Рішення

від 04.11.2020 по справі 916/2189/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2189/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ісак Д.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Димовчі Т.В. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лари» про стягнення 66 506,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (далі по тексту - АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лари» (далі по тексту - ОСББ „Лари» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 66 506,18 грн., яка складається із пені у розмірі 41 156,13 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8 069,83 грн., збитків від інфляції у розмірі 13 974,55 грн., збитків у розмірі 3 305,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу, а також споживання природного газу у квітні 2019р. у обсягах, визначених умовами договору.

ОСББ „Лари» заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, відповідачем було наголошено про отримання від позивача 21.03.2019р. повідомлення про необхідність самостійного припинення газоспоживання з 01.04.2019р., на виконання якого позивачем було звільнено працівників котельні та припинено діяльність котельні. Викладені обставини, за твердженням відповідача, свідчать про відсутність правових підстав для стягнення збитків у розмірі 3 305,67 грн. Відповідачем також було наголошено про неотримання повідомлення позивача про відкликання листа про обмеження газопостачання. При цьому, відповідачем було визнано позовні вимоги АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» про стягнення пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції. Разом з тим, ОСББ „Лари» було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені до суми 4 115,61 грн.

03.11.2020р. до господарського суду від АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

12.10.2018р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (Постачальник) та ОСББ „Лари» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23, відповідно до п. 1 якого Постачальник зобов`язується у 2018р. поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Шляхом підписання додаткової угоди №1 від 26.10.2018р., №2 від 30.10.2018р., №3 від 29.11.2018р., №5 від 20.03.2019р., №6 від 29.03.2019р. сторонами було неодноразово внесено зміни до договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р.

29.11.2018р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (Постачальник) та ОСББ „Лари» (Споживач) було укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти розділи 1-12 договору у новій редакції.

Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. Постачальник передає Споживачу з 01.11.2018р. по 30.04.2019р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом, визначеним умовами договору, зокрема, у квітні 2019р. - 15 тис. куб. метрів. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Пунктом 3.13 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим Договором; К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з п. п. 3.8, 4.2 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 7 482,61 грн. з урахуванням ПДВ.

Умовами п. 5.1 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. встановлено, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 5.7 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. відшкодування Постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;

- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до п. 7.2 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. у разі невиконання Споживачем п. п. 5.1, 5.6 цього договору останній зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами п. 11.1 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, в частині реалізації газу договір діє 30.04.2019р. (включно), в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. пункти 2.3, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз.5 підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6.3, абз.3 підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.

Згідно з п. 3 додаткової угоди №4 від 29.11.2018р. до договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. дана додаткова угода діє з 01.12.2018р.

На виконання умов договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. між сторонами по справі було підписано наступні акти приймання-передачі природного газу: акт від 31.10.2018р. на суму 50 485,50 грн., акт від 30.11.2018р. на суму 369 468,94 грн., акт від 31.12.2018р. на суму 444 070,57 грн., акт від 31.01.2019р. на суму 449 989,32 грн., акт від 28.02.2019р. на суму 351 398,42 грн., акт від 31.03.2019р. на суму 271 439,23 грн.

Листом №26-1034/1.17-19 від 20.02.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було повідомлено відповідача про застосування з 01.03.2019р. наступних пунктів договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р.: п. 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2 підп. 3.9.2, 3.13. 5.7, абц. 5 підп. 5 п. 6.2, підп. 8 п. 6.2, підп. 4 п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п. 6.4 договору.

Листом №26-290-19 від 21.03.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» звернулось до відповідача із повідомленням про припинення (обмеження) газопостачання з 01.04.2019р. у зв`язку з недостатнім рівнем розрахунків з боку споживача за придбаний природний газ.

27.03.2019р. ПАТ „Одесагаз» звернулось до ОСББ „Лари» із повідомленням про припинення (обмеження) газопостачання №П-245 з 01.04.2019р. у зв`язку з відсутністю підтвердженого обсягу природного газу від постачальника - АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» .

28.03.2019р. комісією ОСББ „Лари» було складено акт про опломбування лічильників та припинення діяльності дахової котельні. Крім того, на підставі наказів №7 від 29.03.2019р., №6 від 29.03.2019р., №9-к від 29.03.2019р. ОСББ „Лари» було звільнено операторів газової котельні з 01.04.2019р.

Листом №26-417-19 від 29.03.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було повідомлено ОСББ „Лари» про відкликання повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №26-290-19 від 21.03.2019р. Докази надсилання вказаного листа на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Листом №26-1600-19 від 28.05.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» у відповідь на лист відповідача №36 від 13.05.2019р. було повідомлено про скасування акту-претензії із вимогою про компенсацію збитків компанії.

