Рішення

від 17.11.2020 по справі 909/377/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/377/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія"СКАНДТЕХІМПОРТ" на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія"СКАНДТЕХІМПОРТ"

до відповідача: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"

про стягнення заборгованості в сумі 2399518 грн 89 к.

за участю:

від позивача: Кикіш С.-М.Р.

від відповідача: Куриляк І.Я.

ВСТАНОВИВ:

22.10.20 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі, яким частково задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія"СКАНДТЕХІМПОРТ" до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" про стягнення заборгованості в сумі 2399518 грн 89 к.: стягнув з Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "СКАНДТЕХІМПОРТ" 1502300,00грн. основного боргу, 234303,49грн. пені, 63437,97грн. 3% річних, 15173,94грн. інфляційних втрат та 35992,79грн. судового збору; в решті позову відмовив.

29.10.20 позивачем подано суду заяву вх.№14687/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивачем до зазначеної заяви долучено копії актів №1083 від 19.05.20 та №1100 від 23.10.20 про надану правову допомогу, копії рахунків №1083 від 19.05.20 та №1100 від 23.10.20 на оплату за надану правову допомогу, а також копії платіжних доручень №3461 від 26.05.20 та №3628 від 23.10.20.

Крім того, 10.11.20 відповідачем подано клопотання вх.№15380/20 про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги, викладені у заяві вх.№14687/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Щодо заперечень відповідача зауважила, що у позовній заяві позивачем зазначено про те, що конкретний розмір та докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення рішення суду, оскільки договором про надання правової допомоги №524-06/04 від 06.04.20 встановлено погодинну оплату винагороди.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем у позовній заяві всупереч приписів п.9ч.3ст.162 ГПК України не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що, у свою чергу, згідно ч.2ст.124 ГПК України є підставою для відмови у відшкодуванні цих витрат.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія"СКАНДТЕХІМПОРТ" на професійну правничу допомогу у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд констатує наступне.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно частинами 1 - 3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ст. 221 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як визначено в ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.Правова позиція наведеного змісту міститься у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 р. у справі № 19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 р. у справі № 906/194/18, від 19 лютого 2019 р. у справі № 917/1071/18.

Як визначено в ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд констатує, що у позовній заяві позивач зазначив, що конкретний розмір та докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення рішення суду, оскільки договором про надання правової допомоги №524-06/04 від 06.04.20 встановлено погодинну оплату винагороди - 1700,00грн. за 1 годину.

До позовної заяви позивач долучив копії договору про надання правової допомоги №524-06/04 від 06.04.20, ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1032177 від 05.05.20 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7576/10 від 14.03.19.

Крім того, до заяви вх.№14687/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено копії актів №1083 від 19.05.20 та №1100 від 23.10.20 про надану правову допомогу, копії рахунків №1083 від 19.05.20 та №1100 від 23.10.20 на оплату за надану правову допомогу, а також копії платіжних доручень №3461 від 26.05.20 та №3628 від 23.10.20 на суму 19550,00грн.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Зокрема, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited" проти України , від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З гляду на наведене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, зважаючи на надані заявником документи, які є належними та допустимими доказами з огляду на приписи статей 76, 77 ГПК України, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі, суд констатує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 19550,00грн. відповідають встановленим критеріям, аргументовані позивачем та не спростовані відповідачем.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням суду від 22.10.20 позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 14789,41грн. витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4760,59 грн. залишити за позивачем. При цьому, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем у позовній заяві всупереч приписів п.9ч.3ст.162 ГПК України не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що, у свою чергу, згідно ч.2ст.124 ГПК України є підставою для відмови у відшкодуванні цих витрат, оскільки у позовній заяві позивач обґрунтував неможливість подання попереднього розрахунку судових витрат разом із позовною аявою та дотримався вимог ч.8 ст.129 та ст.221 ГПК України щодо подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"(м.Івано-Франківськ, вул.Ботанічна, 2, код ЄДРПОУ 32360815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "СКАНДТЕХІМПОРТ"(м.Київ,вул.Генерала Алмазова (Кутузова) 18/7, код ЄДРПОУ 32665431) 14789,41(чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев"ять гривень сорок одну копійку) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2020

Суддя Матуляк П. Я.