Рішення

від 16.11.2020 по справі 420/5004/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5004/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання необґрунтованим призначення та проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001960508 від 14.01.2020 року

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання необґрунтованим призначення та проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001960508 від 14.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ вважає необгрунтованим призначення та проведення перевірки відповідно до наказу №2264 від 05.02.2019, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2020 року за №0001960508 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також представник позивача зазначає, що на час здійснення господарських операцій та надання первинних документів з цих операцій між НФВ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ та ТОВ Деміс Тур всі відомості, які відображені у первинних документах цього контрагента, повністю відповідали даним, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. НФВ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ не може відповідати за дії його контрагента, які порушують норми діючого законодавства, у тому числі податкового, а тому посилання на це в акті контролюючого органу є необґрунтованим. Висновки викладені у акті перевірки є власною думкою працівників державної податкової служби, є оспорюваними та носять характер припущень, поки це не буде доведено в судовому порядку у разі незгоди з ними.

Крім того, представник позивача зазначає, що фактично контролюючий орган аналізував не первинні документи підприємства, а податкову інформацію контрагента, можливість контрагента здійснювати господарські операції, та взагалі ніяк не аналізував спроможність НФВ Сіместа ВАЛА у формі ТОВ до здійснення таких операцій з контрагентами, та робив висновки відносно останнього на податковій інформації, наявність якої як підстави для висновків взагалі не регламентується діючим законодавством, та є припущеннями. Проте, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 року у справі №804/939/16 дійшов висновку, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Відповідачем, надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 112-117 т.4) в якому представник відповідача, виклавши зміст акту перевірки, зазначив, що господарські операції між НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ, код ЄДРПОУ 20933811 з ТОВ ДЕМІС ТУР (нова назва ТОВ ГРОСЛ АКТИВ ), код за ЄДРПОУ 42304757 за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року на підставі Договору поставки від 01.04.2019 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, з урахуванням відсутності власного чи орендованого майна (виробничих/ складських приміщень, обладнання, транспортних засобів, тощо), які економічно необхідні для здійснення діяльності підприємства, та свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, та на порушення п. 44.1. п. 44.3. ст. 44. п. 198.1. п. 198.3. ст. 198. п.200.1. ст.200 ПКУ встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, на суму 138 887 гри., у т.ч. травень 2019 - 138 887 грн.

Представник позивача не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суд від 18.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача до судового засідання 02.11.2020 року не з`явився, надав до суду заяву про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом 24.10.2020 року, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань Наукова-виробнича фірма "СІМЕСТА ВААЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано 23.10.1995 року за №15561200000006930.

Основним видом економічної діяльності підприємства є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73).

Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ направлено запит №46/10/15-32 від 30.08.2019 року з проханням надати інформацію (пояснення) та її документальні підтвердження (завірені належним чином копії документів), які стосуються придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ДЕМІС ТУР" (нова назва - ТОВ "ГРОСЛ АКТИВ") код за ЄДРПОУ 42304757 за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року, на загальну суму ПДВ - 138,9 тис. грн., для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податковій декларації результатів операцій в частині придбання товарів та їх реалізації, а саме: приходні та видаткові накладні чи акти виконаних робіт, довіреності; платіжні доручення; договори, угоди, контракти з контрагентами; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 311 Розрахунковий рахунок , 301 Каса в національної валюті , 703 Доход від реалізації робіт та послуг , 40 Статутний капітал , 903 Собівартість реалізованих робіт та послуг , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут , 685 Розрахунки з іншими кредиторами , 37 Розрахунки з іншими дебіторами , 10 Основні засоби , 15 Капітальні інвестиції , банківські виписки; журнали-ордера, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості; відомості щодо офісних, складських приміщень, виробничих потужностей (власні чи умови оренди); надати відомості щодо надання робіт, послуг; документи підтверджуючі придбання та реалізацію робіт, послуг (товарів); інші підтверджуючі документи. (а.с. 40-41 т.1)