13.06.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» звернулось до ОСББ „Лари» із актом-претензією №26-2275-19, відповідно до якого просило сплатити збитки у розмірі 39 283,70 грн. В подальшому, АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» звернулось до відповідача із актом-претензією №26/5-4724-19 від 17.12.2019р. на суму 3 305,67 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ОСББ „Лари» , АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було наголошено про наявність правових підстав для стягнення із відповідача пені, трьох відсотків річних, збитків від інфляції та збитків, нарахованих у порядку п. 3.13 договору, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ „Лари» остаточну оплату вартості поставленого АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» протягом періоду з грудня 2018р. по березень 2019р. включно природного газу було здійснено 09.08.2019р., тобто із порушенням встановленого умовами договору строку.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості природного газу, поставленого на виконання умов договору АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ОСББ „Лари» до сплати три відсотки річних у розмірі 8 069,83 грн., збитки від інфляції у розмірі 13 974,55 грн., які були нараховані на суми поставленого протягом періоду з листопада 2018р. по березень 2019р. природного газу.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» до ОСББ „Лари» шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 8 069,83 грн. та збитків від інфляції у розмірі 13 974,55 грн.

З посиланням на умови п. 7.2 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р. та приписи чинного законодавства позивачем було нараховано ОСББ „Лари» пеню у загальному розмірі 41 156,13 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого природного газу протягом листопада 2018р. - березня 2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, яка була розрахована АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» на суму основної заборгованості, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 41 156,13 грн.

Вирішуючи питання про розмір пені, який підлягає стягненню із ОСББ „Лари» на користь АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» в межах даної справи, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку заявленому відповідачем клопотанню про зменшення розміру пені.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, приймаючи до уваги істотний розмір заявленої АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» до стягнення пені, враховуючи створення ОСББ „Лари» як непідприємницького товариства для здійснення функцій, визначених законом, зокрема, з метою реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами, приймаючи до уваги сплату відповідачем всього розміру вартості поставленого позивачем природного газу до моменту звернення позивача до суду із даними позовними вимогами, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, та принципом збалансованості інтересів сторін, суд вважає за правомірне зменшити розмір нарахованої позивачем пені до суми 4 115,61 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, з посиланням на умови п. 3.13 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р., які відповідно до листа позивача №26-1034/1.17-19 від 20.02.2019р. застосовуються з 01.03.2019р., АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» було заявлено до стягнення збитки у розмірі 3 305,67 грн.

Відповідно до положень п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2496 (із змінами, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.

Згідно з п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Враховуючи надане постачальнику право здійснювати нарахування збитків у випадку невідповідності фактично спожитого природного газу обсягам природного газу, підтвердженого у договорі постачання природного газу №26-1034/1.17-19 від 20.02.2019р., зокрема, у квітні 2019р., враховуючи надсилання позивачем листа про застосування умов договору у названій частині, господарський суд доходить висновку про наявність у АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» права вимагати стягнення збитків.

Проте, вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення вимог АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» про стягнення збитків у межах даної справи, господарський суд враховує наступне.

Листом №26-290-19 від 21.03.2019р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» звернулось до відповідача із повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання з 01.04.2019р. у зв`язку з недостатнім рівнем розрахунків з боку споживача за придбаний природний газ.

Відповідно до абзацу 3 п. 14 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015р. № 2496 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) у разі одержання повідомлення про припинення або обмеження постачання природного газу споживач зобов`язаний з дотриманням правил безпеки обмежити (припинити) власне споживання природного газу, а в разі, якщо обмеження (припинення) природного газу буде здійснюватися Оператором ГРМ/ГТС, ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійних ситуацій, та підготувати власне газоспоживне обладнання до обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу.

На виконання вимог чинного законодавства ОСББ „Лари» було обмежено власне споживання природного газу у квітні 2019р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, господарським судом відхиляється наданий позивачем лист №26-417-19 від 29.03.2019р. про відкликання повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №26-290-19 від 21.03.2019р. на підтвердження факту наявності у відповідача можливості споживати природний газ у квітні 2019р., оскільки докази надсилання вказаного листа на адресу відповідача АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» суду надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи відсутність у ОСББ „Лари» об`єктивної можливості споживати природний газ у квітні 2019р. у зв`язку з припиненням власного споживання на вимогу АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» , господарський суд доходить висновку про відсутність в останнього права вимагати стягнення збитків, передбачених п. 3.13 договору постачання природного газу №7147/18-ТЕ-23 від 12.10.2018р., оскільки в даному випадку має місце прострочення кредитора. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» позовних вимог до ОСББ „Лари» про стягнення збитків у розмірі 3 305,67 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лари» на користь акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» пені у розмірі 4 115,61 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8 069,83 грн., збитків від інфляції у розмірі 13 974,55 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Лари» /65016, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, буд. 2Б; ідентифікаційний код 33658823/ на користь акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» /01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720/ три відсотки річних у розмірі 8 069,83 грн. /вісім тисяч шістдесят дев`ять грн. 83 коп./, збитки від інфляції у розмірі 13 974,55 грн. /тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири грн. 55 коп./, пеню у розмірі 4 115,61 грн. /чотири тисячі сто п`ятнадцять грн. 61 коп./, судовий збір у розмірі 826,81 грн. /вісімсот двадцять шість грн. 81 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна