Рішення

від 16.11.2020 по справі 420/1188/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1188/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми Кварц (приватна форма власності) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003030508 та №0002750508 від 20.01.2020 року

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виробничо-комерційної фірми Кварц (приватна форма власності) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003030508 та №0002750508 від 20.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акту Головного управління ДПС в Одеській області № 659/15-32-05-08/21034486 від 24.12.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ВКФ Кварц (приватна форма власності) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 , посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.01.2020 року №0003030508 та №0002750508.

Позивач вважає, що податкову перевірку було проведено без належного з`ясування фактичних обставин справи, які ґрунтуються на первинних документах, а тому висновки в акті перевірки є необґрунтованими та хибними, а спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Також позивач вказує, що в Акті перевірки ставиться під сумнів реальність господарських операцій між ТОВ Автодор та його контрагентом - TOB ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 42609310). Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки при проведенні перевірки односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов`язань та застосування санкцій.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с. 216-218 т.5), в якому відповідач зазначає, що позов не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що в ході документальної планової виїзної перевірки були встановлені порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1464194 грн., в тому числі: у березні 2019р. у сумі 1464194 грн., та завищення від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) у загальній сумі 765 199 грн. - на кінець перевіряє мого періоду, станом на 30.06.2019 року.

Представником відповідача інших обставин ніж викладені в акті перевірки, у відзиві на адміністративний позов не зазначено.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій з посиланнями на правові висновки, викладені в постановах Верховного суду, зазначено про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача та прийнятих за результатом перевірки податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового, від 24.09.2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача 23.10.2020 року засобом електронного зв`язку подано до суду клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом 24.10.2020 року, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виробничо-комерційна фірма КВАРЦ (приватна форма власності) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 27.05.1996 року за №15541200000000685, основним видом економічної діяльності підприємства є вироблення виробів із бетону для будівництва (код 23.61) (а.с.30-32 т.2).

На підставі наказу про видачу ліцензій від 16.05.2018 р. №28-Л, 30.05.2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ліцензію (реєстраційний запис 2013050993) на право виконання ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками (СС2, СС3). (а.с. 33-34 т.2)

На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 09.08.2019 року №333/15-32, в період з 30 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року проводилась документальна планова виїзна перевірка ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 та з 03.12.2019 по 18.12.2019. Термін перевірки продовжувався з 12.12.2019 по 18.12.2019. За результатами даної перевірки складено акт №659/15-32-05-08/21034486 від 24 грудня 2019 року. (а.с. 3-29 т.2)

За результатом проведення документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності):

- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1 464 194 грн., в тому числі: у березні 2019 року у сумі 1464194 грн., та завищення від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) у загальній сумі 765 199 грн. - на кінець перевіряємого періоду, станом на 30.06.2019 року.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки №659/15-32-05-08/21034486 від 24 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області від 20 січня 2020 року №0003030508, яким ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1830243 грн., в тому числі 1464194 грн. основного платежу та 366049 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1 ст.44., п.198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області від 20 січня 2020 року №0002750508, яким ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 765199 грн, за порушення п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені у акті перевірки, базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) і відповідно, донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та зменшення суми від`ємного значення є протиправними, безпідставними, не доведеними та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, первинним документам, які перебувають у позивача та вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідач ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з TOB "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС", оскільки враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" реалізувало товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання. Товар з номенклатурою, що реалізовано на ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню у ТОВ " ТРАНСТЕХ- СЕРВІС ПЛЮС" - Щебінь, Цемент ПЦ, Відсів фракції 0-5. Виходячи з наведеного, ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС", яке було постачальником ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) у періоді березень 2019 року (1 квартал), здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

Судом досліджено надані позивачем докази та первинні документи, а саме.

Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 177 551 561 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 року встановлено його завищення всього у сумі 2 229 393 грн., в тому числі: березень 2019 року - 2 229 393 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 року в сумі 102 394 973 грн. на підставі таких документів: договорів (контрактів) з постачальниками, оборотно-сальдових відомостей та аналізів рахунків 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками , 20 Виробничі запаси , 301 Каса в національній валюті , 311 Поточний рахунок в національній валюті , 641 Розрахунки по ПДВ , 90 Собівартість реалізації , 92 Адміністративні витрати , 94 Інших витрат операційної діяльності видаткових накладних та актів виконаних робіт (послуг), отриманих податкових накладних, банківських виписок та інших документів, наведених в Додатку № 4 до акту перевірки встановлено завищення задекларованих ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) показників у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою та нульовою всього у сумі 2229393 грн., в тому числі: березень 2019 року - 2229393 грн.

