Рішення

від 17.11.2020 по справі 911/1134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа № 911/1134/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01601, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м. Київ)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4", (08320, вул. Яблунева, буд. 4, с. Чубинське, Бориспільський р-н, Київська область)

про стягнення 10 350, 68 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ОСББ "Яблуневий-4" про стягнення 6 799, 48 грн пені, 747, 24 грн 3 % річних, 2 803, 96 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 1345/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/1134/20 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до ОСББ "Яблуневий-4" про стягнення 10 350, 68 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08320, вул. Яблунева, буд. 4, с. Чубинське, Бориспільський р-н, Київська область та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Споживач) було укладено договір № 1345/16-ТЕ-17 постачання природного газу, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що за цим договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі, імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 10,0 тис. куб. м (десять тисяч куб. м). у тому числі по місяцях (тис. куб. м):

МісяцьОбсяг січень 3,5 лютий 3,5 березень 3,0 І кв. 10,0

Згідно з п. 3.4. Договору приймання-передачі газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 5.1. Договору регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 806, 15 грн., крім того ПДВ - 20% - 361,23 грн., всього з ПДВ - 2 167, 38 грн. (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 38 коп.).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що реалізація газу Споживачу за визначеною у п. 5.2. ціною здійснюється за умови:

- наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України);

- виконання Споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19 1 Закону України «Про теплопостачання» , обов`язку щодо відкриття рахунку із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. Договору передбачено, що у разі, якщо Споживач підпадає під дію статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. У разі якщо на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Споживач в будь-якому випадку зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1. цього договору.

Відповідно до п. 12. Договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1345/16-ТЕ-17, положеннями якої, зокрема, п. 5 передбачено викласти пункти 5.1., 5.2. статті 5 "Ціна газу" Договору у наступній редакції:

" 5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію.

5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того, податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 197,5 грн., крім того - ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237, 00 грн. (двісті тридцять сім гривень 00 коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 968, 24 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2 361, 89 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна грн. 89 коп.)."

31.03.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1345/16-ТЕ-17, положеннями якої, зокрема, передбачено:

Викласти пункти 5.1. та 5.2. статті 5 "Ціна газу" Договору у наступній редакції:

" 5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2015 № 758 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.16 № 234.

5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770, 74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2 124, 89 грн (дві тисячі сто двадцять чотири грн. 89 коп."

Викласти абзац другий пункту 6.1. статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" Договору у наступній редакції:

"Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.".

Викласти статтю 12 «Строк дії договору» Договору у наступній редакції:

"Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.".

На виконання умов договору позивачем у період з січня по квітень 2016 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 37 614, 27 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 р. на суму 16 500, 16 грн, актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 р. на суму 10 893, 02 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р. на суму 9 067, 28 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. на суму 1 153, 81 грн, наявними у матеріалах справи.

У листопаді 2016 року відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 17-11 від 09.11.2016 р., у якому він просив, зокрема, переплату за договором № 1224/14-ТЕ-17 від 05.12.2013 р. у сумі 6 000, 00 грн вважати як оплату в погашення боргу за постачання природного газу по договору № 1345/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 р.

За період дії договору та на його виконання відповідачем лише станом на 19.05.2017 р. було виконано свій обов`язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 37 614, 27 грн, а саме:

- за актом приймання передачі природного газу від 31.01.2016 р. - 08.11.2016 р.;

- за актом приймання передачі природного газу від 29.02.2016 р. - 09.11.2016 р.;

- за актом приймання передачі природного газу від 31.03.2016 р. - 29.12.2016 р.;

- за актом приймання передачі природного газу від 30.04.2016 р. - 19.05.2017 р.,

що підтверджується виписками по операціях з відповідачем, підписаними заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виписками з банківського рахунку позивача, розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 1345/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 16.02.2016 р. по 25.11.2016 р. всього на загальну суму 6 799, 48 грн, 3% річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 16.02.2016 р. по 18.05.2017 р. всього на загальну суму 747, 24 грн, інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 01.03.2016 р. по 30.04.2017 р. на загальну суму 2 803, 96 грн, у відповідності до виконаного ним розрахунку