У відповідь на запит податкового органу, НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ 24.10.2019 року за №59/10 надана відповідь, в якій товариство зазначає, що запит ГУ ДПС в Одеській області №46/10/15-32-00 від 30.09.2019 року не містить конкретної підстави для надсилання запиту, ні інформацію, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень та у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, НВФ Сіместа ВААЛ не має законних підстав для надання інформації та копій документів на вказаний запит (а.с. 42-45 т. 1).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, (із змінами) начальником ГУ ДПС в Одеській області 05.12.2019 року прийнято наказ №2264 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ, код за ЄДРПОУ 10933811, з 09 грудня 2019 року тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ "ДЕМІС ТУР" (нова назва ТОВ ГРОСЛ АКТИВ ), код за ЄДРПОУ 42304757 за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року. (а.с. 46 т.1).

Контролюючим органом з метою проведення перевірки на підставі наказу №2264 від 05.12.2019, 06.12.2019 видано направлення на перевірку за №2141/05-08 (а.с. 47 т.1).

Копія наказу від 05.12.2019 №2264 вручено директору НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ 09.12.2019.

09.12.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області позивачу надано запит на отримання інформації та документів. (а.с. 48)

10.12.2019 року посадовою особою відповідача отримано від позивача документи щодо взаємовідносин НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ з супровідним листом від 10.12.2019 №64/12. (а.с. 49)

За результатом здійснення контрольного заходу, посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області складено акт перевірки №626/15-32-05-08/2033811 від 20.12.2019, у висновках якого відповідачем встановлено порушення НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ п.44.1. п. 44.3. ст. 44. п. 198.1. п. 198.3. ст. 198. п.200.1. сг.200 ПКУ, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 138887 грн у т.ч.: травень 2019 - 138 887 грн. (а.с. 50-75 т.1)

За результатом розгляду заперечень на акт перевірки Головного управління ДПС в Одеській області від 20.12.2019 року №626/15-32-05-08/20933811, висновки акту перевірки залишені без змін. (а.с. 76-80 т.1).

На підставі акту перевірки від 20.12.2019 року №626/15-32-05-08/20933811 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0001960508, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 138887,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 69444,00 грн. (а.с. 81 т.1)

Вважаючи необґрунтованим призначення та проведення перевірки та протиправним податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.01.2020 №0001960508, позивач звернувся до суд з вказаним позовом..

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

За встановленими обставинами справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області скеровано на адресу позивача запит № 46/10/15-32-00 від 30.08.2019 в якому зазначено, що встановлено факти документально оформлених нереальних (проведені з порушенням законодавства) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), у ТОВ ДЕМІС ТУР (нова назва ТОВ ГРОСЛ АКТИВ ) за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження товарів/робіт (послуг), у зв`язку із чим, для виконання покладених на органи ДПС функцій та для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податковій декларації результатів операцій в частині придбання товарів та їх реалізації просить надати письмові пояснення з документальними підтвердженнями протягом 15 робочих днів.

Так абзаци 1-5 пп. 1 п. 73.3. ст. 73 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України зобов`язують відповідача зазначати у запиті порушення позивачем законодавства.

З цими вимогами кореспондуються положення п. 73.3 ст. 73 ПКУ, яким визначено, що у випадку якщо запит складений з порушеннями вимог, визначених абзацами першим-п`ятим п. 73.3 ст. 73 ПК України платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з запиту відповідача №46/10/15-32-00 від 30.08.2019, то в ньому відсутня інформація щодо виявлення порушення законодавства позивачем, не вказано, в чому полягає недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ; які числові показники податкової звітності, на думку відповідача, є недостовірними, та не зазначено взагалі жодної інформації щодо податкової звітності позивача, проте зазначено про порушення, яке встановлене стосовно іншої юридичної особи. При цьому не зазначено яким органом встановлено порушення, якої норми Закону, яким документом підтверджується факт встановлення порушення стосовно іншої юридичної особи.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов`язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, при цьому, у випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, відповідний обов`язок у платника податків не виникає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що запит ГУ ДПС в Одеській області № №46/10/15-32-00 від 30.08.2019 складений з порушеннями, встановленими абзацом 1-5 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, адже він не містить посилання на підстави для надіслання запиту, у зв`язку з чим позивач не був зобов`язаний надавати витребувані в ньому документи.

