Рішення

від 16.11.2020 по справі 420/8570/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8570/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом фермерського господарства ЗОРЯ-2 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 вересня 2020 року надійшла позовна заява фермерського господарства ЗОРЯ-2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0123385504 від 23.07.2020 року.

09 вересня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву фермерського господарства ЗОРЯ-2 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому стало відомо про винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області податкової вимоги на загальну суму 286226,67 грн., яку позивач отримав нарочно. На адвокатський запит представника позивача Головне управління ДПС в Одеській області надало відповідь, де зазначило, що відповідачем 10 червня 2020 року була проведена камеральна перевірка та виявлені розбіжності під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено акт від 10 червня 2020 року. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 289331,90 грн. Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки склад податкового правопорушення, який зазначив відповідач у акті перевірки, може бути встановлений на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, а відтак тільки у разі проведення документальної, а не камеральної перевірки. Також, відповідач несвоєчасно направив на адресу позивача акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, що є процесуальним порушенням.

28 вересня 2020 року на адресу суду за вх. № 39481/20 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, викладених у позовній заяві та зазначає, що пояснення та копії документів надаються для розгляду питання щодо прийняття рішення саме про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, перевірка була здійснена на підставі даних, зазначених у податковій декларації позивача та даних АІС Податковий блок , що відповідає приписам Податкового кодексу України щодо матеріалів, на підставі яких проводяться камеральні перевірки. Зазначає, що порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення жодним чином не впливає на його законність.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство ЗОРЯ-2 12 грудня 1995 року зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-31).

18 грудня 1995 року фермерське господарство ЗОРЯ-2 взято на облік платником податків.

29 квітня 2020 року фермерським господарством ЗОРЯ-2 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 41 (а.с.46-48), виписану за результатами взаємовідносин з ПП ЛЮБАШІВСЬКИЙ ДОРБУД (отримувач), яка була прийнята, однак реєстрація якої була зупинена відповідно до квитанції від 12.05.2020 року № 9102061950 (а.с.49) та прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2020 року № 1866336/21000501 (а.с.57-58).

13 травня 2020 року фермерське господарство ЗОРЯ-2 було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 43 (а.с.50-51), виписану за результатами взаємовідносин з ПП ЛЮБАШІВСЬКИЙ ДОРБУД (отримувач), яка була прийнята, однак реєстрація якої була зупинена відповідно до квитанції від 13.05.2020 року № 9103607343 (а.с.52) та прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2020 року № 1866335/21000501 (а.с.56-60).

19 травня 2020 року фермерське господарство ЗОРЯ-2 подало до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року (а.с.61-62), яка відповідно до квитанції № 2 від 19 травня 2020 року була прийнята відповідачем (а.с.63).

Головним управлінням ДПС в Одеській області 10 червня 2020 року проведену камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року фермерського господарства ЗОРЯ-2 , про що складено акт від 10.06.2020 року № 001372/15-32-55-04/21000501 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФГ ЗОРЯ-2 код ЄДРПОУ 21000501 за квітень 2020 року (а.с.37-40) (далі-Акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки встановлено, що при перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 19.05.2020 року № 9110047684 та інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

В результаті проведеного аналізу відповідачем встановлено, що у декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року до податкових зобов`язань з податку на додану вартість фермерське господарство ЗОРЯ-2 не включено суму ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом-покупцем платником податку на додану вартість ПП ЛЮБАШІВСЬКИЙ ДОРБУД (і.п.н. 41161900) у розмірі 192887,93 грн.

Відповідачем у акті перевірки наведені висновки: Дані камеральної перевірки свідчать, що ФГ ЗОРЯ-2 (код ЄДРПОУ 21000501) було порушено норми 201.7 та 201.10 ст.201, п.187.1 статті 187, п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18 декларації з ПДВ за квітень 2020 року) на суму 192887,93 грн. На підставі підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ФГ ЗОРЯ-2 збільшено суму податкового зобов`язання на суму ПДВ 192887,93 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України) .

Зазначений акт перевірки був направлений на адресу позивача 23 червня 2020 року та повернутий відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку від 08.17.2020 року не правильно зазначена (відсутня) адреса одержувача (а.с.41,45).

На підставі акту перевірки Головним управління ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0123385504 від 23 липня 2020 року (а.с.42), яким фермерському господарству ЗОРЯ-2 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 289331,90 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 192887,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 96443,97 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення направлено відповідачем на адресу фермерського господарства ЗОРЯ-2 28 липня 2020 року та повернуто адресанту з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с.43,44).

18 серпня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено податкову вимогу форми Ю № 129078-55 (а.с.33) щодо податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) фермерського господарства ЗОРЯ-2 на суму 286226,67 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 189782,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 96443,97 грн.

20 серпня 2020 року фермерським господарством ЗОРЯ-2 направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена відносно податкової накладної № 43 від 29.04.2020 року, де зазначено, що дана податкова накладна помилково складена, підтвердження даної операції первинними документами відсутнє, розрахунки не проводились до декларації ПДВ не включались (а.с.53). Дане повідомлення було прийнято відповідачем 20 серпня 2020 року відповідно до квитанції № 2 (а.с.54).

20 серпня 2020 року фермерським господарством ЗОРЯ-2 направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена відносно податкової накладної № 41 від 29.04.2020 року, де зазначено, що дана податкова накладна помилково складена, підтвердження даної операції первинними документами відсутнє, розрахунки не проводились до декларації ПДВ не включались (а.с.55). Дане повідомлення було прийнято відповідачем 20 серпня 2020 року відповідно до квитанції № 2 (а.с.56).

Позивач, вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0123385504 від 23 липня 2020 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Згідно статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 Податкового кодексу України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.01.2018 року №804/5957/16.

За приписами пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Разом з тим, як вбачається з Акта перевірки фермерського господарства ЗОРЯ-2 , контролюючим органом встановлено розбіжності між сумами податкових зобов`язань, задекларованих позивачем, та сумами податкових зобов`язань по виписаним податковим накладним, які були направлені до Єдиного реєстру податкових накладних, але не зареєстровані, тобто відповідачем зроблено висновок щодо дотримання вимог правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, що відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Системний аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи дає підстави для висновку про те, що у межах камеральної перевірки відповідачем досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки. А тому, відповідачем порушено порядок проведення податкової перевірки, визначений чинним законодавством України.

Так, відповідачем не обґрунтовано правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому, суд наголошує, що в разі виникнення певних невідповідностей задекларованих даних відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, чого останнім зроблено не було.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №804/6286/17, а саме:

Суд вважає, що виявлення в Єдиному реєстрі податкових накладних під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість за якою не задекларована у податній податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відтак, при збільшенні Товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення .

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання, відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Також, суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 20.02.2018 року №К/9901/4570/17, згідно з якою, суд дійшов висновку, що Акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4339,98 грн. згідно платіжного доручення №37 від 03.09.2020 року (а.с.12).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача судового збору в розмірі 4339,98 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 09 вересня 2020 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Вовченко О.А. у період з 05 листопада 2020 року по 13 листопада 2020 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 16 листопада 2020 року (перший робочий день).

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фермерського господарства ЗОРЯ-2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0123385504 від 23.07.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь фермерського господарства ЗОРЯ-2 суму сплаченого судового збору у розмірі 4339,98 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - фермерське господарство ЗОРЯ-2 (с.Солтанівка, Любашівський р-н., Одеська обл., 66520, код ЄДРПОУ 21000501).

Відповідач - Головне управління ДПС України в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Вовченко О.А.