Також під час перевірки, проведеним аналізом встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) з контрагентом-постачальником ТОВ ТРАНТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС .

Договір підписано директором ТОВ"ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" ОСОБА_1 та директором ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) ОСОБА_2 та скріплено печатками, місце складання договору - м. Одеса. Згідно з видатковими накладними ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) отримано товар від TOB "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" на загальну суму 13376355,62 грн. (цемент, щебінь, відсів, щебенево-піщана суміш).

В акт перевірки зазначено, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, та надані подорожні листи на перевезення лише цементу.

Також в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано жодного документу, який міг би свідчити про якість тмц/товару, отриманого від ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС". У ході перевірки директору ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) ОСОБА_2 , надано запит від 03.12.2019 року, щодо надання первинних документів та пояснень. На запит, директором ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) ОСОБА_2 не надано пояснень та копій документів, що свідчать про транспортування щебню, відсіву фракції та щодо якості тмц.

Перевіркою встановлено, що відповідно наданих до ДПІ Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1 квартал 2019 року у ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" відсутнє залучення працівників за цивільно-правовими договорами (код доходу 102 "Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору") та відсутні доходи виплачені за ознакою доходу із кодом 157 Дохід виплачений самозайнятій особі тобто, взаємовідносини відсутні.

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 1 кв. 2019 рік, наданого до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, у ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" основні засоби на кінець звітного періоду складають 0 грн.

Відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" у 2019 році не зареєстровано податкові накладні щодо оренди складських приміщень, відсутня наявність основних фондів та необхідної кількості трудових ресурсів.

ТОВ " ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" реалізовано ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) у періоді березень 2019 року - Щебінь, Цемент ПЦ, Відсів фракції 0-5.

Відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що на користь ТОВ " ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" у періоді березень 2019 року зареєстровано податкові накладні від постачальників: Товари народного споживання; Електропобутові прилади, меблі, скло ( в т.ч . ІМПОРТ); Бітум дорожній, добрива.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю факту (джерела) законного введення в обіг товарів, робіт (послуг) та реального задекларованого виробництва та проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що на ТОВ " ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" оформлялись лише в паперовому вигляді господарські операції з отримання та реалізації товарів, робіт (послуг).

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, ТОВ " ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС" реалізувало товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання. Товар з номенклатурою, що реалізовано на ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню у ТОВ " ТРАНСТЕХ- СЕРВІС ПЛЮС" - Щебінь, Цемент ПЦ, Відсів фракції 0-5.

Виходячи з наведеного, ТОВ "ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС", яке було постачальником ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) у періоді березень 2019 року (1 квартал), здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищезазначене, операції, що виконувались ТОВ " ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС", не підтверджуються стосовно:

- реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних, яка значиться виробником товарів, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся на території України та не отримувався за імпортними контрактами, зазначеними платником податків у документах обліку;

- документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару та ін.

В зв`язку з цим, зазначені підприємства, не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ВКФ "КВАРЦ" (приватна форма власності) господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі.

Отже, на думку відповідача, вищенаведене свідчить про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальності господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Таким чином, за твердженням відповідача, договори, видаткові накладні, рахунки та інші первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Отже, на порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 Податкового кодексу України, ВКФ КВАРЦ завищено суму податкового кредиту на загальну суму 2229393 грн., в тому числі: березень 2019 року - 2229393грн.

Судом встановлено, що між ВКФ КВАРЦ та ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС 01.03.2019 був укладений Договір № 14 купівлі-продажу будівельних матеріалів. (а.с. 35-37 т. 2)

Згідно з п. 1.1. вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність і сплатити за отримані будівельні матеріали (пісок, відсів, щебінь, ЩПС, цемент і т.д.), визначений у заявках покупця, в яких зазначено асортимент, кількість та ціна, на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.5.3 Договору доставка, завантаження та розвантаження товару може здійснюватись автотранспортом постачальника за власні кошти або автотранспортом покупця за домовленість сторін.

