Постанова

від 03.02.2021 по справі 420/5004/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5004/20 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за позовом Науково-виробничої фірми Сіместа ВААЛ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Науково-виробнича фірма Сіместа ВААЛ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати необґрунтованим рішення ГУ ДПС в Одеській області про призначення та проведення перевірки на підставі наказу №2264 від 05.12.2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001960508 від 14.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позапланову документальну перевірку Товариства було призначено відповідачем без наявних на те законних підстав, адже у направленому на адресу Товариства запиті про надання пояснень та їх документального підтвердження не зазначені факти, які б свідчили про порушення платником податків конкретних норм податкового законодавства та посилання на відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення вимог податкового законодавства.

Незважаючи на те, що Товариство допустило посадових осіб контролюючого органу до перевірки, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо призначення перевірки спірним наказом, та як наслідок, прийняте за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення.

Крім цього позивач зазначив, що Товариство мало реальні господарські відносини зі своїм контрагентом - ТОВ Деміс Тур , що підтверджується наданими в ході перевірки первинними документами, які повною мірою відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Водночас, наявність або відсутність окремих документів, так само, як і помилки в їх оформленні самі по собі не можуть бути підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі.

Також позивач зазначив, що наявність податкової інформації щодо його контрагента не може бути підставою для висновків про порушення Товариством норм податкового законодавства, оскільки Товариство не може нести відповідальність за дії контрагентів, а відтак, викладені в акті перевірки обставини носять характер припущень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем без наявних законних підстав призначено та проведено перевірку НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ, а висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване повідомлення - рішення, базуються на припущеннях, адже під час судового розгляду встановлено наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які повною мірою підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Головне управління ДПС в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що наявна податкова інформація свідчить про неможливість поставки відповідного товару до позивача за ланцюгом постачання. Крім того, надана бухгалтерська та податкова документація містить певні недоліки в оформленні, а саме, до перевірки не надано підтверджуючих документів на перевезення ТМЦ та документи, які свідчать про якість отриманого товару.

НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи.

Наукова-виробнича фірма Сіместа ВААЛ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано 23.10.1995 року за №15561200000006930.

Основним видом економічної діяльності підприємства є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73).

30.08.2019 року ГУ ДПС в Одеській області на адресу НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ направлено запит №46/10/15-32 з проханням надати інформацію (пояснення) та її документальні підтвердження (завірені належним чином копії документів), які стосуються придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "ДЕМІС ТУР" (нова назва - ТОВ "ГРОСЛ АКТИВ") за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року, на загальну суму ПДВ - 138,9 тис. грн., для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку, із відповідним відображенням у податковій декларації результатів операцій в частині придбання товарів та їх реалізації, надати відомості щодо надання робіт, послуг; документи, що підтверджують придбання та реалізацію робіт, послуг (товарів), інші підтверджуючі документи (а.с. 40-41 т.1).

У відповідь на запит податкового органу Товариство 24.10.2019 року листом за №59/10 повідомило, що оскільки запит податкового органу не містить а ні конкретної підстави для надсилання запиту, а ні інформації, яка свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень та у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, НВФ Сіместа ВААЛ не має законних підстав для надання інформації та копій документів, перелічених у вказаному запиті (а.с. 42-45 т. 1).

У зв`язку з відмовою платника податків надати на запит податкового органу відповідні пояснення та первинні документи, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п 78.1 ст.78 ПК України, відповідачем видано наказ №2264 про проведення з 09 грудня 2019 року документальної позапланової виїзної перевірки НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ тривалістю 5 робочих дні, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ "ДЕМІС ТУР" (нова назва ТОВ ГРОСЛ АКТИВ ), за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року, а 06.12.2019 року видано направлення на перевірку за №2141/05-08 (а.с. 46-47 т.1).

09.12.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області вручено копію наказу на перевірку директору НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ та надано запит на отримання інформації та документів. (а.с. 48 т.1)

10.12.2019 року Товариство надало перевіряючим первинні документи щодо взаємовідносин НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ з ТОВ "ДЕМІС ТУР" (нова назва ТОВ ГРОСЛ АКТИВ ) (а.с. 49 т. 1)

За результатом здійснення контрольного заходу посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області складено акт перевірки №626/15-32-05-08/2033811 від 20.12.2019, за висновками якого контролюючим органом встановлено порушення Товариством п.44.1 п.44.3 ст.44, п.198.1 п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 138 887 грн. (а.с. 50-75 т.1).

Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що наявна податкова інформація свідчила про обрив по ланцюгу придбання товару. Також в акті зазначено позивачем не надано підтверджуючих документів на перевезення ТМЦ (товарно-транспортні накладні, подорожні листи (довільного формату) або інше) та сертифікатів якості товару.

За результатом адміністративного оскарження висновки акту перевірки залишені без змін (а.с. 76-80 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 року №0001960508, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 138 887 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 69 444 грн. (а.с. 81 т.1).

Вважаючи необґрунтованим призначення та проведення перевірки та протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань щодо неправомірності рішення суду першої інстанції в частині, якою визнано необґрунтованими призначення та проведення перевірки, а тому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 308 КАС України рішення суду першої інстанції у вказаній частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ГРОСЛ АКТИВ (постачальник) та НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ (покупець) укладено договір поставки №б/н від 01.04.2019, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (видаткових, ТТН тощо) (а.с. 85-86 т.1).

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 Договору кількість товару у кожній партії товару визначається, виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (ТТН, видаткові накладні) і які мають силу специфікації. Передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами і оформлюється відповідною накладною. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника.

На підтвердження виконання договору №б/н від 01.04.2019 року позивачем під час перевірки та до суду надані видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень по контрагенту ТОВ ГРОСЛ АКТИВ , декларації відповідності медичного обладнання та реагентів (а.с. 87-173 т. 1, а.с. 85-250 т.3, а.с. 1-79 т.4).

Дослідивши надані позивачем на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій документи, колегія суддів зазначає, що вони містять назву придбаного товару, кількість, ціну, дату та іншу детальну інформацію, яка розкриває зміст господарської операції та є важливою для встановлення факту дійсного виконання робіт (надання послуг), тобто складені відповідно до норм чинного законодавства.

Як зазначалось вище, в акті перевірки податковий орган поставив під сумнів реальність господарської операції з тих підстав, що Товариство не надало документи на перевезення ТМЦ (товарно-транспортні накладні, подорожні листи (довільного формату) або інше) та документи про якість товару.

Разом з цим, як вбачається з договору поставки від 01.04.2019 року (п.2.4), доставку товару здійснює постачальник за власний рахунок, а тому у позивача відсутній обов`язок мати відповідні документи.

Що стосується доводів відповідача про ненадання під час проведення перевірки документів про якість товару, судова колегія зазначає, що по - перше, ці документи не є первинними документами та їх наявність не є обов`язковою умовою для підтвердження здійснення господарських операцій.

По-друге, посилання апелянта на акт від 13.09.2019 року №628/15-32-05-08/20933811, в якому зафіксовано факт ненадання Товариством вказаних документів, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять копію вказаного акту, на що звернув увагу суд першої інстанції. Не надано цей акт апелянтом й до суду апеляційної інстанції. Крім того колегія суддів зазначає, що дата складення цього акту передує даті проведення перевірки, а тому він не може бути прийнятий судом як належний доказ.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №822/2373/17, недоліки первинних документів щодо господарських операції з постачання, на які вказує контролюючий орган, з огляду на досліджені судами докази у їх сукупності, не свідчать про безтоварність господарської операції з поставки. Такі недоліки не можуть бути підставою для позбавлення позивача обов`язку відобразити операції з поставки товару у бухгалтерському та податковому облік, визначити за ними та сплатити податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Таким чином, відсутність на видаткових накладних прізвищ осіб, які видали та отримали товар, не може бути законною та обґрунтованою підставою для визнання господарської операції нереальною. До того ж, як встановлено судовою колегією, на цих накладних містяться печатки підприємств та підписи осіб, які видали та отримали товар.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів на підставі податкових накладних, які виписані на виконання умов наведених вище договірних відносин.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в подальшому позивач реалізував придбаний у ТОВ ГРОСЛ АКТИВ товар, на підтвердження чого надав відповідні договори та видаткові накладні (а.с.8-250 т.1, 1-125 т.2).

Також судова колегія вважає необґрунтованими посилання в акті перевірки на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2019 року у справі 522/11043/18, в якій зазначено, що службові особи підприємств реального сектору економіки, зареєстровані на території м. Одеси та Одеської області, у період 2013-2016 роки ухилились від сплати податку на додану вартість, шляхом відображення у податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними підприємствами, які входили до складу конвертаційного центру , з цією метою групою осіб організовано створення та діяльність підприємств, які входять до складу конвертаційного центру , зокрема: ТОВ ГРОСЛ АКТИВ 42304757 та інших СГД .

Як встановлено колегією суддів, позивач мав взаємовідносини з ТОВ ГРОСЛ АКТИВ у травні 2019 року, в той час, як в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси період діяльності конвертаційних центрів охоплює 2013-2016 роки, а організатора було засуджено 16.05.2018 року, тобто до укладення договору поставки, відображеного в акті перевірки. Таким чином, встановлені в ухвалі суду по кримінальному провадженню обставини не мають жодного відношення до обставин, які були предметом перевірки та досліджувались судом у справі, що розглядається.

Крім цього судова колегія звертає увагу на те, що вирок Приморського районного суду від 16.05.2018 року у справі №522/5469/18 не містить відомостей про те, що до складу конвертаційного центру входило ТОВ ГРОСЛ АКТИВ .

Представником відповідача не надано до суду жодного доказу наявності обвинувального вироку стосовно посадових осіб ТОВ ГРОСЛ АКТИВ чи НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ саме щодо вчинення ними кримінального правопорушення, та наявності в їх діях умислу на ухилення від сплати податку на додану вартість шляхом відображення у податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними підприємствами.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, довести правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішення в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, водночас суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В порушення цих вимог Головне управління ДПС в Одеській області не надало належних, достатніх та беззаперечних доказів безтоварності господарських операцій, здійснюваних позивачем із зазначеним в акті контрагентом.

В акті перевірки зазначено про наявність інформації з баз податкового органу, які свідчать про неможливість контрагента позивача здійснювати господарські операції, проте судова колегія наголошує, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару або послуг по ланцюгу.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок товару, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Між тим, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач, дійшовши висновку про порушення Товариством Сіместа ВААЛ норм податкового законодавства, керувався виключно податковою інформацією щодо контрагентів позивача, без дослідження та надання оцінки первинними документам, наявним у платника податків по спірним господарським операціям, його висновки зроблені виключно на припущеннях та можливих порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належним чином підтверджено факт реального здійснення господарських операцій з вказаним в акті перевірки контрагентом, що дає право Товариству на формування податкового кредиту та спростовує твердження податкового органу про допущені порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги НВФ Сіместа ВААЛ у формі ТОВ підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.