Отже, з урахуванням викладеного у відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу від 05.12.2019 року №2264 Про проведення документальної позапланової перевірки НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ.

Разом з тим, не зважаючи на незгоду позивача з прийнятим наказом, позивач допустив посадових осіб до перевірки та надав відповідні документи.

Так, слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В свою чергу, Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) та сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тому, питання дотримання відповідачем процедури призначення перевірки є істотним для правильного вирішення справи.

Отже, суд зазначає, що рішення органів податкового контролю не можуть ґрунтуватися на матеріалах перевірок, проведених з порушенням встановлених законом підстав, а прийняті на підставі таких перевірок рішення органів податкового контролю підлягають скасуванню, дійшов обґрунтованих висновків щодо протиправності прийнятих на підставі висновків проведеної з порушенням законних підстав перевірки та їх скасування.

Разом з тим, в даній справі суд не повинен обмежуватись лише дослідженням дотримання відповідачем процедурних питань, оскільки предметом розгляду в даній справі є встановлення правомірності прийнятого відповідачем на підставі акту перевірки №626/15-32-05-08/2033811 від 20.12.2019 податкового повідомлення-рішення №0001960508 від 14.01.2020 року.

Між ТОВ ГРОСЛ АКТИВ (постачальник) та НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ (покупець) укладено договір поставки №б/н від 01.04.2019, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (видаткових, ТТН тощо). (а.с. 85-86 т.1).

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 Договору кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (ТТН, видаткові накладні) і які мають силу специфікації. Передача товару за цим договором здійснюється в місці щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами і оформлюється відповідною накладною. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника.

На підтвердження виконання договору №б/н від 01.04.2019 позивачем до суду надані видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень по контрагенту ТОВ ГРОСЛ АКТИВ , декларації відповідності медичного обладнання та реагентів (а.с. 87-173 т. 1, а.с. 85-250 т.3, а.с. 1-79 т.4).

Як зазначено позивачем та вбачається з акту перевірки №626/15-32-05-08/20933811, складені у травні 2019 року ТОВ ГРОСЛ АКТИВ на користь НВФ Сіместа ВААЛ податкові накладні на суму 895669,53 грн, у т.ч. ПДВ 13887,00 грн зареєстровані в ЄРНП.

Також позивачем надані договори та видаткові накладні щодо реалізації придбаного у ТОВ ГРОСЛ АКТИВ товару.

Так, відповідно до змісту акту перевірки, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області зазначили, що До перевірки не надано підтверджуючих документів на перевезення ТМЦ (товарно-транспортні накладні, подорожні листи (довільного формату) або інше), а отже не можливо встановити наступне: адресу навантаження товару; яким чином здійснювалось перевезення вантажу: водіїв, що здійснювали фактичне перевезення, номера їх посвідчень; вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб; інформацію щодо вантажно-розвантажувальних операцій при транспортуванні товару автомобільним транспортом; не надано документи, які могли би свідчити про якість отриманого товару (Інструкція з експлуатації, сертифікати якості, технічні паспорти тощо).

Також перевіряючими в акті перевірки зазначено, що стосовно ненадання перелічених документів складено акт від 13.09.2019 року №628/15-32-05-08/20933811, однак дослідити його зміст не можливо, оскільки до суду його копію ані позивач ані відповідач не надав. При цьому, в адміністративному позові позивач зазначає, що йому не відомо про наявність вказаного акту, оскільки не отримував його. В свою чергу, відповідачем не надано жодного доказу на спростування зазначеної обставини.

Щодо вказаних зауважень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору поставки від 01.04.2019 року, постачання товару здійснюється за рахунок постачальника, що передбачає здійснення витрат та їх облік саме постачальником, у зв`язку з чим відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не свідчить про те, що товар позивачу не доставлявся.

Також, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що сертифікат якості придбаного товару, не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчить про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 серпня 2019 року, справа №804/17176/14.