На виконання зазначеного договору ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС здійснив постачання:

- щебінь, що підтверджується видатковою накладною № 47 від 27.03.2019р.; податковою накладною № 47 від 26.03.2019, яка зареєстрована в ЄРПН за № 9074817808, згідно квитанції від 15.04.2019 (а.с. 38-40 т.2);

- відсів, щебнево-піщаною суміш, що підтверджується видатковою накладною № 46 від 28.03.2019р.; податкова накладна № 46 від 28.03.2019, яка зареєстрована в ЄРПН за № 9074762538, згідно квитанції від 15.04.2019 (а.с. 41-43 т.2);

- цемент ПЦ, що підтверджується видатковою накладною № 45 від 27.03.2019р.; податковою накладною № 45 від 27.03.2019 року, яка зареєстрована в ЄРПН за № 9074771902, згідно квитанції від 15.04.2019; поданий розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 1 від 27.03.2019, який зареєстрований в ЄРПН за № 9075430727, згідно квитанції від 16.04.2019 (а.с. 44-48 т.2).

Відповідно до умов договору, та як встановлено посадовими особами відповідача, розрахунки між ВКФ КВАРЦ та ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС проводились у безготівковій формі.

На підтвердження руху коштів, позивачем надано картку рахунку 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками) за березень 2019 ВКФ КВАРЦ по контрагенту ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС .

Придбані у ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС товарно-матеріальні цінності були перевезенні ТОВ Автодор (код ЄДРПОУ 13888197), на підставі укладеного між ВКФ КВАРЦ та ТОВ Автодор Договору про надання транспортних послуг № 7/17 від 30.03.2017 (а.с. 67-71 т.2).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором виконавець зобов`язується надати замовнику транспортні послуги.

Згідно з п.2.2 договору факт виконання робіт оформлюється актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до Специфікації №1 до договору про надання транспортних послуг №7/17 від 30.03.2017 р., послуги надаються за тарифами, згідно виставлених рахунків автомобілями - вантажними самоскидами MAN, DAF, VOLVO, МАЗ, ссідловим тягачем MAN. (а.с. 70 т.2)

Відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2017 до Договору про надання транспортних послуг № 7/17 від 30.03.2017, строк дії вказаного договору продовжено до 31 грудня 2020 року. (а.с. 71 т.2)

На підтвердження виконання умов договору про надання транспортних послуг ТОВ АВТОДОР на користь ВКФ КВАРЦ щодо перевезення товару отриманого від ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС представником позивача до суду надано:

товарно - транспортні накладні (а.с. 74-300 т.2, а.с. 1-300 т.3, а.с. 1-250 т.4, а.с. 1-12 т.5);

акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 29.03.2019 року, № 50 від 29.03.2019 року.

На підтвердження здійснення оплати за перевезення вантажу позивачем надані платіжні доручення (а.с. 13-16 т.5)

Перевезення ТМЦ здійснювалось власним автотранспортом ТОВ АВТОДОР , що підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу сідло бий тягач MAN TGA 18.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу сідловий тягач MAN TGA 18.430 реєстраційний номер НОМЕР_2 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вантажний самоскид VOLVO FM 8 реєстраційний номер НОМЕР_3 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вантажний самоскид DAF реєстраційний номер НОМЕР_4 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вантажний самоскид DAF реєстраційний номер НОМЕР_5 . (а.с. 17-21 т.5)

Для здійснення перевезень ВКФ КВАРЦ також використовував власний автотранспорт - вантажні самоскиди КАМАЗ, який належить позивачу, що підтверджується наданими до суду свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Факт перевезення підтверджується: подорожніми листами. (а.с. 22-29 т. 5)

Надходження та реалізація товару відображена в картці рахунку 201. (а.с. 30, 36, 42, 68 т.5).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС товарів представником позивача надані наступні докази.

Між ВКФ КВАРЦ та ТОВ Будівельна компанія ЕСКАДОР (код ЄДРПОУ 33658839) укладений Договір поставки № 21.19 від 30.07.2019, відповідно до п.1.1. якого ВКФ КВАРЦ (Постачальник) зобов`язується передавати у власність Покупця гранітну продукцію (щебінь, відсів) та інші дорожньо-будівельні матеріали. (а.с. 31-32 т.5)

На виконання умов вищевказаного договору ВКФ КВАРЦ здійснив постачання гранітної продукції покупцю, що підтверджується видатковою накладною № 80 від 17.09.2019, податковою накладна № 2 від 17.09.2019, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.10.2019 за № 9237364439 (а.с. 33-35 т. 5).

Між ВКФ КВАРЦ та ТОВ Будівельна фірма ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 42846767) укладений Договір поставки № 15/19 від 02.07.2019 року, відповідно до п.1.1. якого ВКФ КВАРЦ (Продавець) зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити будівельні матеріали: асфальтобетонну суміш, бітумну емульсію, поребрик, камінь бортовий та інш. (а.с. 37-38 т.5)

На виконання умов вказаного договору, ВКФ КВАРЦ здійснив постачання будівельних матеріалів ТОВ Будівельної фірмі ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ , що підтверджується видатковою накладною № 34 від 01.08.2019, податковою накладною № 2 від 01.08.2019, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 29.08.2019 за № 9193855059. (а.с.39-41 т.5)

Між ВКФ КВАРЦ та ТОВ АВТОДОР (код ЄДРПОУ 13888197) укладений договір купівлі-продажу № 3/19 від 02.01.2019 року, відповідно до п.1.1. якого ВКФ КВАРЦ (Продавець), в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити будівельні матеріали: асфальтобетонну суміш, бітумну емульсію, камінь бортовий та інш. (а.с. 43-44 т.5)

На виконання умов вищевказаного договору ВКФ КВАРЦ здійснив постачання покупцю будівельних матеріалів, що підтверджується: видатковими та податковими накладними (а.с. 45-67 т.5)

Також, представником позивача надані до суду докази щодо використання будівельних матеріалів, придбаних, ВКФ КВАРЦ на власному виробництві, а саме у виготовленні щебенево-піщану суміші, асфальтно/бетону, бетону.

Відповідно до актів ВКФ КВАРЦ за березень 2019 року - червень 2019 року виготовлено (а.с. 104-131 т.5) :

41,33 м3 щебенево-піщаної суміші С-7. У якості вихідної сировини використані: гравійний відсів, щебінь 5-20, щібінь 20-40, щебінь 5-10, цемент. Виготовлення ЩПС С-7 було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення суміші ЩПС С-7;

496,918 т суміші а/бетонної щільної дрібнозернистої тип А . У якості вихідної сировини були використані: гр. відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20, та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення суміші а/бетонної щільної дрібнозернистої тип А;

1350,83 т. суміші а/бетонної щільної ЩМАС-20. У якості вихідної сировини були використані придбані будівельні матеріали: гр. відсів, щебінь та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення суміші а/бетонної щільної ЩМАС-20;

3406,288 т. суміші а/бетонної тип А . У якості вихідної сировини були використані: гр. відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20, та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення суміші а/бетонної тип А ;

409,472 т. суміші а/бетонної. У якості вихідної сировини були використані: гр відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення суміші а/бетонної крупнозернистої тип А ;

3891,206 т. суміші а/бетонної тип А . У якості вихідної сировини були використані: гр. відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення суміші а/бетонної крупнозернистої тип А ;

553,374 м3 щебенево-піщаної суміші С-5. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-20, щебінь 40-70 та інш. Виготовлення ЩПС С-7 було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення суміші ЩПС С-7;

1539,24т щільної велико/зернистої а/бетонної суміші. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-20, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення щільної велико/зернистої а/бетонної суміші;

1162,79 т а/бетонної суміші тип А м2. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-20, щебінь 5-10 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення а/бетонної суміші тип А м2;

16,638 м3 бетону. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь, цемент. Виготовлення бетону було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення бетону;

2630,968 т а/бетонної суміші тип А . У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-20, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до калькуляції на виготовлення а/бетонної суміші тип А ;

278,094 т а/бетонної суміші тип А М-1. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення а/бетонної суміші тип А М- 1;

336,943 т а/бетонної суміші щільної тип А М-2. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення а/бетонної суміші тип А М-2;

2582,971 т. а/бетонної суміші щільної тип А М-2. У якості вихідної сировини були використані: гравійний відсів, щебінь 5-10, щебінь 10-20 та інш. Виготовлення суміші було проведено відповідно до Калькуляції на виготовлення а/бетоеної суміші тип А М-2.