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк відповідач обов`язок щодо оплати природного газу не виконав, здійснивши оплату за поставлений природний газ на загальну суму 37 614, 27 грн у повному обсязі лише 19.05.2017 р., а саме:

- за актом приймання передачі природного газу від 31.01.2016 р. - 08.11.2016 р. ;

- за актом приймання передачі природного газу від 29.02.2016 р. - 09.11.2016 р. ;

- за актом приймання передачі природного газу від 31.03.2016 р. - 29.12.2016 р. ;

- за актом приймання передачі природного газу від 30.04.2016 р. - 19.05.2017 р. ,

що підтверджується договором № 1345/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р., виписками по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 п. 8.2. Договору встановлено, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. умов цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. (дата набрання чинності - 30.11.2016 р.) визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ч. 1. ст. 1 цього ж закону до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість) належить, у тому числі, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 2 цього ж закону дія цього закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 1 ст. 3 цього ж закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Відповідно до п. 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, із правового аналізу наведених норм вбачається, що частина 3 статті 7 зазначеного Закону є нормою прямої дії, при цьому її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2019 р. у справі № 905/299/18.

Як вбачається із матеріалів справи, погашення відповідачем заборгованості у розмірі 16 500, 16 грн за актом приймання передачі природного газу від 31.01.2016 р. та заборгованості у розмірі 10 893, 02 грн за актом приймання передачі природного газу від 29.02.2016 р. відбулося 08.11.2016 р. та 09.11.2016 р. відповідно, тобто до набрання Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. чинності.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме із п. 1.2 Договору сторони узгодили, що газ, який постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню , а отже, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, оскільки основна заборгованість відповідача за поставлений позивачем природний газ згідно акту приймання передачі природного газу від 31.01.2016 р. та акту приймання передачі природного газу від 29.02.2016 р. виникла та була погашена відповідачем 08.11.2016 р. та 09.11.2016 р. відповідно, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а тому відсутні правові підстави для застосування положень п. 8.2. договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у спірних відносинах, і відповідно позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 115, 57 грн пені, 571, 32 грн 3 % річних та 2 306, 86 грн інфляційних збитків від сум основної заборгованості за вказаними актами приймання-передачі природного газу у заявлені періоди, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р. за період з 26.04.2016 р. по 25.10.2016 р. та актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. за період з 26.05.2016 р. по 25.11.2016 р. є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди та за вказаними актами у розмірі 1 683, 91 грн.

Розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р. за період з 26.04.2016 р. по 28.12.2016 р. та актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. за період з 26.05.2016 р. по 18.05.2017 р., виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості за договором та вказаними актами наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 9067.28 26.04.2016 - 08.11.2016 197 3 % 146.41 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 460.46 09.11.2016 - 28.12.2016 50 3 % 1.89 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1153.81 26.05.2016 - 28.12.2016 217 3 % 20.52 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 614.27 29.12.2016 - 18.05.2017 141 3 % 7.12

Отже, загальний розмір 3% річних від суми основної заборгованості за договором та за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р., актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. у вищевказані періоди становить 175, 94 грн.

Оскільки, розмір 3% річних від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договором та за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р., актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. у вищевказані періоди у розмірі 175, 92 грн.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р. за період з 01.05.2016 р. по 30.11.2016 р. та актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. за період з 01.06.2016 р. по 30.04.2017 р. є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди та за вказаними актами у розмірі 497, 10 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Яблуневий-4" (08320, вул. Яблунева, буд. 4, с. Чубинське, Бориспільський р-н, Київська область; ідентифікаційний код 36953933) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м. Київ; ідентифікаційний код 20077720) 1 683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн 91 (дев`яносто одна) коп. пені, 175 (сто сімдесят п`ять) грн 92 (дев`яносто дві) коп. 3 % річних, 497 (чотириста дев`яносто сім) грн 10 (десять) коп. інфляційних збитків та судові витрати 478 (чотириста сімдесят вісім) грн 64 (шістдесят чотири) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца