Постанова

від 11.11.2020 по справі 826/17833/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17833/18 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Сергій до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ПП Сергій звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) від 29 травня 2018 року № 0019084004.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що протягом року до ПП Сергій вже застосовувалися штрафні санкції за неподання податкової звітності, у зв`язку з чим за кожну наступну несвоєчасно подану звітність з акцизного податку до позивача підлягав застосуванню штраф у розмірі 1020 грн 00 коп.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві від ПП Сергій не надходив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що ПП Сергій на час виникнення спірних правовідносин перебувало на податкового обліку в Головному управління ДФС у м. Києві.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 березня 2018 року № 0007174004 про нарахування штрафних санкцій за неподання декларації з акцизного податку за вересень 2016 року в розмірі 170 грн 00 коп.

ПП Сергій листом від 19 квітня 2018 року № 1/4 направило Головному управлінню ДФС у м. Києві податкові декларації з акцизного податку за період березня 2015 року по лютий 2018 року, а також платіжні доручення про сплату акцизного податку та штрафних санкцій за порушення строків подачі податкової звітності за вказаний період.

Головне управління ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, за підсумками якої склало акт від 07 травня 2018 року № 1768/26-15-40-04/30186534.

ПП Сергій подало заперечення на акт камеральної перевірки, які були відхилені листом відповідача від 30 травня 2018 року № 24728/10/26-15-40-04-21.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2018 року № 00019084004 про нарахування штрафних санкцій за неподання декларації з акцизного податку за квітнень 2015 року - серпень 2016 року, жовтень 2016 року - лютий 2018 року в розмірі 34680 грн 00 коп. (по 1020 грн 00 коп. за кожну декларацію).

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, ПП Сергій оскаржило його до ДФС України, однак рішенням від 10 серпня 2018 року № 26355/6/99-99-11-03-01-25 у задоволенні скарги було відмовлено.

ПП Сергій вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2018 року № 00019084004 є протиправним, у зв`язку з чим звернулося до суду із адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП Сергій , суд першої інстанції виходив з того, що станом на день проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, декларації акцизного податку подано ПП Сергій до контролюючого органу та сплачено штраф за їх несвоєчасне подання, що спростовує висновки акта перевірки щодо неподання вказаних декларацій та відповідно застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно зі ст. 223 Податкового кодексу України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Положення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що у ПП Сергій з квітня 2015 року виник обов`язок щомісяця подавати податкову декларацію з акцизного податку.

У березні 2018 року контролюючий орган провів камеральну перевірку, за підсумками якої виявив, що позивач не подав податкову декларацію з акцизного податку за вересень 2016 року, що стало підставою для застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 170 грн 00 коп.

Отримавши відповідне податкове повідомлення-рішення, ПП Сергій подало податкову звітність не лише за вересень 2016 року, а й за інші податкові періоди, а саме - з березня 2015 року по лютий 2018 року. Одночасно позивач сплатив штраф за порушення строку подачі звітності у розмірі по 170 грн 00 коп. за кожну податкову декларацію. Штрафні санкції за порушення строку подачі звітності за вересень 2016 року були нараховані податковим повідомленням-рішенням від 15 березня 2018 року № 0007174004. За інші податкові періоди позивач визначив та сплатив штрафні санкції самостійно.

Незважаючи на те, що на час проведення камеральної перевірки (результати якої оформлені актом від 07 травня 2018 року № 1768/26-15-40-04/30186534) штрафні санкції за порушення строків подачі податкової звітності з акцизного податку за квітнень 2015 року - серпень 2016 року, жовтень 2016 року - лютий 2018 року вже були сплачені позивачем згідно з платіжними дорученнями від 16 квітня 2018 року (які проведені банком 19 квітня 2018 року), а їх копії отримані Головним управлінням ДФС у м. Києві (що підтверджується відміткою на супровідному листі від 19 квітня 2018 року), контролюючий орган повторно нарахував (податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року № 0019084004) штрафні санкції.

За змістом апеляційної скарги, Головне управління ДФС у м. Києві погоджується з тим, що факт самостійної сплати штрафних санкцій може бути врахований при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ПП Сергій до відповідальності та винесення податкового повідомлення-рішення. Разом з тим відповідач наполягає, що при визначенні розміру штрафу слід керуватись абз. 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Оскільки позивач сплатив штраф у розмірі по 170 грн 00 коп. за кожен випадок порушення строків подачі податкової звітності, а повинен був сплатити по 1020 грн 00 коп., відповідач вважає, що підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року № 0019084004 - відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість вказаного доводу, колегія суддів враховує, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн 00 коп. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. І лише у разі повторного вчинення такого порушення протягом одного року з дня застосування штрафу розмір санкції збільшується до 1020 грн 00 коп. за кожне неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з актом камеральної перевірки від 07 травня 2018 року № 1768/26-15-40-04/30186534 зміст виявленого порушення полягав саме у неподанні податкової звітності.

Разом з тим, як раніше зазначалося, камеральна перевірка проводилася 07 травня 2018 року, а відповідна податкова звітність була отримана контролюючим органом 19 квітня 2018 року.

Крім того, строк для подачі податкових декларацій з акцизного податку за квітнень 2015 року - серпень 2016 року, жовтень 2016 року - січень 2018 року закінчився до моменту накладення на ПП Сергій штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15 березня 2018 року № 0007174004.

В такому випадку відсутній факт повторного вчинення правопорушенням саме після застосування штрафу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що нарахування ПП Сергій штрафу в розмірі 34680 грн 00 коп. є необґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ПП Сергій та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року № 0019084004.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, що викладені в рішенні суду від 20 січня 2020 року, та не можуть бути підставою для його скасування,

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку