Ухвала

від 12.11.2020 по справі 920/1162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2020 Справа № 920/1162/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1162/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області (вул. Соборна, 43, м. Ромни, Сумська область, 42000, email: romny.prok@pso.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі позивача: Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Центральна, 69А, с. Пустовійтівка, Роменський район, Сумська область, 42020, код 04388981, email: pustovitivka2011@ukr.net),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Есканда , ( вул. Сумська, 97-А, м. Ромни, Сумська область, 42004, код 39147514, email: eskanda@meta.ua),

про стягнення 511 282,82 грн,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Вортоломей І.Г. згідно посвідчення від 25.05.2020 № 056949,

позивач: не з`явився,

відповідач: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Сумської області звернувся керівник Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області з позовною заявою від 19.11.2019 № 33-11568вих-19 до Товариства з обмеженою відповідальністю Есканда про стягнення 511 282,82 грн безпідставно збережених коштів, а також покладення на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1162/19 та призначено підготовче засідання на 18.12.2020, 11:00.

18.12.2019 відповідач подав відзив на позов від 17.12.2019 б/н (вх. № 10421 від 18.12.2019), відповідно до якого проти задоволення позову заперечує та вважає представництво інтересів держави прокурором у даній справі необґрунтованим.

Ухвалою від 18.12.2019 у справі № 920/1162/19 судом постановлено, зокрема, продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання на 04.02.2020, 10:00.

17.01.2020 прокурором подано клопотання від 17.01.2020 № 33-222вих-20 про витребування доказів у Роменського управління ГУДПС у Сумській області.

Також прокурором подано до суду відповідь на відзив від 17.01.2020 № 33-224вих-20, в якому заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов та зазначає про належне обгрунтування прокурором підстав звернення до суду з даним позовом у зв`язку з порушенням відповідачем інтересів держави.

У відповіді на відзив від 03.02.2020 № 69-02/35 позивач зазначає про обгрунтованість позовних вимог прокурора та про відсутність достатньої кількості бюджетного фінансування для сплати судового збору і у зв`язку з цим неможливості самостійного звернення до суду з даним позовом.

Судовою ухвалою від 05.02.2020 у цій справі постановлено, зокрема, задовольнити клопотання прокурора від 17.01.2020 № 33-222вих-20 про витребування доказів; відкласти підготовче засідання на 25.02.2020, 10:30; витребувати у Роменського управління ГУДПС у Сумській області наступні докази:

- інформацію, чи являється ТОВ Есканда (код ЄДРПОУ 39147514 платником земельного податку або орендної плати за землю;

- з якого часу, на якій підставі (договір купівлі-продажу, договір оренди земельної ділянки) та в якому розмірі здійснювалися нарахування земельного податку (орендна плата за землю) на земельну ділянку площею 0,6731 га за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Сумська, 97-А, за 2017, 2018, 2019 роки;

- в якому розмірі ТОВ Есканда сплачувала земельний податок (орендна плата за землю) у 2017, 2018, 2019 роках;

- докази сплати ТОВ Есканда земельного податку (орендна плата за землю) на земельну ділянку площею 0,6731 га у відповідному розмірі за 2017, 2018, 2019 роки;

- належним чином завірену копію податкової декларації зі сплати за землю ТОВ Есканда за 2017, 2018, 2019 роки.

Ухвалою від 25.02.2020 у справі № 920/1162/19 постановлено повторно витребувати вищезазначені документи у Роменського управління ГУДПС у Сумській області; провадження у справі № 920/1162/19 зупинити до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

16.03.2020 від ГУДПС у Сумській області надійшли витребувані судом документи.

03.08.2020 керівником Роменської місцевої прокуратуру подано до суду клопотання від 27.07.2020 № 33-3743вих-20 про поновлення провадження у справі № 920/1162/19 у зв`язку із винесенням постанови Великою Палатою Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Суддя Джепа Ю.А. перебувала у відпустці з 03.03.2020 по 14.08.2020 .

Згідно частини першої статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду від 17.08.2020 у справі № 920/1162/19 постановлено задовольнити клопотання прокурора від 27.07.2020 № 33-3743вих-20; поновити провадження у справі № 920/1162/19 та призначити підготовче засідання на 01.10.2020, 10:30.

01.10.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку із лікарняним судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи факт закриття лікарняного листа, вихід на роботу судді Джепи Ю.А. та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України, суд ухвалою від 09.10.2020 призначив підготовче засідання у справі № 920/1162/19 на 28.10.2020, 10:00.

В підготовчому засіданні 28.10.2020 відповідно до приписів частини п`ятої статті 183 та частини п`ятої статті 233 ГПК України, судом оголошено протокольну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 12.11.2020,10:00.

Ухвалою від 30.10.2020 у справі № 920/1162/19 судом повідомлено позивача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, призначеного на 12.11.2020, 10:00.

У підготовчому засіданні 12.11.2020 судом встановлено наступне.

Представники позивача та відповідача в підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового слухання справи повідомлені судом належним чином.

12.11.2020 прокурором подано до суду додаткові пояснення від 12.11.2020 № 33-5266вих-20, де останній просить суд задовольнити позов та наводить обгрунтування підстав звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача у відповідності до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру .

У відзиві від 17.12.2019 б/н (вх. № 10421 від 18.12.2019) відповідачем наведено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю та необгрунтованістю підстав представництва прокурором інтересів держави.