Вказані операції відображені: у звіті по проводках за березень 2019 - грудень 2019 по відбору щебня 5-10; у звіті по проводках за березень 2019 - грудень 2019 по відбору відсіву 0-5. (а.с. 132-133 т.5)

На виконання умов укладеного договору, ВКФ КВАРЦ здійснив постачання ТОВ Автодор будівельних матеріалів, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 69-103 т.5)

Так, щодо посилання відповідача в акті перевірки в якості підстави визнання нереальною господарської операції на відсутність товарно-транспортних накладних суд зазначає, що до суду надані товарно-транспортні накладні на весь обсяг товару, який придбаний у ТОВ ТРАНСТЕХ-СЕРВІС ПЛЮС , тобто на щебінь, пісок та щебнево-піщану суміш).

В свою чергу, слід зазначити, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином суд вважає обґрунтованим посилання позивача на правову позицію викладену у Постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15, стосовно того, що ..оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд також враховує, що відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, у ВКФ КВАРЦ станом на 01.04.2019 середня кількість працівників складала - 51 людину; станом на 01.10.2019 середня кількість працівників у ВКФ КВАРЦ складала - 49 осіб. (а.с. 52-53 т.2)

Також згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 ( Основні засоби ) за 2019, за ВКФ КВАРЦ значаться такі транспортні засоби та механізми: автогрейдери, вантажні самоскиди, асфальтоукладачі, екскаватори, легкові автомобілі, катки навантажувачі, напівпричепи, напівпричепи-цементовози та інша техніка. (а.с. 62-63 т.2)

Відповідно до договору оренди обладнання № 18/1/5 від 01.01.2018р., укладеного між ВКФ КВАРЦ та ТОВ Автодор , ВКФ КВАРЦ отримав в тимчасове платне користування асфальтосумішну установку ДС-1853, яка була передана згідно Акту приймання передачі. Зазначена асфальтова установка розміщена на належної ВКФ КВАРЦ земельної ділянці. (а.с. 49-51, 64-67 т.2)

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що зазначене також підтверджує зв`язок придбання товаро-матеріальних цінностей з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та засвідчують мету та факт подальшого використання придбаних ним товарів. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а саме: договори та акти виконаних робіт до них, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення на оплату наданих послуг, картки рахунків, платіжні документи та інші.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів,які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 07.11.2019 року по справі №2а-5959/12/1470.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) при поданні позову сплачений судовий збір в розмірі 21020,00 грн. за платіжним доручення №248 від 30.01.2020 року. (а.с. 28 т.1)

Враховуючи, що позовні вимоги ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) задоволено, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 21020,00 грн.

Разом з тим, щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 134 КАС України передбачені витрати на професійну правничу допомогу, зокрема зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Адвокатом позивача на підтвердження наданої правової допомоги надано договір про надання правової допомоги №3/2-Т від 03.02.2020 року, додаткову угоду від 05.03.2020 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10.03.2020 до договору №30/1-Т від 21.01.2020 на суму 12300 грн та попередній розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого вартість наданих адвокатом юридичних послуг складає 17953,00 грн.

Проте, зважаючи на те, що складений акт приймання-передачі наданої правничої допомоги з попереднім розрахунком суми судових витрат стосується іншого договору про надання правової допомоги, та доказів оплати позивачем послуг адвоката не надано, суд вважає, що відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню на користь ВКФ КВАРЦ (приватна форма власності) витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми Кварц (приватна форма власності) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003030508 та №0002750508 від 20.01.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003030508 та №0002750508 від 20.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на корить Виробничо-комерційної фірми Кварц (приватна форма власності) (код ЄДРПОУ 21034486, 68093, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолінське, вул. Паромна, 11-А) сплачений судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Виробничо-комерційна фірма Кварц (приватна форма власності) (код ЄДРПОУ 21034486, 68093, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолінське, вул. Паромна, 11-А);

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.