Рішення

від 09.11.2020 по справі 160/10461/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року Справа № 160/10461/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства ДК Євротранс (50005, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 84, код ЄДРПОУ 37272336) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ :

01 вересня 2020 року приватне підприємство ДК Євротранс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 14.07.2020 р. №UA110080/2020/100005/1.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митниця витребувала у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, однак, отримавши їх, відмовила позивачу у здійсненні митного оформлення товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

На думку позивача, дії відповідача стосовно винесення рішення про коригування митної вартості товару є протиправним, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позов у п`яти денний строк з дня вручення ухвали.

На виконання вимог вищевказаної ухвали на електронну адресу суду від відповідача 20 жовтня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що при проведенні перевірки документів, які додані декларантом до ЕМД та додані додатково на вимогу митного органу під час проведення консультацій і за власним бажанням (повідомленнями декларанта від 10.07.2020 р. та 13.07.2020 р.) встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме:

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем була подана митна декларація від 07.07.2020 №UA110080/2020/002799, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар: частини гальмових систем, а саме: диски гальмовові 15 найменувань різних модифікацій в загальній кількості 330 шт, які використовуються, в гальмовій системі автомобілів, не для військового призначення (далі - товар).

Даний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 16.01.2020 р. №U003, укладеного між позивачем та компанією SHANGHAI WINSUN AUTO PARTS CO., LTD (Китай), на умовах поставки FOB, CN QINGDAO.

Митна вартість товарів заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України) товар на рівні - 1,222 дол.США/кг.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення за МД від 07.07.2020 №UА 110080/2020/002799, проведеної у спосіб та з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, виявлено розбіжності та відсутність відомостей.

На думку перевіряючих, прайс-лист компанії SHANGHAI WINSUN AUTO PARTS. CO., LTD від 28.04.2020, наданий декларантом, має суб`єктивний характер, оскільки складений для ПП ДК ЄВРОТРАНС , а не для широкого кола осіб, та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 28.04.2020 №WS-7-191230,

Таким чином, у відповідача при здійсненні митного контролю товару, заявленого позивачем, були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару.

У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідачем було послідовно перейдено до наступною методу визначення митної вартості.

За результатами контролю співставлення у відповідача була відсутня інформація для застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відсутність у митниці та не надання декларантом всіх необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

Згідно проведеного контролю співставлення вартості, митна вартість товару грунтується на раніше визначеній митній вартості товару гальмівні колодки , співставними з оцінюваним з урахуванням країни походження, опису товару, вагових обсягів, оформлених за ціною угоди за ЕМД від 06.07.2020 №UА100100/2020/575018 на рівні 4,233295 дол.США/кг.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від14.07.2020 №UА 110080/2020/100005/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обгрунтованим.

Крім того, у відзиві, відповідач зазначив, що враховуючи право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, митниця, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для скасування її рішення немає.

У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

19 жовтня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наголошував, що, у відзиві відповідачем не надано жодної оцінки доводам позивача, викладеним у позовній заяві, а лише викладено обставини справи так, як їх викладено у самому оскаржуваному рішенні, та у листуванні позивача і відповідача, яке передувало прийняттю оскарженого рішення.

Позивач зазначає, що з вище наведеного вбачається, що автоматизована система аналізу та управління ризиками відповідача налаштована так, щоб відповідач упереджено вишукував у поданих до митного оформлення документах Позивача підстави для запиту додаткових документів і як наслідок- підстави для коригування митної вартості, застосовуючи при цьому інше, раніше прийняте рішення про коригування митної вартості щодо позивача, не зважаючи на те що воно перебуває в стадії судового оскарження в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №160/7281/20).

Позивач вказує на те, що відповідач повинен довести належними та допустимими доказами відсутність у нього інформації щодо вартості операцій з ідентичними/подібними товарами, митне оформлення яких здійснено, а також довести подібність (аналогічність) товарів та комерційних контрактних умов поставки у МД 06.07.2020 р. №UA100100/2020/575018 з тими, які задекларовані Позивачем.

