Рішення

від 16.11.2020 по справі 240/13406/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/13406/20

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №169 від 13.07.2020 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 23.06.2020 подано до Головного управління ДПС у Житомирській області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Рішенням відповідача відмовлено позивачу у видачі відповідної ліцензії. Позивач вважає таку відмову безпідставною, оскільки до заяви було подано всі документи, що передбачені ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Висновки викладені відповідачем у рішенні не відповідають фактчним обставинам, таке рішення є протиправним, а тому просив позов задовльнити.

Ухвалою судді від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.09.2020 №1229/06-30-08-06 (а.с.30-33).

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 02.11.2020 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін та покази свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" зверталось до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с.7).

До заяви разом з супровідним листом товариства від 23.06.2020 №2 було надано: засвідчену копію державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 20.12.2020; засвідчену копію Свідоцтва про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд від 08.06.2011 і витягу про державну реєстрацію прав від 17.06.2011; засвідчену копію договору №7 від 02.01.2020 про взаємовідносини при наданні і використанні виробничих полощ/нежитлових приміщень оплати та додаткова угода до договору №7від 01.03.2020; засвідчену копію договору суборенди №1/20 від 01.04.2020, №2/20 від 01.04.2020 між ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс" та ТОВ "Полісся Нафтопродукт"; засвідчену копію Дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №722.19.18 від 21.10.2019 про дозвіл виконання робіт підвищеної небезпеки; засвідчену копію Дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №723.19.18 від 21.10.2019 про дозвіл експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; платіжне доручення №448 від 04.04.2020 про сплату ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (а.с.6, 8-23).

Рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.07.2020 №169 позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Вказано, що в порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального") контролюючим органом встановлено невідповідність:

- не надано документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення за заначеною адресою роздрібної торгівлі пальним: м.Житомир, проспект Незалежності,55;

- відсутній документ, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийнято об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, передбачені Законом №481, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с.25).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі пальним на території України врегульовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

Згідно з частинами 32, 33, 35 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Положеннями частини 38 статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства встановлено, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкт господарювання подає відповідну заяву та документи, перелічені у частині 38 статті 15 Закону №481/95-ВР.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що першою підставою для відмови у видачі ліцензії слугував факт не надання позивачем документу, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення за заначеною адресою роздрібної торгівлі пальним: м.Житомир, проспект Незалежності,55.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , який, на момент виникнення спірних правовідносин, займав посаду начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними, тютюновими напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, показав, що товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" зверталось до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до якої долучило пакет документів. Проте товариством не надано документи, що підтверджують перехід права власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку від "Автопідприємства 11855 державної корпорації автомобільного транспорту" до ТДВ "Житомирське АТП 11855" та не надано документів, що підтверджубть перехід права власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку від ТДВ "Житомирське АТП 11855" до ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс". Крім того, були відсутні документи, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийнято об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, передбачені Законом №481, для отримання відповідної ліцензії. Надано свідоцтво на право вланості на майновий комплекс виробничих, будівель та споруд від 08.06.2011 в якому не зазначено наявність в складі майнового комплексу автозаправної станції; автогазозаправної станції; газонаповнювальної станції чи газонаповнювального пункту. А тому контролюючим органом було відмовлено у видачі ліцензії.

Як свідчать матеріали справи, серед долучених до заяви на отримання ліцензії документів міститься засвідчена копія державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ від 20.12.1993 відповідно до якого земельну ділянку надано у постійне користування Житомирському АТП 11855 (а.с.8-9).

В подальшому згідно з копією договору №7 від 02.01.2020 Житомирське АТП 11855 передало частину земельної ділянки (440 кв. м.) в оренду ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс" (а.с.12), останній в свою чергу згідно договору суборенди №1/20 від 01.04.2020 передав в суборенду 205 кв. м. земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" (а.с. 15).

Слід звернути увагу, що додатковою угодою до договору №7 від 01.03.2020 визначено право у ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс" на передачу об`єкта у найм та суборенду (а.с.14).

Крім того, в подальшому додатковою угодою №2/20 від 01.07.2020 внесено зміни до договору суборенди №2/20, якою встановлено строк суборенди до 31.12.2020 (а.с.20)

Відтак, всі наведені вище документи свідчать про наявність у позивача права користування земельною дялінкою за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності,55, що в свою чергу спростовує п.1 рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.07.2020 №169, яким позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Другою підставою відмови у наданні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у спірному рішенні вказано, що позивачем не надано документ, що підтверджує прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта де експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийнято об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, передбачені Законом №481, для отримання відповідної ліцензії.

Слід зауважити, що позивачем факт неподання акту вводу в експлуатацію об`єкта обо акту готовності до експуатації, або сертифікату про прийняття в експуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або іншого документа, що містить відповідну інформацію не заперечується.

Натомість позивачем в обгрунтування підстав визнання такої вимоги в рішенні від 13.07.2020 №169 протиправною вказано наступне.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №481/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

На підтвердженя права власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд позивачем до заяви на отримання ліцензії та до матеріалів справи надано копії свідоцтва про право власності у Житомирського АТП 11855 від 08.06.2011 (а.с.10) і витяг про державну реєстрацію прав від 17.06.2011 (а.с.11).

Водночас зі змісту наведених вище договорів оренди та суборенди судом встановлено факт передачі прав користування між сторонами не лише на земельні ділянки, а й на об`єкти нерухомого майна.

Так, п.1.2 договору №7 від 02.01.2020 Житомирським АТП 11855 передано ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс" в оренду ємкості в кількості 7 штук та паливно-роздавальні колонки в кількості 3 штуки, що розміщені на земельній ділянці, що передається в оренду (а.с.12).

В подальшому договором суборенди №2/20 від 01.04.2020 ТОВ "Полісся Нафтопродукт Плюс" передано позивачу у тимчасове користування ємкості в кількості 5 штук та паливно-роздавальні колонки в кількості 2 штук, що розміщені на земельній ділянці, що передана в оренду на підставі договору 1/20 від 01.04.2020 (а.с.18).

З огляду на наведене, з урахуванням норм чинного законодавства, та поданням позивачем до заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документів, що свідчать про встановлення права власності на майновий об`єкт до 01.01.2014, суд вважає вимоги п.2 рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.07.2020 №169 безпідставними, та прийнятими в порушення вимог Закону №481/95-ВР.

Крім того, у супровідному листі до оскаржуваного рішення, контролюючим органом серед підстав відмови пунктом 3 вказано: відсутність дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та по експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с.24).

Суд зауважує, що у рішенні суб`єкта владних повноважень від 13.07.2020 №169 серед підстав відмови у наданні ліцензії вказаної вище обставини не наведено.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем до заяви на отримання ліцензії і до матеріалів справи надано копії дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №722.19.18 від 21.10.2019 про отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №723.19.18 від 21.10.2019 про отримання дозволу експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с. 21-22).

Наведені обставини в повній мірі спростовують доводи відповідача про наявність порушень позивачем норм ст.15 Закону №481/95-ВР при поданні документів для отримання ліцензії.

Таким чином, позивачем до заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі паливом надано всі визначені Законом №481/95-ВР документи, натомість, як попередньо зазначалось судом, норми наведеного Закону забороняють контролюючому органу вимагати представлення інших документів, крім зазначених.

Всі наведені вище обставини вказують на відсутність у відповідача підстав для відмови у наданні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення №169 від 13.07.2020 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суперечить нормам чинного законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача видати товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В свою чергу зобов`язання відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: м.Житомир, проспект Незалежності,55, є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура, дотримання якої і є дискреційними повноваженнями Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15.Ь під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для зобов`язання відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою.

Відтак, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" є саме зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області повторно розглянути заяву щодо надання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,55, разом із додатково поданими документами та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер дій під час прийняття рішення про відмову у наданні ліцензії у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, про, що свідчить платіжне доручення №167 від 10.08.2020 (а.с.4).

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Щодо переплаченої суми судового збору, суд роз`яснює право позивача на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №169 від 13.07.2020 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" від 23.06.2020 щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності,55, разом із додатково поданими документами та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Нафтопродукт" (проспект Незалежності,55, м.Житомир, 10029, ЄДРПОУ 41329189) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 43142501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва