ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
17.11.2020справа № 910/18299/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства Газпром (публичного акционерного общества Газпром ; далі - Товариство) (вул. Намьоткіна, 16, МСП-7, м. Москва, Російська Федерація)на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017
у справі № 910/18299/16
за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767)
до Товариства
про стягнення 85 965 927 000 грн. штрафу і 85 965 927 000 грн. пені та зобов`язання виконати пункту 4 рішення від 22.01.2016 №18-р,
без виклику представників учасників процесу,
ВСТАНОВИВ:
Антимонопольний комітет України (далі - АМК) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:
- стягнення з Товариства 85 965 927 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 21.01.2016 №18-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №143-26.13/108-15 (далі - рішення №18-р), та 85 965 927 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №18-р;
- зобов`язання Товариства виконати пункт 4 рішення №18-р, а саме: протягом двох місяців з дня отримання рішення №18-р припинити порушення, зазначене в пункті 2 рішення №18-р шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі - Компанія) на обґрунтованих умовах.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 у справі №910/18299/16, позов задоволено.
17.03.2017 виконання вказаного рішення суду видано накази.
26.10.2020 від Товариства до суду надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. (далі - виконавець) з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16, в якій скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії виконавця щодо винесення постанови від 09.10.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056;
- скасувати постанову виконавця від 09.10.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2020 зобов`язано Товариство та виконавця подати суду у строк до 16.11.2020 докази надіслання та отримання публічним акціонерним товариством Газпром (публичным акционерным обществом Газпром ) копії постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056 від 09.10.2020.
16.11.2020 головний спеціаліст відділу судового забезпечення Державної виконавчої служби Управління судового забезпечення суміжних правових інституцій Департаменту з питань судової роботи Міністерства юстиції України Васіна І.О. подала суду письмові пояснення, в яких зазначила про те, що копія постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 53823056 від 09.10.2020 була надіслана Товариству простою кореспонденцією.
Разом з тим, Товариство вимоги ухвали суду господарського суду міста Києва від 03.11.2020 не виконало.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною першою статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частинами першою, четвертою та сьомою статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Судом встановлено, що у матеріалах скарги, поданої суду, відсутні докази отримання Товариством оскаржуваної постанови, а вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 03.11.2020 Товариство не виконало.
Так, у скарзі Товариство вказує на те, що відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, тобто, до 26.10.2020 включно.
Разом з тим, суд зазначає про те, що при правовій колізії норм щодо строку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби між частиною першою статті 341 ГПК України (10 календарних днів) та частиною п`ятою статті 74 Закону України Про виконавче провадження (10 робочих днів) застосовуються положення ГПК України.
Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.98 №11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої, третьої статті 84 та частин другої, четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів ВРУ) зазначив: Термін дні , якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений 10 денний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
ГПК України є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.
Отже, під час оскарження до господарського суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця необхідно дотримуватися відповідних положень ГПК України, зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк 10 календарних днів, визначений частиною першою статті 341 ГПК України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18.
Отже, господарський суд міста Києва позбавлений можливості дійти однозначного висновку про те, чи пропущено скаржником передбачений статтею 341 ГПК України процесуальний строк на подання Товариством скарги на дії виконавця.
За таких обставин, керуючись статтями 113, 116, 234, 235, 339, 340 та 341 ГПК України, господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Скаргу публічного акціонерного товариства Газпром (публичного акционерного общества Газпром ; далі - Товариство) (вул. Намьоткіна, 16, МСП-7, м. Москва, Російська Федерація) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали надіслати публічному акціонерному товариству Газпром (публичному акционерному обществу Газпром ) (вул. Намьоткіна, 16, МСП-7, м. Москва, Російська Федерація; адреса для листування 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф. 80) та головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєву О.В. (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
Ухвала набрала законної сили 17.11.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Суддя О.В. Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92886397 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні