Ухвала

від 11.11.2020 по справі 916/2520/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"12" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2520/18

Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., при секретарі судовго засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/2520/18

за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284);

до відповідача Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерн Військторгсервіс (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28а, код ЄДРПОУ 33689922);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сан Марін (65011, м. Одеса, вул. Троїцька, 20, к.1, код ЄДРПОУ 32901221);

про визнання протиправним та скасування рішення

Представники сторін:

від прокуратури - Колєсніченко А.О., посвідчення № 050794, дата видачі : 07.09.18;

від позивача 1 - Єрмаков А.В., довіреність

від позивача 2 - Поляков О.Г., довіреність № 4730, дата видачі : 11.11.20;

від відповідача - Танасійчук Г.М., посвідчення № 1323,

від третьої особи ТОВ "Сан Марин" - Лисевич С.В., ордер

від третьої особи - Редько А.С., довіреність № 142, дата видачі : 13.10.20;

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерну Військторгсервіс та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Марін про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Одеської міської ради 942-VII від 30.06.2016р. Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю Сан Марин на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,6500га, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 162, 164, 166 для експлуатації і обслуговування оздоровчо-спортивної бази , у частині надання дозволу ТОВ Сан Марин на розробку проекту землеустрою земельної ділянки за рахунок земель військового містечка №228, загальною площею 1,5га, яка розташована на території: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 162.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2019р. (судді Оборотова О.Ю.) було закрито провадження у справі на підставі п.1. ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2019р. по справі №916/2520/18 скасовано, справу №916/2520/18 було направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019р., справу №916/2520/18 передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2018р. (суддя Степанова Л.В.), справу №916/2520/18 було прийнято до провадження розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2019року позов Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до відповідача Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерну Військторгсервіс, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Марін про визнання протиправним та скасування рішення булозалишити без розгляду на підставі п2 ст. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019р. ухвалу господарського суду Одеської області по справі №916/2520/18 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019р., справу №916/2520/18 передано на розгляд судді Погребної К.Ф. яка своєю ухвалою від 09.12.2019р. прийняла відповідну справу до свого провадження розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовної провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. провадження у справі №916/2520/18 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 із зобов`язанням учасників справи повідомити суд про результати розгляду справи №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. провадження по справі №916/2520/18 було поновлено, із призначанням до розгляду в засіданні суду.

02.09.2020р. за вх. №22983/20 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій просить суд на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України залишити без розгляду позов прокуратури у даній справі, з посиланням при цьому на те, що прокурором не наведено обставин та не подано відповідних доказів, що підтверджують невиконання або неналежне виконання Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси своїх функцій щодо управління військовим майном, а також не дотримано порядку передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру, що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, відповідач вказує, що положеннями ч. 4 ст. 23 вказаного закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Натомість, при зверненні з даним позовом військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави лише вказав на невжиття Міністерством оборони України, яке є центральним органом уповноваженим державою здійснювати функції щодо управління військовим майном, та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси заходів щодо представницького характеру з питань захисту інтересів держави.

Однак, як вказує відповідач до позову не доданого жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Міністерством оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо управління військовим майном. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Також, відповідач посилаючись на правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 вказує, на відсутність в матеріалах справи доказів які б підтверджували факт повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Міністерство оборони України та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси.

Представник прокуратури у судовому засіданні надав письмові пояснення від 07.10.2020р. за вх. №26734/20, згідно з якими заперечував проти задоволення заяви відповідача, в яких прокурор посилається на те, що відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру, ч.3 ст.131-1 Конституції України, ст.53 ГПК України представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

При цьому, прокурор вказує відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними у межах, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закон, Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, який, зокрема визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з функцій управління якими передаються іншим суб`єктам управління; визначає порядок відчуження та списання об`єктів державної власності; виконує відповідно до законів інші функції з управління об`єктами державної власності.

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання. Рішення про відчуження військового майна, земельних ділянок, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Безпідставне набуття у приватну власність земельних ділянок за цільовим призначенням - землі оброни спричиняє шкоду інтересам держави та порушує права держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, тобто органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійсню є або неналежним чином здійсню є орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» мас прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави в суді та їх підтвердження викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020, у справі № 903/129/18 від 15.10.2019, № 183/1617/16 від 14.11.2018, постановах Верховного Суду у справі № 909/708/19 від 31.08.2020, № 913/446/17 від 15.05.2019 та у справі № 905/803/18 від 26.02.2019.

Факт не звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, відтак у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом.

Представник прокуратури вказує, що Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та и. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року (далі - Положення), є головним оріоном у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування га реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Підпунктами 102, 105 пункту 4 Положення визначено, що Міністерство оборони України подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо відчуження військового майна та здійснює в установленому законом порядку його відчуження або передачу, а також здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, зокрема землями оборони, які належать до сфери управління Міноборони.

Отже, на Міністерство оборони України (орган управління державним майном) покладено обов`язок здійснювати контроль за військовим майном,, зокрема землями оборони, забезпечувати його схоронність.

Водночас, всупереч вищевказаному. ще 30.06.2016 Одеською міською радою прийнято рішення № 942-VII, яким надано ТО В «Сан Марин» дозвіл на розробку проекту землеустрою у т. ч. за рахунок земельної ділянки військового містечка № 228 площею 1,5 га. розташованої на території: м. Одеса, вуя. Миколаївська дорога, 162.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України забезпечує представництво інтересів Міноборони в судових та Інших органах.

Згідно з ті. 4 «Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.1 1.2008 № 1040 (далі - Загальне положення), основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками і а працівниками під час виконання покладених па них завдань і функціональних обов`язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 (далі - Інструкція), для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів Міноборони та Збройних Сил під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат' державі відповідними юридичними службами за участю фінансової (фінансово-економічної) служби та відповідальних підрозділів проводиться позовна робота.

Водночас на порушення вказаних вимог законодавства Міністерство оборони України, усвідомлюючи порушення інтересів держави на земельну ділянку військового містечка № 228, з ще з 30.06.2016 не здійснювало захист інтересів держави та за їх захистом до суду не зверталося.

Також, представником військової прокуратури до відповідних пояснень в якості додатку надано лист від 06.11.2018 за вихідним № 6200 яким Військова прокуратура Одеського гарнізону Південного регіону України в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомлено суб`єкт владних повноважень - Міністерство оборони України про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеса у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви, з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. (абзаци перший четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб`єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов`язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Водночас 20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:

- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру), а саме:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:

- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

-Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

-Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

- Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Так, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи звертаючись до суду з відповідним позовом Військовим прокурором Одеського гарнізону Південного регіону України не надано до позовної заяви жодних доказів вчинення ним дій в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» щодо повідомлення суб`єкта владних повноважень - Міністерство оборони України.

В той же час зазначене повідомлення (лист від 06.11.2018р. за. Вх. №6200) було надано до суду лише у якості додатку до письмових пояснень 07.10.2020р. на заяву Одеської міської про залишення позову без розгляду.

Крім того, відповідні пояснення з додатком були вручені під розпис в судовому засіданні лише представникам Міністерства оборони України, Одеській міській раді та Товариству з обмеженою відповідальністю Сан Марін, доказів надсилання відповідних пояснень з додатком іншим учасникам справи не надано.

Більш того представником прокуратури в судовому засіданні було зазначено, що відповідний лист не є доказом у справі, а тому нього відсутній обов`язок щодо надсилання його іншим учасникам справи.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинен подати доказ разом з поданням позовної заяви.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень, та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в Постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 за якими прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, зазначений лист є саме доказ дотримання військовим прокурором зазначеного порядку, а отже і доказом на звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса.

З урахуванням наведеного відповідний листом від 06.11.2018р. за вх. №6800 судом до уваги не приймається, оскільки подано з порушенням вимог Господарсько-процесуального кодексу України.

Отже приймаючи до уваги наведене вище, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, суд доходить висновку, що військовим прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерну Військторгсервіс та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Марін про визнання протиправним та скасування рішення підлягає залишенню без розгляду, а заява Одеської міської ради від 02.09.2020р. за вх. №22983/20 про залишення позову без розгляду задоволенню.

Керуючись п.1 ч.2 ст.185, п. 2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Одеської міської ради від 02.09.2020р. за вх. №22983/20 про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2.Залишити без розгляду позов Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до відповідача Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерну Військторгсервіс та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сан Марін про визнання протиправним та скасування рішення у справі №916/2520/18.

Повний текст ухвали складено 17.11.2020р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя К.Ф. Погребна