У відповіді на відзив позивач підтримав та свої позовні вимоги у повному обсязі, в а також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн., надану адвокатським бюро Віктора Починка , докази понесення яких додав до цієї заяви по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Між приватним підприємством ДК Євротранс і компанією SHANGHAI WINSUN AUTO PARTS CO., LTD (Китай) 16.01.2020 р. було укладено контракт №U003 купівлі-продажу гальмівних дисків для автомобілів (далі по тексту Контракт). Згідно з п.2.1 вищевказаного контракту, ціна кожної партії товару визначаються у відповідних інвойсах.

Згідно з п.п.4.2 контракту оплата товару, що поставляється, здійснюється на наступних умовах: 30% передоплата, оплата останніх 70% перед відправкою.

В червні 2020 р згідно з контрактом та специфікацією №1 від 16.01.2020 р. до нього у м.Кривий Ріг змішаним перевезенням морським та автомобільним транспортом надійшов зазначений у контракті товар - 15 найменувань гальмівних дисків для автомобілів.

Для декларування даного товару позивачем до Дніпровської митниці Держмитслужби 07.07.2020 р. було подано митну декларацію UA110080/2020/002799. Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною контракту (основний метод) відповідно до статей 49, 57, 58 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 р.

Згідно зі ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом (позивачем) надано -контракт №U003 від 16.01.2020 р. зі специфікацією №1 від 16.01.2020 р.; -рахунок (invoice) продавця №WS-7-191230 від 28.04.2020 р.;-технічна специфікація на товар б/н; -сертифікат якості на товар б/н; -сертифікат походження на товар №С200608888221006; -платіжні доручення в іноземній валюті від 03.03.2020 р. та 15.04.2020 р.; -договір про надання транспортно-експедиційних послуг №36 від 20.03.2020 р. з ТОВ МД Транс ; -заявка до договору на ТЕО №3 від 24.04.2020 р.; -коносамент № EURFLQ2040643ODS від 01.05.2020 р.; -рахунки експедитора №86,№87 від 23.06.2020 р.; -довідка про вартість транспортування від 23.06.2020 №23/06-1; -прайс-лист виробника на імпортовану партію товару; -митна декларація країни відправлення (експортна митна декларація).

Митницею під час перевірки наданих декларантом документів на підтвердження числового значення заявленої митної вартості виявлені деякі розбіжності та невідповідності, а саме:-не надано переклади деяких документів з англійської на українську мову; -до митної вартості не включені витрати на страхування товару продавцем, яке можливо було здійснено за умовами зовнішньоекономічного контракту; -до митної вартості не включені додаткові витрати продавця на перевантаження товару під час морського перевезення у порту Гон-Конгу, про яке є відмітка у коносаменті; -не надано відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг за кордоном України; а також зроблено зауваження що прайс-лист виробника товару має суб`єктивний характер.

Також митницею були запитані додаткові документи:каталоги виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями

В період з 08.07.2020 р. по 13.07.2020 р. між позивачем та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей та зауважень щодо наданих документів.

Листом б/н від 10.07.2020 р. разом з поясненнями митниці додатково були надані наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості переклади інвойсу, прайс-листа, технічної специфікації, митної декларації країни відправлення, лист продавця/виробника товару з перекладом про те, що страхування товару ним не здійснювалося, лист продавця/виробника товару з перекладом щодо відсутності у нього повного прайс-листа, каталог виробника (продавця) товару.

У листі зазначено що експертний висновок не надається, оскільки підприємство вважає що надало достатньо документів, які містять числове значення заявленої митної вартості і які прямо підтверджують заявлену митну вартість визначену декларантом за основним методом, вказано, що інші документи надаватися не будуть, та просило здійснити митне оформлення товару у найкоротші встановлені Митного кодексу України строки.

13.07.2020 р. від відповідача надійшло повідомлення №116258, в якому зазначено що митницею не були прийняті до уваги надані позивачем документи та пояснення, і знову запропоновано підтвердити задекларовану митну вартість товарів.

Позивач листом від 13.07.2020 р. повідомив відповідача що не може додати до митної вартості витрати яких не здійснював, що не отримував від продавця виняткових знижок, що митниця порушила строк митного оформлення, встановлений ст.255 Митного кодексу України- 4 години з моменту подачі документів, та повторно зазначив що інші додаткові документи додаватися не будуть.

Відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення задекларованих товарів за заявленою митною вартістю, та 14.07.2019 р. було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2020/100005/1, вимога про скасування якого є предметом даного позову.

Вищевказаним рішенням митну вартість товарів скориговано митним органом із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості (ст. 64 Митного кодексу України).

У зв`язку з незгодою позивача з прийнятим рішенням та негайною необхідністю отримати імпортований товар на підставі ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся з проханням до відповідача випустити товар у вільний обіг, та шляхом надання фінансових гарантій забезпечив сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Внаслідок коригування відповідачем заявленої митної вартості товарів митна вартість була збільшена з 1,1527 до 4,2333 дол.США за кг.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань та правових підстав.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345- 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

Відносно доводів митного органу щодо не включення позивачем до митної вартості витрат на страхування, то зі справи вбачається що продавець і покупець товару (позивач) письмово підтвердили, що страхування товару продавцем не здійснювалося і в п.3.6 зовнішньоекономічного договору вимогу про надання продавцем страхового полісу вказана помилково.

Довідка експедитора про вартість транспортування від 23.06.2020 №23/06-1 підтверджує, що страхування товару під час морського перевезення ним також не здійснювалося.

За результатами узагальнення Вищим адміністративним судом України практики розгляду адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо коригування митної вартості товару, які містяться у затвердженій постановою Пленуму ВАСУ від 13 березня 2017 р. № 2 довідці щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 р. (далі по тексу - Довідка №2 ВАСУ), у п.2.5, ВАСУ зроблено наступний висновок: Наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься

Суд робить висносвок, що за таких обставин письмове підтвердження відсутності страхування товару (вантажу) продавцем товару, покупцем та експедитором є належними та допустимими доказами у справі і відсутність завчасно укладеної сторонами зовнішньоекономічного контракту додаткової угоди про внесення змін до контракту не підтверджує протилежне. Позивач не повинен додавати до митної вартості додаткові витрати, яких фактично не було.

Відносно доводів відповідача щодо не включення позивачем до митної вартості витрат на перевантаження, здійснене постачальником у порту Гон-Конгу на шляху до порту відправлення Ціндао, про яке є відмітка в коносаменті № EURFLQ2040643ODS від 01.05.2020 р., суд встановив, що згідно з договором на транспортно експедиційне обслуговування №36 та заявкою до нього, у вартість морського перевезення за межами кордону України входить вартість транспортування з порту Ціндао (Китай) до порту Одеса (Україна) не залежно від того, яким чином експедитор (перевізник) це зробить.

Експедитор виставив рахунок за перевезення товару за межами кордону України 11 882,00 грн., позивач сплатив цей рахунок. Будь-яких інших сум до сплати за перевезення експедитор не виставляв а позивач не сплачував. Це підтверджується довідкою експедитора про вартість транспортування від 23.06.2020р., наданій до митного оформлення разом з декларацією. Тобто витрати на перевантаження у процесі морського перевезення увійшли у заявлену вартість перевезення 11 882,00 грн.

Перевізник (експедитор) і позивач (покупець) письмово підтвердили, що витрати на перевантаження увійшли у вартість морського фрахту, будь яких супутніх витрат ні перевізник, ні експедитор, ні позивач не понесли.

У Довідці №2 ВАСУ (п.2.11) зазначено, що … якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів .

За наявності письмового підтвердження належними доказами відсутності вищевказаних витрат, суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність включення їх позивачем до митної вартості.

Стосовно твердження відповідача, що позивачем не включено до обов`язкової складової митної вартості відповідно до п.10 ст.58 Митного кодексу України експедиторських витрат, слід зазначити, що згідно з заявкою №3 від 24.04.2020 р до договору на ТЕО, рахунку експедитора №86 від та №87 від 23.06.2020 р., довідки експедитора до даної заявки щодо розподілу вартості ТЕО до кордону України та по території України вартість послуг по організації ТЕО складається з вартості перевезення морським транспортом до кордону України 11882,00 грн. за коносаментом № EURFLQ2040643ODS від 01.05.2020 р., які включені підприємством до заявленої митної вартості товару та вартості перевезення автомобільним транспортом 23163,00 грн. і плати експедитору 600,00 грн. за організацію перевезення по території України, які згідно з п.11 ст.58 Митного кодексу України не включаються до митної вартості товару.

Стосовно тверджень відповідача, що частина з 600,00 грн. плати експедитору є платою за ТЕО за кордоном України, оскільки дані експедиторські витрати здійснені позивачем в Україні, оплата відбулась українському підприємству, за послуги надані в Україні (що письмово підтверджує сам експедитор), і позивач не поніс будь-яких додаткових витрат на перевезення товару до кордону України крім заявлених до митного оформлення.

Відносно доводів відповідача, що оскільки прайс-лист продавця товару адресований позивачу, то це може свідчити про отримання позивачем від продавця виняткової знижки, яка повинна бути включена до митної вартості шляхом додавання до ціни рахунку за товар, суд зазначає наступне.

Продавець і позивач (покупець) товару надали відповідачу письмове підтвердження що продавець таким чином пропонує товар всім потенціальним покупцям в умовах повної конкуренції. Отже, товар придбаний позивачем за звичайною конкурентною ціною без будь-якої виняткової знижки чи іншого зменшення звичайної конкурентної ціни.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що з урахуванням доданих до митного оформлення документів, числове значення контрактної вартості задекларованого товару підтверджується специфікацією № 1 до контракту №U003 від 16.01.2020 р., рахунком (invoice) постачальника №WS-7-191230 від 28.04.2020 р., листом продавця б/н б/д на підтвердження контрактної вартості та факту оплати товару, платіжними дорученнями в іноземній валюті від 03.03.2020 та від 15.04.2020 р. про оплату товару, експортною митною декларацією країни відправлення з перекладом, прайс-листом виробника/продавця товару та його пояснювальним листом з перекладом, листом продавця товару (з перекладом) про те що страхування товару не здійснювалось.

Крім того, достовірність контрактної вартості задекларованого товару підтверджується експертним висновком №Е-86 від 19.08.2020 р. Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП України.

Вартість транспортної складової, включеної декларантом до заявленої митної вартості підтверджується заявкою №3 від 24.04.2020 р. на транспортно-експедиційне обслуговування до договору №36 від 20.03.2020 р., рахунком експедитора №86 від 23.06.2020 р., листом експедитора №23/06-1 від 23.06.2020 р., платіжним дорученням на сплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування №480 від 29.05.2020 р..

Суд також погоджується з доводами позивача, що товар з ЕМД від 06.07.2020 р. №UA100100/2020/575018, ціна якого була використана відповідачем для застосування резервного методу, не міг бути використаний у якості співставного товару, оскільки у гр.31 вищевказаної ЕМД вказаний товар гальмівні диски торгівельної марки HANG-JIEN експортовано в Україну китайською компанією HANGZHOU JIENENG TREDE CO., Ltd, без зазначення маркування міжнародного зразка, яке дало б змогу визначити для яких транспортних засобів чи спецтехніки вони призначені. З опису товару, наведеного у гр.31 вищевказаної ЕМД не зрозуміло для яких саме автомобілів призначалися гальмівні диски. В мережі Інтернет відсутня будь-яка інформація за вищевказаними назвою виробника, за торговою маркою, тобто відсутня можливість ознайомитись з продукцією та впевнитись, що заявлені товари схожі за характеристиками та призначенням з гальмівними дисками, задекларованими позивачем.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивач під час митного оформлення надавав відповідачу сайт виробника та постачальника задекларованого товару www.winmann.com, за допомогою якого можна ознайомитись з продукцією, упевнитися в достовірності наданих даних та навіть подати запит на рахунок цінової політики

У Довідці №2 ВАСУ зазначено (п.3.2), …що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу .

(п.3.3) …При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом .

Наведене доводить, що відповідач повинен був, але не довів правомірність використання для порівняння і коригування за резервним методом митної вартості імпортованих позивачем гальмівних дисків товари, описані в гр. 31 ЕМД від 06.07.2020 р. №UA100100/2020/575018.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17, адміністративне провадження №К/9901/16592/18.

Щодо твердження відповідач про те що позивач не скористався правом надання додаткових документів у порядку ч. 8 ст.55 МК України, то згідно з даною правовю нормою надавати додаткові документи це право, а не обов`язок підприємства.

З доказів, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів МК України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Окрім того відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З огляду на виищевикладене, суд зробив висновок про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., при цьому позовні вимоги останнього задоволено у повному обсязі, суд, керуючись приписами ч.1 ст.139 КАС України, дійшов висновку про те, що сума судових витрат зі сплати судового збору, сплачена позивачем, підлягає відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих витрат з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

До ухвалення судом рішення, ПП ДК Євротранс у своїй позовній заяві та представником позивача у відповіді на відзив від 13.10.2020 р. висувалась вимога, щодо компенсації витрат понесених позивачем на правничу допомогу.

Так, до відповіді на відзив представником позивача було додано копію договору про надання правової допомоги від 28.05.2020 р. №28/05/20, додаткової угоди №2 від 08.07.2020 р., рахунку №18 від 08.09.2020 р., акту надання послуг №18 від 08.09.2020 р., платіжного доручення №761 від 14.09.2020 р., рахунку №26 від 12.10.2020 р., акту надання послуг №26 від 12.10.2020 р., платіжного доручення №864 від 13.10.2020 р.

З наданих представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу доказів встановлено, що 28.05.2020 р. між позивачем (Клієнт) та адвокатським бюро "Віктора Починка" (Бюро) укладено договір №28/05/20 про надання правової (правничої) допомоги та додаткову угоду №2 від 08.07.2020 р. до цього договору.

Згідно з п.1. додаткової угоди №2 від 08.07.2020 р. дана додатково угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правничої допомоги у спорі про скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 14.07.2020 року №UA110080/2020/100005/1. Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Дніпропетровський окружний адміністративний суд).

Відповідно до п. 2 зазначеної додаткової угоди вартість послуг з ознайомлення з матеріалами справи, аналіз галузевого законодавства, аналіз судової практики у справах з аналогічними обставинами та розробка правової позиції щодо захисту порушеного права - 2000,00 грн (фіксована ціна); підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 09.06.2020 року №UA110080/2020/100002/1 - 3000,00 грн.(фіксована ціна); представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - 1500 грн. (у одному судовому засіданні); підготовка та подання заяв по суті справи- 1500,00 грн (1 заява); підготовка та подання заяв з процесуальних питань - 500,00 грн (1 заява).

14 вересня 2020 р. платіжним дорученням № 761 ПП ДК Євротранс сплатив на адресу АБ "Віктора Починка" 5000 грн. та 13 жовтня 2020 року платіжним дорученням №864 - 1500,00 грн. Таким чином, загальна вартість послуг адвоката склала 6500,00грн, що і є витратами ПП ДК Євротранс , пов`язаними із розглядом справи №160/10461/20 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Так, відповідно до акта здачі-прийняття наданих послуг № 18 від 08.09.2020 р. виконавцем були надані а замовником прийяті наступні роботи (послуги): ознайомлення з матеріалами справи, аналіз галузевого законодавства, аналіз судової практики у справах з аналогічними обставинами та розробка правової позиції щодо захисту порушеного права - 2000,00 грн.; підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 14.07.2020 року №UA110080/2020/100005/1 - 3000,00 грн.

Відповідно до акта здачі-прийняття наданих послуг № 26 від 12.10.2020 р. виконавцем були надані наступні роботи (послуги): підготовка та подання відповіді на відзив - 1500 грн.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 08.07.2020 р. до договору про надання правничої допомоги № 28/05/20 від 28.05.2020 р. встановлено, що вартість послуг з ознайомлення з матеріалами справи, аналіз галузевого законодавства, аналіз судової практики у справах з аналогічними обставинами та розробка правової позиції щодо захисту порушеного права - 2000,00грн та підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби від 09.06.2020 року №UA110080/2020/100002/1- 3000,00 грн., підготовка а подання заяв по суті справи - 1500 грн. є фіксованими цінами та не залежать від кількості витраченого адвокатом часу на їх підготовку.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим вимоги в частині зарахування до витрат ПП ДК Євротранс , пов`язаних із розглядом справи №160/10461/20 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та таких, що підлягають відшкодуванню на його користь - у сумі 6500,00грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), які знайшли своє підтвердження належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір витрат суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства ДК Євротранс (ЄДРПОУ 37272336 , адреса 50005, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, б.84) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 39421732, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2020 року №UA110080/2020/100005/1, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ДК Євротранс (ЄДРПОУ 37272336 , адреса 50005, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, б.84) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (одна дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6500,00грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук