Постанова

від 09.02.2021 по справі 420/8570/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8570/20 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - ГУ ДПС в Одеській області - Коперсака М.С.

представника позивача - ФГ Зоря-2 - адвоката Качури Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за позовом фермерського господарства Зоря-2 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2020 року фермерське господарство Зоря-2 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0123385504 від 23.07.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 279331,90 грн. (за основним платежем - 192887,93 грн., за штрафними санкціями - 96443,97 грн.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому 19.08.2020 р. стало відомо про винесення податкової вимоги від 18.08.2020 року №129078-255 на загальну суму 286226,67 грн. На адвокатський запит представника позивача Головне управління ДПС в Одеській області надало відповідь, в якій зазначило, що 10 червня 2020 року була проведена камеральна перевірка та виявлені розбіжності під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складений акт від 10 червня 2020 року. На підставі акту камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2020 року № 0123385504, яким збільшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 289331,90 грн.

Позивач вважав протиправним податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2020 року № 0123385504, оскільки склад податкового правопорушення, який зазначив відповідач в акті перевірки, може бути встановлений лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, а відтак тільки у разі проведення документальної, а не камеральної перевірки. Також, позивач посилався на несвоєчасне направлення відповідачем на адресу позивача акт камеральної перевірки та податкового повідомлення-рішення, що є процесуальним порушенням.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений в повному обсязі адміністративний позов фермерського господарства Зоря-2 .

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0123385504 від 23.07.2020 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь фермерського господарства ЗОРЯ-2 суму сплаченого судового збору у розмірі 4339,98 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення діяв на підставі та відповідно до норм чинного законодавства.

Зокрема апелянт зазначив, що 12.05.2020 року та 13.05.2020 року позивач подав на реєстрацію податкові накладні № 41 від 09.04.2020 р. та відповідно №43 від 29.04.2020 р. на загальну суму ПДВ 192887,93 грн., які були прийняті, але реєстрація яких була зупинена. При проведені камеральної перевірки податкової декларації позивача з ПДВ за квітень 2020 року, яка була подана 19.05.2020 року за №9110047684, контролюючий орган встановив, що позивач не включив суму ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом - покупцем платником податку на додану вартість ПП Любашівський добробут у розмірі 192887,93 грн., що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 10.06.2020 року №001372/15-32-55-04/21000501. На підставі зазначеного акту камеральної перевірки 27.07.2020 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0123385504.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №№ 41, 43 від 29.04.2020 року, реєстрація яких була зупинена, позивач надав лише 20.08.2020 року. Такі обставини, на думку апелянта свідчать про те, що позивач не вчинив жодних активних дій з повідомлення контролюючого органу щодо помилковості направлення на реєстрацію податкових накладних №№ 41, 43 від 29.04.2020 року, до проведення камеральної перевірки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що фермерське господарство Зоря-2 12 грудня 1995 року зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26-31).

18 грудня 1995 року фермерське господарство Зоря-2 взято на облік платників податків.

Відповідно до матеріалів справи, 29 квітня 2020 року фермерське господарство Зоря-2 направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 41 (а.с. 46-48), виписану за результатами взаємовідносин з ПП Любашівський добробут (отримувач), яка була прийнята, однак реєстрація якої була зупинена відповідно до квитанції від 12.05.2020 року № 9102061950 (а.с.49), а в подальшому прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2020 року № 1866336/21000501 (а.с.57-58).

Також, відповідно до матеріалів справи 13.05.2020 року фермерське господарство Зоря-2 направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 43 (а.с. 50-51), виписану за результатами взаємовідносин з ПП Любашівський добробут (отримувач), яка була прийнята, однак реєстрація якої зупинена відповідно до квитанції від 13.05.2020 року № 9103607343 (а.с.52), а в подальшому прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2020 року № 1866335/21000501 (а.с.56-60).

19 травня 2020 року фермерське господарство Зоря-2 подало до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року (а.с.61-62), яка відповідно до квитанції № 2 від 19 травня 2020 року була прийнята (а.с.63).

10 червня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року фермерського господарства Зоря -2 , про що складений акт від 10.06.2020 року №001372/15-32-55-04/21000501 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФГ Зоря -2 код ЄДРПОУ 21000501 за квітень 2020 року (а.с.37-40).

Відповідно до змісту акта камеральної перевірки, апелянтом при перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 19.05.2020 року № 9110047684 та інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

В результаті проведеного аналізу апелянт встановив, що в декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року до податкових зобов`язань з податку на додану вартість фермерське господарство Зоря-2 не включило суму ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом-покупцем платником податку на додану вартість ПП ЛЮБАШІВСЬКИЙ ДОРБУД ПП Любашівський добробут (і.п.н. 41161900) у розмірі 192887,93 грн.