Разом з тим, на видаткових накладних дійсно відсутні прізвища осіб, які видали та отримали товар, однак на них містяться печатки підприємств та підписи. При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 лютого 2019 року (справа №822/2373/17), недоліки первинних документів щодо господарських операції з постачання позивачем дизпалива, на які вказує контролюючий орган, у даному випадку, з огляду на досліджені судами докази у їх сукупності, не свідчать про безтоварність господарської операції з поставки. Такі недоліки не можуть бути підставою для позбавлення позивача обов`язку відобразити операції з поставки товару у бухгалтерському та податковому облік, визначити за ними та сплатити податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств до бюджету.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, п.14.1.27 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та засвідчують мету та факт подальшого використання придбаних ним послуг. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, за травень 2019 року.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Суд зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів,які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 07.11.2019 року по справі №2а-5959/12/1470.

Стосовно посилань відповідача на порушення кримінального провадження відносно підприємств, з якими мали взаємовідносини контрагенти позивача та відносно деяких контрагентів позивача, як на підставу визнання фіктивними господарських операцій позивача з даним контрагентом та, як результат, неможливість включення фінансових витрат за здійсненими господарськими операціями з даним контрагентом, суд зазначає, що за наявності всіх необхідних підтверджуючих документів, сама по собі наявність кримінального провадження не може бути свідченням нереальності конкретних господарських операцій, особливо враховуючи, що відповідно до чинного процесуального законодавства кримінальне провадження за результатами податкової перевірки відкривається фактично автоматично.

Наявність кримінального провадження може свідчити лише про можливі порушення законодавства постачальником контрагента позивача, але, в будь-якому випадку, така кримінальна справа не може стосуватися податкових зобов`язань позивача і тим більше слугувати доказом фіктивності господарських операцій.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що податкова інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Суд зазначає, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному КПК України. В силу положеньст.95 КПК України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в мажах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 25.09.2019 року у справі №817/992/15.

Також, суд зазначає, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду висловив аналогічну правову позицію в постанові від 19.11.2019 року по справі №826/16304/17.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на справу №522/5469/18, оскільки як вбачається з акту перевірки: Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємств реального сектору економіки зареєстровані на території м. Одеси та Одеської області, у період 2013-2016 роки ухилились від сплати податку на додану вартість, шляхом відображення у податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними підприємствами, які входили до складу конвертаційного центру , З цією метою групою осіб організовано створення та діяльність підприємств, які входять до складу конвертаційного центру , зокрема: ТОВ ГРОСЛ АКТИВ 42304757 та інших СГД , при цьому період в якому позивач мав взаємовідносини з ТОВ ГРОСЛ АКТИВ є травень 2019 року, тобто взагалі не має жодного відношення до обставин, які досліджувались під час розгляду справу №522/5469/18.

Крім того, представником відповідача не надано до суду жодного доказу наявності обвинувального вироку стосовно посадових осіб ТОВ ГРОСЛ АКТИВ чи НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ саме щодо вчинення ними кримінального правопорушення, та наявності в їх діях умислу ухилитись від сплати податку на додану вартість, шляхом відображення у податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними підприємствами.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем без наявності беззаперечних підстав призначено та проведено перевірку НВФ Сіместа ВААЛ у формв ТОВ, а висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване повідомлення - рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним призначення та проведення позапланової виїзної перевірки Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі ТОВ на підставі наказу №2264 від 05.12.2019; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0001960508 від 14 січня 2020 року.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 5226,96 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1066 від 10.06.2020 та №1065 від 10.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму судового збору у розмірі 5226,96 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання необґрунтованим призначення та проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001960508 від 14.01.2020 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним призначення та проведення позапланової виїзної перевірки Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі ТОВ на підставі наказу №2264 від 05.12.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0001960508 від 14 січня 2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Науково виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5226, 96 грн. ( п`ять тисяч двісті двадцять шість гривень, дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 28.05.2019 року.

Позивач: Науково виробнича фірма Сіместа ВААЛ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20933811, 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 20-А);

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.