Постанова

від 16.11.2020 по справі 904/607/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року м. Дніпро Справа № 904/607/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.,

розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2020р.

у справі № 904/607/20 (суддя - Бондарєв Е.М., м. Дніпро)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД", м. Дніпро

про стягнення 100 000,00 грн. передоплати, 230,00 грн. 3 % річних та 2 012,93 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД" заборгованості на загальну суму 102 042,93 грн., з яких: 100 000,00 грн. передоплата; 230,00 грн. 3% річних за період з 01.01.2020р. по 29.01.2020р.; 2 012,93 грн. пеня за період з 01.01.2020р. по 29.01.2020р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором субпідряду № 17/10-2019-01 від 17.10.2019р. в частині виконання робіт з ліквідації основних засобів об`єктів на території ПАТ "ДКХЗ".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2020р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж" 100 000,00 грн. передоплати, 2 102,93 грн. пені, 230,00 грн. 3 % річних та 2 108,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів виконання робіт у повному обсязі та у передбачений специфікацією строк, а також доказів повернення суми перерахованої позивачем попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2020р., справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- відповідач не отримував копію позовної заяви, ухвал суду від 04.02.2020р. та від 17.02.2020р. про відкриття провадження у справі, чим був позбавлений можливості доступу до правосуддя шляхом подання відзиву на позовну заяву, подання доказів, які спростовують доводи позивача;

- рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки суд залишив поза увагою, що під час дії карантину встановлені строки для надання відзиву на позовну заяву продовжились відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020р.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не направив до суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

17.10.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 17/10-2019-01 відповідно до п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе виконання робіт по ліквідації основних засобів об`єктів ПАТ "ДКХЗ". Детальний перелік робіт визначається специфікацією (додаток № 1 до цього договору).

За змістом п. 1.2. договору строк виконання субпідрядником робіт встановлюється погодженим сторонами специфікацією з правом початку виконання договірних зобов`язань раніше зазначеного строку (додаток № 1 до цього договору).

Генпідрядник зобов`язаний оплатити виконанні роботи в розмірі, строки та в порядку, передбаченими цим договором.

Субпідрядник зобов`язаний виконати роботи належної якості в об`ємі, обумовленому даним договором, і здати виконані роботи генпідряднику в строки, передбачені специфікацією (п.п. 2.1.3., 2.2.1. договору).

Генпідрядник має право відмовитися від виконання даного договору та вимагати відшкодування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не приступить до виконання робіт або виконує роботи настільки повільно, що виконання передбачених даним договором робіт в строк є неможливим (п. 2.5.2. договору).

Вартість робіть визначається специфікацією (п. 3.1. договору).

В разі порушення строків виконання робіт, передбачених умовами даного договору субпідрядник сплачує генпідряднику неустойку за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення зобов`язання, від вартості невиконаних в строк робіт (п. 6.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Так, на виконання умов договору сторони уклали специфікацію № 1, якою узгодили: найменування, кількість та ціну робіт.

Відповідно до п. 2. специфікації строк виконання робіт - до 31.12.2019р.

Згідно з п.3 специфікації умови оплати: передоплата до початку виконання робіт в розмірі 30 000,00 грн.; по спливу 10 робочих днів після початку робіт оплата в розмірі 70 000,00 грн.; по спливу 25 робочих днів після початку робіт оплата в розмірі 70 000,00 грн.; в подальшому оплата актів виконаних робіт по спливу 14 робочих днів після підписання, за вирахуванням попередніх оплат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Строймонтаж" здійснило передоплату за виконання робіт згідно платіжних доручень № 1935 від 21.10.2019р. на суму 30 000,00 грн.; № 1970 від 05.11.2019р. у сумі 70 000,00 грн.

Разом із тим, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт з ліквідації основних засобів об`єктів на території ПАТ "ДКХЗ" не виконав, чим порушив умови договору та специфікації.

19.12.2019р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1435/12 від 18.12.2019р., в якій просив останнього повернути передоплату в тридцятиденний строк. Однак, зазначена претензія відповідачем була залишена без відповіді.

З урахуванням умов п. 2. специфікації строк виконання робіт сплинув 31.12.2019р.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення суми передоплати за договором субпідряду в розмірі 100 000,00 грн. та 3 % річних і пені за несвоєчасне повернення грошових коштів. А предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного виконання робіт за договором субпідряду, факт оплати позивачем зазначених робіт.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК УКраїни).

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ГК України).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ГК України).

Колегія суддів звертає увагу, що сторонами погоджено порядок дій у випадку невиконання субпідрядником своїх зобов`язань за договором, а саме: генпідрядник має право відмовитися від виконання даного договору та вимагати відшкодування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не приступить до виконання робіт або виконує роботи настільки повільно, що виконання передбачених даним договором робіт в строк є неможливим (п. 2.5.2. договору).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт у повному обсязі та у передбачений специфікацією строк, а також доказів повернення суми перерахованої попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн.

В претензії № 1435/12 від 18.12.2019р. з огляду на те, що до 31.12.2019р. (строку виконання робіт) залишилось менше двох тижнів, а роботи з демонтажу не розпочаті, позивач зазначив, що вимушений ініціювати розірвання договору.

З урахуванням викладеного, дослідивши правові підстави для повернення позивачу передоплати з відповідача за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду, що було визначено як предмет позову у даній справі, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в порядку п. 6.2. договору за не виконання передбачених робіт, нарахував та просить стягнути пеню в розмірі 2 012,93 грн. за період 01.01.2020р. по 29.01.2020р..

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, місцевий господарський суд правомірно визнав його таким, що здійснено правильно, а вимогу такою, що підлягає задоволенню повністю в розмірі 2 012,93 грн.

Верховний суд в постанові від 23.04.2019р. у справі № 904/3565/18 звернув увагу, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18).

Також позивач за невиконання відповідачем зобов`язання по поверненню грошових коштів нарахував у відповідності до ст. 625 ЦК України суму 230,00 грн. 3 % річних за період 01.01.2020р. по 29.01.2020р.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд першої інстанції обґрунтовано визнав його таким, що підлягає задоволенню.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких заперечень щодо суті спору.

Натомість, відповідачем в якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції зазначено про порушення судом норм процесуального права.

Разом з тим, матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача як копії позовної заяви, так і ухвал місцевого господарського суду від 04.02.2020р. про залишення позовної заяви без руху, від 17.02.2020р. про відкриття провадження у справі. При цьому, поштові відправлення на адресу відповідача повертались до господарського суду із відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки суд залишив поза увагою, що під час дії карантину встановлені строки для надання відзиву на позовну заяву продовжились відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020р. колегія суддів враховує, що вказаний Закон набув чинності 02.04.2020р., а судове рішення ухвалено 01.04.2020р.

Крім цього, пославшись на існування у суду першої інстанції підстав для продовження строку подання відзиву на позовну заяву і неможливості у зв`язку з цим надати необхідні докази, відповідач в апеляційній скарзі не вказав про наявність доказів в спростування доводів позивача по суті спору.

За наведених обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження та не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехнології ЛТД" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2020р. у справі № 904/607/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

В.О. Кузнецов

Суддя

---

В.Ф. Мороз