В акті камеральної перевірки наведені висновки контролюючого органу проте, що дані камеральної перевірки свідчать, що ФГ Зоря-2 (код ЄДРПОУ 21000501) було порушено норми 201.7 та 201.10 ст.201, п.187.1 статті 187, п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18 декларації з ПДВ за квітень 2020 року) на суму 192887,93 грн. На підставі підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ФГ Зоря-2 збільшено суму податкового зобов`язання на суму ПДВ 192887,93 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України) .

Копія акта камеральної перевірки від 10.06.2020 року була направлена позивачу 23.06.2020 року, але поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6504411540030) було повернуте відправнику 09.07.2020 року з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення повернення за зворотною адресою: неповна адреса (а.с.41, 45).

На підставі акту камеральної перевірки від 10.06.2020 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0123385504 від 23 липня 2020 року (а.с. 42), яким фермерському господарству Зоря-2 збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 289331,90 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 192887,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 96443,97 грн.

Оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення направлено відповідачем фермерському господарству Зоря-2 28 липня 2020 року, але поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6504411843378) було повернуте відправнику 03.08.2020 року з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення повернення за зворотною адресою: неповна адреса (а.с.43,44).

Також, відповідно до матеріалів справи, 18 серпня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складена податкова вимога форми Ю № 129078-55 (а.с.33) щодо податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) фермерського господарства Зоря-2 на суму 286226,67 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 189782,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 96443,97 грн.

20.08.2020 року фермерським господарством Зоря-2 до Головного управління ДПС в Одеській області направлено повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена відносно податкової накладної № 43 від 29.04.2020 року, в якому зазначено, що дана податкова накладна помилково складена, підтвердження даної операції первинними документами відсутнє, розрахунки не проводились до декларації ПДВ не включались (а.с.53). Дане повідомлення № 1 було прийнято відповідачем 20.08.2020 року відповідно до квитанції № 2 (а.с.54).

Також, 20.08.2020 року фермерським господарством Зоря-2 до Головного управління ДПС в Одеській області направлено повідомлення № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена відносно податкової накладної № 41 від 29.04.2020 року, де зазначено, що дана податкова накладна помилково складена, підтвердження даної операції первинними документами відсутнє, розрахунки не проводились до декларації ПДВ не включались (а.с.55). Повідомлення № 2 було прийнято відповідачем 20.08.2020 року відповідно до квитанції № 2 (а.с.56).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що виявлена під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до абз. 24 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Нормами пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та системи електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до матеріалів справи в ході проведення камеральної перевірки, апелянт встановив порушення позивачем норм п.п. 201.7 та 201.10 ст.201, п.187.1 статті 187, п.185.1 статті 185 ПК України, оскільки, як вважав апелянта позивач занизив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18 декларації з ПДВ за квітень 2020 року) на суму 192887,93 грн.

Під час здійснення камеральної перевірки апелянт використав податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 19.05.2020 року № 9110047684 та інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган в межах камеральної перевірки досліджував документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що у апелянта були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правильність, повноту податкових зобов`язань та донараховувати зобов`язання, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується і з положеннями абз. 24 п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Доводи апеляційної скарги не спростовують такі висновки суду першої інстанції.

Також в апеляційній скарзі не наведено обґрунтувань на спростування висновків суду першої інстанції про те, що здійснюючи камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за квітень 2020 року та збільшивши розмір податкового зобов`язання, апелянт вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №826/18356/16, від 22.11.2019р. у справі №П/811/157/16, від 10.12.2019р. у справі №814/183/16, від 06.03.2019р. у справі №809/911/17.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того факту, що пояснення щодо податкових накладних №№41, 43 від 29.04.2020 року були надані лише 20.08.2020 року, а не до проведення камеральної перевірки, з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначає, камеральна перевірка податкової декларації проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання, зокрема податкової декларації, а у разі її подання пізніше, за днем її фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПК України), сама камеральна перевірки проводиться без будь-якого рішення керівника контролюючого органу при цьому згода платника податку або його присутність не є обов`язковими (п. 76.1 ст. 76 ПК України), в той час як письмові пояснення та копії документів, у разі зупинення реєстрації податкової накладеної, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній (п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216).

Також, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, доводи апелянті про прийняття до уваги судом першої інстанції лише доводів позивача. При цьому апеляційний суд зазначає, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить відомості щодо дослідження судом першої інстанції всіх фактичних обставин, в тому числі і подання пояснень після проведення камеральної перевірки.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, апеляційним судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77,242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/8570/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебування суддів - членів колегії у відпустці та на навчанні, повний текст судового рішення складений 01.03.2021 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.