для висновку, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист порушеного цивільного права.

Недійсність - це така ознака правочину, який його сторони мали намір укласти чи уклали, яка має бути притаманна цьому юридичному факту на момент його вчинення. Якщо недійсність обґрунтовується обставинами, які на момент його вчинення не існували, це не може бути підставою для рішення суду про визнання його недійсним. Так само позивач у справі повинен мати право на позов у матеріальному сенсі на момент його вчинення .

Згідно з положеннями ст.ст. 2,3 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), однак підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідного органу влади.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що доказів вчинення дій, необхідних для виділення паю в натурі (на місцевості) відповідно до процедури, яка передбачена Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , не надано.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що на момент видачі спірного розпорядження РДА та укладення договору оренди, земельна частка (пай) ОСОБА_1 входила до складу спірної земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_2 , і, що на момент видачі розпорядження та вчинення правочину були порушені його права.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення прав позивача відбулось в момент видачі розпорядження або учинення правочину належними та допустимим доказами не підтверджено.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків викладених судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , п. 1 ч. 1 ст. 374 , ст.ст. 375 , 381- 384 , 389-391 ЦПК України , суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.М.Хорошевський.

Судді колегії В.Б. Яцина.

І.В Бурлака.

Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2020 року.