Під час виготовлення повного тексту цієї ухвали до суду від представника відповідача надійшла заява від 12.11.2020 б/н (вх. № 3439к/20 від 12.11.2020) про залишення позову без розгляду з тих самих підстав, що викладені відповідачем у відзиві на позов, а також з огляду на зазначення прокурором причини не звернення позивача до суду у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів на сплату судового збору та не зазначенням про звернення у 2018 році прокуратурою до суду з аналогічним позовом, після чого прокуратура не здійснювала жодних заходів, що є також бездіяльністю держаного органу.

Суд розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав представництва прокурором інтересів держави, що міститься у відзиві на позов від 17.12.2019 б/н (вх. № 10421 від 18.12.2019), а також заву представника відповідача від 12.11.2020 б/н (вх. № 3439к/20 від 12.11.2020) про залишення позову без розгляду, яка надійшла до суду під час виготовлення повного тексту, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України Про прокуратуру , стаття 23 якого передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), вирішуючи спори, неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї з сторін.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання участі прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує на скільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункту 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку позицію: Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У справі Бацаніна проти Росії (№ 393202, 26.05.2009) ЄСГТЛ зазначив, що порушення справи за ініціативою прокурора не завжди ставить протилежну сторону у завідомо невигідне становище . Залишається встановити, чи було дотримано у такій справі принцип справедливої рівноваги між сторонами, враховуючи участь прокурора у процесі (п. 25 рішення).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Так, прокурор, може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідають принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення (стаття 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області, оскільки відповідно до статті 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Крім того, згідно статей 140, 142 Конституції України та статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі № 910/2538/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Норма статті 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов`язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як ньому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини, такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрутованим.

Зазначена правова позиція щодо обгрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та підтвердження бездіяльності уповноваженого органу викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Встановивши порушення земельного законодавства, порушення інтересів держави, Роменською місцевою прокуратурою, враховуючи, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Пустовійтівська сільська рада Роменського району, 26.09.2019 за вих. №74-28482 вих-19 на адресу Пустовійтівської сільської ради направлено лист щодо встановлення факту використання земельної ділянки без укладення договору оренди землі та необхідністю вжиття заходів до стягнення з ТОВ Есканда безпідставно збережених коштів, шляхом пред`явлення позовної заяви.

При цьому, Пустовійтівською сільською радою заходів, спрямованих на реальне поновлення інтересів держави, зокрема щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у виді орендної плати вжито не було.

Відповідно до отриманої відповіді № 712-02/35 від 07.10.2019 Пустовійтівська сільська рада повідомила, що позовна заява ними не буде заявлена у зв`язку з відсутністю достатньої кількості бюджетних призначень для сплати судового збору та запропонувала прокурору вжити самостійно заходи представницького характеру шляхом стягнення безпідставно збережених коштів в судовому порядку.

Про відсутність достатньої кількості бюджетних призначень для сплати судового збору Пустовійтівською сільською радою свідчить наявний у матеріалах справи помісячний розпис бюджету відповідної ради за 2019 рік, доданий до відповіді на відзив від 03.02.2020 № 69-02/35 (вх. № 953 від 04.02.2020).

У зв`язку з цим прокурором зроблено висновок, що орган місцевого самоврядування понад 2 роки не вживає дієвих заходів для захисту її майнових прав та інтересів щодо наповнення місцевого бюджету за рахунок коштів плати за землю.

Тому, з урахуванням статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру та статті 53 ГПК України є підставою для вжиття заходів реагування органами прокуратури.

Окрім того, прокурором у відповідності до частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру повідомлено позивача про представництво інтересів держави в особі Пустовійтівської сільської ради і заперечень з цього приводу від нього не надходило.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу - Пустовійтівської сільської ради (її бездіяльність), яка усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, не вживає активних дій спрямованих на звернення з відповідним позовом до суду.

Ураховуючи те, що вказані порушення вимог земельного законодавства продовжують мати місце, подальше зволікання із вжиттям заходів призводить до пропуску загального строку позовної давності, при цьому Пустовійтівська сільська рада в силу наданих законом повноважень володіла інформацією про допущені відповідачем порушення, однак до суду з відповідним позовом не зверталася і реальних заходів до стягнення таких коштів не вживала, мотивуючи це відсутністю у неї коштів на сплату судового збору, з огляду на що вбачались, визначені у статті 131-1 Конституції України, виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави, відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Оскільки у спірних правовідносинах має місце порушення та загроза порушення інтересів держави, а Пустовійтівською сільською радою допущено бездіяльність та не здійснення захисту інтересів держави у встановленому законом порядку, має місце виключний випадок та підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді уданій справі.

Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України Про прокуратуру , суд вважає правомірним звернення керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області з даним позовом до господарського суду.

А тому суд встановив наявність в даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави.

В обгрунтування та на підтвердження факту бездіяльності державного органу після звернення у 2018 році прокуратурою до суду з аналогічним позовом та не вжиття прокуратурою жодних заходів на усунення порушення інтересів держави після 2018 року, представником відповідача у заяві від 12.11.2020 б/н (вх. № 3439к від 12.11.2020) не наведено та не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76-78 ГПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав представництва прокурором інтересів держави, що міститься у відзиві на позов від 17.12.2019 б/н (вх. № 10421 від 18.12.2019) та заяві представника відповідача від 12.11.2020 б/н (вх. № 3439к/20 від 12.11.2020) про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 ГПК України).

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 12.11.2020 судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 120, 182, 185, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав представництва прокурором інтересів держави - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 920/1162/19.

3. Призначити справу № 920/1162/19 до судового розгляду по суті на 17.12.2020, 10:30. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 2.

4. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

5. Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу, в тому числі електронною поштою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 17 листопада 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа